Характеристика текстильних матеріалів і тканин

Найбільшу частку за обсягом виробництва  в асортименті підкладкових і  прокладкових бавовняних тканин займають: коленкор, саржа рукавна та тканина кишенева. Коленкор - традиційна прокладкова тканина, яка виготовляється з сурового міткалю. Випускається гладкофарбованою в темні кольори з жорсткою обробкою. Саржа рукавна має структуру кашеміру, випускається гладкофарбованою або вибивною з вузькими смугами. Тканини кишеневі об'єднують тканини різних структур (грінсбон, тик- ластик, бязь, бумазея, фланель тощо), які випускаються гладкофарбованими в темні кольори.

Меблево-декоративні та тикові тканини об'єднують велику за кількістю артикулів і обсягом виробництва групу бавовняних і змішаних тканин, які розрізняються за призначенням, волокнистим складом, особливостями будови та художньо- колористичним оформленням. Сюди відносяться тканини, які використовуються для оббивки меблів, виготовлення портьєр, занавісок, драпіровок, чохлів, матраців, матрацних пошивок, покривал, скатерок тощо. За будовою й обробкою ці тканини дуже різноманітні. Для їх виробництва використовують кручену, сукану й одиничну бавовняну і змішану пряжу звичайного та фасонного скручування, а також різні види хімічних комплексних і текстурованих ниток. Ці тканини виробляють переважно простими та складними жаккардовнми, дрібновізерунчастими та ворсовими переплетеннями. За обробкою вони бувають переважно гладкофарбованими, пістрявотканими і вибивними. Залежно від особливостей будови і призначення поверхнева густина цих тканин може бути в межах 80-600 г/м².

До цієї групи належать такі основні  типи тканин: гобеленові, ворсові, жаккардові, ажурні гардинні, тикові тощо.

Поштучні вироби. У групу бавовняних тканих поштучних виробів входять: хустки головні та носові, рушники, серветки, простирадла, ковдри, покривала, накидки на крісла, панно, килими, скатерки. Залежно від конкретного цільового призначення до цих виробів ставляться різні вимоги - естетичні, гігієнічні, експлуатаційні тощо. За волокнистим складом вони можуть бути бавовняними та змішаними (з бавовняно-віскозної, бавовняно-лавсанової, бавовняно-сиблонової, бавовняно-капронової та інших видів звичайної, фасонної та об'ємної пряжі, з комбінації різних видів пряжі, комплексних і текстурованих ниток). При цьому пряжа може бути класичного або пневмомеханічного способів прядіння, кардна або гребінна, одинична або кручена. Крім розглянутих вище на прикладі тканин особливостей будови та способів обробки, ткані поштучні вироби характеризуються своїми розмірами та специфікою обробки країв[17].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.Лляні тканини та тканопоштучні вироби

 Україна посідає одне з  провідних місць у світі з  виробництва лляних тканин і  тканих поштучних виробів.У загальному  обсязі виробництва тканин на  частку лляних припадає тільки 8 %. Однак завдяки своїм унікальним  споживним властивостям вони  незамінні для багатьох виробів.  Так, висока гігієнічність, зносостійкість  та гарний зовнішній вигляд  цих тканин зумовили широке  їх застосування для пошиття  столової, постільної, натільної білизни та інших виробів. Порівняно висока міцність, мала електризуємість, висока термостійкість і здатність зберігати ці властивості в процесі експлуатації зумовили традиційне використання багатьох видів лляних тканин для виготовлення різноманітних виробів технічного та спеціального призначення.

Для виробництва лляних тканин використовують такі види пряжі: лляну мокрого і  сухого прядіння, пачосову мокрого  і сухого прядіння. Лінійна густина  лляної пряжі знаходиться в межах 33- 118 текс. Цим і зумовлена більша товщина та поверхнева густина лляних тканин у порівнянні з аналогічними за призначенням бавовняними тканинами. Крім цього, для виробництва лляних тканин застосовуються бавовняна та змішана (льоно-лавсанова, льоно-віскозна, льоно-сиблонова, льоно-нітронова, льоно-капро- нова тощо) пряжа й обмежено віскозні та капронові нитки.

Більшість лляних тканин виробляється полотняним переплетенням, значну частку складають також тканини жаккардового і дрібновізерунчастого переплетень, обмежено застосовують саржеві й атласні переплетення. Особливістю будови багатьох видів лляних тканин є те, що в них використовуються однакова за лінійною густиною пряжа в основі й утоку, а також однакова в обох системах щільність ниток на 10 см.

     За обробкою лляні  тканини бувають суровими, вареними, кислованими, напівбілими, білими, гладкофарбованими, пістрявотканими, меланжевими та вибивними. Застосування у лляному виробництві різноманітних способів основної, кінцевої та спеціальної обробок дозволяє не тільки надати цим тканинам комплексу бажаних специфічних споживних властивостей, а й добитися суттєвої економії дефіцитного лляного волокна. Крім цього, застосування більш ефективних способів вибілювання, малоусадкової, малозминальної, водовідштовхувальної, малозабрудностійкої, біостійкої, вогнезахисної та інших способів обробки цих тканин є одним із перспективних і ефективних напрямів підвищення фізичної та соціальної довговічності виробів з них. Важливе значення мають водо-, брудо- і кислотовідштовхувальні обробки для білизняних столових тканин, вогнезахисна обробка для декоративних та оббивочних тканин, брудовідштовхувальна обробка для меблевих і драпірувальних (для оббивки стін) тканин, водовідштовхувальна й атмосферостійка обробки для наметових тканин тощо. Одним із перспективних і ефективних способів обробки лляних тканин, які використовуються для пошиття спецодягу металургам і пожежникам, виявилась поверхнева вакуумтермічна металізація. Це дозволило збільшити термін експлуатації такого спецодягу в 2-3 рази при значному поліпшенні умов праці в ньому.

За волокнистим складом лляні  тканини поділяються на чистолляні з 100 %-м вмістом лляних волокон,лляні не менше 92 % лляного волокна і напівлляні - не менше 30 % лляного волокна в основній системі ниток. Поверхнева густина цих тканин знаходиться в межах від 106 до 920 г/м.Лляні тканини побутового призначення поділяються на такі групи: білизняні, платтяно-костюмні, меблево-декоративні та докладні[12].

Білизняні тканини використовуються для пошиття столової, постільної та натільної білизни, а також рушників. Більш висока сорбційна здатність, порівняно невисока забруднюваність, добре відпирання, висока стійкість до прання, гарний зовнішній вигляд та інші цінні властивості вигідно відрізняють білизняні лляні тканини від аналогічних за призначенням бавовняних тканин. Переважна більшість білизняних тканин випускається льоно-бавовняними . Для деяких артикулів скатеркових напівлляних полотен в утоковій системі використовується змішана льоно-лавсанова пряжа з вмістом 30-40 % лавсанових волокон.

      Білизняні лляні тканини переважно виробляються жаккар- довим і полотняним переплетенням з лляної та пачосової одиничної пряжі мокрого способу прядіння, що забезпечує їм рівну гладку поверхню. Це в основному рівнощільні тканини квадратної структури.

Тканини для столової білизни - це полотна для скатерок та серветок. Скатеркові полотна бувають чистолляними та напівлляними. Полотна для серветок виробляються з такої самої пряжі, таких самих переплетень і  обробок, як і полотна для скатерок. Відрізняються вони тільки малою  шириною - 35 та 45 см.

Полотна для постільної білизни  можуть бути чистолляними та напівлляними, білими та напівбілими, широкими (150-220 см) та вузькими (80-110 см).

Тканини для натільної білизни  виробляються з найбільш тонкої лляної пряжі (38-118 текс) мокрого прядіння, переважно  полотняним переплетенням. Вони бувають  чистолляні та напівлляні (льоно-бавовняні). За обробкою ці полотна переважно  вибілені, а також вибивні та пістрявоткані. Поверхнева густина - 150-230 г/м².

Рушникові тканини - вузькі лляні та напівлляні полотна (переважно шириною 35-50 см). Рушникові тканини виробляються жаккардовим, дрібновізерунковим, полотняним та складним петельним переплетенням. За обробкою вони бувають кислованими, вареними, білими, напівбілими, пістрявотканими та вибивними. Поверхнева густина рушникових тканин знаходиться в межах 190-265 г/м².За призначенням вони поділяються на тканини для лицевих, господарських і купальних рушників.

Платтяно-костюмні тканини використовуються для пошиття літніх суконь, костюмів, верхніх сорочок, блузок, халатів, брюк, спідниць та інших виробів. Це одна з перспективних груп лляних тканин, асортимент яких значно розширився за рахунок застосування нових видів сировини та способів обробки. Красивий зовнішній вигляд, різноманітне колористичне оформлення, висока зносостійкість та гігієнічність цих тканин забезпечують їм стабільний попит і популярність на ринку.За волокнистим складом платтяно-костюмні лляні тканини бувають чистолляними і напівлляними. Для останніх використовується переважно двокомпонентна (льоно-лавсанова і льоно- віскозна) та трикомпонентна (льоно-бавовняно-лавсанова та льоно- віскозно-лавсанова) пряжа. Зберігся також і традиційний асортимент льоно-бавовняних платтяно-костюмних тканин, в яких в основі використовується кручена або одинична бавовняна пряжа різної лінійної густини, а в утоку - лляна або пачосова пряжа мокрого способу прядіння.

Платтяно-костюмні тканини виробляються полотняним, саржевим, дрібновізерунчастим  та жаккардовим переплетенням. За обробкою вони можуть бути: сурові, кисловані, відварені, вибілені, пістрявоткані та меланжеві.

Недоліком лляних платтяно-костюмних  тканин, який утруднює пошиття готових виробів, є їх значна жорсткість та погане драпірування, їм властива також підвищена здатність до прорубування в процесі пошиття виробів і до обсипання країв деталей одягу.

За цільовим призначенням тканини  цієї групи поділяються на костюмні, платтяні, сорочкові та блузкові.

       Сорочкові та блузкові лляні тканини характеризуються малою густиною (до 170 г/м²). Це найбільш тонкі, з гладкою поверхнею, малощільні і пластичні тканини. Вони можуть бути вибіленими, гладкофарбованими або вибивними. Більшість артикулів цих тканин випускається з малоусадковою обробкою. Повітропроникність - не менше 100 дм³/м²'с[9].

Меблево-декоративні тканини використовуються для оббивки меблів, виготовлення портьєр, занавісок, матраців, чохлів, наметів, драпіровки стін у житлових та адміністративних приміщеннях тощо. Основними вимогами до них є: високоякісне колористичне оформлення, висока зносо- та атмосферостійкість пофарбувань. Різноманітне призначення цих тканин визначає особливості їх волокнистого складу, окремих параметрів будови та способів обробки.

Меблеві тканини виготовляються в  основному з бавовняної крученої пряжі в основі й одиничної  лляної або пачосової пряжі в  утоку. При виробництві цих тканин може також використовуватися змішана пряжа і капронові комплексні нитки, що дозволяє суттєво знизити їх матеріаломісткість і підвищити стійкість до витирання. Виробляються ці тканини переважно дрібновізерунчастим та жаккардовим переплетенням. За обробкою вони бувають пістрявоткані, гладкофарбовані, вибивні та меланжеві. Поверхнева густина - 400- 460 г/м.

Лляні поштучні вироби за обсягом виробництва складають основну частку продукції побутового призначення. Це рушники, простирадла, покривала, скатерки, портьєри та доріжки. Оскільки за волокнистим складом, будовою та способами обробки лляні поштучні вироби в основному подібні до розглянутих вище метражних тканин (білизняних, декоративних тощо), зупинимось на тих особливостях, які характерні саме для асортименту та властивостей поштучних виробів[8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Шовкові тканини та тканопоштучні вироби

За обсягом виробництва шовкові  тканини займають друге місце  після бавовняних тканин, їх частка становить понад 15 % від загального виробництва тканин. До шовкових належать тканини, які виробляються з шовкових, штучних і синтетичних ниток і волокон. Основною сировиною для виробництва цих тканин є штучні та синтетичні нитки та волокна.  

Особливістю асортименту шовкових тканин порівняно з іншими групами  тканин (бавовняними, лляними та вовняними), є його більша різноманітність за волокнистим складом, особливостями  будови й обробки. При цьому різноманітність  асортименту цих тканин досягається, насамперед, за рахунок застосування різних за природою та обробкою штучних (віскозних, ацетатних, триацетатних та ін.) і синтетичних (капронових, анід- них, лавсанових, нітронових, хлоринових тощо) ниток і волокон, особливостей їх будови (комплексні, текстуровані, комбіновані), фізичної та хімічної модифікації, а  також застосування ниток різної скрученості (пологої, муслінової, крепової, мооскрепової, фасонної).

За призначенням шовкові тканини  поділяються на платтяні, сорочкові, платтяно-костюмні, плащові, пальтові, підкладкові, меблево-декоративні, білизняні, поштучні вироби. При цьому найбільшу  частку  займають платтяні тканини (включаючи сюди й платтяно-костюмні та блузкові тканини).

Платтяні й платтяно-костюмні тканини характеризуються дуже великою різноманітністю за волокнистим складом, особливостями будови та способами основної й кінцевої обробки. Вони повинні відповідати таким вимогам: мати красивий зовнішній вигляд та зберігати його в процесі зношування одягу, мати малу усадку та зминальність, необхідну гігієнічність і зносостійкість. А також для цих тканин характерне високостійке забарвлення до дії різних фізико-хімічних чинників (світла, тепла, мокрих обробок, тертя тощо).

За волокнистим складом платтяні й платтяно-костюмні тканини поділяються  на тканини з шовкових ниток і  пряжі, тканини з шовкових ниток  і пряжі в поєднанні з іншими видами сировини; тканини із штучних ниток і пряжі, тканини із штучних ниток і пряжі в поєднанні з іншими видами сировини; тканини із синтетичних ниток і пряжі та тканини із синтетичних ниток і пряжі в поєднанні з іншими видами сировини.

Залежно від скрученості ниток  платтяні і платтяно-костюмні тканини  поділяються на крепові, напівкрепові та гладкі. Для виробництва цих  тканин можуть застосовуватися полотняні, саржеві, атласні, дрібновізерунчасті, жаккардові та складні переплетення. Таким чином, залежно від кількості  компонентів відзначені групи тканин можна поділити на однокомпонентні (з одного виду ниток чи волокон), а також дво-, три- та багатокомпонентні.

Враховуючи суттєвий вплив волокнистого складу на формування асортименту та споживних властивостей тканин з різних за хімічною будовою волокон і ниток, доцільно окремо розглянути структуру асортименту платтяних і платтяно-костюмних тканин із шовкових, штучних і синтетичних волокон і ниток, а також з різноманітного поєднання цих видів сировини[15].