Конституционное право України

Принцип загальності виборчого  права означає, що суб’єктивне активне  виборче право, тобто право обирати, відповідно до ст.. 70 Конституції України мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатним.

4. Поняття виборчого процессу. Характеристика стадій виборчого процессу.

Виборчий процес і його стадії.

Виборчий процес — це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і  кількісного складу органів державної  влади та органів місцевого самоврядування.

Як правило, виборчий процес, тобто сукупність певних стадій, пов'язаних з організацією і проведенням  виборів, включає такі стадії:

I — прийняття відповідним органом або посадовою особою рішення про проведення виборів;

II — утворення виборчих  округів. Згідно з законодав­ством  України залежно від кількості  осіб, які обираються, розрізняють  одномандатні і багатомандатні  округи.

Залежно від територіальних кордонів розрізняють загаль­нодержавні  і територіальні округи. Кількість  мандатів зале­жить від кількості  виборців (Латвія), чисельності населення (Болгарія), кількості виборців, які  взяли участь в останніх виборах (Чехія);

ІІІ — складання списків  виборців — компетенція муніци­пальної влади;

IV — висування кандидатів;

V — реєстрація кандидатів;

VI — агітація і пропаганда  за висунутих кандидатів;

VII — фінансове забезпечення  виборчої кампанії;

VIII — головування;

IX — визначення результатів,  яке залежить від виду ви­борчих  систем [2, c.20-21].

Більш докладно стадії виборчого процесу розглянуто нижче.

Першa стадія — проголошення або призначення виборів. Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів — проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно  від їх виду. Скажімо, відповідно до ст. 77 Конституції України чергові  вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. А позачергові вибори до Верховної  Ради призначаються Президентом  України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення  про дострокове припинення повноважень  Верховної Ради.

Вибори можуть призначатися як на вихідні, так і робочі дні. Відповідно до положень нового Закону "Про вибори народних депутатів України" оголошення про початок виборчої кампанії здійснює Центральна виборча комісія відповідно до термінів, визначених Конституцією та законами України.

Як правило, в Україні  день виборів призначається на вихідний день.

Друг стадія - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і  виборчі дільниці. Виборчі округи бувають територіальними та національно-територіальними. Якщо в основу формування представницьких  органів закладені не територіальні, а інші принципи, наприклад, виробничий, то виборчими одиницями можуть виступати  трудові колективи або їхні об'єднання. Історія становлення інституту  виборів представницьких органів  на території України знає приклади всіх зазначених видів виборчих одиниць. У 20-ті роки в практиці державного будівництва  було встановлено дві системи  представництва: виробнича — для  робітників, тобто міського населення, і територіальна — для селянства. За Конституцією СРСР 1936 р., Конституцією СРСР 1977 р. і відповідними виборчими  законами вибори до Ради Союзу Верховної  Ради СРСР проводилися у територіальних округах, а до Ради Національностей  — по національно-територіальних округах  за певними нормами представництва для республік, автономних областей, автономних округів. За Законом СРСР "Про вибори народних депутатів  СРСР" (1988 р,) встановлювались норми  представництва громадських організацій  при виборах народних депутатів  СРСР.

Залежно від кількості  місць, які мають бути заповнені  в одному виборчому окрузі. Існує  два типи виборчих округів: одноманітні (уніномінальні), де лише на одне місце  проводяться вибори у всьому виборчому  окрузі, а також багатомандатні (поліномінальні, плюриномінальні), де обирається кілька депутатів. В принципі виборчі округи створюються для забезпечення рівної ваги голосів виборців” Але залежно  від густоти та міграції населення  в тих чи інших адміністративно-територіальних одиницях за норму представництва може бути обрана або кількість жителів, або кількість виборців. Проте, як правило, остання норма (кількість  виборців) запроваджується рідше  у світовій практиці виборів, оскільки доктринально встановлюється, що депутат  представляє все населення. Процедура  утворення округів у виборчій термінології називається "виборчою географією" або "виборчою геометрією".

Нині в Україні для  кожного виду виборів запроваджено окремий порядок формування виборчих округів. Відповідно до нового Закону "Про вибори народних депутатів  України" під час виборів народних депутатів утворюються єдиний багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, територією якого є вся Україна, а його центром — місто Київ, і 225 одномандатних виборчих округів. Виборцями загальнодержавного округу є усі громадяни України, які  мають право голосу. Одномандатні виборчі округи утворюються Центральною  виборчою комісією з приблизно рівною кількістю виборців у кожному  виборчому окрузі на всій території  України за пропозиціями відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних. Київської і Севастопольської міських рад із врахуванням адміністративно-територіального  устрою України та компактності проживання національних меншин.

Відповідно до Закону, місцевості, в яких компактно проживають національні  меншини, не мають виходити за межі одного виборчого округу. У випадках, коли кількість виборців, що належать до національної меншини, більша, ніж  необхідно для формування одного виборчого округу, округи формуються так, щоб хоч би в одному з них  виборці національної меншини становили  більшість від кількості виборців у виборчому окрузі.

Орієнтовну кількість  виборців у виборчому окрузі, номер, територіальні межі та центри виборчих округів визначає Центральна виборча  комісія. Відхилення кількості виборців від середньої по Україні кількості  виборців у виборчому окрузі не може перевищувати як правило 10 відсотків. Не допускається утворення виборчих округів з територій, які не межують  одна з одною.

Повідомлення про утворення  одномандатних виборчих округів  Із зазначенням їх номера, центру, територіальних меж та кількості виборців у кожному  виборчому окрузі публікується Центральною  виборчою комісією у державних засобах  масової інформації не пізніше як за 120 днів до дня виборів.

Виборчі дільниці — це виборчі  одиниці, що об'єднують виборців за загальним місцем голосування. Значення виборчих дільниць у виборчому процесі  зводиться передусім до технічного забезпечення проведення головних подій  виборів — процедури голосування  і підбиття підсумків голосування. Виборчі дільниці для всіх видів  виборів в Україні мають однакову кількість показників — від 20 до 3000 виборців, у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю  виборців.

Нині, відповідно до нового виборчого законодавства, зазнав певних змін загальний порядок утворення  виборчих дільниць. Вони утворюються  окружними виборчими комісіями  за поданням Київської, Севастопольської міських рад, районних рад, міських  рад у межах території виборчих округів, а у разі відсутності  таких подань — на підставі пропозицій відповідних міських голів або  голів рад.

Окрім загального порядку  утворення виборчих дільниць у місцях постійного проживання громадян, законом  також визначається порядок утворення  виборчих дільниць у стаціонарних лікувальних, санаторно-оздоровчих закладах, представництвах  України за кордоном та в інших  місцях тимчасового перебування  виборців. Новим Законом про вибори народних депутатів України змінено  порядок утворення виборчих дільниць у межах військових частин. Виборчі  дільниці у військових частинах утворюються, як виняток, з дозволу Центральної  виборчої комісії. Здебільшого виборці-військовослужбовці голосують на виборчих дільницях  за межами військових частин.

Законом встановлено, що виборчі  дільниці на виборах народних депутатів  України є спільними в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах. Виборча практика склалася так, що при одночасному проведенні виборів кількох видів, виборів і референдумів, виборчі дільниці теж є спільними.

Третя стадія — утворення  виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають  різні назви (комісії, бюро, президії).

Серед них розрізняють:

1) територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії;

2) окружні — комісії, що діють у виборчих округах;

3) дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від виду виборів і адміністративно-територіального  устрою держави.

Спеціальними виборчими  законами передбачаються системи, терміни, порядок утворення, обсяг компетенції  виборчих комісій для кожного  виду виборів в Україні.

Відповідно до Закону "Про  вибори народних депутатів України" для організації і проведення виборів народних депутатів створюється  Центральна виборча комісія по виборах  народних депутатів, окружні виборчі  комісії, дільничні виборчі комісії.

Відповідно до Закону "Про  вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів  для проведення виборів депутатів  і голів рад утворюються: територіальні  виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах  депутатів та голів рад; окружні  виборчі комісії — по виборах  депутатів обласних. Київської і  Севастопольської міських рад. Окружні  виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад - дільничні  виборчі комісії.

Оновлені засади виборів  в Україні, запроваджені вирішальним  Законом "Про вибори народних депутатів  України", серед інших стосуються юридичного статусу виборчих комісій, процесу їх формування, обсягу функцій  і повноважень.

Насамперед це стосується Центральної виборчої комісії правовий статус якої визначається також Законом  України “Про Центральну виборчу  комісію”. Комісія є постійно діючим державним органом та юридичною  особою. До Центральної виборчої комісії  входять 15 членів комісії, які призначаються  на посади та припиняють свої повноваження Верховною Радою України за поданням Президента України. Члени Центральної  виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник  голови, секретар комісії, а також  не менше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Після сформування Центральної  виборчої комісії її персональний склад  протягом року не можна змінювати  більш як на одну третину. На період виборчої кампанії до Центральної виборчої комісії для участі в її засіданнях політичні партії, виборчі блоки  партій, списки яких зареєстровані  для участі у виборах, можуть направляти своїх представників з правом дорадчого голосу.

Окружні виборчі комісії  є юридичними особами. У ході виборів  народних депутатів вони утворюються  за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської  І Севастопольської міських рад  у передбачений законодавством термін до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно голів  цих рад або міських голів.

До окружних комісій обов'язково включаються по одному представникові від політичних партій, виборчих блоків партій, списки кандидатів яких зареєстровані  для участі у виборах у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за поданням статутних органів цих  політичних партій, керівних органів  виборчих блоків партій. Загальна кількість  членів окружних комісій визначається кількістю поданих кандидатур, але  не може бути меншою восьми. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії чи виборчого блоку партій.

У разі, коли відповідна рада у встановлений цим Законом строк  не утворить окружну виборчу комісію, окружна виборча комісія утворюється  Центральною виборчою комісією не пізніше  як за 80 днів до дня виборів за поданням місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу.

Дільничні виборчі комісії  утворюються за рішенням сільських, селищних, міських, районних у містах рад не пізніше як за 45 днів до дня  виборів, а у випадках, зазначених у Законі, за 5 днів до дня виборів  у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно сільського, селищного, міського голови чи голови районної в  місті ради або за поданнями, підписаними  щодо кожної кандидатури не менше  як однією п'ятою депутатського складу відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради (при цьому  депутат має право ставити  підпис лише щодо однієї кандидатури  до складу кожної виборчої дільниці) з  обов'язковим включенням до складу цих комісій по одному представникові від політичних партій, виборчих блоків партій, списки яких зареєстровано  для участі у виборах у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, за наявності пропозицій відповідних  місцевих осередків цих партій. Загальна чисельність членів дільничних комісій  визначається кількістю поданих  відповідно до цих вимог кандидатур, але не може бути меншою восьми. Підприємства, установи і організації, розташовані  на відповідній території, територіальні  органи самоорганізації населення, а в місцях компактного проживання національних меншин — створені ними громадські організації мають право  пропонувати кандидатури до складу дільничних виборчих комісій.