Аналіз ринку шовкових тканин в Україні

Ворсові тканини  в не виділені в самостійну групу. Їх виробляють із шовкової пряжі, штучних (віскозних і ацетатних) і синтетичних (лавсанових) ниток. Ґрунтову основу всіх ворсових тканин, за винятком оксамиту з натурального шовку, виготовляють із бавовняної крученої пряжі.

Особливістю ворсових тканин є наявність на лицьовій поверхні розрізного ворсу. Ці тканини випускають гладкофарбованими й набивними, з ворсом по всій поверхні й на окремих  її ділянках. Ворсові тканини підрозділяють  по висоті ворсу: до 2 мм — оксамит; понад 2 до 6 мм — плюш; понад 6 мм — хутро. До них відносяться наступні тканини:

Оксамит арт. 14004 — порівняно тонка й легка ворсова тканина із щільним вертикальним коротким ворсом. Ґрунт тканини — з натуральної шовкової крученої фарбованої пряжі лінійної щільності 7,14 текса по основі й утку. У якості ворсової основи застосовують фарбовану шовкову пряжу лінійної щільності 5 текс. Випускають оксамит гладкофарбований. Ширина його 70—80 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 190 г. Висота ворсу 1,5 мм. Оксамит арт. 24003 має ширину 135 см, а арт. 64001 — ворс із лавсанової нитки лінійної щільності 11,11 текса.

Велюр-Оксамит - арт. 24005 виготовляють із фарбованого шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса по основі й 2,33 текса  по утоку, з витравним малюнком. Ворс складається з віскозної нитки лінійної щільності 13,33 текса, висота його 1,7 мм. Ширина тканини 100 см.

Плюш арт. 44011, 44034 має ворс із натуральної крученої шовкової пряжі лінійної щільності 7,14 текса. У якості ґрунтової основи застосовують бавовняну кручену пряжу лінійної щільності 11,76 текса, а в утоці — бавовняну пряжу 18,5 текса. Плюш випускають гладко фарбованим у пряжі. Ширина тканини 79 і 135 см, поверхнева щільність (маса) 1м² — 270 г. Висота ворсу 2.2 мм.

По призначенню ворсові тканини підрозділяють і використовують для верхнього одягу, для верху домашнього взуття, для оббивки утепленого взуття, для іграшок.

Підкладкові тканини. Підкладкові тканини в самостійну групу не виділені. Залежно від сировинного складу вони входять у різні групи й підгрупи шовкових тканин. Їх виробляють із віскозних ниток, з віскозних ниток з віскозною або бавовняною пряжею, із шовкових ниток (натурального щілинка) з віскозною або бавовняною пряжею. Крім віскозних використовують ацетатні нитки. Підкладкові тканини характеризуються легкістю, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 60—155 г, високою стійкістю до стирання, невеликою усадкою по основі й міцністю фарбування. По зносостійкості й розцвіченням вони повинні відповідати тканинам для верху одягу. Виробляють їх гладкофарбованими в різні кольори, набивними й строкатотканими. До підкладкових тканин відносяться атлас, саржа, сатин-дубль, дамасе, тканина підкладкова брючна й рукавна.

Атлас арт. 22003 виробляють атласним переплетенням із шовку-сирцю 3,23 текса по основі й бавовняної пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку, з високою щільністю по основі (860 ниток на 10 см). Випускають гладкофарбованою із блискучою лицьовою поверхнею й набивною. Ширина тканини 85 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 110 г. Атлас виробляють також з віскозних і ацетатних ниток по основі й утоку лінійної щільності 11,11 і 13,33 текса.

Саржа — найпоширеніша підкладкова напівшовкова тканина. Виробляють її саржевим переплетенням з віскозної нитки лінійної щільності 11,11 і 16,67 текса по основі й утоку. Випускають гладкофарбованою, декількох артикулів, з діагоналевими смужками з різним кутом нахилу.

Дамасе виготовляють із віскозної одинарної нитки лінійної щільності 16,67—13,33 текса по основі й крученої віскозної нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку жакардовим переплетенням. Ширина тканини 120 см, поверхнева щільність (маса) 1м² — 209—190 г.

Меблево-декоративні тканини.

Меблево-декоративні й  портьєрні тканини входять у  спеціальну групу тканин. До них  відноситься - декоративні репс і  атлас, гобелен, тканина оббивна  й кілька артикулів портьєрних тканин. Виробляють їх з віскозних ниток  по основі й віскозної пряжі по утоку, гладкофарбованими, строкатотканими, полотняним, складним або дрібновізерунчастим  переплетенням.

Основні вимоги, що висуваються  до меблево-декоративних тканин,- міцність і зносостійкість. Меблево-декоративні  й портьєрні тканини виготовляють із синтетичних ниток у комбінації з об'ємно-джгутовими звитими нитками, а також зі суміші пряжі із синтетичного й штучного волокон, обробляють вогнезахисним  і антистатичним препаратами. Ці тканини повинні мати різну структуру.

Штоф — фасонна тканина жакардової підгрупи, виробляється багатовізерунчастим  переплетенням із пряжі основний крутки лінійної щільності 1,56текс по основі й шовкової крученої пряжі лінійної щільності 5 текс по утоку. Ширина тканини 108—110 см, поверхнева щільність 1 м² — 105—130 г. Штоф  застосовують для оббивки меблів, для портьєр і скатертин._;

Репс декоративний арт. 45013 — тканина полотняного переплетення з віскозної нитки лінійної щільності 22,22 текса по основі й віскозної крученої пряжі лінійної щільності 18,5 текса по утоку. На блискучій поверхні тканини є великий поперечний опуклий рубчик. Ширина тканини 120 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 205 г. Тканину використовують для оббивки меблів, для портьєр і штор.

Тканину декоративну виготовляють із капронової фарбованої крученої нитки лінійної щільності 15,6 текса по основі й лавсанової суворої або фарбованої пряжі лінійної щільності 71, 42 текса по утокуу. Щільність по основі в 3 рази вище утокової. Ширина — 85 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 225 г.

Тканина портьєрну «Весняна»  арт, 75042 виробляють із віскозної крученої пряжі лінійної щільності 18,5 текса X 2 по основі й віскозної пряжі лінійної щільності 41,67 текса по утоку. Ширина — 130 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 240 г.

Штучні вироби з шовкових тканин

До штучних шовкових виробів  відносяться головні й носові хустки, скатертини й покривала. Більшість  штучних виробів виготовляють так  само, як шовкові тканини. Штучні шовкові  вироби виробляються гладкофарбрваними, набивними, строкатотканими, розмальованими (з художнім розписом) і вишитими. Вони поділяються на три групи:

I — вироби  гладкі:  хустки  головні,  шарфи, косинки, кашне, хустки кишенькові, комірці, бантики-стрічечки; самаркандські хустки, скатертини, серветки;  купони  для  чоловічих  сорочок  (українок, гуцулок і ін.), жіночих і дитячих платтів, блузок, халатів  і  ін.;  прапори,  прапори,  вимпели,  пов'язки й піонерські галстуки;

II — вироби ворсові: фіранки, портьєри, скатертини, доріжки, купони для подушок;

III — галстуки всіх видів і типів.

Хустки головні виробляють із шовкових і штучних ниток, із шовкових і синтетичних ниток з іншими волокнами, із синтетичного волокна  й у суміші з іншими волокнами.

Хустки крепдешинові з  бахромою можуть бути набивними, полотняного  переплетення із шовку-сирцю лінійної щільності 2,33 текса по основі й шовкового  крепу лінійної щільності 2,33 текса X 4 по утоку. Розміри головних хусток — 145X145 —95X95 см, поверхнева щільність (маса) 1 м² — 55—67 г. В основі й утоці хусток арт. 87002 є поліакрилонітрильна об'ємна пряжа лінійної щільності 25 текс.

Хустки саржеві арт. 37003 виготовляють із ацетатних фарбованих ниток лінійної щільності 11,11 текса  по основі й ацетатної фарбованої нитки лінійної щільності 16,67 текса  по утоку. Випускають їх з бахромою, розміром 115 X 115 див, поверхневою щільністю (масою) 1 м² 116 г.

Хустки жакардові можуть бути з віскозної крученої нитки  по основі й утоку й із шовку-сирцю  основний крутки по основі лінійної щільності 2,33 тесу й триацетатної нитки лінійної щільності 16,67 текса по утоку. І ті, і інші випускаються білими, гладкофарбованими, набивними, строкатотканими, з бахромою, підрублюванням. Розміри їх від 75X75 до 145X145 см.

Скатертини виготовляють із віскозної нитки пологої крутки лінійної щільності 13,3 текса по основі й 16,67 текса по утоку або з бавовняної пряжі лінійної щільності 13,33 текса  по утоку Розміри - 120X120, 150X150, 160X160, 140X150, 150X130, 140X175 см.

Покривала арт. 27007 — із крученої пряжі по основі, що містить 60 % шовкового  й 40 % лавсанового волокна, уток —  з віскозної нитки 28,57 текса і  змішаної шовково- лавсанової пряжі 16,67 текса. Основа й уток покривал деяких видів з віскозної фарбованої нитки лінійної щільності 16,67 текса; основа може бути з віскозної пряжі  лінійної щільності 50 текс або 142,9 текса. Розміри покривал 120Х110; 140X200, 205, 210; 150X210.212; 160X215. [2, 4]

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ, ПАКУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ШОВКОВИХ ТКАНИН ЗГІДНО ВИМОГ НТД
1. Характеристика дефектів шовкові тканини

Дефекти зовнішнього вигляду  визначають переглядом тканини з 
лицьової сторони при нормально відбитому світлі на бракувальному столі або бракувальній машині.

Розмір дефекту визначають на найбільшій його довжині.

Крепові тканини, що мають  із однієї сторони атласне переплетення, проглядаються із крепової сторони.

Дефекти ворсових тканинах, розташовані зі зворотної сторони, що й проявляються в процесі експлуатації швейного виробу, оцінюють як схований дефект тканини.

При розбіжностях перегляд тканин проводиться при природному освітленні на горизонтальному столі  в розкидку.

Дефекти, розташовані на кромці тканини, при визначенні сортності  не враховуються.

Дефекти зовнішнього вигляду  тканини підрозділяють на:

- місцеві ( розташовані  на обмеженій ділянці шматка  тканини);

- розповсюджені ( по всім  шматкові тканини).

Ступінь виразності розповсюджених дефектів зовнішнього вигляду й  смугастості по утоку визначають по зразках дефектів, виготовлених у тканині або типографським  способом.

До місцевих дефектів відносяться наступні:

- близна – поздовжня  проріджена смуга, яка утворюється  внаслідок обриву однієї або  кількох ниток основи, обрив ниток  основи може викликатися наявністю  вузлів чи потовщень на них,  нерівномірної лінійної щільності,  засміченості, незадовільного шліхтування;

- підплетина – порушення  переплетення ниток основи і  утоку, тобто безладне їх переплетення, утворене внаслідок обриву кількох  основних ниток, що погіршує ткацький рисунок. Це грубий місцевий дефект, що різко погіршує не тільки зовнішній вигляд тканини, а й механічні властивості, основною причиною виникнення цього дефекту є розладка роботи ткацького верстата;

- смуги по основі і утку - дефекти, що виникають в результаті застосування ниток різної товщини або інтенсивності забарвлення;

- проліт – проріджена  поперечна смужка по всій ширині  тканини чи виробу, або їх частині,  що утворилася внаслідок відсутності  однієї чи кількох підряд ниток  утоку, погіршує зовнішній вигляд  і механічні властивості тканини  та тканого штучного виробу;

- недосіка – помітна  розріджена поперечна смуга, тобто  ділянка з розрідженим розміщенням  уточних ниток. Виникає дефект  внаслідок недосік щільного прибивання  ниток утоку до краю тканини,  погіршує зовнішній вигляд тканини  та виробу і знижує механічні  властивості;

- прощіпи – типові  дефекти вовняних та шовкових  тканин, що виникають внаслідок  вилучення з їх поверхні затканих  шматочків ниток або пуху;

- засічки виникають внаслідок неправильного зшивання тканини чи її поганого розрівнювання перед мерсеризацією. Надмірна мерсеризація викликається перевищенням часу обробки або концентрації лужного розчину, щопризводить до утворення темних смуг у гладкофарбованих тканинах чивиробах;

- штриф – це повздовжня смуга від фарби, яка залишається на марлі внаслідок пошкодження раклі піщинкою або іншим твердим тілом. Від цього на раклі утворюється щербина, в результаті чого на валах залишаєтьсянезчищенафарба, котра у вигляді звивистої повздовжньої смуги переходить на тканину;

- збитий рисунок – це порушення внаслідок неправильного пробирання ниток основи в ремізкичи бердо,цей дефект особливо помітний на пістрявотканих тканинах та тканих штучних виробах, що значно погіршує їх естетичність;

- різний уток – широка  поперечна смуга на тканині,  що виникла в результаті помилкового  застосування утокових ниток  іншої лінійної густини чи  іншої крутки, дефект різко проявляється  на гладкофарбованих тканинах  та виробах і погіршує їх  естетичні властивості;

- залип – дефект шовкових  тканин, що утворюються внаслідок налипання шліхти, через це порушується процес фатоутворення, а це в свою чергу призводить до порушення ткацького переплетення на певних ділянках тканини;

- масляні плями від  забруднень;

-діри від механічних  пошкоджень;

- проколи – пошкодження ниток тканини біля пругаголками, що утримують тканину на ткацькому верстаті.

До розповсюджених дефектів відносять:

- шишкуватість – це наявність на поверхні виробу місцевих потовщень пряжі в результаті скупчень переплутаних волокон. Вона виникає в результаті поганого чесання або попадання в пряжу коротких волокон;

- засмічена пряжа – маєрізні домішки (костру, залишки коробочок, листя та інші). Всі види засмічення – це наслідок поганого очищення волокон у процесі їх прядіння;

- різновідтінковість –  це різна інтенсивність забарвлення  на окремих ділянках тканини  внаслідок нерівномірного віджиму  валами плюсовки, нерівномірної  подачі барвника в фарбувальну  ванну, чи порушення самого  режиму фарбування;