Вплив конституційної юстиції на розвиток сучасного конституціоналізму

Рішення Конституційного  Суду України на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало  більше половини суддів Конституційного  Суду України, які брали участь у  засіданні.

Учасниками конституційного  провадження є суб'єкти права  на конституційне подання і конституційне  звернення, їхні представники, а також  залучені Конституційним Судом України  до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини  учасника конституційного провадження  на пленарне засідання або на засідання  Конституційного Суду України може бути підставою для відкладення  розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного  провадження на пленарне засідання  або на засідання Конституційного  Суду України Конституційний Суд  України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

У разі неявки без поважної причини учасника конституційного  провадження Конституційний Суд  України приймає рішення за його відсутності.

У Конституційному Суді України  провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються та оприлюднюються, висновки даються та оприлюднюються державною  мовою.

Учасники конституційного  провадження, які не володіють державною  мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження своєчасно повідомляють Конституційний Суд України.

Строк провадження у справах  за конституційними поданнями та конституційними зверненнями не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнано Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

Строки конституційного  провадження починають обчислюватися  з дня прийняття процесуальної  ухвали про відкриття конституційного  провадження у справі.

Конституційне подання або  конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України без стягнення державного мита.

Якщо неодноразове направлення  конституційного подання, конституційного  звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Конституційному Суді України, є зловживанням правом, Конституційний Суд України після прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення державного мита.

Конституційний Суд України  за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших  правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає рішення.

Конституційний Суд   України  може  визнати  неконституційним  
правовий акт повністю або в окремій його частині.

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України  поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду України.

Пропозиції суддів Конституційного  Суду України до проекту рішення  чи висновку голосуються у порядку  надходження.

Окрема думка судді  Конституційного Суду України, який підписав  рішення чи висновок Конституційного  Суду України, викладається суддею Конституційного  Суду України у письмовій формі  і додається до рішення чи висновку Конституційного Суду України.

Рішення і висновки Конституційного  Суду України підписуються не пізніше  семи днів після прийняття рішення, дачі висновку.

Ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом  з окремою думкою суддів Конституційного  Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного  Суду України і направляються  Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Рішення і висновки Конституційного  Суду України разом з окремою  думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

Рішення і висновки Конституційного  Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

 

 

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО  СУДУ В СПРИЯННІ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ  ЗАСАД

 

Говорячи про місце Конституційного Суду України у механізмі держави необхідно відзначити, що він посідає особливе місце у системі поділу влади, що закріплена в Конституції України. Будучи органом судової влади, Конституційний Суд України за своїм статусом належить до системи вищих органів державної влади, знаходиться на рівні таких інститутів державної влади, як глава держави, парламент, уряд.

За певними ж ознаками Конституційний Суд України стоїть вище цих органів, адже через здійснення конституційного правосуддя він  може впливати на їх діяльність шляхом вирішення справ про конституційність виданих ними актів, офіційного і  загальнообов‘язкового тлумачення Конституції і законів України.

Досить цікавим є питання  про здійснення Конституційним Судом  України політичної функції, взаємозв‘язок права і політики в діяльності Конституційного Суду України. Дане питання досить складне, а тому відповідь на нього не може бути однозначною.

З одного боку, варто зважити  на те, що сама Конституція є не лише правовим, але й політичним документом. Вона є найбільш концентрованим виразом  політики. А тому, здійснюючи правову  охорону Основного закону, Конституційний Суд діє як політико-правовий інститут і до певної міри стає учасником  політичних процесів в державі. Особливо яскраво це проявляється на фоні протистоянь  між вищими органами державної влади.

Разом з цим, очевидним  є те, що будь-яка політична діяльність є несумісною з діяльністю як судів  загальної юрисдикції, так Конституційного  Суду України (його суддів). Але Конституційний Суд є своєрідним учасником політичних процесів, і зумовлено це його правовою природою, завданнями і місцем у  механізмі держави. Мова йде про  те, що Конституційний Суд не повинен  бути активним учасником політичних процесів у державі. Розглядаючи  справи, які носять яскраво виражений  політичний характер, Суд повинен  залишатися стороннім арбітром, третейським  суддею.

Таким чином Конституційний Суд повинен бути аполітичним  органом, а політичні питання, які  стають предметом його діяльності, вирішувати з точки зору права, а  не політичної доцільності.

Все це дає підстави говорити про особливу правову природу  діяльності Конституційного Суду України  як органу державної влади. При цьому  можна виділити два аспекти його діяльності: з одного боку її змістом  є здійснення конституційного контролю, з іншого – відповідні повноваження реалізуються Конституційним Судом України як органом судової влади у формі конституційного судочинства.

Основний Закон і міжнародні акти про права людини визначають юридичні гарантії прав і свобод. Найзагальнішою з них є право індивіда на судовий  захист. У частині першій ст. 55 Конституції  України зафіксовано, що «права і свободи людини і громадянина захищаються судом». Про право на судовий захист ідеться, зокрема, в ст. 8 Загальної декларації прав людини та у ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

До юридичних гарантій прав і свобод належать також процесуальні гарантії. Ці гарантії нерідко визначають як права людини в досудовому і  судовому процесі. Серед міжнародних актів про права людини найдетальнішим щодо процесуальних гарантій є Конвенція про захист прав і основних свобод людини з додатковими протоколами. Серед конституційних приписів відповідного змісту слід виділити положення ст. 29 Конституції України, де йдеться про особисту недоторканність.

Важливе значення має питання  про роль Конституційного Суду України  у захисті прав людини. Характерно, що розвиток конституційної юрисдикції, здійснюваної спеціалізованими органами, в європейських країнах після  Другої світової війни був насамперед зумовлений акцентуванням соціальних інтересів на проблематиці прав людини, на створенні нових, дієвих інструментів їх захисту. Одним із таких інструментів (механізмів) у національному вимірі вбачалась саме діяльність конституційних судів.

Конституційний Суд України  сприяє застосуванню норм, які містить  розділ другий Основного Закону, шляхом їх офіційного тлумачення. Це є суттєвим, адже відповідні норми зазвичай сформульовані  як принципи, що об'єктивно ускладнює  їх реалізацію. Важливим є те, що з  конституційними зверненнями з  питань давання висновків Конституційним Судом України щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України  можуть звертатися індивіди (громадяни  України, іноземці та особи без громадянства), згідно зі ст. 43 Закону "Про Конституційний Суд України".

Захист прав і свобод людини і громадянина засобом конституційної юрисдикції може здійснюватися і  при розгляді справ щодо конституційності законів та інших правових актів  відповідного змісту. Зокрема, фізичні  особи можуть своїми діями спричинити розгляд таких справ у Конституційному  Суді України. Для цього їм необхідно  звернутися до Уповноваженого Верховної  Ради України з прав людини. Підставами для відкриття ним провадження є виникнення спірних питань щодо конституційності відповідних правових актів, виявлених Уповноваженим у процесі його діяльності. 

Фізичні особи можуть також  спричинити в Конституційному Суді України розгляд справ щодо конституційності саме законів у разі їх звернення  щодо офіційного тлумачення законів. Відповідно до ст. 95 Закону України «Про Конституційний Суд України», у разі якщо при тлумаченні закону була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції України, єдиний орган конституційної юрисдикції у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності цього закону.

Важливим є також питання  взаємодії між Конституційним Судом  України та судами загальної юрисдикції у процесі захисту прав і свобод людини і громадянина. Загальновідомим є те, що здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції пов'язане насамперед із захистом прав індивіда. Удосконалення механізмів такої взаємодії потребує не тільки організаційних зусиль, а й коригування змісту Конституції України і чинного законодавства.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Конституційний контроль, тобто забезпечення відповідності  законів та інших правових актів  конституції, запроваджено в усіх сучасних демократичних державах. Він здійснюється, як правило, спеціальними державними органами, серед яких у Європі вже порівняно  давно перевага віддана органам  конституційної юрисдикції - конституційним судам.

Вперше в українській  історії, такий багатий на беззаконня та несправедливість, Конституційний Суд створено відповідно до Конституції. Це має сприяти стабілізації і  зміцненню конституційного ладу в Україні, утвердженню принципу верховенства права та найвищої юридичної  сили Конституції, прямої дії її норм, забезпеченню її конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Сьогодні чинне законодавство  про Конституційний Суд України  враховує досвід вітчизняного правотворення  у цій сфері.

Правова природа Конституційного  Суду України розкривається через  з’ясування особливостей його статусу. Ці особливості полягають у наступному. 
    1. Конституційний Суд здійснює спеціалізований конституційний контроль як самостійний вид державної діяльності. Цим зумовлено місце Конституційного Суду в системі правової охорони Конституції України взагалі і конституційного контролю зокрема. Як відомо, Конституційний Суд є не єдиним органом в цій системі, адже відповідні контрольні повноваження здійснюють Президент України, Верховна Рада. Проте лише Конституційний Суд є спеціалізованим органом конституційного контролю.

2. Конституційний Суд України є судовим органом держави, адже віднесені до його компетенції питання він вирішує в порядку судової процедури.

3. Відповідно до Конституції  України (ст. 147) Конституційний Суд  України є єдиним органом конституційної  юрисдикції в Україні. В теорії  права юрисдикцію розглядають  як сукупність повноважень відповідних  органів щодо розгляду і вирішення  правових спорів, правової оцінки  діянь суб’єктів права і застосування  відповідних санкцій. 

Отже, визначення Конституційного  Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції означає, що це єдиний в  державі орган, який уповноважений  вирішувати питання конституційності відповідних правових актів та інші справи, віднесені до його виключної  компетенції.

4. Лише Конституційний  Суд України здійснює офіційне  і загальнообов‘язкове тлумачення  Конституції і законів України.  Цим самим Конституційний Суд  України формує конституційно-правову  доктрину, визначає напрямки розвитку законодавства, заповнює прогалини в праві, а отже - до певної міри і у відповідних межах Конституційний Суд України творить право.