Вплив конституційної юстиції на розвиток сучасного конституціоналізму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 09:56, курсовая работа

Краткое описание

Головна мета дослідження полягає у з’ясуванні місця Конституційного Суду в системі державних органів, розкриття статусу суддів Конституційного Суду України та роль конституційної юстиції.
Для досягнення поставленої мети в ході дослідження необхідно вирішити наступні задачі:
показати історію становлення конституційної юстиції в Україні;
запропонувати визначення поняття інституту конституційної юстиції;
здійснити дослідження різновидів органів конституційної юстиції;
дослідити склад та порядок формування Конституційного Суду України;
проаналізувати повноваження Конституційного Суду та розгляд справ;
розкрити роль Конституційного Суду України в сприянні розвитку демократичних засад.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Поняття та ознаки конституційної юстиції 6
1.1.Історія становлення та сутність конституційної юстиції 6
1.2.Органи конституційної юстиції 9
РОЗДІЛ 2. Завдання та повноваження Конституційного Суду України 12
2.1.Склад та порядок формування Конституційного Суду України 12
2.2.Повноваження Конституційного Суду України 15
2.3.Провадження в Конституційному Суду України 16
РОЗДІЛ 3. Роль Конституційного Суду України в сприянні
розвитку демократичних засад 22
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсовая КПУ.docx

— 58.63 Кб (Скачать документ)

Суддя Конституційного Суду України при відправленні своїх  обов'язків на пленарному засіданні, на засіданні Конституційного Суду України та в Колегії суддів Конституційного  Суду України повинен бути одягнений  у мантію.

Суддя Конституційного Суду України має нагрудний знак, опис і форма якого затверджуються Верховною Радою України.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня  складення ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає  присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина".

Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у  разі:

     1) закінчення  строку призначення;

     2) досягнення  суддею шістдесятип'ятирічного віку;

     3) неможливості  виконувати свої повноваження  за станом здоров'я; 

     4) порушення  суддею вимог щодо несумісності;

     5) порушення  суддею присяги;

     6) набрання  законної сили обвинувальним  вироком щодо нього;

     7) припинення  його громадянства;

     8) визнання  його безвісно відсутнім або  оголошення померлим;

     9) подання суддею  заяви про відставку або про  звільнення з посади за власним  бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Голова Конституційного  Суду України, заступник Голови Конституційного  Суду України звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом  України.

Судді Конституційного Суду України мають право брати  участь у конференціях, симпозіумах, бути у складі делегацій Конституційного  Суду України.

 

 

2.2. Повноваження  Конституційного Суду України

 

Конституція України (ст. 147) визначає Конституційний Суд України  як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Відповідно до ст. 2 Закону «Про Конституційний Суд України», завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України. Виконання цього завдання здійснюється шляхом реалізації Конституційним Судом наступних повноважень.

Конституційний Суд України  приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

     1) конституційності  законів та інших правових  актів Верховної Ради України,  актів Президента України, актів  Кабінету Міністрів України, правових  актів Верховної Ради Автономної  Республіки Крим;

     2) відповідності  Конституції України чинних міжнародних  договорів України або тих  міжнародних договорів, що вносяться  до Верховної Ради України  для надання згоди на їх  обов'язковість;

     3) додержання  конституційної процедури розслідування  і розгляду справи про усунення  Президента України з поста  в порядку імпічменту в межах,  визначених статтями 111 та 151 Конституції  України;

     4) офіційного  тлумачення Конституції та законів  України;

     5) відповідності  проекту закону про внесення  змін до Конституції України  вимогам статей 157 і 158 Конституції   України;

     6) порушення  Верховною Радою Автономної Республіки  Крим Конституції України або  законів України.

До повноважень Конституційного  Суду України не належать питання  щодо законності актів органів державної  влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого  самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів  загальної юрисдикції.

Закон чітко визначає підстави для визнання правових актів неконституційними  повністю чи в їх окремих частинах. До таких підстав належать невідповідність  Конституції України, порушення  встановленої Конституцією процедури  їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності та перевищення конституційних повноважень під час їх розгляду.

Цікаво зауважити, що дещо іншими були повноваження Конституційного  Суду України за Законом «Про Конституційний Суд України» від 3 червня 1992 р.

Відповідно до нього, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також акти Верховної Ради і  Ради Міністрів Республіки Крим перевірялися Конституційним Судом не тільки на предмет їх відповідності Конституції  України, але й законам України. Більше того, закони та інші нормативні акти, що порушують права і свободи  людини, могли перевірятися Конституційним Судом ще й на предмет їх відповідності  визнаним Україною міжнародним актам.

За Законом 1992 р., Конституційний Суд України також уповноважувався:

  • розглядати справи про порушення компетенції органами і особами державної влади, зазначеними в Конституції України; справи про порушення розподілу встановленої Конституцією України та Конституцією Республіки Крим компетенції місцевих Рад різного рівня, а також компетенції місцевих Рад і органів державної виконавчої влади;
  • вирішувати спори між національно-територіальними та територіальними утвореннями України;
  • давати висновок про додержання Президентом, Прем‘єр-міністром, іншими членами Уряду, Головою Верховного Суду, Головою Вищого Арбітражного Суду, Генеральним прокурором України, а також дипломатичними та іншими представниками України Конституції і законів України у разі порушення питання про дострокове припинення їх повноважень;
  • розглядати питання про конституційність діяльності і примусовий розпуск (ліквідацію) політичних партій, міжнародних та всеукраїнських громадських організацій.

 

 

2.3.Провадження  в Конституційному Суді.

 

Питання провадження у справах та діяльності Конституційного Суду України, його Секретаріату, порядок діловодства, правила внутрішнього розпорядку Конституційного Суду України визначаються Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та актами Конституційного Суду України, що встановлюють порядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України  на своєму засіданні утворює з  числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного  Суду України, що є його допоміжними  робочими органами з питань організації  його внутрішньої діяльності.

Положення про постійні комісії  Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні. Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень.

Формами звернення до Конституційного  Суду України є конституційне  подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційним поданням є також звернення Верховної  Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури  розслідування і розгляду справи про усунення Президента України  з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України  або законів України.

У конституційному поданні  зазначаються:

     1) повне найменування  органу, посадової особи, які направляють  конституційне подання згідно  з правом, наданим Конституцією  України та цим Законом;

     2) відомості  про представника за законом  або уповноваженого за дорученням;

     3) повне найменування, номер, дата прийняття, джерело  опублікування правового акта, конституційність якого  (окремих  його  положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;

     4) правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;

     5) дані щодо  інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти  права на конституційне подання  (копії цих документів і матеріалів  додаються);

     6) перелік документів  і матеріалів, що додаються. 

Конституційне подання, документи  та інші матеріали до нього подаються  у трьох примірниках.

Суб’єктами права на конституційне  подання є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Верховний Суд України, Не менш як 45 народних депутатів України, Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини, Верховна рада Автономної Республіки Крим.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні  зазначаються:

     1) прізвище, ім'я,  по батькові громадянина України,  іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження  юридичної особи;

     2) відомості  про представника особи за  законом або уповноваженого за  дорученням;

     3) статті (окремі  положення) Конституції України  або Закону України, тлумачення  яких має бути дано Конституційним  Судом України;

     4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;

     5) дані щодо  інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти  права на конституційне звернення  (копії цих документів і матеріалів  додаються);

     6) перелік документів  і матеріалів, що додаються. 

Конституційне звернення, документи  та інші матеріали до нього подаються  у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне  звернення з питань дачі висновків  Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційне подання або  конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду України, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Підставами для відмови  у відкритті провадження у  справі в Конституційному Суді України  є:

     1)відсутність  встановленого Конституцією України, 
законодавством України права на конституційне подання, конституційне звернення;

     2) невідповідність  конституційного подання, конституційного  звернення вимогам;

     3) наявність  рішення Конституційного Суду  України щодо конституційності  аналогічного за змістом та  юридичною силою акта, ухвали  про відмову у відкритті провадження або ухвали про припинення провадження щодо такого акта;

     4) непідвідомчість  Конституційному Суду України  питань, порушених у конституційному  поданні, конституційному зверненні. 

Відкриття провадження у  справі у Конституційному Суді України  за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або  Конституційним Судом України на його засіданні.

Ухвала про відкриття  конституційного провадження або  про відмову у відкритті конституційного провадження приймається не пізніше одного місяця з дня надходження конституційного подання чи конституційного звернення до Конституційного Суду України.

Справа, за якою відкрито конституційне  провадження, розглядається Конституційним Судом України на пленарному засіданні  у порядку та в строк, установлені  цим Законом.

Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається Головою  Конституційного Суду України.

Колегія суддів Конституційного  Суду України у справах за конституційними  поданнями більшістю голосів  суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про  відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України  або про відмову у такому провадженні.

У разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України  процесуальної ухвали про відкриття  провадження у справі в Конституційному  Суді України ця справа вноситься  Головою Конституційного Суду України  на розгляд пленарного засідання  Конституційного Суду України.

У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про  відмову у відкритті провадження  в справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного  Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України.

Колегія суддів Конституційного  Суду України у справах за конституційними  зверненнями приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження  у справі в Конституційному Суді України або про відмову у  такому провадженні.

На засіданнях Конституційного  Суду України розглядаються всі  питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються  на його пленарних засіданнях, відповідно до цього Закону.

Засідання Конституційного  Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України.

Информация о работе Вплив конституційної юстиції на розвиток сучасного конституціоналізму