Аналіз ринку шовкових тканин в Україні

За розмічених точках прошивають стібки тонкими нитками контрастного кольору таким чином, щоб розмічена  точка знаходилася на внутрішньому кінці мітки, кінці нитки стібка пов'язують без стягування тканини.

Допускається наносити мітки  незмивною фарбою, а також за допомогою  інших пристосувань.

Елементарні проби перед проведенням випробувань повинні бути витримані в кліматичних умовах не менше 10 год, а елементарні проби, що містять віскозну нитка або пряжу, - не менше 24 год.

На розмічених і витриманих в кліматичних умовах елементарних пробах лінійкою вимірюють відстань між мітками в напрямку основи і качка (довжини і ширини) з похибкою не більше 1 мм.

Елементарні проби після витримування в стандартних кліматичних умовах розкладають на рівній гладкій поверхні (елементарні проби з ворсом розкладають ворсом вниз) і вимірюють відстань між мітками лінійкою з похибкою до 1 мм.   У кожної елементарної пробі проводять вимірювання в напрямку основи і качка (довжини і ширини) або в напрямі петельних стовпчиків і петельних рядів.

Обчислюють середньоарифметичне значення відстані між мітками до мокрої обробки (або хімічного чищення) і після неї окремо в напрямку основи (довжини) і качка (ширини).

Зміна розмірів після мокрої обробки (або хімічного чищення) в напрямку основи (довжини) і качка (ширини),%, обчислюють за формулою:

де L₁- відстань між мітками після обробки, мм; 

    L_o -Відстань між мітками до обробки, мм.

Метод визначення обсипання (ГОСТ 3814-81 Полотна текстильные. 
Метод определения осыпаемости )

Для проведення випробувань використовують прилад ПООТ, приклад наведений на рисунку 4.1

Рисунок 4.1-Прилад для визначення обсипання тканини

Підготовлені елементарні проби закріплюють у затискачах так, щоб довжина виступаючого кінця випробуваної проби становила (20 ±1)мм. Заправка проб тканини може вироблятися як на приладі, так і поза приладу. Відстань між абразивом і затискачами встановлюють рівним (5 ± 2) мм.

За шкалою лічильника-мікроперемикача встановлюють кількість циклів переміщення абразиву-5000.

Після 5000 циклів відбувається автоматична зупинка абразиву. Проби знімають із затискачів, і, не допускаючи складок і згинів, акуратно укладають на горизонтальну поверхню доски-укладальника. Штангенциркулем або іншим метрологічно забезпеченим пристроєм, що дозволяє оцінити обсипання з точністю до 0,1 мм, вимірюють максимальну довжину бахроми окремо по основі і утоку елементарної проби з похибкою не більше 0,1 мм.

За результат випробування точкової проби тканини приймають  середнє арифметичне результатів  випробувань 20 елементарних проб окремо по основі і утоку, обчислене з точністю до 0,01 мм і округлене до 0,1 мм.

За остаточний результат  випробування приймають найгірший  показник середніх результатів випробувань  по основі або качку всіх відібраних від партії точкових проб.

Метод визначення гігроскопічності (ГОСТ 3816-81Полотна текстильные Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств)

Прилади та реактиви для  визначення гігроскопічності:

• ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г;
• шафа сушильна, яка забезпечує температуру в заданих межах;
• стаканчики для зважування;
• гігрометр волосне метеорологічний ;
• ексикатор;
• вода дистильована;
• кальцій хлорид зневоднений.

Кожну елементарну пробу поміщають в окремий стаканчик для зважування. Стаканчики для зважування з елементарними пробами поміщають в ексикатор з водою, в якому попередньо встановлена ​​відносна вологість повітря (98 ± 1)%. Витримують елементарні проби в ексикаторі у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4 год. Потім стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора, зважують і висушують до постійної маси при температурі (107 ± 2) ° С. Після висушування та охолодження в ексикаторі, заповненому зневодненим хлоридом кальцію, стаканчики для зважування з елементарними пробами зважують.

Гігроскопічність (Н) у відсотках обчислюють за формулою:

де m_в- маса зволоженою елементарної проби, г;

     m_с- маса елементарної проби після висушування до постійної маси, г. 
      За остаточний результат випробування приймають середнє арифметичне результатів трьох визначень, обчислене з похибкою не більше 0,01% і округлене до 0,1%.

Органолептичним методом визначаємо волокнистий склад та зовнішній вигляд (оздоблення) тканини

Волокнистий склад  тканин визначають по зовнішньому вигляду (кольору, блиску), на дотик, на розтягання й зминання, по виду обірваного кінця  пряжі й ниток, по виду волоконець на обірваних кінцях пряжі й ниток. Крім того, волокна переглядають через лупу, перевіряють їхня міцність у сухому й мокрому станах.

Відмінні ознаки волокон  наведені в таблиці 4.2.

Фактура і колористичне оформлення визначають зовнішній вигляд тканини. Фактура, так само як і волокнистий  склад, додає тканинам визначені  властивості і визначає їхнє призначення.

Тканини з шовку різноманітні за художньо-кольористичним оформленням: вибілені, гладкофарбовані, друковані, пістрявоткані, тиснені, вибілені.

Гладко фарбовані – це тканини пофарбовані в один колір.

Пістрявоткані – тканини, в яких пряжу або нитки різних кольорів використали під час ткання і отримали багатоколірні візерунки.

Набивна тканина, тканина, поверхня якої прикрашена друкарським малюнком. Спочатку набивні тканини вироблялися ручним способом за допомогою форм з рельєфними узорами. Згодом термін стали застосовувати також для всіх тканин, на які малюнок наноситься друкарськими машинами.

Визначення довжини, ширини і товщини тканини

Довжина і ширина тканин є важливими технічними показниками. Від довжини, а особливо, від ширини залежить система розміщення лекал при розкрою. Від ширини залежить витрачання матеpiалу на швейні вироби. Ширина тканин стандартизована. Стосовно товщини тканин, то вона є дуже важливим показником у загальній товарознавчій оцінці тканин. Від товщини залежать чимало споживчих властивостей. Так, наприклад, легкі тканини літнього призначення не, повиненні бути товстими (вони повинні бути повітро - проникними), a ocінні та зимові тканини - навпаки. Товщина тканин залежить від багатьох факторів i, в першу чергу, від волокнистого складу тканин, товщини i скручування ниток, виду переплетения, густини тканин i характеру обробки тканин.

Лінійні розміри тканин, см, визначають, користуючись вимірювальною лінійкою (величина розподілу 1 мм).

Довжину i ширину тканини заміряють в трьох місцях - посередині, на відстані 5 см від краю з кожного боку, з точністю до 0,1 см i беруть середнє арифметичне.

Товщину тканини, мм, визначають за допомогою спецільних прибоpiв - товщиномірів при певному тискові (0,1-0,2кПа).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ТА  ДОКУМЕНТАЛЬНОГЕ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ  ЕКСПЕРТИЗИ ШОВКОВИХ ТКАНИН

5.1 Організація проведення  експертизи тканин

Правильна організація проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і  об'єктивних її результатів.

При плануванні проведення товарної експертизи визначають три етапи:

• підготовчий;
• основний;
• заключний.

Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після цього вибираються необхідні засоби та методи проведення експертизи.

На проведення експертизи подається заявка - постачальником, одержувачем товарів, транспортною організацією або призначається рішенням арбітражу, який розглядає позов по певній товарній партії.У заявці мають бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, постачальник, одержувач, посередник, дати відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. Крім того, замовник повинен визначити мету та завдання, які ставляться перед експертом. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об'єм товарної партії та метод дослідження. Якщо при проведенні експертизи потрібно застосувати метод руйнуючого контролю, то в заявці повинна бути згода замовника на руйнування зразка товару в кількості, передбаченій НД.

Другим документом про  призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації, чи його заступником, чи уповноваженою особою. Наряд оформлюється на спеціальному бланкові та підписується керівником експертної організації. Підпис повинен бути завірений печаткою.

У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку  експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи.

На підготовчому експерт етапі повинен ознайомитися з нормативними документам (стандартами, ТУ, інструкціями тощо), згідно з якими повинна здійснюватися експертиза.

Товарознавча експертиза передбачає:

— експертну оцінку кількості, якості і ціни;

— визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;

— визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної  якості тощо;

— експертну оцінку з метою ідентифікації  продукції;

— експертизу якості вживаного або  дефектного товару.

Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами залежно від завдання визначають:

• відповідність кількості товару даним товаросупровідних документів постачальника — експертиза кількості;
• відповідність споживчих властивостей товару вимогам нормативної документації — експертиза якості;
• причини дефектів, їх природу;
• рівень зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;
• правильність переоцінки або уцінки товару;
• відповідність якості і ціни;
• відповідність маркування, упакування вимогам нормативної документації, умовам контрактів;
• підтвердження документальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними,
• ідентифікацію товару з метою митного оподаткування.

На початку експертизи експерт повинен вивчити товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі.

Для перевірки дійсності  документів експерт повинен установити наявність усіх необхідних реквізитів, які ідентифікуватимуть якість, кількість, асортиментну приналежність, країну походження, а також виробника та/чи постачальника  товару.

При оцінці якості товарів  експерт повинен погодити номенклатуру показників із замовником. Особливу увагу  експерт повинен звернути на ті показники, значення яких викликали незгоду.

Експертиза тканин проводиться відповідно до завданням, поставленим замовником експертизи.

Спочатку експерт проводить  загальне ознайомлення з пред'явленої  на експертизу партією товару:

• перевіряє наявність супровідних документів;
• встановлює приналежність партії до пред'явленим документам;
• знайомиться з умовами складування та зберігання товару, зі станом упаковки, маркування виробів;
• уточнює асортимент, кількість виробів, розсортуванні за артикулами, моделям.

На підставі результатів  ознайомлення з партією експерт  приймає рішення про можливість виконання поставленого перед ним  завдання. 
У разі неможливості виконання поставленого завдання, експерт коригує її з замовником експертизи та погоджує з керівництвом підрозділу експертної організації, що видала заявку на проведення експертизи.

Наступним етапом проведення експертизи є вибір методу перевірки  якості товару:

• органолептичний - здійснюється за допомогою органів чуття;
• вимірювальний - здійснюється за допомогою засобів вимірювань;
• метод лабораторних випробувань - здійснюється в лабораторних умовах.

Метод перевірки якості товару експерт визначає відповідно до положень стандартів, якщо інше не передбачено  умовами експортно-імпортного контракту купівлі-продажу.

Тканини, підготовлені до контролю якості, витримуються в приміщенні 48 годин. Дефекти відзначаються сигнальними знаками.

Далі експерт проводить  безпосередньо огляд тканин. 
У приміщенні, де проводять контроль якості, має бути природне або люмінесцентне освітлення. Не допускається перевірка при недостатньому освітленні, а також при освітленні прямими сонячними променями.