Основні завдання та права Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України

У 2009 році був прийнятий  Закон України «Про засади запобігання  та протидії корупції», що, покладає відповідні завдання на підрозділи Служби безпеки України.

З 9 січна 2013 року головою СБУ є Якименко Олександр Григорович. З 5 липня 2012 року він був першим заступником Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Закінчив російське Єйське вище військове авіаційне училище льотчиків. Був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст..

1.2. Система  і структура Служби безпеки  України

Керівництво всією діяльністю СБУ, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на СБУ. Голова СБУ призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

У СБУ створений колегіальний дорадчий орган - колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на СБУ завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення колегії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови СБУ. До складу колегії входять: Голова СБУ, його заступники, Голова Служби безпеки Республіки Крим та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.

СБУ складається з:

• Центрального управління;
• Регіональних органів;
• Органів військової контррозвідки;
• Навчальних, наукових, науково-дослідницьких та інших організацій;
• Антитерористичного центру при Службі безпеки (АТЦ).

Центральне управління СБУ відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів СБУ. До його складу входять апарат Голови СБ України та функціональні підрозділи (департаменти):

• контррозвідки;
• захисту національної державності;
• контррозвідувального захисту економіки держави;
• контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки;
• боротьби з корупцією та організованою злочинністю;
• боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;
• досудового слідства;
• охорони державної таємниці;
• оперативно-технічних заходів;
• оперативного документування;
• зв’язку;
• організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, правового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності СБУ

Центральне управління СБУ, як і інші органи та установи, що належать до системи СБУ, є юридичними особами, тобто мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки й штампи,  розрахункові рахунки в банках, у тому числі і валютні.

Також Центральне управління СБУ видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників СБУ  або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян.

У межах своєї компетенції  Центральне управління СБУ вносить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Керівництво всією діяльністю СБУ, її Центральним управлінням здійснює Голова СБУ, якого призначає Верховна Рада України за поданням Президента України. Голова СБУ має заступників, яких за його поданням призначає Президент України.

Начальників підрозділів Центрального управління СБУ: контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, а також начальників регіональних органів – обласних управлінь СБУ призначає Президент України за поданням Голови СБУ

Згідно постанови Верховної Ради України від 1 січня 2007 року, загальна чисельність Служби безпеки України має кількість 33500 осіб, у тому числі до 27200 військовослужбовців.

Антитерористичний центр при Службі безпеки (далі – АТЦ) створений для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій. Структурно АТЦ складається з Міжвідомчої координаційної комісії та Штабу, а також координаційних груп і їх штабів при регіональних органах СБУ.

Штаб є виконавчим робочим органом Центру, який здійснює поточну організаційну роботу з виконання покладених на АТЦ завдань.

Діяльність координаційних груп при регіональних органах СБУ відображає структурованість АТЦ відповідно до адміністративно-територіального устрою держави та значно підвищує мобільність центру у вирішенні покладених на нього завдань за місцем та часом.

1.3. Кадрове  забезпечення

 

Діяльність СБУ, її органів  і працівників базується на принципах законності, поваги до прав та гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Враховуючи особливості  щодо діяльності СБУ, її компетенцію  та значення,

особлива увага приділяється кадровому забезпеченню цих органів.

Кадровий склад Служби безпеки можна розділити на дві  категорії:  військовослужбовці та  працівники, які уклали трудовий договір зі СБУ.

Набір кадрів до  органів  СБУ   здійснюється шляхом конкурсного відбору, враховуючи ділові та моральні якості. Підбір співробітників з високими діловими та моральними якостями — це вимоги Закону України «Про Службу безпеки України», відомчих норм, які конкретизують цю роботу. Значна увага в роботі з кадрами приділяється вихованню та підвищенню рівня їх знань, ділової кваліфікації.

    З  метою   більш  детального  врегулювання  підбору  кадрів  для   СБУ  спеціальною постановою Верховної Ради  України  від  25  березня  1992  року затверджене «Положення про порядок  комплектування,  матеріально-технічного, військового та фінансового забезпечення СБУ».

Військовослужбовці СБУ  можуть бути співробітниками, а також  військовослужбовцями строкової служби. Співробітники-військовослужбовці виконують свої обов’язки на умовах укладення договору (контракту), а військовослужбовці строкової служби проходять військову службу як призвані на військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов’язок і військову службу».

Військовослужбовці СБУ приймають військову присягу на вірність народу України, мають єдину форму одягу, а також їм видається службове посвідчення.

 

 

Отже, у розділі приділяється увага  історії створення та розвитку СБУ. Історія органів державної безпеки має глибокі історичні корені та нерозривно пов’язана з розвитком державності .

Щодо системи СБУ її становлять Центральне управління СБУ, підпорядковані йому регіональні органи, Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади СБУ. Організаційну структуру СБУ визначає Президент України.

Діяльність СБУ, її органів і працівників базується  на принципах законності, поваги до прав та гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Кожного року здійснюється набір кадрів до органів СБУ шляхом конкурсного відбору. Військовослужбовці можуть, бути як співробітниками так і військогослужбовцями строкової служби, кожен з яких має свої військові обов’язки. 
РОЗДІЛ ІІ

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ СБУ

2.1. Оперативно-розшукова  діяльність

Поняття оперативно-розшукової діяльності законодавчо закріплено у ст. 2 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, згідно з якою оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (посилання).

Одним з головних завдань Служби безпеки України залишається розшук.

На жаль, роботу оперативних підрозділів  Служби безпеки України, найменше висвітлено в науковій юридичній літературі. Цьому є об’єктивні причини. По-перше, це засекреченість форм і методів, які використовують у своїй роботі працівники оперативно - розшукових підрозділів Служби безпеки України. По-друге, зайва заідеологізованість поглядів на діяльність правоохоронних органів у колишньому Радянському Союзі («у СРСР ніхто ні за ким не стежить, Комітет державної безпеки (КДБ) та правоохоронні органи загалом працюють відкрито, бо вони представляють народ і захищають його інтереси»). І по-третє, дається взнаки відсутність теоретичної бази для відкритого вивчення цього виду юридичної діяльності.

До оперативних підрозділів  Служби безпеки України відносяться  підрозділи розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, підрозділи захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю оперативно-технічні та оперативного документування.

Працівники оперативних підрозділів  поділяються на співробітників, діючих відкрито від імені відповідної оперативної служби і негласних (таємних) співробітників, приналежність яких до оперативно-розшукового підрозділу глибоко законспірована.

Чинна Конституція України (1996 р.) зробила  значний внесок у справу побудови правової держави, що зумовило переорієнтацію зусиль правоохоронних структур на першочергове забезпечення гарантованих конституційних прав і свобод людини й громадянина і водночас певним чином підняло «завісу» над діяльністю правоохоронців, зокрема Служби безпеки України.

Діяльність оперативних підрозділів  СБУ України врегульовано не тільки Конституцією України, а й законами, виданими на її основі, а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Завдання оперативно-розшукової діяльності Служби безпеки України містяться у ст. 2 Закону «Про Службу безпеки України», відповідно до якої на СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції – захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань СБУ також входить попередження, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Метою діяльності оперативних підрозділів  СБУ, як пише С.Г. Гордієнко, є «забезпечення державної безпеки як якісного стану системи суспільних відносин та державних інституцій, котрий характеризується надійним функціонуванням органів державної влади, що дає змогу досягти захищеності національних інтересів України, створити умови для забезпечення та примноження духовних і матеріальних цінностей українського народу» (посилання).

Отже, і працівники, які здійснюють боротьбу зі злочинністю, й злочинці, котрі вступають у протиріччя із законом, мусять усвідомлювати, що права  і свободи людини в Україні, закріплені Конституцією, хоча «і не є вичерпними» (ст. 22 Конституції України), але за певних умов можуть бути обмеженими в інтересах безпеки інших громадян, суспільства в цілому.

Таким чином, важливість конституційного  рівня регулювання оперативно-розшукової діяльності полягає в тому, що він «охоплює інститути і норми, що становлять загальну основу всіх видів державної діяльності, що застосовуються в усіх сферах соціального управління»

Чинне законодавство, зокрема  закони «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про прокуратуру», встановлює чітку систему додержання вимог законів під час здійснення оперативно-розшукової діяльності. Зокрема, ст. 14 базового закону передбачає 10 позицій, над забезпеченням яких здійснює нагляд Генеральний Прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їхні заступники, а також уповноважені наказом Генерального Прокурора України начальники і прокурори управлінь, відділів Генеральної Прокуратури України і прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Для виконання цих  завдань в апараті Генеральної  Прокуратури України створено Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, що має у своїй структурі кілька відділів, котрі здійснюють нагляд за дотриманням законності у відповідних структурах СБУ, МВС, Держприкордонслужбі, митниці, державної служби охорони тощо [4, с. 353].

За роки незалежності Української держави було нагромаджено великий масив правового регулювання оперативно-розшукової діяльності СБУ: ухвалено закони «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність» і низку інших законів, які забезпечують організаційно-правові засади функціонування Служби безпеки України.