Конституционное право України

На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 чоловік, дільничні виборчі комісії  утворюються у складі голови комісії, секретаря і 1—3 членів комісії. Голова, заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії також не можуть бути членами однієї політичної партії, виборчого блоку партій.

Четверта стадія виборів  — це складання списків виборців. У конституційному праві зарубіжних країн цю стадію виборчого процесу  прийнято називати більш широкою  назвою — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців —  встановити до процедури голосування  на виборах коло осіб, що мають право  голосу.

Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації:

- публічна (обов'язкова);

- особиста (добровільна).

В Україні традиційно використовується публічний, так званий примусовий порядок  складання списків виборців, однаковий  для всіх видів виборів.

Новим виборчим законодавством передбачається, що списки виборців складаються  безпосередньо виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад, а  у містах Києві і Севастополі  — відповідними місцевими державними адміністраціями, передбаченими Конституцією, по кожній виборчій дільниці.

До списків виборців включаються  всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної  виборчої дільниці і мають право  голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

До списку виборців вносяться  ім'я, по батькові, дата народження, місце  проживання виборця. Прізвища виборців зазначаються у порядку, зручному для  проведення голосування. Громадянин може бути включений до списку виборців лише по одній виборчій дільниці.

Списки виборців, підписані  керівником відповідного виконавчого  органу, передаються дільничним виборчим комісіям у передбачені законодавством строки. Відповідальність за достовірність, повноту, вчасність передачі списків  виборців дільничним виборчим комісіям несе особа, яка їх підписала.

Однією із найважливіших  стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Світова практика висунення кандидатів визначає кілька способів висунення кандидатів:

— самовисунення; — висування групами виборців;

— висування політичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями.

Традиційно, з часів радянської виборчої системи залишаються в  законодавстві деяких колишніх радянських республік, в тому числі в Україні, в якості суб'єкта висування кандидатів трудові колективи.

Взагалі право висування  кандидатів на виборах в Україні  належить громадянам України, які мають  право голосу. Формування списків кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій здійснюється вищим представницьким керівним органом політичної партії у визначений ними спосіб. До списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій включаються члени відповідної партії, члени партій, що входять до виборчого блоку партій, або безпартійні громадяни у послідовності, визначеній політичною партією, виборчим блоком партій. Включення до цього списку членів інших партій не допускається.

Черговість розташування кандидатів у депутати у списку визначає відповідно політична партія або  виборчий блок партій. Ця черговість не може бути змінена після реєстрації списку Центральною виборчою комісією.

Окрім того, в одномандатних  виборчих округах право висування  кандидатів належить громадянам України  за умов додержання ними вимог щодо права обирати і бути обраним  шляхом самовисування. В такому разі кандидати у депутати подають  заяву про бажання балотуватися кандидатом у депутати до окружної виборчої комісії. Кандидати у народні  депутати України також можуть висуватися зборами виборців відповідно до встановленого  у законі порядку. Мають право  на своїх загальних зборах (конференції) висувати одного кандидата в депутати у порядку, передбаченому Законом  про трудові колективи підприємств.

Законом передбачені терміни  висування кандидатів у депутати у виборчих округах. Висування до списків кандидатів у депутати від  політичних партій та виборчих блоків партій розпочинається за 170 днів і  закінчується за 120 днів до виборів, а  в одномандатних виборчих округах  висування кандидатів розпочинається за 90 і закінчується за 60 днів до виборів.

Під час висування кандидатів у народні депутати провадяться  збори підписів виборців на підтримку  політичної партії, виборчого блоку  партій або особи, яка подала заяву  про намір балотуватися кандидатом у депутати. Політична партія або  виборчий блок партій має зібрати  на свою підтримку не менше 200 тис. виборців, у тому числі не менше 10 тис. підписів виборців у кожній із будь-яких чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиниць  України. Поряд із цим Законом  вимагається внесення політичною партією, виборчим блоком партій грошової застави  на рахунок Центральної виборчої комісії у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів  громадян.

Шоста стадія виборчого процесу  передбачає доведення передвиборчої  агітації. Виборче законодавство  України, як і подібне законодавство  інших країн, незалежно від виду виборів завершення цієї стадії пов'язує з передднем виборів. У день виборів  агітація за кандидатів забороняється. Це загальне демократичне правило, що діє в усіх країнах, де проводяться  вибори. Однак щодо початку цієї стадії у виборчому законодавсті більшості країн подібна єдність відсутня. Початком передвиборчої агітації може бути день оголошення дати голосування (Польща, Румунія), опублікування списку кандидатів Міністерством юстиції (Литва), конкретно визначений день до дати голосування (15 днів Туреччина, 21 день — Ізраїль). В Україні на всіх виборах початок передвиборчої агітації за кандидатів, пов'язаний з моментом реєстрації: списків кандидатів у народні депутати України від політичних партій, виборчих блоків партій Центральною виборчою комісією у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, окружними виборчими комісіями — кандидатів у народні депутати України у одномандатних виборчих округах; Центральною виборчою комісією — кандидатів у Президенти; окружними територіальними виборчими комісіями — кандидатів на місцевих виборах.

Передвиборча агітація може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Громадяни України, політичні  партії, об'єднання громадян, трудові  колективи підприємств, установ  і організацій мають право  вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів. Їхні політичні, ділові й особисті якості, а також  платформи тих партій і виборчих блоків, які висунули кандидатів, вести  агітацію за або проти кандидата  на зборах, мітингах, у бесідах, у  пресі. на радіо і телебаченні”

Кандидати у депутати, їх довірені, а також уповноважені особи  політичних партій, виборчих блоків партій проводять зустрічі з виборцями  як на зборах, так і в іншій  зручній для виборців формі.

Передвиборча агітація фінансується за змішаним принципом: за рахунок коштів Державного бюджету України, причому  кандидатам гарантується рівне забезпечення передвиборчої агітації відповідно до вимог спеціальних виборчих законів, за рахунок коштів власних виборчих фондів політичних партій, виборчих блоків партій, кандидатів на виборах.

Поширення анонімних агітаційних  матеріалів, що дискредиту ють кандидата  в Президенти України, забороняється. Перешкодження здійсненню права  вести передвиборчу агітацію, а також  зловживання правом на ведення такої  агітації тягне за собою також  відповідальність за чинним законодавством.

Найголовніша, сьома стадія виборчого процесу — стадія голосування, саме з нею пов'язаний кульмінаційний акт волевиявлення.

Поряд із традиційним голосуванням виборчим бюлетнем у день виборів  на виборчій дільниці за місцем проживання світова виборча практика знає процедури  дострокового голосування. Існують  також процедури голосування  по пошті, за дорученням голосування  в місці перебування громадянина, якщо він не може прийти на виборчу  дільницю. Процедура голосування  допускає голосування в один, або  в два тури, за цих умов існує  альтернативна стадія повторного голосування. При голосуванні бюлетнями розрізняють  два його види: позитивне і негативне  голосування. Нині в Україні на виборчих дільницях, запропонована модернізація основної процедури виборів —  голосування, а також схема чіткого  розмежування підрахунку голосів, встановлення результатів виборів по виборчих округах та підбивання підсумків  виборів народних депутатів України  Центральною виборчою комісією.

За Законом голосування  провадиться в день виборів або  в день повторного голосування на виборах. Законом скасована процедура  дострокового голосування на виборах  народних депутатів України та на місцевих виборах.

Восьма стадія, виборів  включає -підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також  підбивання під-сумків виборів. Закон  встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік  виборчої документації з цих питань. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.

Отже, стадії виборчого процесу  не є раз і назавжди сталими  для різних видів виборів. На їх кількість, зміст, правові форми, терміни впливають  багато факторів, але чи не найголовнішим  є характер виборчої системи як способу  визначення результатів виборів  тією мірою, якою від нього залежатиме порядок розподілу депутатських мандатів і механізм голосування.

 

 

Відмову у  реєстрації релігійної організації  повністю правомірною вважати не можна, тому що згідно Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» №25  та Ст. 14 «Реєстрація статутів (положень) релігійних  організацій» для   реєстрації   статуту   (положення)  релігійної  громади громадяни, які утворили її мають досягти  18-річного віку і мають бути в кількості не менше десяти чоловік.  А отже, щодо приведеною ситуації – державна адміністрація могла зареєструвати дану релігійну організацію, так як з 12 громадян, що подали заяву на її організацію – мінімально необхідна кількість повнолітніх громадян була досягнута. В даному випадку учасникам організації можна було запропонувати виключити з їх списка 2 громадянина, що не досягли 18-річного віку та зареєструвати дану організацію у складі 10-ти повнолітніх громадян.

Тому згідно ст. 15 Закону України «Про свободу совісті  та релігійні організації» рішення  про  відмову  в  реєстрації   статуту    (положення) релігійної  організації  може  бути  оскаржено  в  суді  у порядку,  передбаченому цивільним процесуальним законодавством України або як запропоновано вище – змінено якісний та кількісний склад учасників та подано заяву на реєстрацію вдруге.

 

Література

 

1. Декларація про державний  суверенітет України: Прийнята  Верховною Радою Української  РСР 16 липня 1990 року // Відомості  Верховної Ради Української РСР, 1990, № 3, ст. 429.

 

2. Конституція України:  Прийнята на п’ятий сесії Верховної  Ради України 28 червня 1996 року // Голос  України, 1996, 13 липня.

 

3. Закон України ”Про  всеукраїнській та місцеві референдуми” // Відмості ВРУ, 1991, № 33, С. 904—922.

 

4. Кравченко В.В. Конституційне  право України: Навч. посібник. —  К., Атіка, 2000. С. 91.

 

5. Основи конституційного  права України. Під ред. проф. В.В. Копєйчикова. К., Юрінком Інтер, 1998.

 

6. Тодика Ю.М., Клименко  Г.Б. Основи конституційного права:  Навч. посібник. Харків, Консул. 1998.