Характеристика текстильних матеріалів і тканин

Серед білизняних тканин можна виділити такі основні типи: бязі, міткалі, полотна, шифони та спеціальні тканини. Зазначені типи тканин різняться між собою не тільки окремими параметрами будови (лінійною густиною пряжі, видом переплетення, ступенем заповнення тощо), а й конкретним цільовим призначенням.

Міткалі - це вибілені та гладкофарбовані в пастельні тони тканини полотняного переплетення з кардної та гребінної пряжі меншої лінійної густини, ніж у бязей (11,8-20 текс). Залежно від виду кінцевої обробки тканини даного типу можуть мати різну назву: мусліни (м'яка обробка), міткалі (напівжорстка обробка) і мадаполами (жорстка обробка). Поверхнева густина цих тканин знаходиться в межах 92-103 г/м².

Шифони - це тонкі, м'які, шовковисті мepcepизовaнi вибілені та гладкофарбовані в пастельні тони тканини полотняного переплетення з гребінної пряжі (в основному 15,4 текс в основі та 11,8 текс в утоку); використовують їх для пошиття жіночої та дитячої білизни, жіночих блузок, носових хустинок тощо[7].

Платтяно-сорочкові тканини за волокнистим складом, окремими параметрами будови і особливо за способами основної, кінцевої та спеціальної обробок дуже різноманітні. Крім бавовняної пряжі, в останні роки для виробництва цих тканин застосовується бавовняно-лавсанова та бавовняно-сиблонова і бавовняно-віскозна пряжа .Обмежено використовуються також віскозні комплексні нитки.

За призначенням платтяно-сорочкові  тканини умовно можна поділити на платтяні, сорочкові та блузкові, за сезоном експлуатації - на демісезонні, літні та зимові. Тканини цих груп відрізняються не тільки окремими параметрами будови (лінійною густиною пряжі, щільністю ниток на 10 см, видом переплетення, структурою поверхні), а й способами основної та кінцевої обробки, поверхневою густиною та іншими ознаками.

Асортимент платтяно-сорочкових тканин постійно поновлюється і змінюється під впливом моди та кон'юнктури ринку. Постійно змінюється під впливом моди і їх колористичне оформлення.

Ситці виробляються з кардної пряжі лінійної густини в основі 18,5-20 текс, а в утоку 15,4-20 текс, полотняним переплетенням, з поверхневою густиною 92-110 г/м". У склад деяких артикулів ситців вводять незначну кількість (до 20 %) сиблонових або віскозних волокон. Випускають їх вибивними (70 %) і гладкофарбованими; вони можуть мати м'яку, жорстку, лощену або гофровану кінцеві обробки.

Залежно від колористичного оформлення вибивні ситці використовуються для пошиття жіночих і дитячих  суконь, блузок, сарафанів, халатів, чоловічих  і хлопчачих сорочок, білизняних та інших виробів, а гладкофарбовані - для підкладки у ватних ковдрах  і верхньому одязі, пошивок для  подушок тощо.

Бязі виробляються з кардної пряжі лінійної густини 25-36 текс в основі та 29-36 текс в утоку, полотняним переплетенням, з поверхневою густиною 124-160 г/м². Залежно від лінійної густини пряжі бязі можуть бути типовими (з пряжі 25 текс в основі і 29 текс в утоку), ущільненими (в основі і утоку пряжа 29 текс) і огрубленими (з пряжі 36 текс в основі й утоку). Порівняно з ситцями це більш важкі, грубі та міцні тканини. За обробкою вони можуть бути гладкофарбованими, вибивними та пістрявотканими.

Бязі, як правило, мають жорстку  кінцеву обробку, деякі артикули з них мерсеризують, а також  випускаються з малоусадковою та малозминальною обробками. Вибивні  малюнки на бязях залежно від  призначення можуть бути найрізноманітнішими. Гладкофарбовані бязі найчастіше випускаються темних кольорів (чорний, синій, коричневий). Вибивні бязі використовуються для пошиття дитячих костюмчиків, жіночих і дитячих суконь, халатів, чоловічих і хлопчачих верхніх сорочок і декоративних цілей, а гладкофарбовані - для пошиття робітничого та спеціального одягу (курток, костюмів, халатів тощо), для прокладки у верхньому одязі й інших цілей.

 Сатини - тканини сатинового або атласного переплетення з щільним гладким лицьовим застилом і характерним блиском. Залежно від виду пряжі сатини поділяються на кардні, гребінні (тонкі) і напівгребінні (напівтонкі). В останніх в основі використовується кардна пряжа, а в утоку - гребінна. За обробкою вони бувають вибивними, гладкофарбованими і вибіленими. Гребінні та окремі артикули кардних сатинів випускаються мерсеризованими. Сатини мають переважно м'яку (муслінову) кінцеву обробку. Деякі артикули сатинів випускаються зі сріблясто-шовковистою обробкою та стійким тисненням. Сатини використовуються для пошиття жіночих суконь, халатів і блузок, чоловічих сорочок, дитячого одягу, натільної та постільної білизни, підкладки (переважно ластики), декоративних та інших виробів.

Платтяні тканини за обсягом виробництва, кількістю видів, різновидів та артикулів, різновидів структур і способів обробки займають перше місце в структурі асортименту бавовняних тканин, їх асортимент постійно змінюється під впливом моди за рахунок застосування нових видів змішаної (бавовняно-лавсанова, бавовняно-сиблонова, бавовняно-полінозна тощо) пряжі, розробки тканин нових структур і способів основної та спеціальної обробок. Сюди відносяться тканини демісезонного, літнього та зимового призначення. Переважна більшість цих тканин виготовляється з кардної пряжі кільцевого та пневмомеханічного способів прядіння.

Платтяні тканини демісезонного  призначення досить різноманітні за будовою та обробкою. Тут переважають  тканини полотняного, саржевого  та дрібновізерункових переплетень  з підвищеною щільністю та заповненням; вибивні та гладкофарбовані тканини випускаються переважно темних і приглушених кольорів і відтінків, значну частку серед них складають пістрявоткані тканини. Поверхнева густина цих тканин знаходиться в межах 90-290 г/м. Використовуються вони для жіночих і дитячих суконь, блузок, дитячих костюмчиків, чоловічих і хлопчачих верхніх сорочок та інших виробів. До класичних демісезонних платтяних тканин відносяться: шотландки, шерстянки, кашеміри, піке тощо[10].

Літні платтяні тканини відрізняються  від демісезонних меншою щільністю  і масою, колористичним оформленням  і високою паро- та повітропроникністю. Більшість артикулів цих тканин виготовляється з одиничної і  крученої гребінної пряжі лінійної густини 5,9-15,4 текс, полотняним переплетенням, мерсеризованими. За обробкою ці тканини  бувають вибіленими, вибивними і  гладкофарбованими. Літні платтяні тканини фарбують переважно у  світлі та яскраві соковиті спектрально чисті кольори та відтінки. Їх поверхнева густина знаходиться в межах 54-110 г/м". Ці тканини використовуються в основному для пошиття жіночого і дитячого літнього одягу (суконь, блузок, білизни тощо). До класичних літніх платтяних тканин відносяться батисти, маркізеги, вуалі та ін.

Платтяні тканини зимового призначення  виробляються з кардної й апаратної  чистобавовняної та бавовняно-віскозної  пряжі підвищеної товщини (18,5-25 текс в основі і 50-111 текс в утоку) і  характеризуються наявністю одно- або  двостороннього начісного ворсу. Виготовляють їх полотняним, саржевим, а інколи і  півторашаровим переплетенням. За обробкою зимові платтяні тканини можуть бути вибивними, гладкофарбованими і вибіленими, поверхнева густина 160-468 г/м².Використовуються вони для пошиття жіночих і дитячих зимових суконь, верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок, жіночих халатів, спортивних костюмів, теплої білизни тощо. Типовими тканинами даної групи є бумазеї, фланелі та байки.

Сорочкові тканини - велика група тканин, які випускаються з чистобавовняної і бавовняно-лавсанової , а також частково з бавовняно-сиблонової і бавовняно- віскозної кардної і гребінної одиничної або крученої пряжі різної лінійної густини, будови та обробки. Залежно від сезону експлуатації ці тканини, як і платтяні, можуть бути демісезонного, літнього та зимового призначення. При цьому, крім класичних традиційних сорочкових тканин (поплініи,- репсів, тафти тощо), для пошиття верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок застосовуються вже описані вище платтяно-сорочкові тканини (ситці, бязі, сатини, шотландки, бумазеї, фланелі тощо).

Особливістю асортименту бавовняних і змішаних бавовняно-лавсанових, бавовняно-сиблонових та інших сорочкових тканин є те, що вони одночасно повинні відповідати  високим вимогам як за їх гігієнічністю, формостійкістю, надійністю в експлуатації, так і за естетичним зовнішнім  оформленням.

Попліни - тканини полотняного переплетення, з гребінної крученої пряжі різної лінійної густини в основі і утоку. Попліни випускаються переважно мерсеризованими, вони бувають вибивними, гладкофарбованими, вибіленими з малоусадковою та малозминальною обробками. Поверхнева густина - 108-114 г/м².

Тафта - за будовою і обробкою подібна до попліну, але відрізняється від нього більшою щільністю в основі і відповідно більшою масою (140 г/м²). Поперечні рубчики в порівнянні з попліном менш рельєфні.

Репси - тканини репсового або полотняного переплетення, з гребінної крученої пряжі в основі та одиничної або крученої в утоку. Завдяки застосуванню більш товстої пряжі в утоку репс відрізняється від поплінів більш високим рельєфним рубчиком і більшою масою (130 г/м²). Випускаються мерсеризованими, вибіленими, гладкофарбованими та вибивними.

Тканини сорочкові - це велика група різноманітних за волокнистим складом (чистобавовняні, бавовняно-лавсанові, бавовняно-сиблонові, бавовняно-віскозні), видом пряжі (з крученої та одиничної кардної, гребінної), видом переплетення (полотняного, дрібновізерунчастого, жаккардового) та способом обробки (пістря- воткані, гладкофарбовані, вибивні та вибілені) тканин різного цільового призначення. Більшість артикулів цих тканин випускається мерсеризованими, з малоусадковою та малозминальною обробками. Використання пряжі різних способів прядіння (кільцевого і пневмомеханічного), різної структури та лінійної густини, застосування різних видів переплетень дозволяє випускати ці тканини із заданою поверхневою густиною, фактурою поверхні (гладкою, рельєфною, орнаментною, ворсованою та іншими ефектами), а також діапазоном споживних властивостей для виробів весняно-осіннього та літнього призначення.

Костюмно-пальтові та плащові тканини. Ця група об'єднує тканини, які переважно використовуються для пошиття робітничого, спеціального та спортивного одягу. У зв'язку з цим для забезпечення високої зносостійкості та формостійкості виробів з цих тканин у склад багатьох артикулів вводяться капронові і лавсанові волокна, а самі тканини піддаються різноманітним видам спеціальних обробок (водовідштовхувальній, малозминальній та малоусадковій, кислото- і лугостійкій, біозахисній, вогнестійкій та ін.).

Діагоналі - тканини саржевого переплетення з помітними рубчиками з одиничної або крученої бавовняної, бавовняно-капронової або бавовняно-лавсанової пряжі. Поверхнева густина 176-294 г/м². Діагоналі випускаються переважно гладкофарбованими і обмежено вибіленими. Значна частка цих тканин має водовідштовхувальну, комбіновану, малоусадкову, малозминальну та інші види спеціальних обробок. Використовуються діагоналі в основному для пошиття спецодягу.

Молескіни - тканини посиленого сатинового переплетення, з одиничної кардної пряжі різної лінійної густини в основі й утоку. Завдяки високій щільності ниток в утоку та сатиновому переплетенню ці тканини мають щільну гладку поверхню та високу зносостійкість. Випускаються гладкофарбованими та обмежено вибіленими. Деякі артикули піддаються мерсеризації. Поверхнева густина знаходиться в межах 196— 347 г/м², ширина - 62-110 см.

Репси - тканини полотняного переплетення, з крученої кардної бавовняної або бавовняно-капронової пряжі різної лінійної густини в основі й утоку, з характерними поперечними рубчиками за рахунок застосування в утоковій системі більш товстої пряжі. Випускаються переважно гладкофарбованими, деякі артикули мерсеризованими і з водовідштовхувальною обробкою. Поверхнева густина репсів 209-230 г/м².Використовуються в основному для пошиття курток, плащів, робітничого та спеціального одягу.

Костюмно-пальтові тканини зимового призначення характеризуються наявністю на лицьовій стороні щільного начісного ворсу. Для виробництва костюмно-пальтових тканин використовується одинична або кручена бавовняна або бавовняно-віскозна кардна (в основі) й апаратна (в утоку) пряжа різної лінійної густини. Тканини виробляються посиленим сатиновим переплетенням з високою щільністю утокових ниток. Завдяки цьому на поверхні тканин утворюється щільний утоковий застил, який забезпечує отримання щільного ворсу за рахунок глибокого ворсування утокових ниток. При цьому ворс може бути стоячим, підстриженим і запресованим. Для закріплення ворсу тканини апретують. За обробкою тканини даної групи випускаються в основному гладкофарбованими і меланжевими, а також обмежено вибіленими. Висока зносостійкість, а також необхідні тепло- та вітрозахисні властивості дозволяють широко застосовувати їх для пошиття зимових дитячих пальт, костюмів і курток, спортивного і спеціального одягу, халатів та інших виробів.

Напівбархат - тканина з гладкою ворсовою поверхнею (висота ворсу 2 мм), утоковорсового переплетення, з гребінної крученої пряжі в основі й одиничної гребінної пряжі в утоку, випускається гладкофарбованою. Поверхнева густина - 270 г/м².

Бархат - тканина з основорозрізним суцільним гладким ворсом, основоворсового переплетення, виробляється з гребінної крученої пряжі в основі й утоку, за обробкою - гладкофарбована. Поверхнева густина - 270-320 г/м².

Підкладкові бавовняні тканини використовуються для підкладки і прокладки переважно в дешевому дитячому та робітничому одязі. До підкладкових тканин висуваються такі вимоги: вони повинні мати рівну і гладку поверхню, високу стійкість до витирання, невисокі усадковість і здатність до забруднення, пофарбування - високу стійкість до дії тертя, поту та інших мокрих обробок. Безперечно, що за більшістю з цих вимог бавовняні підкладкові тканини не можуть конкурувати з аналогічними за призначенням тканинами із застосуванням віскозних, капронових та інших хімічних волокон. Особливо вразливими ланками у властивостях бавовняних підкладкових тканин є їх порівняно низька стійкість до витирання і досить значна усадковість[16].