Особливості здійснення виконавчої влади в Україні

6. Наявність ієрархічно побудованого, чітко структурованого апарату виконавчої влади.

Професор Ю.П. Битяк вказує на такі ознаки виконавчої влади: сноска

1. є відносно самостійною гілкою єдиної державної влади в Україні - атрибутом державно-владного механізму, побудованого на засадах поділу влади;
2. є самостійною лише у зв'язку з практичною реалізацією Конституції, законів України;
3. вона має державно-правову природу, наділена владними повноваженнями, що виявляється в її можливостях впливати на поведінку і діяльність людей, їх об'єднань;
4. здійснюється на засадах поділу влади на гілки не на всіх рівнях, а лише на вищому, оскільки на місцевому рівні відсутні законодавчі органи: на рівні району в місті є судові органи, водночас відсутні органи виконавчої влади (державного характеру), крім Києва та Севастополя, немає їх і на рівні села, селища, міста (управління на цьому рівні здійснюється органами місцевого самоврядування);
5. виконавча влада не може ототожнюватися з виконавчою діяльністю, оскільки така діяльність є формою реалізації виконавчої влади, видом державної діяльності відповідної компетенції та функціональної спрямованості;
6. виконавча влада здійснюється системою спеціально створених суб'єктів - органами виконавчої влади різних рівнів, які наділені виконавчою компетенцією, що не властиве органам законодавчої та судової влади¹⁴.

1.3 Функції виконавчої  влади

Філософський словник зазначає, що функція (від лат. functio – виконання, звершення) – спосіб діяння речі або  елемента системи, спрямований на досягнення певного ефекту. Функція є однією з істотних характеристик певних об’єктів, а метод функціонального  дослідження поряд із структурним, казуальним та ін. відіграє важливу  роль у науковому пізнанні¹⁵.

Головна мета виконавчої влади зумовлена  її соціальним призначенням і особливим  становищем в системі розподілу  влад - якісне виконання завдань  і функцій державного управління. Таким чином, функції виконавчої влади визначаються цілями і функціями  державного управління, Ю.М. Старілов зазначає, що сутність функцій виконавчої влади  виявляється при аналізі її результатів, які досягаються в процесі  здійснення цієї влади. Цей підхід дає  змогу виділити такі основні функції  сучасної виконавчої влади:

- виконавча (правозастосувальна) функція,  тобто функція виконання законів;

- правозахисна функція;

- соціально-економічна функція, тобто створення умов для розвитку господарського будівництва, соціально-культурного й адміністративно-політичного управління. Ще цю функцію можна назвати забезпечувальною, оскільки вона спрямована на забезпечення добробуту населення;

- функція забезпечення законності  і дотримання конституційного  порядку в державі;

- регулятивна функція, в рамках  якої здійснюється: керівництво,  контроль, координація, планування, облік, прогнозування в державі;

- нормотворча функція, в рамках  якої органи виконавчої влади  здійснюють прийняття підзаконних  нормативних актів;

- охоронна (юрисдикційна) функція  означає, що органи виконавчої  влади наділені повноваженнями  щодо застосування до юридичних  та фізичних осіб державного  примусу.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади

2.1.Склад Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів  України – є вищим органом  у системі органів виконавчої влади згідно зі ст. 113 Основного  Закону України.

Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України  визначений в розділі VI Основного закону держави.¹⁶

Кабінет Міністрів  України відповідальний перед Президентом  України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України.

Визначення Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади відображає його роль і місце  не лише у системі органів виконавчої влади, а й у системі державної  влади України в цілому і характеризує його діяльність як органу, який здійснює виконання законів Верховної  Ради України та нормативних актів  Президента України¹⁷.

Кабінет Міністрів  України у своїй діяльності керується  Конституцією України, законами України, а також актами Президента України. Організація, повноваження і порядок  діяльності Кабінету Міністрів  України  визначаються Конституцією України  та законами України.

Кабінет Міністрів  України відповідно до Конституції  України, Закону України «Про Кабінет  Міністрів України» та актів Президента України затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок  засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр  України, Перший віце-прем’єр-міністр  України, три віце-прем’єр-міністри та міністри України¹⁸.

 Посадовий  склад (кількість та перелік  посад) новосформованого Кабінету  Міністрів України визначаються  Президентом України за поданням  Прем’єр-міністра України одночасно  з призначенням персонального  складу Кабінету Міністрів України.  Формування Уряду України здійснюється  за реально позапарламентським  способом, окрім призначення Прем’єр-міністра, що відбувається за участі  парламенту.

Особа,  призначена  на  посаду  члена  Кабінету  Міністрів  
України,  у день свого призначення перед вступом на посаду складає  
на пленарному засіданні Верховної Ради України таку присягу:

     "Усвідомлюючи  високу    відповідальність    члена    Кабінету  
Міністрів України,  урочисто  присягаю  на  вірність  Українському  
народові. Зобов'язуюся     додержуватися    Конституції    України 
та законів України, зміцнювати суверенітет і  
незалежність   України,  обстоювати  права  і  свободи  людини  та  
громадянина,  дбати  про  добробут  Українського  народу,   сталий  
демократичний розвиток суспільства"¹⁹.

Парламентський  спосіб формування уряду, коли уряд утворюється  за результатами парламентських виборів.

Позапарламентський  спосіб формування уряду, в його межах  виділяють два різновиди:

1. реально позапарламентський, за якого уряд не потребує довіри парламенту і формується незалежно від нього.

2. формально позапарламентський, за якого уряд парламентом не призначається, але потребує його довіри²⁰.

Посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюються  трудове законодавство та законодавство  про державну службу.

Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України та законами України.

Членами Кабінету Міністрів України можуть бути громадяни  України, які мають право голосу, вищу освіту та володіють державною  мовою. Не можуть бути призначені на посади членів Кабінету Міністрів України  особи , які мають судимість, не погашену і не зняту у встановленому  законом порядку.

На членів Кабінету Міністрів  України поширюються норми законодавства  про боротьбу з корупцією (ст. 6 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Члени Кабінету Міністрів не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою  роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має  на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, які порушують  вимоги щодо несумісності посади члена  Кабінету Міністрів України з  іншими видами діяльності, такий член Кабінету Міністрів України у  двадцятиденний строк з дня виникнення цих обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про  відставку.

У разі внесення на розгляд Президенту України подання  щодо призначення на посаду члена  Кабінету Міністрів України особи, яка є народним депутатом України, до подання додається особиста заява  народного депутата України про  дострокове припинення ним депутатських повноважень народного депутата України. Питання про дострокове припинення повноважень народного  депутата України розглядається  невідкладно Верховною Радою  України на її першому ж пленарному засіданні після призначення  його членом Кабінету Міністрів України.

Прем’єр-міністр  України призначається на посаду Президентом України за згодою більш  ніж половини від конституційного  складу Верховної Ради України²¹.

Президент України  після прийняття рішення про  відставку Кабінету Міністрів України  або про припинення повноважень  Прем’єр-міністра України вносять  до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди  на призначення на посаду Прем’єр-міністра України.

Президент України подає  до Верховної Ради України письмове  
подання   про   надання   згоди   на   призначення    на    посаду  
Прем'єр-міністра України, до якого додаються:

     1) відомості про громадянство;

     2) відомості  про освіту;

     3) відомості  про трудову діяльність і автобіографія; 

     4) декларація  про  майно,  доходи,  витрати  і зобов’язання  
фінансового  характеру  за  минулий  рік за формою і в порядку, що  
встановлені  Законом  України  "Про  засади запобігання і протидії  
корупції";

5) відомості про перебування  у  складі  керівного  органу  чи  
наглядової  ради  підприємства  або  організації,  що  має на меті  
одержання прибутку;

     6) відомості про судимість кандидата.

Усі відомості  подаються  державною   мовою   і   власноручно  
підписуються кандидатом на посаду Прем'єр-міністра України²².

Верховна Рада України розглядає подання Президента України про надання згоди  на призначення на посаду Прем’єр-міністра України не пізніше ніж у п’ятиденний  строк з дня внесення такого подання  до Верховної Ради України.

Кандидат на посаду Прем’єр-міністра України за пропозицією  депутатських фракцій до розгляду питання  на пленарному засіданні Верховної  Ради України зустрічається з  депутатськими фракціями та відповідає на їхні запитання.

Під час розгляду питання про надання згоди  на призначення Прем’єр-міністра України  у пленарному засіданні Верховної  Ради України бере участь Президент  України.

Голосування у  Верховній Раді України щодо надання  згоди на призначення Прем’єр-міністра України проводяться у поіменному режимі. Рішення про надання згоди  на призначення Прем’єр-міністра України  приймається у формі постанови  Верховної Ради України.

Постанова Верховної  Ради України про надання згоди  на призначення Прем’єр-міністра України  невідкладно направляється Президенту України.

У разі ненадання  згоди Верховною Радою України  на призначення Прем’єр-міністра України  Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України  подання про надання згоди  на призначення на зазначену посаду в порядку, встановленому вище.

Слід зауважити, що ні Конституція України, ні чинний Закон України «Про Кабінет Міністрів  України» не містять механізмів розв’язання  ситуацій, за яких глава держави  та парламентська більшість, що має  дати згоду на призначення Прем’єр-міністра України, є представниками різних політичних сил та не знаходять консенсусу із цього питання. У законодавстві  слід визначити, скільки разів парламент  може відхилити запропоновану Президентом  України кандидатуру Прем’єр-міністра, які правові наслідки такого відхилення можуть настати для парламенту та глави держави, чи може Президент  України повторно вносити одну й  ту саму кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України, якщо вона вже відхилялася  парламентом при формуванні відповідного Уряду.

Згідно із Законом  України «Про Кабінет Міністрів  України» особа, призначена Прем’єр-міністром  України, набуває повноважень за цією посадою з моменту видання  Указу Президента України про  призначення цієї особи Прем’єр-міністром  України. 

Члени Кабінету Міністрів України, крім Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України  і Міністра закордонних справ  України, призначаються на посаду Верховною  Радою України за поданням Прем'єр-міністра України²³.

При формуванні нового складу Кабінету Міністрів України  новопризначений Прем’єр-міністр  України вносить Президенту України  подання про призначення членів Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Конституції України  та Закону України «Про Кабінет Міністрів  України».

Зазначене подання  Прем’єр-міністра України стосовно персонального складу Кабінету Міністрів  України може вноситися єдиним списком. Подання також можуть вноситися  окремо на кожну посаду члена Кабінету Міністрів України.

На кожну посаду члена Кабінету Міністрів України  Прем’єр-міністром України вноситься  одна кандидатура. Подання про призначення  членів Кабінету Міністрів України  щодо кандидатів на відповідні посади вносяться разом з переліком  відомостей, аналогічним тим, які  подаються при наданні згоди  парламентом на призначення на посаду Прем’єр-міністра України.