Загальна характеристика юридичної відповіда-льності

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………….3

     РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДА-

ЛЬНОСТІ …………………………………………………………………………….6

    РОЗДІЛ ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ  ТА ГОЛОВНІ ОЗНАКИ ЕКОЛОГІЧНОГО  ПРАВОПОРУШЕННЯ……………………………………………………………..10

    РОЗДІЛ ІІІ.  СКЛАД ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВОПОРУ-ШЕНЬ……..…………………………………………………………………………12

РОЗДІЛ ІV. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ……………………………………………………………..18

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………..…37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Врахування сучасних особливостей взаємодії суспільства і природи вимагає розглядати політику у сфері охорони довкілля не тільки в Арістотелівському трактуванні як вчення про державу і владу, а й як практичне управління життям суспільства (функціональний Платонівський підхід) та систему програмних установок, принципів і норм регулювання життя суспільства і суспільних відносин. Екологічна політика, таким чином, стає сукупністю засобів впливу держави та інших політичних інститутів на систему “суспільство – природа” з метою своєчасного вирішення протиріч, що виникають у ній, забезпечення сприятливого для життя людини і суспільства навколишнього природного се-редовища та екологічної безпеки для нинішнього та майбутніх поколінь, сфе-рою реалізації екологічної функції держави.

Одним із головних напрямків державної політики України є забезпечення раціонального природокористування, відновлення екологічних об'єктів і охоро-ни довкілля. Існування екологічного правопорядку – кінцева мета реалізації екологічної політики держави. Формування стійкого і стабільного екологічного правопорядку викликає необхідність існування певних способів зміцнення такого правопорядку. До найефективніших правових засобів зміцнення екологічного правопорядку належать заходи юридичної відповідальності, які застосовуються до осіб, винних у порушенні екологічного законодавства [8;213-214].

Правовий інститут відповідальності є обов’язковим елементом механізму  правового регулювання суспільних відносин. Він спрямовує поведінку право-зобов’язаного суб’єкта й уповноваженої особи до належної поведінки. Способи та заходи такого спонукання різноманітні. Уся їхня сукупність становить за-гально правову категорію юридичної відповідальності. Крім того, існують між-галузеві, галузеві та інші її види [26;317].

Інститут відповідальності в екологічному праві є одним  із провідних. Він починав формуватися  шляхом визначення кола протиправних дій, які

3

посягають на порядок користування природними ресурсами, та суб'єктів  правопорушень, встановлення відповідальності за їх здійснення, уточнення обов'язків органів і посадових осіб по прийняттю заходів юридичної відпові-дальності та порядку розгляду справ про окремі правопорушення.

Останнім часом все активніше стало обговорюватися та досліджуватися питання юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства. На наш погляд це пов’язано перш за все з глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі, необхідності підвищеної охорони навколишнього природного середовища. Крім того, важливим фактором є збільшення кількості вчинюваних екологічних правопорушень різними суб’єктами екологічного права. Так, відповідно до даних Державного комітету статистики України, за останні 2 роки показник частоти вчинення екологічних правопорушень зріс на 20%. [6] Загострення такої негативної ситуації потребує якнайшвидшого вирішення. Для ефективності проведення цього процесу необхідно активізувати та поєднати роботу теоретиків (науки) та практики екологічного права (законодавства). Наведеними вище положеннями обумовлюється актуальність обраної нами теми.

На сьогоднішній день у  наукових колах приділяється багато уваги питанню юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Опубліковано багато наукових статей, в яких висвітлюються ті чи інші аспекти проблеми. З-поміж них можна виділити праці В.І. Андрейцева, А.І. Бобилєва, С.Б.Гавриша, В.І. Івакіна, С.М. Кравченко, В.Л. Мунтяна, Н.І. Титової, Ю.С. Шемшученка та ін.

Метою нашої роботи є дослідження юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства із різних боків її багатоаспектності.

Для досягнення поставленої  мети необхідно реалізувати наступні завдання:

• надати загальну характеристику юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства;

4

• проаналізувати дефініцію та головні ознаки екологічного правопо-рушення;
• дослідити особливості, склад і класифікацію екологічного право-порушення;
• з’ясувати види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

 Об’єктом дослідження даної роботи є суспільні відносини, що виникають у сфері юридичної відповідальності за екологічні злочини та правопорушення.

Предметом дослідження є екологічне правопорушення та екологічний, що тягне за собою юридичну відповідальність.

При написанні курсової роботи використовувались такі методи дос-лідження: діалектичний, соціологічний, порівняльно-правовий, історико-пра-вовий, формально-логічний, структурно-функціональний, статистичний.

Структура роботи обумовлена її метою та поставленими завданнями і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг тексту роботи складає 41 сторінку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Відповідальність за порушення  екологічного законодавства є складовою  комплексного інституту юридичної  відповідальності, внаслідок чого їй властиві як загальні риси юридичної  відповідальності, так і особливі, зумовлені специфікою сфери застосування.

Відповідальність за порушення екологічного законодавства — це різновид юридичної відповідальності, яка полягає в покладенні на винну особу специфічного обов'язку зазнавати відповідних обмежень особистого чи майнового характеру за вчинене правопорушення відповідно до санкції порушеної норми права. [5;213]

Під юридичною відповідальністю за порушення екологічного законодавства, тобто за екологічні правопорушення, слід розуміти відносини між державою в особі уповноважених органів у галузі охорони навколишнього природного середовища, правоохоронних органів, інших уповноважених суб'єктів і особою (фізичною чи юридичною), яка вчинила екологічне правопорушення, по застосуванню до порушника відповідного покарання. Сутність такої відпо-відальності полягає в несприятливих для порушника екологічних вимог нас-лідках у межах, установлених екологічним законодавством за правопорушення в галузі екології. Так, згідно з Конституцією України (ст. 66) кожен зобов'язаний не завдавати шкоди природі. Невиконання цього конституційного обов'язку тягне за собою для винної особи несприятливі наслідки правового характеру.[15]

Шляхом застосування юридичної відповідальності реалізується державний примус до виконання екологічних вимог. При цьому слід зазначити, що він не є єдиним інструментом у механізмі забезпечення раціонального приро-докористування і охорони довкілля. З урахуванням специфіки і характеру цього механізму аналогічну роль виконують також екологічний контроль, державна екологічна експертиза тощо. Відповідальність за порушення екологічного

6

законодавства завжди пов'язана з негативними правовими наслідками як результатом неправомірних дій винної особи.

У тих випадках, коли, наприклад, при вилученні (викупі) об'єктів природи у користувачів чи власників для державних або громадських потреб цим суб'єктам завдано збитків, питання про відповідальність не виникає. Тут мають місце гарантії захисту порушених прав правомірними діями уповноважених державних органів, а не юридична відповідальність.

Відповідальність за порушення екологічного законодавства треба відрізняти і від певних економічних форм впливу на поведінку носіїв екологічних прав, передбачених екологічним законодавством. У даному разі йдеться, наприклад, про плату за забруднення навколишнього середовища в межах встановлених нормативів. Безперечно, що тут теж виникають певні несприятливі економічні наслідки для суб'єкта, але такі дії закон не вважає правопорушенням. Якщо ж суб'єктом буде допущене понаднормативне забруднення в зазначеній сфері, він має бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Відповідальність за порушення екологічного законодавства полягає в застосуванні до порушників уповноваженими органами і посадовими особами заходів примусового впливу. Такі заходи застосовуються за порушення права власності на природні ресурси та права природокористування, суб'єктивних прав власників природних ресурсів і природокористувачів, недотримання власниками природних ресурсів і природокористувачами покладених на них обов'язків, порушення правил раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища тощо. Серед негативних правових наслідків названих порушень можна виділити також примусове припинення права власності на природні ресурси або права природокористування. Крім того, законом передбачені дисциплінарні стягнення, адміністративні і кримі-нальні санкції, відшкодування збитків, заподіяних порушенням екологічного законодавства.

Юридична відповідальність у галузі екології має на меті покарання винних,

7

припинення і попередження порушень законодавства в галузі природо-користування і охорони навколишнього природного середовища, а також поно-влення порушених прав власників природних ресурсів і природокористувачів, відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

 Особливе специфічне місце займають екологічні злочини, які є підставою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Для більш детального розуміння вважаємо за доцільне провести порівняльний аналіз екологічного правопорушення та екологічного злочину.

1. Екологічні злочини  є більш суспільно небезпечні  ніж правопорушення.

2. «Сфера» екологічних злочинів регулюється одним нормативно-правовим актом – Кримінальним кодексом України, а екологічних правопорушень – системою нормативно-правових актів.

3. Негативні наслідки, які настають за екологічні злочини є суворішими ніж за екологічні правопорушення.

Під час характеристики юридичної  відповідальності вважаємо за необхідне  виділити її функції. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства виконує важливі функції:

— стимулюючу на дотримання норм екологічного законодавства та забез-печення екологічної безпеки;

— компенсаційну, спрямовану на відшкодування збитків та втрат у сфері екології;

— превентивну, що забезпечує попередження нових правопорушень;

— каральну, яка полягає в карі особи, винної у вчиненні екологічного правопорушення;

— виховну, яка спонукає до додержання приписів екологічного законодавства;

Відповідальність за порушення екологічного законодавства, на наш погляд,

8

можна розглядати у трьох різних, але взаємопов'язаних значеннях: по-перше, як

державний примус до виконання вимог, закріплених чинним законодавством; по-друге, як правовідношення, яке реалізується в межах правоохоронних право-відносин, що виникають між державою в особі її органів і правопорушником, по-третє, як правовий інститут, що включає сукупність правових норм, які за-кріплюють види, засоби та порядок застосування уповноваженими державними органами примусових заходів впливу на правопорушників.

Відповідальність за порушення  екологічного законодавства є міжгалузевим інститутом. Правова доктрина найчастіше розглядає декілька основних видів юридичної відповідальності: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову [18;449]. Однак науковці вказують на існування ще й інших видів. Наприклад, заходи відповідальності, які застосовуються до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, подекуди розглядаються як еколого-правова відповідальність.

Ми повністю розділяємо позицію  науковців стосовно існування еколого-правової відповідальності. Тому вважаємо за необхідне  детально обґрунтувати власну точку  зору в Розділі 4 «Види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства».

Отже, у першому розділі курсової роботи дана характеристика юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. У рамках поставленого зав-дання розглянута дефініція юридичної відповідальності, її багатоаспектність. Крім того, проведене розмежування юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства від економічних форм впливу на поведінку носіїв екологічних прав, передбачених екологічним законодавством. А також охарактеризоване співвідношення екологічного злочину та екологічного правопорушення. У розділі виділені функції юридичної відповідальності: стимулююча, компенсаційна, превентивна, каральна та виховна. Було виділено види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.