Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2012 в 16:24, курсовая работа
У даній роботі метою є вивчення класифікації та значення асортименту із сировини тваринного походження та технології приготування страв із запеченого м’яса.
Для досягнення мети в роботі поставлено наступні завдання:
- вивчити характеристику технологій приготування страв із запеченого м’яса;
- вивчити правила оформлення, зберігання та реалізації страв із запеченого м’яса у ресторані;
- вивчити вимоги до якості страв із запеченого м’яса у ресторані
Вступ 3
1 Загальна характеристика групи кулінарної продукції 4
1.1 Значення в харчуванні страв із запеченого м’яса 4
1.2 Класифікація та асортиментний ряд страв із запеченого м’яса 10
1.3 Характеристика рецептурного складу та ТПВ страв з м’ясної сировини
12
1.4 Вимоги до якості страв із запеченого м’яса, особливості оформлення і реалізації, умови і термін зберігання
18
2 Об’єкти, матеріали та методи дослідження 21
3 Адаптація технології виробництва страви у пивному ресторані 22
3.1 Мотивація адаптації страви у ЗРГ 22
3.2 Моделювання технологічного процесу виробництва страви 23
4 Технологічні забезпечення якості страви 28
4.1 Розрахунок харчової та енергетичної цінності страви 28
4.2 Вимоги до якості готової страви 29
Висновки 30
Перелік посилань 31
Закінчення таблиці 1.5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Пасерування грибів,цибулі |
tв=110…120 0С τ= 10..15 хв |
Часткові зміни: зміна консистенції – розм’якшення, зниження механічної цінності; зміна маси і об’єму; екстракція ефірних олій, перерозподіл вологи; зниження харчової цінності (часткові втрати); зміна забарвлення |
Одержання грибного фаршу з заданими органолептичними властивостями, підготованого до подальшої обробки, доведення компонентів до стану кулінарної готовності, додавання смакоароматичних добавок, зниження мікробіологічного обсеменіння | |
Бланшування томатів |
tв=96..98 0С τ= 10…12c |
Часткові зміни: зміна консистенції – розм’якшення, зниження механічної цінності; зміна маси і об’єму; інактивація ферментів, перерозподіл вологи; зниження харчової цінності (часткові втрати) | ||
Поєднання рецептурних компонентів |
- |
Рівномірний розподіл компонентів за об’ємом, перерозподілення вологи, підвищення інтенсифікації теплових, біохімічних, хімічних процесів | ||
Підготовка н/ф «Запечена свинина з овочами» |
Фарширування. Підготовка до запікання |
- |
- |
Отримання напівпродукту, що доведений до стану кулінарної готовності. Формування органолептичних показників |
Запікання |
tв=220-2500С τ= 50 хв. |
Реакції меланоїдиноутворення формування аромату за рахунок пірогенетичного розпаду низькомолекулярних частково легких сполук | ||
Підготовка до реалізації |
Порціонування, добір соусів, оформлення |
tв=65..750С |
- |
Формування споживчих властивостей, регулювання харчової та біологічної цінності |
Технологічний процес виробництва страви-аналога представлено у вигляді схеми на рисунку 1.7.
Рисунок 1.7 – Технологічна схема приготування страви «Запечена свинина з овочами
Перш за все якість готової страви визначається якістю сировини. Свіже м'ясо (яловичина, баранина або свинина) має на поверхні туші корочку підсихання блідо-рожевого або блідо-червоного кольору, у розмороженої туші - червоного кольору; жир м'який, частково забарвлений в яскраво-червоний колір. Запах специфічний, властивий кожному виду свіжого м'яса. Жир не повинен мати запаху.
М'ясо, призначене для реалізації або переробки, повинно мати клеймо певного кольору і форми залежно від вгодованості та санітарно-ветеринарної експертизи.
Зовнішньою ознакою готовності запечених блюд, є утворення піджареної скориночки, чому сприяє наявність на їх поверхні сметани, тертого сиру, сухарів і ін.
Запечені м'ясні страви під підливою мають рум'яну кірочку, консистенція м'яка, соковита. Не допускається висихання підливи.
Колір на розрізі світло-коричневий. Смак і запах властиві запеченим продуктам з ароматом підливи і спецій.
Готовність запечених страв у виробничих умовах визначаються органолептично.
М'ясні страви подають з різними гарнірами, политі соусами, на столових мілких тарілках. Гарнір розміщують зліва, а м'ясну страву — справа. Зверху м'ясну страву поливають соусом або подають його окремо у спеціальних соусниках.
До м'ясних страв краще подавати соуси, приготовлені на м'ясному або грибному бульйонах, сметані, зокрема: червоний, грибний, білий соуси, сметанний соус з хроном та ін.
До м'ясних страв найкраще подавати овочеві гарніри: відварену або смажену картоплю, картопляне пюре, тушковану капусту, відварні овочі з молочним соусом, свіжі овочеві салати тощо. Можна також подавати різні види каш.
Гарячі запечені страви у момент споживання повинні мати температуру не нижче 55-60 °С.
До розбіфа, асадо, буженини запеченої, і т. ін., а також до страв з мозків, нирок, печінки, до м'ясної гастрономії рекомендують до подачі червоні сухі вина: Каберне, Мукузані, Телаіні, Червоне столове вино.
Готову продукцію на підприємствах масового харчування реалізують у залах для обслуговування відвідувачів і в магазинах кулінарії через роздавальні лінії і прилавки.
Об’єктом дослідження даної роботи є група блюд із запеченого м’яса.
Метою дослідження є м’ясна сировина різного виду (баранина, свинина, яловичина, конина та інш.).
На основі уточненої маси нетто необхідно провести розрахунок кількості сировини масою брутто по формулі
Mбр = Мн х 100 / 100 - Ввід ,
де Mбр – маса брутто, г (кг);
Мн – маса нетто, г (кг);
Ввід – відсоток відходів при механічній кулінарній обробці, %.
Виробничі витрати при виготовлені страви (виробу) визначають за формулами:
Хв = Мн – Мн/ф
Хв = (Мн – Мн/ф / Мн) х 100% ,
де Хв - виробничі втрати, відповідно у грамах або %;
Мн - сумарна маса сировини (нетто), що входить до складу н/ф, г;
Мн/ф - маса напівфабрикату, підготовленого до теплової обробки, г.
Втрати при
тепловій обробці рецептурних
Хт = Мн/ф – Мг,
Хт = (Мн/ф – Мг / Мн/ф) х 100%,
де Хт – витрати при тепловій обробці страви, відповідно у г або %;
Мг – маса готової страви після теплової обробки, г.
Розрахунок харчової цінності сировинного набору і готової страви провести математичним розрахунковим методом по таблицях довідника хімічного складу харчових продуктів (білки, жири, вуглеводи) [13].
Розрахунок енергетичної цінності здійснюється за формулою
Ец = 4,0 х Б + 9,0 х Ж + 3,75 х В.
3 АДАПТАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА СТРАВИ У ПИВНОМУ РЕСТОРАНІ
Ресторан – це заклад ресторанного господарства з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів, високим рівнем обслуговуванням і комфорту у поєднанні з організацією відпочинку і дозвілля споживачів [12].
Пивний ресторан - це заклад ресторанного господарства, в якому визначені класичні традиції, пов'язані з приготуванням, зберіганням та вживанням пива. Пивний ресторан - це особлива атмосфера, яка дозволяє споживачеві у будь-якій точці землі долучитися до європейської пивний культурі. Кожен пивний ресторан може запропонувати не тільки келих справжнього холодного пива, але й широкий асортимент страв, що подаються до пінного напою.
Меню пивного ресторану є різноманітним і включає в себе широкий асортимент традиційних закусок і напоїв (пиво - світле і темне, фільтроване і не фільтроване з різних країн світу, горішки, сухарі, чіпси, в'ялена риба, креветки, кільця кальмарів, сирні палички) [8].
М'ясні гарячі страви є важливим джерелом повноцінних білків, жирів, мінеральних і екстрактивних речовин, вітамінів А та групи В. Жири підвищують калорійність страв, а також є джерелом енергії. Екстрактивні речовини надають стравам своєрідного приємного смаку й аромату, сприяють виділенню травних соків, збуджують апетит і поліпшують засвоюваність їжі. Поєднання м’ясних страв з овочами та фруктами дозволяє отримати страву менш калорійну але більш смакову.
Загалом м’ясні запечені страви займають важливе місце у формуванні асортименту страв пивного ресторану, за рахунок гарного смакового поєднання з пивом (копчені ковбаски, стейк, розбіф, яловичина у соусі та інш.).
Мотивація адаптації страви «М’ясний тропік» у пивному ресторані має декілька шляхів: удосконалення технології виробництва, рецептурного складу, регулювання калорійності та харчової цінності, зручності у споживанні при банкеті за столом із частковим обслуговуванням офіціантів.
Банкет – це урочистий званий сніданок, обід або вечеря. Залежно від подій, із приводу яких організують банкети, їх поділяють на офіційні і неофіційні. Приводом до офіційного банкету може бути прийом глави уряду, дипломатичних представників, ювілейні торжества, національне свято, для неофіційного – сімейне свято, товариська зустріч, традиційне свято й ін..
Організація банкету складається з трьох стадій: прийом замовлення, підготування до проведення банкету й обслуговування.
Обслуговування банкету за столом носить товариський або сімейний характер і є найбільш поширеним у пивних ресторанах. Споживачеві пропонується певна кількість, головним чином холодні страви і напої, заздалегідь виставлені на столи, гарячі страви і напої подають в обніс або ставлять на стіл за бажанням [9]. М’ясні запечені страви заздалегідь порціонують або розрізають на невеликі шматки.
Останнім часом, такий тип закладу як пивний ресторан стає все більш популярним. Причому не тільки в Європі, але і в ряді українських міст.
3.2 Моделювання
технологічного процесу
Для моделювання страви «М’ясний тропік» необхідно розглянути технологічну схему та технологічну карту.
ЗАТВЕРДЖУЮ
« » 20 р.
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
На нову та фірмову страву “ М’ясний тропік ”
№ |
Назва сировини |
Маса сировини, г |
Нормативна документація, що регламентує вимоги до якості сировини | |||
на 1 порцію |
на 10 порцій | |||||
брутто |
нетто |
брутто |
нетто | |||
1 |
Свиняча корейка |
500 |
425 |
5000 |
4250 |
|
2 |
Груші |
220 |
200 |
2200 |
2000 |
|
3 |
Киві |
180 |
165 |
1800 |
1650 |
|
4 |
Лимон |
200 |
150 |
2000 |
1500 |
|
5 |
Білий хліб |
600 |
450 |
6000 |
4500 |
|
6 |
Вершкове масло |
60 |
60 |
600 |
600 |
|
7 |
Сіль |
10 |
10 |
100 |
100 |
|
8 |
Перець |
8 |
8 |
80 |
80 |
|
9 |
Біле вино |
50 |
50 |
500 |
500 |
|
Всього |
1518 |
15180 |
||||
Втрати при тепловий обробці, % |
65,8 |
658 |
||||
Вихід |
1000 |
10000 |