Расчетная работа по "Организации и планированию производств"

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  Університет Харчових Технологій

 

 

 

Кафедра менеджменту

 

 

Розрахункова  робота

з дисципліни « Організація та планування виробництв » 

 

 

 

Виконав студент  групи БТЕК 2-3

Цехмейструк Костянтин Андрійович

Перевірив ас. Шереметинський М.А.

 

 

 

Київ 2013

Зміст

1.Нормативні документи зі стандартизації…………………………………………............3

2. Господарський кодекс України про підприємства та об'єднання ………………………….……………………………….………...6

3. Виробнича структура підприємства...............................11

4.Вихідні данні для виконання контрольної роботи……...12

5.Розрахунок…………………………………………………….13

6.Список використаної літератури…………………..………27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Нормативні документи зі стандартизації

Види нормативних документів

 Комплекс НД Національної  стандартизації України включає  різноманітні НД, в яких установлені вимоги до конкретних об'єктів стандартизації. Залежно від об'єкта стандартизації, положень, які містить документ, та процедур надання йому чинності, розрізняють такі НД: стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, державні класифікатори.

Поняття про НД та стандарти  наведено в підрозділі 1.3. Термін НД є родовим терміном, що охоплює такі поняття, як "стандарт", "технічні умови", "настанови (правила)" та "регламент".

Кодекси усталеної практики

Кодекси усталеної практики розробляють на устаткування, конструкції, технічні системи, вироби того самого чи подібного функціонального призначення, але які різняться конструктивним виконанням чи принципом дії і для яких аспекти проектування, виготовлення чи встановлення (монтажу), експлуатування чи утилізування є визначальними для їхнього безпечного функціонування (житлові, промислові будівлі та споруди, котли, посудини, що працюють під тиском, компресорне устаткування тощо). У кодексах усталеної практики також подають правила і методи розв'язання завдань щодо організації та координації робіт зі стандартизації й метрології, а також реалізації певних вимог технічних регламентів чи стандартів тощо.

До кодексів усталеної практики належать настанови, правила, зведення правил.

Настанова, зведення правил (правила)

Настанова, зведення правил (правила) — це НД, що рекомендує практичні  прийоми чи методи проектування, виготовлення монтажу, експлуатації або утилізації обладнання, конструкцій чи виробів. Настанова може бути стандартом або  іншим незалежним від стандарту  документом.

Регламент

Регламент — це прийнятий  органом влади НД, що передбачає обов'язковість правових положень. Регламент, що доповнений технічною  настановою, яка визначає способи  дотримання вимог, називається технічним  регламентом.

Технічні умови

Технічні умови (ТУ) —  НД, що встановлює вимоги до продукції, призначеної для самостійного постачання, до виконання процесів чи надання  послуг замовникові, і регулює відносини  між виробником (постачальником) і  споживачем (користувачем). їх затверджують на продукцію, яка перебуває в стадії освоєння і виробляється невеликими партіями. ТУ розробляються на один чи декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин, послугу чи групу послуг. Підприємства використовують ТУ незалежно від форми власності та підлеглості, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності — за договірними зобов'язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізацію продукції або надання послуг.

 ТУ посідають особливе місце в комплексі технічної документації на товари та послуги, адже вони є основним документом на постачання продукції і надання послуг. В ТУ встановлюються певні вимоги до конкретної продукції або послуги, в якій визначені показники стандартів. Ці показники мають забезпечувати повну характеристику споживних властивостей товарів та послуг і можливість їх визначення та контролю.

Державні класифікатори

Державні класифікатори (ДК) — це НД, в яких об'єкти стандартизації класифікуються за суттєвими ознаками й поділяються на класи, підкласи і групи. ДК України гармонізовані з Міжнародною класифікацією ISO і мають гармонізовану систему опису та кодування об'єктів. Так, в Україні діють 19 ДК, наприклад: ДК-001-94 "Класифікатор форм власності", ДК-003-95 "Класифікатор професій", ДК-006-96 "Класифікатор валют", ДК-009-96 "Класифікатор видів економічної діяльності", ДК-012-97 "Класифікатор послуг зовнішньоекономічної діяльності", ДК-016-97 "Державний класифікатор продукції та послуг".

Національні стандарти, кодекси  усталеної практики та державні класифікатори  застосовують на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. Міністерство оборони України, враховуючи особливості цієї сфери, визначає порядок  застосування НД для задоволення  потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.

Залежно від специфіки  об'єкта стандартизації стандарти поділяються  на види: основоположні; на методи випробовування; на продукцію; на процеси; на послуги; на сумісність; загальних технічних  вимог.

Основоположні стандарти

До основоположних стандартів належать організаційно-методичні, загальнотехнічні та термінологічні НД. В них установлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні положення для визначеної галузі стандартизації, а також терміни та їхні визначення, загальнотехнічні вимоги, норми та правила, що забезпечують впорядкопаиість. Основоположний стандарт може використовуватись як стандарт або бути основою для інших стандартів.

Стандарти та методи випробовування

Стандарти па метоли випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання) регламентують порядок і послідовність виконання методик, способи (правила, режими, норми) і технічні засоби для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. У них наводяться уніфіковані методи випробування якості, що засновані на досягненнях сучасної науки і техніки.

Стандарти на продукцію

Стандарти на продукцію встановлюють вимоги до груп однорідної або певної продукції, які забезпечують її відповідність  своєму призначенню. У них наводяться технічні вимоги до якості продукції  при її виготовленні, постачанні та використанні; визначаються правила  приймання, способи контролю та випробування, вимоги до пакування, маркування, транспортування, зберігання.

Стандарти на процеси

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності виконання різних робіт (операцій) у процесах, що використовуються у різних видах діяльності, які забезпечують відповідність процесу до його призначення.

Стандарти на послуги

Стандарти на послуги установлюють вимоги, які має задовольняти послуга, щоб забезпечити свою відповідність призначенню. Стандарти на послуги можуть бути розроблені для таких послуг: прання білизни, готельне господарство, транспорт, автосервіс, телезв'язок, страхування, банківська справа, торгівля тощо.

Стандарти на сумісність

Стандарти на сумісність установлюють вимоги стосовно сумісності продукції, послуг чи систем у місцях їх поєднання та у спільному використанні.

Стандарти загальних технічних  вимог

Стандарти загальних технічних  вимог — містять перелік характеристик, для яких значення чи інші дані встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо.

Згідно з рівнями суб'єктів стандартизації в Україні розрізняють національні й відомчі НД та НД організацій і громадських організацій.

Національні НД

Національні НД приймаються  національним органом стандартизації, який діє на території України, і  застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянам и-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється чинність НД.

Відомчі НД

Відомчі НД розробляються  на продукцію, послуги в разі відсутності  національного стандарту для  підприємств певної галузі, а також для підприємств і організацій інших галузей (замовників), які використовують чи застосовують продукцію цієї галузі.

НД організацій

НД організацій розробляються  на рівні суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань на продукцію, процеси та послуги, які виробляють і застосовують лише на власні потреби. Об'єктами цих НД можуть бути складові частини продукції, технологічне оснащення та інструменти; технологічні процеси; послуги, які надають на даному підприємстві; процеси організації та управління виробництвом. Стандарти організацій застосовують суб'єкти господарювання, які їх прийняли, та їхні підприємства-суміжники, а також інші суб'єкти господарювання, на діяльність чи результати яких поширюється чинність зазначених НД. за умови отримання згоди на їхнє застосовування від суб'єкта господарювання, що їх прийняв.

НД громадських організацій

НД громадських організацій (наукових, науково-технічних та інженерних товариств і спілок) розробляють, якщо є потреба розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фундаментальних і  прикладних досліджень чи практичного досвіду, одержаних у певних галузях науки чи сферах професійних інтересів. Стандарти громадських організацій може застосовувати будь-який суб'єкт господарювання за умови отримання згоди на їхнє застосування від власника зазначених НД на договірних чи штих засадах.

Пробні стандарти

У сферах, де об'єкти стандартизації швидко змінюються, або за потреби  накопичити досвід використання виробу чи НД з метою випробувати положення  стандарту чи обґрунтувати вибір із можливих запропонованих альтернатив певних положень розробляють пробні стандарти. їх приймають тимчасовим органом стандартизації й доводять до широкого кола користувачів з метою накопичення потрібного досвіду в процесі застосування НД, і вони можуть бути використані як база стандарту. Пробні стандарти можуть мати менший рівень консенсусу, зокрема його можна досягнути на рінні ТК чи навіть на рівні його робочої групи.

Пробні стандарти розробляють  на проекти міжнародних та регіональних стандартів. Як пробні стандарти можна застосовувати нові документи Міжнародної організації зі стандартизації: PAS (загальнодоступні ТУ), ТS (технічні умови) та ІТA (галузеві технічні угоди).

2. Господарський кодекс України про підприємства та об'єднання

Стаття 118. Поняття об'єднання  підприємств 

1. Об'єднанням підприємств  є господарська організація, утворена  у складі двох або більше  підприємств з метою координації  їх виробничої, наукової та іншої  діяльності для вирішення спільних  економічних та соціальних завдань. 

2. Об'єднання підприємств  утворюються підприємствами на  добровільних засадах або за  рішенням органів, які відповідно  до цього Кодексу та інших  законів мають право утворювати  об'єднання підприємств. В об'єднання  підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших  держав, а підприємства України  можуть входити в об'єднання  підприємств, утворені на території  інших держав.

3. Об'єднання підприємств  утворюються на невизначений  строк або як тимчасові об'єднання. 

4. Об'єднання підприємств  є юридичною особою.

5. Державна реєстрація  об'єднання підприємств здійснюється  відповідно до статті 58 цього  Кодексу. 

Стаття 119. Види об'єднань підприємств 

1. Залежно від порядку  заснування об'єднання підприємств  можуть утворюватися як господарські  об'єднання або як державні  чи комунальні господарські об'єднання. 

2. Господарське об'єднання  - об'єднання підприємств, утворене  за ініціативою підприємств, незалежно  від їх виду, які на добровільних  засадах об'єднали свою господарську  діяльність.

3. Господарські об'єднання  діють на основі установчого  договору та/або статуту, який  затверджується їх засновниками.

4. Державне (комунальне) господарське  об'єднання - об'єднання підприємств,  утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету  Міністрів України або, у визначених  законом випадках, рішенням міністерств  (інших органів, до сфери управління  яких входять підприємства, що  утворюють об'єднання), або рішенням  компетентних органів місцевого  самоврядування.

5. Державне (комунальне) господарське  об'єднання діє на основі рішення  про його утворення та статуту,  який затверджується органом,  що прийняв рішення про утворення  об'єднання. 

6. Положення цієї глави  застосовуються також до об'єднань  інших суб'єктів господарювання - юридичних осіб або об'єднань  підприємств за участі таких  осіб, якщо інше не передбачено  цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 120. Організаційно-правові  форми об'єднань підприємств 

1. Господарські об'єднання  утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання  підприємств, передбачені законом.

2. Асоціація - договірне  об'єднання, створене з метою  постійної координації господарської  діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї  або кількох виробничих та  управлінських функцій, розвитку  спеціалізації і кооперації виробництва,  організації спільних виробництв  на основі об'єднання учасниками  фінансових та матеріальних ресурсів  для задоволення переважно господарських  потреб учасників асоціації. У  статуті асоціації повинно бути  зазначено, що вона є господарською  асоціацією. Асоціація не має  права втручатися у господарську  діяльність підприємств - учасників  асоціації. За рішенням учасників  асоціація може бути уповноважена  представляти їх інтереси у  відносинах з органами влади,  іншими підприємствами та організаціями. 

3. Корпорацією визнається  договірне об'єднання, створене  на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів  підприємств, що об'єдналися, з  делегуванням ними окремих повноважень  централізованого регулювання діяльності  кожного з учасників органам  управління корпорації.