Основні завдання та права Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України

2.2. Розвідка  і контррозвідка

Контррозвідка — діяльність, яка здійснюється спеціальними органами держави для боротьби проти розвідок іншої держави.

Розвідка та контррозвідка  є одним з найважливіших напрямків  діяльності СБУ. 

Завданнями контррозвідувальної дiяльностi є:

• добування, аналiтична обробка та використання iнформацiї, що мiстить ознаки або факти розвiдувальної, терористичної та iншої дiяльностi спеціальних служб іноземних держав, а також органiзацiй, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;

• протидія розвiдувальнiй, терористичнiй та iншiй дiяльностi спецiальних служб iноземних держав, а також органiзацiй, окремих груп та осiб на шкоду державнiй безпецi України;

• розроблення i реалiзацiя заходiв щодо запобiгання, усунення та нейтралiзацiї загроз iнтересам держави, суспiльства та правам громадян.

Метою контррозвiдувальної  дiяльностi є попередження, своєчасне виявлення i запобiгання зовнiшнiм та внутрiшнiм загрозам безпецi України, припинення розвiдувальних, терористичних та iнших протиправних посягань спецiальних служб iноземних держав, а також органiзацiй, окремих груп та осiб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.[5; ст. 330-332.]

Але слід зауважити, що СБУ не підтримує тотальний принцип застосування контррозвідувального пошуку, вона впроваджує диференційований підхід для протидії іноземним спецслужбам. Позиція СБУ ґрунтується на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави як на території України, так і за її межами.

СБУ співпрацює з багатьма державами, зокрема в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю та незаконним обігом зброї та наркотиків.

Крім цього, законодавчо  закріплено новий напрям у діяльності українських правоохоронців - забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. У СБУ цими питаннями займається управління боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів.

Статус розвідувального  органу СБУ належить функціональному підрозділу розвідки у складі Центрального управління.

Органи військової контррозвідки  створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Держприкордонслужби України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

Діяльність цих органів застосовується за для сприяння керівництву держави в реалізації зовнішньо- та внутрішньополітичного курсу України, зміцненню її обороноздатності, економічного потенціалу, тощо.

Співробітники цієї ланки  Служби безпеки мають аналітичний  склад мислення, здатність витримувати високе психологічне напруження, гарні комунікативні здібності і чудову фізичну підготовку. Також вони мають високі моральні якості, почуття патріотизму і готовності віддати свої найкращі роки службі.

Пiдставами для проведення контррозвiдувальної дiяльностi є:

1. Наявнiсть достатньої iнформацiї, що потребує перевiрки за допомогою спецiальних форм, методів i засобів, про:

• здiйснення розвiдувальної дiяльностi проти України спецiальними службами iноземних держав, а також органiзацiями, окремими групами i особами;
• посягання на державний суверенiтет, конституцiйний лад i територiальну цiлiснiсть України;
• терористичнi посягання чи терористичну дiяльнiсть, злочини проти миру, безпеки людства та мiжнародного правопорядку;

2. виконання визначених законом завдань щодо:

• контррозвiдувального забезпечення економiчного, iнформацiйного, науково-технiчного потенцiалу, оборонно-промислового i транспортного комплексiв та їх об’єктiв, нацiональної системи зв’язку, Збройних Сил України та iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, вiйськово-технiчного спiвробiтництва, дотримання мiжнародних режимiв нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України i безпеки громадян України за кордоном;
• контррозвiдувального захисту органiв державної влади, правоохоронних i розвiдувальних органiв, охорони державної таємницi;
• захисту посольств i представництв iноземних держав в Українi та їх спiвробiтникiв вiд терористичних посягань;
• вивчення i перевiрки осiб, якi оформлюються для допуску до державної таємницi, до роботи з ядерними матерiалами та на ядерних установках чи залучених до конфiденцiйного спiвробiтництва;
• забезпечення власної безпеки, у тому числi спiвробiтникiв органiв та пiдроздiлiв, що здiйснюють контррозвiдувальну дiяльнiсть, членiв їх сiмей та осiб, якi допомагають i сприяють у здiйсненнi контррозвiдувальної дiяльностi;
• iнформацiйно-аналiтичного забезпечення органiв державної влади (щодо загроз державнiй безпецi України);

3. потреба виявлення технiчними засобами i припинення роботи радiоелектронних та iнших пристроїв, функцiонування яких створює загрози державнiй безпецi України чи передумови до витоку iнформацiї з обмеженим доступом, а також радiовипромiнювань радiоелектронних засобiв, що використовуються у протиправних цiлях.

Iнформацiя про пiдстави,  може мiститися у заявах i повiдомленнях громадян, осiб, залучених до конфiденцiйного спiвробiтництва, посадових та службових осiб, громадських органiзацiй, засобiв масової iнформацiї; у матерiалах органiв дiзнання, досудового слiдства та суду; у запитах, iнформацiях та матерiалах спецiальних служб i правоохоронних органiв iноземних держав, мiжнародних установ i органiзацiй; матерiалах правоохоронних органiв та iнших органiв державної влади України щодо загроз державнiй безпецi України, матерiалах СБУ щодо органiзацiї, здiйснення, форм i методiв терористичної, розвiдувальної та iншої дiяльностi на шкоду державнiй безпецi України; у запитах визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України повноважних державних органiв, установ та органiзацiй щодо надання допуску особам до державної таємницi i роботи з ядерними матерiалами та на ядерних установках.

Основними завданнями розвiдки  органiв СБУ є:

• насамперед добування, аналiтична обробка та надання визначеним законом органам державної влади розвiдувальної iнформацiї;

• сприяння спецiальними заходами здiйсненню державної полiтики України в економiчнiй, полiтичнiй, воєннiй, вiйськово-технiчнiй, екологiчнiй та iнформацiйнiй сферах, змiцнення обороноздатностi, економiчного i науково-технiчного розвитку;

• забезпечення безпечного функцiонування установ України за кордоном, безпеки спiвробiтникiв цих установ та членiв їх сiмей у країнi перебування, а також вiдряджених за кордон громадян України, якi обiзнанi у вiдомостях, що становлять державну таємницю;

• участь у боротьбi з мiжнародною органiзованою злочиннiстю, в тому числi з тероризмом, незаконним обiгом наркотичних засобiв, незаконною торгiвлею зброєю i технологiєю її виготовлення, незаконною мiграцiєю.

Для виконання покладених на розвідка СБУ завдань щодо отримання розвiдувальної iнформацiї та забезпечення безпеки своїх спiвробiтникiв вони застосовують методи i засоби оперативно-розшукової дiяльностi у порядку, визначеному в Законi України “Про оперативно-розшукову дiяльнiсть”, Законі України "Про Службу безпеки України", Законі України "Про оперативно-розшукову дiяльнiсть", Законі України "Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю", Законі України "Про державну таємницю", Законі України "Про боротьбу з тероризмом", Законі України "Про контррозвідувальну діяльність", Законі України "Про розвідувальні органи України", Наказі Служби безпеки України "ЗВІД відомостей, що становлять державну таємницю", тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну таємницю» , державна таємниця (секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Вiдомостi про особовий склад, що здiйснює розвiдувальну дiяльнiсть, засоби, змiст, плани, органiзацiю, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення, форми, методи i результати розвiдувальної дiяльностi, а також про осiб, якi спiвпрацюють або ранiше спiвпрацювали на конфiденцiйнiй основi з розвiдувальними органами, становлять державну таємницю i пiдлягають захисту в порядку, визначеному Законом України “Про державну таємницю”.

Спiвробiтники розвiдувальних  органiв України виключно для  реалiзацiї прав, визначених в абзацах  одинадцятому i тринадцятому частини  першої статтi 9 цього Закону, мають право застосувати засоби фiзичного впливу, зберiгати, носити, використовувати i застосовувати спецiальнi засоби активної оборони в порядку, передбаченому законодавством України, а вiйськовослужбовцi розвiдувальних органiв, крiм того,— зберiгати, носити, використовувати i застосовувати вогнепальну зброю в порядку, передбаченому Законом України “Про мiлiцiю”. Перевищення спiвробiтником розвiдувального органу України своїх повноважень при застосуваннi засобiв фiзичного впливу, спецiальних засобiв та вогнепальної зброї тягне за собою вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

         Отже ,в розділі були описані пріоритетні завдання Служби безпеки України. Це контррозвідка,розвідка та оперативно-розшукова діяльність. Також вони є найважливішими напрямами СБУ. В наш час змінюються підходи до здійснення цієї роботи, вносяться певні корективи, враховуються зміни, що відбуваються в світі, в сфері міждержавних стосунків. Позиція СБУ в новій історичній добі ґрунтується на засадах підпорядкованості контррозвідувальних заходів нормам чинного законодавства, захисту на цій основі прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави як на території України, так і за її межами специфічними засобами та методами спецслужби.

РОЗДІЛ ІІІ

КОНТРОЛЬ І  КЕРІВНИЦТВО ДІЯЛЬНІСТЮ СБУ

3.1. Контроль Верховної  Ради України за діяльністю Служби безпеки України

Постійний контроль за діяльністю СБУ, дотриманням нею законодавства здійснюється Комісією Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. Голова СБУ регулярно інформує Верховну Раду України, Президію Верховної Ради України та Комісію Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки про діяльність СБУ, стан державної безпеки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та з інших питань. СБУ у порядку, встановленому законо-давством, зобов’язана відповідати на запити постійних і тимчасових комісій Верховної Ради України та народних депутатів України. Голова СБУ щорічно подає Верховній Раді України звіт про діяльність СБУ.

Контроль за діяльністю СБУ здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами.

Голова СБУ щорічно подає Президентові України письмовий звіт про діяльність СБУ та несе персональну відповідальність за своєчасність, об'єктивність і повноту поданої інформації.

Контроль за адміністративно-господарською  й фінансовою діяльністю СБУ здійснюють у порядку, визначеному Президентом України. Вищий нагляд за додержанням і застосуванням законів СБУ здійснює Генеральний прокурор України й уповноважені ним прокурори.

Відповідно до положень ст. 85 Конституції України та ст. 31 Закону "Про Службу безпеки України" з боку Верховної Ради України постійний контроль за діяльністю СБ України і дотриманням нею законодавства здійснює Комітет з питань національної безпеки і оборони. Голова Служби безпеки регулярно інформує Верховну Раду України і вказаний Комітет про стан державної безпеки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод громадян та з інших питань, щорічно подає Верховній Раді України звіт про діяльність СБ України.

У порядку, визначеному  законодавством, Служба безпеки також  відповідає на запити постійних і тимчасових комітетів (комісій) Верховної Ради України і народних депутатів України. Поряд з цим,  важливим чинником, який свідчить про наявність прямого контролю парламенту за діяльністю СБУ є конституційно визначена компетенція Верховної Ради щодо надання згоди на призначення посаду або звільнення Голови Служби, а також по затвердженню загальної структури, чисельності та визначення завдань і функцій СБУ.

Відповідно до Закону „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", контроль за виконанням Службою безпеки приписів законодавства у цій сфері і витрачанням коштів, які виділяються на вказані цілі покладено на Верховну Раду України та її Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Не менш вагомим фактором, що свідчить про здійснення контролю Верховною Радою України за діяльністю Служби безпеки є запровадження Інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. На Уповноваженого, згідно з чинним законодавством покладено розгляд звернень громадян щодо можливих порушень їх прав; внесення подання з питань дотримання прав і свобод громадян Генеральному прокурору, керівникам правоохоронних органів та спецслужб; надання відповідних пропозицій щодо прийняття законодавчих актів.

Водночас, контроль за використанням бюджетних коштів, що виділяються СБУ, покладено на Рахункову палату Верховної Ради України.