Конституционное право України

На період здійснення Президентських повноважень зайняття інших посад  не допускається, про це йдеться  у частині 4 статті 103, а саме «Президент України не Може мати іншого представницьким  мандата, обійматі посаду в органах  ДЕРЖАВНОЇ влади або в об'єднаннях громадян, а такоже займатіся іншою  оплачуваною або підпріємніцькою  діяльністю чи входіті до складу керівного  органу або наглядової ради підприємства, Що МАЄ на меті одержання прибутку ".

Наступні вибори президента проводяться в останній тиждень  жовтня п'ятого року повноважень  Президента України. Якщо має місце  дострокова припинення повноважень  президента, то «в разі дострокового припинення повноважень Президента України  вибори Президента України проводяться  в Період дев'яносто Днів з дня  припинення повноважень. Порядок проведення віборів Президента України встановлюється законом ".

Новообраний Президент України  вступає на пост не пізніше ніж  через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з  моменту прийняття присяги народові на урочистому засіданні Верховної ради України. Приведення Президента до присяги здійснює Голова Конституційного Суду, про це йдеться в частині 1 і 2 статті 104.

Остання частина статті 104 вказує на те, що якщо Президент обраний  на позачергових виборах, то він складає  присягу у п'ятиденний строк  після офіційного оголошення результатів  виборів.

Подальший регламент роботи новообраного Президента регламентує  стаття 108, частина 1. Вона говорить, що «Президент України віконує свої Повноваження до вступив на пост новообраного Президента України".

Повноваження Президента припиняються достроково, в наступних  випадках:

І) відставкі;

2) неможлівості Виконувати  свої Повноваження за станом  здоров'я; 

3) Усунення з поста  в порядку імпічменту;

4) Смерті.

Як вища посадова особа, Президент  може подати у відставку, і в цьому  випадку його повноваження також  завершуються достроково, про це говорить стаття 109.

Стаття 111 описує процедуру  складання повноважень президентом, у разі імпічменту. Процедура імпічменту передбачає, що «Усунення Президента України з поста в порядку  імпічменту ініціюєтеся більшістю  від Конституційного складу Верховної  Ради України".

У разі дострокового припинення владних повноважень главою держави  виконання обов'язків Президента може бути покладено на Прем'єр - Міністра України. Ось як про це йдеться  в Конституції - «у разі дострокового припинення повноважень Президента України Відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Констітуції виконання  обов'язків Президента України на Період до обраних І вступив на пост нового Президента України покладається на Прем'єр -міністра України.

До предмета правового  регулювання конституційно-правового  інституту виборів Конституція  України і відповідні закони відносять такі основні принципи виборного права: вимоги, які пред'являються до виборців і кандидатів на виборні посади; порядок формування і діяльності органів, які безпосередньо організовують і проводять вибори; статус суб'єктів виборчого процесу — громадян та політичних пар­тій, блоків партій; процедура виборчої компанії і голосуван­ня; порядок визначення результатів виборів; способи оскар­ження порушень у ході виборчої кампанії і голосування та опротестування виборів; види юридичної відповідальності за порушення виборчого закону.

Багато з перелічених  принципів закріплюються і регулю­ються на конституційному рівні, у розділах, присвячених правам і свободам громадян (ст. 38 Конституції України), в окремих  статтях розділу III Основного Закону "Вибори. Ре­ферендум" (статті 69, 70 та 71), у відповідних статтях, при­свячених виборам до вищих представницьких  органів держа­ви (ст. 76), виборам  Президента України (ст. 103), органів  місцевого самоврядування (ст. 143). [1, статті 38, 69, 70, 71, 76, 103, 143].

Участь у виборах —  це політичне право (ст. 38 Консти­туції), але у колишньому СРСР та УРСР це був обов'язок.

Законодавча регламентація  виборів здійснюється або че­рез органічний закон (ч. 20 ст. 92 Конституції  України), або в деяких країнах  через саму Конституцію (Киргизстан).

У ст. 71 Конституції України, а також у законах про вибори закріплено принципи виборчого права — керівні ідеї, які покладені в основу регламентації цього конституційно-правового інституту.

Загальність виборчого права  — можливість брати участь у виборах  усім громадянам, крім осіб, які не досягли  виборчого віку та недієздатних.

Рівність — виборці  мають однакову кількість голосів, тобто однакову питому вагу при розподілі  мандатів.

Вільний характер виборів  — відсутність будь-якого впливу на волевиявлення виборців, а також  додержання та­ємниці голосування.

Конституція і закони про  вибори визначають вимоги до суб'єктів  виборчого процесу — виборців і кандидатів.

Що стосується виборців, які мають активне виборче  пра­во, то це вимоги до віку, громадянства, осудності, включених до списку виборців. Щодо віку, то виборці на день виборів  повинні досягти вісімнадцяти років.

Право обирати мають лише громадяни України (активне виборче  право).

Щодо пасивного права  такими вимогами є: загальні ви­моги  — вік, громадянство, термін проживання в Україні, осудність, а також  спеціальні вимоги, якщо їх пред'являють  до кандидатів на виборні посади.

 

До загальних вимог  до кандидатів у народні депутати України належать такі: відповідно до Конституції України народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голо­су  і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ст. 76 Конституції) [4, c.50].

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має  право голосу, проживає в Україні  протягом десяти останніх перед днем ви­борів років та володіє державною  мовою.

Депутатами місцевих рад, сільськими, селищними та місцевими  головами можуть бути громадяни України, які на день виборів досягли вісімнадцяти років і мають право голосу.

Спеціальними вимогами до кандидатів у представницькі органи і на посаду Президента України є  необранність та не­сумісність.

Необранність — це виключення або обмеження можли­вості балотуватися в якості кандидата. При цьому  виділяють абсолютну необранність — неможливість балотуватися у всіх виборчих округах і відносну, коли не можна балотува­тися у певних виборчих округах.

Принцип несумісності полягає  у забороні особам, які обрані шляхом виборів, обіймати певні посади і  працювати на постійній основі на інших посадах. Цей принцип випливає з необхідності здійснення принципу поділу влади та забезпе­чення рівних можливостей для участі кандидатів у виборчому процесі.

 

3.

 

 Під конституційними принципами виборчого права України розуміють вихідні положення, фундаментальні ідеї, які відображають суть виборів як передбаченої Конституцією України пріоритетної форми безпосередньої демократії, визначають засади правового регулювання реалізації і гарантування виборчих прав громадян України та забезпечують передбачений законодавством України порядок організації і проведення всіх видів виборів у державі.

Усі принципи поділяються  на загальні і спеціальні (міжгалузеві, галузеві, інституціональні).

Загальними принципами виборів  як основної форми безпосередньої демократії є принципи:

* суверенності народу;

* єдиновладдя народу;

* повновладдя народу;

* безпосереднього волевиявлення  народу;

* поєднання безпосередньої  і представницької демократії;

* пріоритетності безпосереднього  народовладдя в системі демократії;

* політичного плюралізму;

* конституційності й законності;

* загальності у здійсненні  безпосереднього народовладдя;

* рівності у здійсненні  безпосереднього народовладдя;

* відкритості та гласності  тощо.

До загальних принципів  виборчого права відносяться, насамперед принципи вільного, загального, рівного, прямого виборчого права, а також  таємного голосування при здійсненні виборчого права.

До спеціальних принципів  виборчого права відносяться  принципи:

* альтернативності;

* багатопартійності виборів;

* публічності та відкритості  виборчого процесу;

* гласності виборів;

* політичного плюралізму  та багатопартійності;

* організації виборів  спеціальними незалежними органами;

* територіальної організації  виборів;

* спеціального фінансування  виборів;

* рівних можливостей для  всіх кандидатів і організацій  політичних партій і їх блоків  у проведенні передвиборної агітації;

* рівного доступу всіх  кандидатів і політичних партій  – суб’ктів виборчого процесу  до ЗМІ, незалежно від форми  їх власності;

* неупередженості органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, судів, підприємств,  закладів, установ, їх керівників, інших посадових і службових  осіб до партій – суб’єктів  виборчого процесу;

* юридичної відповідальності  за порушення виборчого законодавства  України тощо. [16; 155]

Коротко розглянемо зміст  основних принципів виборчого права  України.

Принцип вільних виборів  є одним із основних принципів  виборів. Цей принцип означає, що в процесі їхньої організації  і проведення повністю виключається будь-який примус щодо участі або неучасті як у виборах у цілому, так і  власне у самій процедурі голосування, а також тиск на виборця при  визначенні ним, як йому голосувати на виборах.

Формою вираження принципу вільних виборів є насамперед процедура таємного голосування. У  п. 3 ст. 21 Загальної декларації прав людини закріплено, що вибори „повинні проводитися шляхом таємного голосування  або через інші рівноцінні форми, що забезпечують свободу голосування”.

Принцип обов’зковості виборів  у конституційному праві трактується  не завжди однаково. Іноді під обов’язковістю мається на увазі те, що законодавством встановлений обов’язком для громадян брати участь у виборах. Обов’язковість виборів забезпечується встановленням  відповідних санкцій для виборців, які не беруть участь у виборах, зокрема  накладенням відповідних штрафів(Австралія, Люксембург), вираження громадської догани, осуду (Італія, Бельгія), іноді це може бути відповідальність навіть кримінального характеру у вигляді позбавлення волі на певний період часу.

Обов’язковість виборів  передбачає, що вибори є єдиним законним способом формування представницьких  органів державної влади та органів  місцевого самоврядування. З огляду на це передбачається, що органи, повноважні призначати вибори, не мають права  ухилятися від їхнього призначення  в строки та в порядку, передбачені  законодавством.

Принцип періодичності проведення виборів означає, що вибори мають  проводитися з оптимальною періодичністю. Періодичність проведення виборів  залежить безпосередньо від строків  повноважень відповідних органів. У Конституції та виборчому законодавстві  України визначено строки та періодичність  проведення виборів.

Законодавство про вибори передбачає можливість проведення також  дострокових, позачергових виборів, які  пов’язуються з достроковим припиненням  повноважень представницького органу або обраної посадової особи  Причому у разі проведення позачергових виборів встановлюється, передовсім Конституцією України, чіткі строки призначення і проведення таких  виборів.

Принцип справедливих виборів  також є міжнародним стандартом організації і проведення виборів. Він тісно пов’язаний із реалізацією  громадянами як суб’єктів своїх  виборчих прав: права обирати та бути обраним.

Не менш важливим для проведення справді демократичних і вільних  виборів є принцип дійсних  і чесних, несфаьсиіфікованих виборів.

Дійсні, чесні, несфальсифіковані  вибори дають змогу громадянам держави  зробити справжній реальний вибір. Саме через такі вибори виявляється  і реалізується справжня воля народу як єдиного джерела влади, носія  суверенітету. При проведенні дійсних  і чесних виборів має панувати політичний плюралізм, альтернативність, рівні умови висування та участі кандидатів у виборах, широка поінформованість громадян, жорстких контроль за фінансуванням  виборчих компаній кандидатів, громадський  контроль за ходом голосуванням та встановлення результатів тощо.

На сучасному етапі, коли Конституцією України не закріплено жодного виду виборчих систем як конституційного  принципу організації і проведення виборів, можна стверджувати, що в  державі діє принцип допустимості різних виборчих систем.

Конституційні основи правового  регулювання виборів в Україні  становлять основоположні принципи участі громадян у виборах – загальне, рівне та пряме виборче право  і таємне волевиявлення. Проголошення цих принципів на конституційному  рівні робить їх обов’язковими для  всіх видів виборів, виключаючи можливість порушення будь-якого з цих  принципів або усіх принципів  одночасно.