Основні завдання та права Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України

 

Кафедра кримінального  права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: «ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ

 СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»

 

 

 

 

                                                                  

 

                                                                          Виконавець:

 

                   Керівник:

                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький 

2013

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………...2

Список скорочень……………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І  СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК ПРАВООХОРОННИЙ ОРГАН СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ…………………………………………………....4

• 1.1. Історія створення служби ………………………………………………………….4

• 1.2. Система і структура Служби безпеки України …………………………………..9

• 1.3. Кадрове забезпечення……………………………………………………………...12

РОЗДІЛ ІІ ОСНОВНІ  НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ СБУ………………14

• 2.1. Оперативно-розшукова діяльність………………………………………………..14

• 2.2. Розвідка і контррозвідка…………………………………………………………..16

РОЗДІЛ ІІІ  КОНТРОЛЬ І КЕРІВНИЦТВО ДІЯЛЬНІСТЮ СБУ………………….22

1. Контроль Верховної  Ради України за діяльністю Служби

безпеки України………………………………………………………………………..22

2. Основні завдання та права Уповноваженого Президента України  з  питань  контролю  за діяльністю Служби безпеки України………………………………….26

ВИСНОВОК……………………………………………………………………………….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

                     В кожній країні є організація завдання якої запобігання й усунення загрози державі та її громадянам. В нашій країні з 1992 р. була створена Служба безпеки України , в неї можуть входити як військовослужбовці так і цивільні, що підписали контракт з Службою безпеки України . Робота в Служби безпеки України є досить небезпечною : розкриття злочинів ,корупції , організованої злочинності . Співробітникам Cлужби безпеки України дозволено використовувати фізичну силу і зброю , але вони несуть відповідальність не лише за життя своє і громадян а й за життя затриманих злочинців. Співробітники Служби безпеки України зосереджують зусилля на захисті найуразливіших сфер життєдіяльності суспільства. Однією з таких сфер є економіка. Тому цілком закономірним є створення у структурі Служби безпеки України Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави. Його визначено голов¬ним у системі Служби безпеки України з розробки стратегії і тактики захисту національних економічних інтересів, розкриття і припинення злочинів в економічній сфері. Служби безпеки України також виконує завдання щодо захисту дипломатичних представництв України за кордоном.

Тому відбір кадрів за службу дуже суворий , обов’язково враховуються особисті риси характеру, патріотизм , принципіальність, повага до громадян , моральні і ділові якості . Кожен співробітник , має велике значення для організації , як і для системи , головне завдання якої зміцнення оборонної здатності та економічного потенціалу країни. Для контролю над злочинністю було створено відділи , кожен з яких бореться з конкретним видом злочинів:тероризмом, організована злочинність , вилучення наркотиків та зброї, розшук. Служба безпеки несе величезну відповідальність перед народом України ,захищає інтереси держави , підтримує порядок у країні. Для виконання цих покладених на Cлужби безпеки України завдань застосовують різні методи , а для контролю над тим щоб ці - методи не виходили за межі закону , а робота виконувалась добросовісно , для цього існує спеціальна Комісія з питань оборони і державної безпеки. ЇЇ голова щорічно надає письмовий звіт про діяльність Cлужби безпеки України Президентові України.

                Основною метою є розкриття завдань Служби безпеки України ,як спеціального уповноваженого правоохоронного органу механізму забезпечення національної безпеки.

               Також , я б хотіла наголосити  на важливості даної організації  для нашої країни, що працює  за для підтримання законості у державі.

 

 

 

Список скорочень

1.Народний комісаріат внутрішніх справ далі - НКВС

2.Комітет Державної безпеки СРСР далі – КДБ СРСР

3.Служби безпеки України далі – СБУ

4.Антитерористичний центр при Службі безпеки далі – АТЦ

 

 

 

РОЗДІЛ І

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ  УКРАЇНИ ЯК ПРАВООХОРОННИЙ ОРГАН СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1 Історія створення служби

Формування дієздатної Служби безпеки України - одне з найбільш складних та суперечливих завдань становлення  сучасної державності України. В  перебігу демократичних процесів із моменту виникнення означеної правоохоронної діяльності постав цілий комплекс політичних, економічних, соціальних, психологічних та інших проблем.

Провідна роль у справі забезпечення національної безпеки  як складової суспільної безпеки належить Службі безпеки України. Функції цього інституту досить різноманітні й спрямовані на забезпечення національної безпеки України.

Враховуючи дослідження таких науковців, як  О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, В.О. Козенюк, Ю.Ф. Кравченко, Л.Б. Невзлін, В.А. Моїсеєва, В.Г. Пилипчук, та інші, можна виокремити 5 історичних ступенів розвитку Служби безпеки України (далі - СБУ):

• Перший: зародження охоронних підрозділів у сфері захисту національних інтересів;
• Другий: розвиток підрозділів Служби безпеки в імперські часи (з XVII ст. - до початку XX століття);
• Третій: розвиток підрозділів безпеки під час відродження української державності (1917-1920 рр.);
• Четвертий: радянський період (1920-1991 рр.);
• П’ятий: сучасний період розбудови Української держави.

Втім назвати конкретну  дату або конкретний період створення  органів державної безпеки надто важко. Влада повсякчас намагалася закріпити діяльність органів безпеки на законодавчому рівні. Перші пам’ятки ми знаходимо ще в редакції Руської Правди, де наведено такі форми розшуку, як «свод», «гонение следа».(де посилання)

У XIX ст. за наказом Миколи І політичну поліцію було реорганізовано і створено Третє відділення канцелярії - орган політичної поліції, який безпосередньо підпорядковувався царю. Одним із завдань цього підрозділу було охорона державної безпеки.

У 1934 р. за ініціативою  керівників держави на базі об’єднаного  Державного політичного управління був створений Народний комісаріат внутрішніх справ (далі - НКВС).

Однойменний комісаріат з 1919 року існував в УСРР (у першому більшовицькому уряді в Україні був Народний секретаріат внутрішніх справ, який очолювала Є.Бош) як республіканський орган, хоча фактично підпорядковувався НКВС РСФРР (згодом — СРСР).

У липні 1934 були сформовані основні  адміністративні підрозділи НКВС — державної безпеки (рос. — ГУГБ), виправних трудових таборів (рос. ГУЛАГ), прикордонних і внутрішніх військ (ГУПВО), робітничо-селянської міліції та пожежної служби (ГУПО). За своїм призначенням це були виконавчі частини партійно-державного механізму.

У 1954 р. був створений Комітет  Державної безпеки СРСР (далі – КДБ СРСР) .У систему КДБ входили органи державної безпеки, прикордонні війська і війська урядового зв'язку, органи військової контррозвідки, навчальні заклади і науково-дослідні установи. Основним завданням КДБ СРСР було - захист комуністичного режиму СРСР від внутрішніх і зовнішніх ворогів, а також виконання функцій політичної розвідки за кордоном для уряду Радянського Союзу та політичної контррозвідки на території СРСР.

У 1978 р. Ю. В. Андропов, будучи Головою КДБ СРСР, добився підвищення статусу органів ДБ і виводу з прямого підпорядкування Ради Міністрів СРСР. 20 березня 1991 року відомство отримало статус центрального органу державного управління СРСР, очолюване міністром СРСР.

20 вересня 1991 року Верховною Радою України прийнято постанову ,,Про створення Служби національної безпеки України“. В постанові зазначалося: ,,Створити Службу  національної  безпеки  України,  яка  (до обрання Президента України)  безпосередньо  підпорядкована  Голові Верховної Ради України і  підконтрольна  Верховній  Раді  України. Цією ж постановою ліквідовувався Комітет державної безпеки УРСР.

Хоча  СБУ була створена на матеріально-технічній базі КДБ УРСР та фактично є його спадкоємицею, формування дієздатної Служби безпеки України - одне з найбільш складних та суперечливих завдань становлення сучасної державності України.

В ході перебігу демократичних процесів, починаючи з моменту виникнення означеної правоохоронної діяльності постав цілий комплекс політичних, економічних, соціальних, психологічних та інших проблем з якими боровся перший голова СБУ – Голушко Микола Михайлович. До призначення на цю посаду, з травня 1984 року він був головою КДБ УРСР. Микола Михайлович був нагороджений орденом «Знак Пошани», знаком «Почесний співробітник держбезпеки», орденом Червоної Зірки, орденом Трудового Червоного Прапору та медаллю «За бездоганну службу» 1-3 ступенів.

Виступаючи державною  інституцією, органи СБУ почали реалізовувати свої повноваження від імені держави, забезпечуючи її захист як усередині держави, так за межами країни. Водночас діяльність СБУ була не досконалою і потребувала вжиття заходів щодо вироблення оптимальної моделі діяльності відповідних підрозділів, що відповідатиме Конституції України та потребам суспільства.

25 березня 1992 року Верховна  Рада ухвалила Закон «Про Службу  безпеки України». В зазначеному законі були викладені всі аспекти діяльності та повноваження СБУ. Також з’явилось визначення правоохоронного органу.  ,,Служба безпеки України  -  державний  правоохоронний  орган спеціального  призначення,  який  забезпечує   державну    безпеку України. “

Враховуючи демократичний  розвиток суспільства, відкритість  та прозорість дій органів державної  влади й органів місцевого  самоврядування, наближення до міжнародних стандартів діяльності державних інституцій (до них віднесено діяльність Служби безпеки України), не можна залишити поза увагою те, що зазначена діяльність стала відкритішою. Свідченням цього є численні публікації з проблематики повноважень Служби безпеки України. Неабиякий інтерес викликає і питання становлення й розвитку відповідних органів.

6 листопада 1992 року  був призначений другий голова  Служби безпеки України Марчук Євген Кирилович. Він був відповідальним і зразковим службовцем. Отримав вищу освіту за спеціальністю вчителя української мови та літератури. Від 1963 р. працював у КДБ УРСР: 14 років був на оперативній і 17 років на керівній роботі в системі розвідки та контррозвідки. Пройшов усі службові щаблі КДБ УРСР: від молодшого лейтенанта до генерала. Та за поданням Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука 6 листопада 1991 року конституційною більшістю в 307  голосів у підтримку був призначений першим Головою Служби безпеки України. Пізніше за свою діяльність він був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора, Орденом князя Ярослава Мудрого V ст., Командорським Хрестом із зіркою за заслуги перед Республікою Польща, 7-ма медалями, іменною вогнепальною зброєю.

Гучною справою у роботі Служби безпеки України за час головування Марчука Є. В. стало викриття і припинення шпигунської діяльності особи без громадянства Г. Саркісяна та громадянина України А. Ткаченка, які виконували в Україні завдання іноземної розвідки щодо збирання відомостей про новітню зенітно-ракетну техніку.

Третім головою Служби безпеки став Маліков Валерій  Васильович. З грудня 1992 року він  був 1 заступником голови Служби безпеки  України. І 12 липна 1994 року був призначений головою Служби безпеки. Отримав вищу економічну освіту у Харківському державному університеті. Також відвідував Вищі курси КДБ СРСР. З 1970 року працював на оперативних та керівних посадах в КДБ. Був нагороджений орденом «Знак Пошани» та 6 медалями.

Гучною справою тих  років стала  операція контррозвідки 1994 року щодо припинення провокації відносно України і видворення за межі країни та передачі владі Швеції 32-річного шведа Еріка Олафа Естенсона. Під час перебування в Україні Естенсон запропонував передати йому ядерні боєзаряди, з яких він мав намір зібрати у Стокгольмі ядерну бомбу потужністю 20-30 мегатонн, щоб шляхом шантажу уряду Швеції добитися надання Україні фінансової допомоги у 2 мільярди американських доларів.

У 1997–1998 роках співробітники СБУ спільно з митниками і прикордонниками припинили ряд спроб транснаціональних нарко-картелів, зокрема колумбійського та африканського, організувати своєрідний «транзитний міст» з переміщення великих партій «важких» наркотиків (кокаїну, гашишу, героїну) через Україну в Західну Європу.

Згідно з Указом Президента України 11 грудня 1998 року створено Антитерористичний центр при СБУ. Положення про Антитерористичний центр при СБ У затверджує Президент України за поданням Кабінету Міністрів України. Після прийняття у 2003 році Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у державі створено правову базу боротьби з тероризмом.

Небезпечною тенденцією тероризму в сучасних умовах є  його інтеграція з організованою злочинністю на тлі загального росту злочинності та інших негативних явищ. Даний процес пояснюється зацікавленістю цих двох сторін у використанні можливостей один одного в досягненні своїх протиправних цілей.

Зараз СБУ має домовленість про взаємодію і співробітництво зі спецслужбами майже п'ятдесяти країн. У рамках підписаних угод регулярно відбуваються зустрічі, спільні засідання, на яких обговорюються питання боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, наркобізнесом та інші; відбувається обмін інформацією. Регулярним стало проведення засідань Ради керівників органів безпеки і спеціальних служб держав-учасниць СНД. У результаті на практиці успішно здійснюються операції з вилучення великих партій наркотиків, зброї, контрабандних товарів, затримання членів злочинних угруповань.