Сучасні технології управління розвитком корпоративної соціальної відповідальності

Мережа Глобального договору складається з Офісу Глобального  договору та шести

агенцій ООН:

• Управління Верховного комісара по правах людини;
• Програма ООН із захисту навколишнього середовища;
• Міжнародна Організація Праці;
• Програма Розвитку ООН;
• Організація Промислового Розвитку ООН;
• Управління ООН з боротьби з розповсюдженням наркотиків та злочинністю.

ЄС, як спільнота демократичних  країн Європи, нещодавно віднесло СВБ до пріоритетних завдань своєї діяльності. Європейська Рада (The European Council) у 2000 році в Лісабоні позначила дуже важливий крок, коли закликала компанії звернутись до їх розуміння соціальної відповідальності, щоб отримати „найбільш конкурентну та динамічну, засновану на знаннях, економіку в світі”.

Європейський Самміт (The European Summit) 2001 року в Стокгольмі також

підкреслив роль приватного сектору щодо отримання довгострокового економічного

росту разом з соціальною інтеграцією.

Європейська Комісія (The European Commission ) у 2001 року видала Зелену

Книгу (Green Paper). Зелена Книга  „Просування європейського підходу  до соціальної відповідальності бізнесу” являє собою стратегію збільшення вкладу бізнесу у соціальний прогрес та розвиток захисту навколишнього середовища понад базові зобов’язання визначені законодавством. Існує думка, що принципи ЄС стосовно СВБ (коли будуть розроблені) мають сформувати систему Загальних Принципів, котрі зливатимуться з ОЕСР директивами щодо СВБ. Це дозволить отримати міжнародний стандарт ширшої юрисдикції ніж саме ЄС.

Багатосторонній форум СВБ ЄС (EU Multi-Stakeholder Forum on CSR)

заснований в жовтні 2002 з метою просування прозорості та зрощування СВБ заходів. Даний форум складається з 40 членів, які представляють працедавців, працівників, споживачів та громадськість. Форум призначений для обговорення таких питань як конкуренція, сталий розвиток, кодекси поведінки, звітування тощо.

ОЕСР (OECD). Країни-учасники груп ОЕСР поділяють зобов’язання щодо демократичного управління та ринкової економіки, що сприяє виробленню узгоджених на міжнародному рівні інструментів, рішень та рекомендацій задля встановлення правил гри в сферах, де країнам необхідні багатосторонні домовленості, щоб досягти прогресу в глобалізованій економіці.

Керівні принципи ОЕСР для  транснаціональних компаній містять  принципи і

стандарти, узгодженні з  відповідним законодавством, для  виконання відповідальними компаніями на добровільній основі в таких сферах діяльності як права людини, розкриття інформації, антикорупційні дії, взаємовідносини з приводу оподаткування праці, охорона навколишнього середовища та захист інтересів споживачів. Керівні принципи – це рекомендації для транснаціональних компаній, спільно видані урядами країн учасниць.

Другий табір міжнародних гравців представлена різноманітними світовими

неприбутковими організаціями  та бізнес асоціаціями. Всесвітня ділова рада за сталий розвиток (WBCSD) – це спілка 175 міжнародних компаній з 35 країн та 20 основних промислових секторів, об’єднаних спільним вкладом у сталий розвиток через три стовпи: економічний розвиток, екологічний баланс та соціальний прогрес. Це є всесвітня мережа 50 національних та регіональних рад і партнерських організацій, що залучають близько 1000 бізнес лідерів з усього світу.

Об’єднання економік відповідальних щодо охорони навколишнього Середовища (CERES) – це неприбуткове об’єднання понад 50 інвесторів, екологічних, релігійних, робітничих груп та груп соціальної справедливості і включають громадські організації, корпорації, консультаційних та бухгалтерських фірм, бізнес асоціацій, наукових організацій та інших установ.

Бізнес задля соціальної відповідальності (BSR) – це всесвітня організація, яка

допомагає компаніям-учасникам  досягти успіху шляхом поваги до етичних  цінностей, людей, спільнот та навколишнього середовища. Організація забезпечує бажаючих інформацією, інструментарієм, тренінгами та дорадчими послугами для перетворення соціальної відповідальності бізнесу невід’ємною складовою ділових операцій та стратегій ведення бізнесу.

Міжнародний форум лідерів бізнесу (International Business Leaders Forum) –

це міжнародна неприбуткова організація утворена 1990 року Принцом  Уельським та

групою президентів міжнародних  компаній у відповідь на виникаючі  виклики економічному росту та зміни в світовій економіці. ЇЇ місією є просувати на лідируючі позиції відповідального бізнесу та партнерства заради соціального, економічного та екологічно сталого міжнародного розвитку, особливо у нових ринкових економіках та ринкових економіках, що розвиваються. Форум при заснуванні був призначений для роботи в посткомуністичних країнах східної Європи, але з того часу поширив свою діяльність на Росію, Азію, а також країни тихоокеанського регіону, Африку, Америки та Середній Схід.

СВБ Європа (CSR Europe) – це лідируюча  європейська бізнес мережа соціальної

відповідальності бізнесу, яка складається з понад 60 провідних  мультинаціональних

компаній-членів. З часу виникнення в 1995 році, місія компанії залишається незмінною – надання допомоги компаніям з приводу інтеграції соціальної відповідальності бізнесу у їх щоденні методи ведення бізнесу [7].

 

           1.4. Сучасна підтримка розвитку КСВ

 

Є три основні сектори  залучені до процесу регулювання та розвитку СВБ на

національному рівні. Це є державні установи, громадськість (громадські організації,

дослідницькі інститути та інші мозкові центри) та бізнес кола, представлені або компаніями, або бізнес асоціаціями. На державному рівні існує багато форм інституційної підтримки СВБ. Різні країни використовують різноманітні концепції та заклади СВБ. Велика Британія є єдиною країною де уряд призначає Міністра з питань

соціальної відповідальності бізнесу. Призначення першого Міністра з питань сталого розвитку у Франції також ставить СВБ під безпосередню юрисдикцію уряду. КСВ як державна політика „КСВ охоплює широкий спектр заходів і має великий потенціал у допомозі досягнення нами наших національних та міжнародних цілей економічного, соціального розвитку та розвитку охорони навколишнього середовища. Мене надихнула та пристрасть вкладена у соціальну та екологічну пріоритетність багатьма компаніями, яку я спостерігав, і я буду намагатися заохотити застосування таких творчих здібностей та успіху” - Стівен Тіммз, Міністр з СВБ, Велика Британія.

Уряди деяких країн розвивають такі ініціативи як підвищення обізнаності, розвитку загального розуміння СВБ, формулювання напрямків розвитку СВБ, організація заходів, семінарів та досліджень, розробка стратегії сталого розвитку (Австрія, Данія,Франція, Німеччина, Японія та Велика Британія). Деякі країни, наприклад Данія, зробили обов’язковим для місцевих органів управління мати Координаційний комітет з превентивних заходів на ринку праці з представниками федерацій роботодавців, профспілок, практикуючих спеціалістів та громадськості. Багато європейських міністерств та урядів організували змагання між підприємствами та нагородження їх й присвоєння відзнак за впровадження найкращих рівних можливостей, найкращої політики щодо сім’ї та за найбільш соціально відповідальну компанію (Австрія, Данія, Франція та Німеччина). Уряд часто співпрацює з бізнес колами щодо заснування ряду проектів зі сталого розвитку, відповідальності бізнесу та бізнес етики (Австрія, Німеччина). Активно просуваючи Керівні принципи ОЕСР для транснаціональних компаній, країни засновують національні представництва, які, як правило, розміщуються в міністерствах економіки чи праці (Австрія, Данія, Франція, Німеччина та Велика Британія). Декілька урядів запровадили обов’язкове звітування компаній щодо соціальних, екологічних та економічних наслідків їх діяльності (Франція та Велика Британія).

На рівні громадськості існує багато неприбуткових організацій, асоціацій, консультаційних та дослідницьких центрів, які формують „мозкові центри” суспільства. Вони приймають участь у процесі просування СВБ різними видами діяльності. Громадські організації співпрацюють з державними органами в проектах, які мають на меті розвивати ряд кодексів поведінки, публікація журналів з бізнес підтримки (Австрія, Данія, Німеччина, Велика Британія та Японія). Деякі центри разом із міністерствами розробили інструмент (базу даних) для етично обізнаного споживача і компаній, які хочуть інформувати громадськість про їхні кроки стосовно взяття СВБ як елемента їхнього корпоративного управління (Данія, Німеччина, Велика Британія).

Є також міжпрофспілкові  комітети, призначені контролювати деякі  заходи

соціальної відповідальності, наприклад, шляхи інвестування заощаджень працівників чи приведення умов праці до стандартів МОП (Франція та інші). Кампанія „Чистого Одягу” (CCC) Кампанія „Чистого Одягу” (CCC) має на меті покращити умови праці та посилити роль працівників у всесвітній швейній промисловості та галузі спортивного одягу. Кампанія діє зараз в 10 європейських країнах, організована через автономні національні об’єднання з загальним членством близько 300 громадських організацій та профспілок. Мережа міжнародних партнерів кампанії складається з громадських організацій та профспілок в більшості країн, які виробляють продукцію для європейського ринку. ССС невідступно слідує чотирьом широким категоріям видів діяльності задля досягнення мети: підвищення рівня обізнаності та мобілізація споживачів, примушення компаній брати відповідальність, акції солідарності та лобіювання, а також судові процеси. Бізнес кола просувають СВБ через діяльність різних бізнес асоціацій та мереж. [8] Вони здійснюють нарощення потенціалу СВБ різними формами співробітництва з урядом та громадськістю. Бізнес асоціації активно співпрацюють з державними структурами у публікації звітів про етику в бізнесі (Данія, Німеччина та Велика Британія). Декілька національних та регіональних бізнес мереж були створені задля партнерства між компаніями та місцевими органами управління стосовно активної боротьби із соціальними проблемами, просування соціальної інтеграції (наприклад, об’єднати іммігрантів, біженців та довгий час безробітних), підвищити обізнаність та зміцнити аспекти розвитку стратегій СВБ (Данія, Німеччина та Велика Британія).

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       РОЗДІЛ 2

               2.1. Технології розвитку КСВ в Україні

 

Розвиток корпоративної  соціальної відповідальності вітчизняним  компаніям слід розпочинати із вибору найбільш перспективних форм соціального  інвестування, які знаходяться в  руслі довгострокового інтересу компанії. Тобто, КСВ  буде інтегрована  не лише у систему управління компанією, але й у загальну корпоративну бізнес-стратегію, включаючи соціальні, економічні та екологічні цілі.  При  цьому КСВ  не слід ототожнювати  лише з благодійністю. Навпаки, вона передбачає прояв випереджаючих  соціальних ініціатив компанії, які  проявляються у формуванні дієвого  партнерства із заінтересованими особами (персонал, споживачі, власники, територіальні громади, представники держави тощо). Тобто, корпоративна соціальна відповідальність проявляється у впливі управлінських рішень та результатів діяльності  компанії (продукти, послуги) на суспільство і навколишнє середовище.

Варто зазначити, що у розвинутих зарубіжних корпораціях форми КСВ в останні роки значно трансформувалися і проявляються у використанні цільового капіталу та різних форм приватно-державного партнерства, що дозволяє реалізовувати широкомасштабні національні та регіональні інвестиційні проекти, забезпечувати розвиток  персоналу, ефективно взаємодіяти із споживачами і навколишнім середовищем. Держава вправі регулювати даний процес за рахунок оподаткування та соціального діалогу з бізнесом.

Для того, щоб розробити  ефективну бізнес-стратегію з  урахуванням соціальної відповідальності, керівництву компанії необхідно  конкретизувати перелік соціальних та екологічних проблем, які відчуває їх  бізнес. Слід визначити коло заінтересованих  осіб, у тому числі партнерів, які  можуть підтримати соціальні ініціативи компанії на будь-якому етапі. На основі соціального діалогу можливо  виявити не лише перспективних учасників  реалізації соціальних програм, але  й невідомі раніше джерела додаткових ресурсів. Документально оформлені  пропозиції соціальних ініціатив допоможуть розкрити нові перспективи у розвитку бізнесу.

 

Не слід забувати  про  постійний моніторинг, оцінювання рівня  КСВ  та звітування вашої компанії. Останнє виступає ефективним засобом  комунікації із суспільством, є передумовою  виходу на міжнародні ринки капіталу, сприяє розвитку персоналу та просуванню товарів і послуг.

Інтерес до розвитку інституту  КСВ за останні три роки активно  зростає. Компанії розбудовують системи  корпоративного управління з елементами відповідальності, у Державний  класифікатор професій включено нові посади:  менеджер із соціальної відповідальності, соціальний аудитор та експерт із соціальної відповідальності. На вимогу часу,  в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка  започатковано  і два роки поспіль викладається новий курс «Соціальна відповідальність бізнесу». Особливого  імпульсу у  розбудові інституту КСВ  в Україні також надають положення, які опрацьовані на спільному круглому столі економічного факультету Київського національного університету та УСПП, який відбувся 9 грудня цього року. Отже, в Україні необхідно започатковувати нові ініціативи та розвивати платформу для впровадження корпоративної соціальної відповідальності.

Корпоративна соціальна  відповідальність в Україні поряд  з приватною власністю, правовими  гарантіями, дієвою системою управління, самоврядними  та ринковими інститутами  може стати базою для формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Але ринкова економіка не породжує добробуту автоматично, а лише може сприяти розвитку. Для розбудови  КСВ  на всіх рівнях економіки країни необхідно формувати нові ефективні механізми [9].