Характеристика текстильних матеріалів і тканин

В основу формування оптимальної структури  асортименту текстильних матеріалів різного цільового призначення, як свідчить багаторічний зарубіжний досвід, мають бути покладені, з одного боку, об'єктивна інформація про  структуру реальних потреб населення  певного регіону на різноманітні за призначенням матеріали та вироби з них, а з другого - реальні сировинні, технологічні, асортиментні, фінансові та кадрові можливості текстильного виробництва, а також інформація про стан ринку цих матеріалів і виробів. При цьому повинен забезпечуватись основний принцип маркетингу - виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється. Для успішної реалізації даного принципу пріоритетними слід вважати ті маркетингові дослідження ринку текстильних матеріалів і виробів, які пов'язані з вивченням типології споживачів і визначенням ємності ринку на ці матеріали та вироби, а також оцінкою рівня їх якості та конкурентоспроможності.

При вивченні типології споживачів текстильних матеріалів необхідно  звернути особливу увагу на наявність  та достовірність інформації про  чисельність окремих статево-вікових  груп населення в даному регіоні; сегментацію ринку цих матеріалів, що дозволяє виділити із загального контингенту  потенційних споживачів конкретних видів текстильних матеріалів різного  цільового призначення, об'єднати їх у типові групи за однорідністю інтересів  при виборі тих чи інших матеріалів, а також звернути увагу на реакцію  на моду і рівень споживних властивостей  цих матеріалів.

Розглянемо більш детально особливості  вимог до текстильних матеріалів різного призначення. До кожної конкретної групи текстильних матеріалів висуваються  та нормуються у відповідній нормативно-технічній  документації більш конкретні та деталізовані вимоги. Наприклад, білизняні  матеріали, що безпосередньо дотикаються  до тіла людини, насамперед мають забезпечувати  нормальне функціонування організму  людини - вільно поглинати рідку  та пароподібну вологу з поверхні тіла і відводити її у зовнішні шари одягу, захищати організм людини від охолодження, перегріву та забруднення. Тому ці матеріали повинні мати не тільки високу гігроскопічність, водовбиральність, капілярність, вологовіддачу, необхідні повітро- та паропроникність, а й відповідну теплозахисну здатність. Крім високої гігієнічності білизняні текстильні матеріали мусять мати високу стійкість до прання, витирання та циклічних деформацій розтягування та згинання, характеризуватися необхідною формостійкістю, яка гарантувала б стабільність форми та розмірів виготовлених з цих матеріалів виробів.

Якщо взяти групу сорочково-платтяних текстильних матеріалів, то поряд з вимогами до гігієнічності та надійності в експлуатації суттєва увага приділяється їх художньо-естетичному оформленню. Крім того, для цієї групи матеріалів суворо регламентується стійкість їх пофарбувань до дії різних фізико-хімічних факторів (світла, температури, вологи тощо), довговічність досягнутих на них ефектів (білість, малоусадковість, малозминальнісгь, водоопірність та ін.), ступінь негативного впливу кінцевих обробок на зміну стійкості пофарбувань чи погіршення механічних властивостей матеріалів (особливо із целюлозних волокон).

Номенклатура та діапазон фізико-гігієнічних, фізико-механічних, фізико-хімічних і  естетичних вимог до матеріалів костюмного призначення значно ширший і різноманітніший, ніж до матеріалів білизняного та сорочково-платтяного призначення. Наприклад, якщо матеріали для літніх костюмів, які переважно шиються без  підкладки, повинні мати високу повітро- і паропроникність, гігроскопічність і водовбиральність, то матеріали для зимових костюмів, навпаки, повинні мати обмежену повітропроникність і водовбиральність при високій теплозахисній здатності. Якщо в літніх костюмах комфортність при експлуатації забезпечується за рахунок переважної наявності в матеріалі гідрофільних природних чи штучних волокон (а вміст синтетичних волокон має бути обмеженим), то в матеріалах для зимових костюмів високий вміст синтетичних волокон (до 50-60 %) суттєво не впливає на рівень їх гігієнічності. Щоправда, матеріали і для літніх і для зимових костюмів у різних природно-кліматичних умовах носіння повинні забезпечувати безперервне виділення вологи з підодягового простору і регулювання тепловіддачі організмом людини.

Разом з тим, незалежно від гігієнічних  функцій, костюмні текстильні матеріали  повинні характеризуватись необхідною зносостійкістю і формостійкістю, гарантувати  заданий термін експлуатації пошитих  з них виробів, стабільність їх форми  та розмірів при носінні, мати високоякісне пофарбування. При цьому оптимізація асортименту костюмних матеріалів, як і матеріалів іншого цільового призначення, має проводитися не тільки з урахуванням їх фізичної, а й соціальної довговічності, тобто з обов'язковим урахуванням термінів морального зношування виробів з цих матеріалів.

Говорячи про вимоги до костюмних  матеріалів, окремо слід виділити вимоги до підкладкових і прокладкових матеріалів, призначення яких забезпечити необхідну і стабільну форму виробам і їх гігієнічність. Насамперед, підкладкові матеріали повинні мати малу усадковість і зминальність, підвищену жорсткість, високу стійкість до витирання, рівну гладку поверхню, малу здатність до забруднення, їх пофарбування повинні бути стійкими до дії тертя, поту, хімічних реагентів та інших мокрих обробок. До того ж підкладкові матеріали повинні мати невисоку обсипальність та електризованість, відповідну товщину, їх обробка повинна бути стійкою до підвищеної температури при волого- тепловій обробці готових виробів.

Як і до підкладкових, діапазон вимог до прокладкових тканин тісно  пов'язаний з вимогами до костюмних  матеріалів. Прокладкові тканини  використовуються для виготовлення прокладок у різні деталі костюму (борти, комір, пілочки тощо), які  забезпечують їм необхідну формостійкість. Ці тканини також повинні мати відповідну жорсткість, товщину, пружність, малоусадковість і малозминальність та гладку рівну поверхню, щоб не спотворювати фактуру матеріалу  верху. Поряд з традиційними чистолляними бортовками останнім часом стали  застосовувати льоно-лавсанові, льоно-капронові  та льоно-вовняні бортові тканини [5].

Після ознайомлення зі структурою потреб і сегментацією ринку текстильних  матеріалів різного призначення, а  також обґрунтуванням основних вимог  до цих матеріалів, розглянемо більш  детально і деякі чинники, що характеризують можливості текстильного виробництва  у формуванні необхідної структури  їх асортименту. Найбільш вагомими серед  чинників, які визначають не тільки структуру асортименту продукції в різних галузях текстильного виробництва, а й рівень основних споживних властивостей, технологічність та економічність текстильних матеріалів, є: волокнистий склад, особливості будови, вид обробки пряжі та ниток, а також різноманітність і рівень якості барвників, апретів та інших хімічних реагентів, що застосовуються у фарбувально-обробному текстильному виробництві.

Незамінною сировиною для виробництва  багатьох видів текстильних матеріалів є хімічні волокна та нитки. Тепер  понад 95 % шовкових і 80 % вовняних тканин, а також близько 60 % трикотажних  полотен виготовляються із використанням  хімічних волокон.

Крім скорочення й інтенсифікації технології виробництва, надання комплексу  заданих споживних властивостей, використання хімічних волокон і  ниток при виробництві багатьох текстильних матеріалів побутового та спеціального призначення дозволяє отримати значний економічний ефект. У ряді випадків хімічні волокна  мають кращі властивості, ніж  натуральні. Крім того, є можливість синтезувати їх з наперед заданими властивостями. Виробництво хімічних волокон не залежить від сезону, підприємства з їх виробництва можна  максимально наблизити до підприємств, які їх переробляють. Ці волокна  можна отримати практично будь-якої довжини, тонини, у той час як у  натуральних волокон ці параметри  обмежені.

Сугтєву роль у формуванні структури  асортименту текстильних матеріалів і оптимізації їх основних властивостей відіграє фізична та хімічна модифікація волокон, ниток і самих матеріалів. Так, внаслідок фізичної модифікації отримано: бікомпонентні волокна та нитки, профільні волокна та нитки, багатокомпонентні волокна та нитки з широким діапазоном споживних властивостей.

Суттєвий вплив на формування видової  та внутрішньовидової структури  асортименту текстильних матеріалів мають особливості їх будови - лінійна  густина ниток, їх склад і структура, щільність ниток і ступінь  заповнення ними матеріалу, вид переплетення, фактура поверхні тощо. Найбільш вагомими серед них є склад і структура  ниток, їх щільність та вид переплетень. Саме з допомогою зміни цих  показників можна проектувати матеріали  різного призначення із заданими рівнями їх основних споживних властивостей.

Одним з основних факторів, який визначає різноманітність видового і внутрішньовидового асортименту текстильних матеріалів, і насамперед матеріалів побутового призначення, є їх основна і кінцева  обробка. Суттєве значення тут має  забезпечення текстильного виробництва  необхідним асортиментом барвників  та інших обробних препаратів, рівень їх якості та стабільність властивостей. Велике значення має також застосування перспективної технології обробки матеріалів, яка б дозволяла не тільки надавати їм комплексу необхідних споживних властивостей, а зводити до мінімуму притаманні їм недоліки, а також продовжувати терміни експлуатації виробів з цих матеріалів.

Особливу увагу необхідно приділити  формуванню асортименту та основних споживних властивостей багатокомпонентних за волокнистим складом та обробкою текстильних матеріалів одягового призначення.

Суттєве значення для формування оптимальної  структури асортименту текстильних  матеріалів різного цільового призначення  має стан стандартизації вимог до їх асортименту та основних споживних  властивостей, а також методів  оцінки цих властивостей. Слід визнати, що існуюча сьогодні нормативна документація, яка регламентує вимоги до асортименту  та якості багатьох текстильних матеріалів, ще не відповідає сучасним вимогам  і потребує певного вдосконалення[6].

2.Асотимент текстильних виробів

2.1.Бавовняні тканини та тканопоштучні вироби

 За обсягом випуску їм  належить найбільша частка (близько  60 %). Висока гігієнічність, красивий  зовнішній вигляд і достатньо  висока зносостійкість гарантують цим тканинам стабільний попит на ринку. За призначенням бавовняні, як і інші подібні за волокнистим складом тканини, поділяються на тканини побутового, технічного та спеціального призначення. Бавовняні тканини побутового призначення, в свою чергу, поділяються на: білизняні, сорочково-платтяні, костюмно-пальтові, підкладкові, меблево-декоративні, тикові. В окрему групу виділені ткані поштучні вироби різного призначення.

Для виробництва бавовняних тканин використовується однорідна та змішана  пряжа гребінного, кардного та апаратного способів прядіння лінійної густини 5,9-200 текс. Переважна більшість тканин виробляється з кардної пряжі  лінійною густиною 12-50 текс; гребінна пряжа 11,8 текс і нижче використовується в основному для виробництва  легких і тонких білизняних, блузкових  і платтяно-сорочкових тканин; тканини  зимового призначення виробляються переважно з апаратної пряжі 111-200 текс. Широко у виробництві бавовняних тканин застосовується пряжа пневмомеханічного  способу прядіння.

У деяких тканинах (сатинах та ін.) в одній з систем може використовуватися  гребінна, а в другій - кардна пряжа. Такі тканини називають напівгребінними. Для виробництва бавовняних тканин може застосовуватись одинична або  кручена пряжа. Обмежено використовується також пряжа з різноманітними зовнішніми ефектами. Крім цього, для  виробництва бавовняних платтяно-сорочкових тканин обмежено використовують (переважно  в утоковій системі) одиничну або  кручену віскозну пряжу 15,4-50 текс та блискучі сурові або пофарбовані  віскозні комплексні нитки 16,6 текс. Поверхнева густина цих тканин знаходиться  в межах 46-730 г/м².

Бавовняні тканини відзначаються  великою різноманітністю ткацьких структур. При цьому більшість  з них виробляється основними  переплетеннями - полотняним, саржевим, сатиновим. Значна частина сорочково-платтяного та костюмно-пальтового асортименту цих тканин виробляється дрібновізерунчастим переплетенням. Переважна більшість меблево-декоративних тканин вироблена простим і складним жаккардовим переплетенням, а ворсових і махрових - складним[9].

За способом виробництва та основної обробки бавовняні тканини бувають: вибілені, гладкофарбовані, вибивні, пістряво-тканні, меланжеві та меланжево-пістрявотканні. Значна частка в асортименті бавовняних тканин випускається мерсеризованими. Деякі тканини (ситці, сатини, платтяні та блузкові) обробляються незмивальними апретами (кольоровими і безкольоровими), піддаються лощеній і шовковисто-сріблястій обробці, ворсуванню та фулеровці. Більшість артикульного асортименту сорочково-платтяних, плащових, костюмних, курткових та інших бавовняних тканин піддаються різноманітним спеціальним видам обробки, в результаті чого їм надається комплекс корисних властивостей. Так, практично всі сорочкові і значна частина платтяних бавовняних і змішаних тканин  піддаються обов'язковій малоусадковій та малозминальній обробці. Плащові та курткові тканини випускаються з водовідштовхувальною обробкою, а значна частка бавовняних і змішаних тканин спеціального та технічного призначення - з вогне-, біо-, кислото- та лугостійкою видами обробок.

За показниками поверхневої  густини бавовняні тканини поділяються  на легкі (до 100 г/м²), середні (100-200 г/м²) та важкі (понад 200 г/м²), за шириною - на дуже вузькі - до 60 см, вузькі - 60-80, середньої ширини - 80-100, широкі - 100-125 і дуже широкі - понад 125 см.

Білизняні тканини. Ці тканини використовуються для пошиття натільної, постільної та столової білизни, а також спецодягу для підприємств громадського харчування, харчової промисловості, точного машинобудування, медичних установ, дитячих садків та ясел тощо. Враховуючи умови та специфіку експлуатації білизняних виробів, до цих тканин ставляться такі вимоги: вони повинні мати досить високу гігроскопічність, вологопровідність, капілярність, паро- та повітропроникність, гладку поверхню, високу стійкість до прання, високої температури та хімічних миючих засобів, не містити в собі речовин, які негативно впливають на організм людини;  вони повинні мало забруднюватись і добре відпиратись, гарантувати заданий термін експлуатації (тканини для спецодягу). Крім цього, ці тканини повинні мати високий та стабільний ефект білості, а також високоякісне пофарбування.