Шпаргалка по "Биржевому праву"

1. Поняття біржі

В економічному розумінні біржа – це ринок, якому властиві особливі, тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги замінимими товарами, що визначаються, як правило, родовими ознаками (мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів; біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов’язаних з реалізацією цінних паперів.

Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

2. Ознаки біржі

Основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:- здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на його поставку;

- регулярність торгів  і ведення їх на основі чітко  встановлених правил; - формування  цін на основі співвідношення  попиту і пропозиції, що вільно  формуються; - свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді; - стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.

3. Види бірж

В Україні практика біржової торгівлі виділяє такі їх види:

* товарні і товарно-сировинні;

* валютні;

* фондові;

* біржі праці.

4. Класифікація  бірж

1) Залежно від виду біржового товару прийнято виділяти: товарні і товарно-сировинні, фондові, валютні біржі та біржі праці; 2) За принципом організації (ролі держави в створенні бірж) розрізняють два види бірж: • публічно-правові (державні біржі); • приватно-правові (приватні біржі). 3) За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути відкритими та закритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь її постійні члени, що виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців до біржового залу закритий. У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:  
• чисто («ідеально») відкриті біржі, на якій контрагентів не зобов'язують користуватися послугами посередників.  
• відкрита біржа змішаного типу, на якій безпосередньо, з продавцями і покупцями працюють дві групи посередників; 1) брокери, що працюють від імені та за рахунок клієнта; 2) дилери, що здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок. 

4) За номенклатурою товарів, що  є об'єктом біржового торгу поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. На універсальних біржах ведуться торги з широкого кола різноманітних товарів. Спеціалізовані біржі мають потоварний спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані. 5) У залежності від сфери діяльності біржі в нашій країні можна умовно розділити на центральні (столичні), міжрегіональні та регіональні (локальні). 6) За характером операцій виділяють такі види бірж:  
• реального товару;  • ф'ючерсні;  • опціонні; • змішані. 

5. Організаційно-правові  форми бірж

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю. (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, інши)

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними статтями 20-25 Закону України "По цінні папери та фондовий ринок".

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

7. Предмет біржового  права

Предмет біржового права – суспільні відносини, що виникають між суб’єктами біржового ринку з приводу здійснення біржової діяльності: – відносини, пов’язані зі здійсненням біржової діяльності (наприклад, проведення торгів, укладення біржової угоди,); – відносини, пов’язані з визначенням правового статусу суб’єкта біржового ринку (наприклад, державна реєстрація товарної біржі); – відносини, що виникають в процесі державного регулювання біржової діяльності (наприклад, встановлення порядок ліцензування, розробки біржових стандартів та ін.)

Особливості відносин, що складають предмет банківського права, полягають у тому, що вони: - виникають виключно в процесі біржової діяльності; - регулюються нормами біржового законодавства, а також інших галузей законодавства (цивільного, господарського, фінансового, адміністративного та ін.); - носять переважно змішаний, одночасно публічно-правовий (відносини ДКЦПФР і фондовими біржами) і приватно-правовий (відносини між біржею і членом біржі) характер; - спеціальним та обов’язковим їх учасником завжди виступає біржова установа; - поведінка суб’єктів носить автономний і водночас обмежений відповідними рамками характер, визначений відповідними правовими актами.

Отже, предметом біржового права є біржові правовідносини, як врегульовані нормами біржового та інших галузей права суспільні відносин, що виникають в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

6. Етапи розвитку біржової  діяльності

Біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. Одеської товарної біржі та у 1834 р. – Кременчуцької. Взявши за основу класифікацію етапів становлення біржового руху в Україні, яка наведена у монографії, запропонуємо її у дещо модифікованому вигляді, а саме: 1. 1796-1860 рр. Відкриття першої товарної біржі (м. Одеса) і початок біржового руху. Торгівля здійснювалася невеликими партіями зернових. 2. 1861-1914 рр. Активізація біржової торгівлі у всіх центрах України, їх спеціалізація. Будуються залізниці, елеватори, банки, 11 бірж спеціалізуються на окремих видах продукції, а саме: хлібні, фруктові, м’ясні, винні та інші. Найбільший оборот мали Київська товарна біржа, яка спеціалізувалася на торгівлі цукром, Миколаївська – хлібна та Одеська – зернова. 3. 1914-1921 рр. Повне припинення діяльності. Вважаємо за необхідне ввести такий етап, оскільки після першої світової війни та жовтневого перевороту біржі уже не відродилися такими, якими вони існували до цього. 4. 1921-1928 рр. Відродження біржової торгівлі в період НЕПу. Відродилися біржі, які функціонували до 1914 р., однак це були біржі, на яких торгували різним товаром, в тому числі не традиційним, таким як бакалія, годинники, одяг тощо. Позитивна роль цих бірж була у тому, що вони зібрали статистику повного виробництва та торговельного обороту у більшовицькій Росії. У 1930 р. Постановою Ради народних комісарів діяльність бірж була зупинена в результаті проведеної колективізації та повного одержавлення економіки. 5. 1990р. Відродження біржової торгівлі. Третій “біржовий бум”, який відбувався в 1991 р. на теренах колишнього СРСР, викликав швидке зростання кількості структур, у назві яких було слово “біржа”. Лише в Україні на початок 1992 р. їх зареєстровано 87. Ця цифра, незважаючи на надвисокий податковий тиск (75% з доходу в 1992 р.), не зменшувалася до початку 1996 р., мало того, цей процес не зупинився і триває досі. Як вказувалося вище, на 01.01.2002 р. в Україні було 411 бірж. 6. 1992р. Припинення розвитку біржової торгівлі в зв’язку з прийняттям закону про оподаткування доходу від біржової діяльності. Вважаємо за доцільне виділити цей і наступний етапи, оскільки саме в цей час відбуваються значні зміни в процесі біржового будівництва. 7. 1995-1996 рр. Поворотний момент розвитку бірж в Україні. Активну участь у становленні біржових сировинних ринків бере уряд. Приймаються концепції розвитку біржових сільськогосподарських та фондових ринків, видаються Укази Президента України з проблем біржового будівництва. 8. 1997-до нашого часу. Зростання кількості бірж. Створення саморегулюючих організацій, спроби впровадження строкових контрактів.

8. Метод біржового  права

Метод біржового права – сукупність прийомів, способів та засобів, що визначають вплив на відносини, що складають предмет біржового права. - імперативне регулювання (наприклад, обов’язковість ліцензування біржової діяльності); - диспозитивне регулювання (можливість вибору покупцем біржового товару; вибір форми розрахунків та ін.); - поєднання імперативного і диспозитивного регулювання (імперативно встановлені вимоги щодо ведення бухгалтерської звітності і можливість біржі самостійно формувати власну облікову політику)

10. Суб'єкти біржового  права

◦ біржові інститути (біржі), створені виключно для біржової діяльності, що є ліцензійним видом господарської діяльності, і зареєстровані як юридичні особи; ◦ структурні підрозділи бірж, згідно біржового законодавства наділені відповідними повноваженнями щодо біржової діяльності; ◦ біржові інститути (біржі), не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії щодо “прив’язки” продавців товарів до їх можливих покупців, а також вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності; ◦ державні і недержавні органи, що забезпечують державне регулювання та саморегулювання біржової діяльності;

11. Засновники  біржі

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків.

ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність. Таким чином, при визначенні кола суб'єктів, що мають право створення товарної біржі, варто керуватися вимогами ст.55 ГК України, що визначає загальне поняття суб'єкта господарювання. Так, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав й обов'язків), мають відособлене майно, несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання. У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками-торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

12. Члени біржі

Загалом членом біржі вважається той, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу або вносить членські внески або інші цільові внески до майна біржі і став її членом у порядку, передбаченому установчими документами.

Члени біржі мають право:- брати участь в управлінні справами біржі в порядку, визначеному в її установчих документах;

- брати участь у розподілі  прибутку біржі та одержувати  його частку (дивіденди); - вийти в  установленому порядку з біржі; - одержувати інформацію про діяльність біржі. На вимогу члена, як до речі й кожного учасника господарського товариства, біржа зобов’язана надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти біржі про її діяльність, протоколи зборів. Члени біржі можуть мати також й інші права, передбачені біржовим законодавством і установчими документами біржі.

Зобов’язання членів біржі: - додержуватись установчих документів біржі та виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління біржі; - виконувати свої зобов’язання перед біржею, в тому числі і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; - не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність біржі; - нести інші обов’язки, якщо це передбачено чинним законодавством України та установчими документами біржі.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

У разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі.

Членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.