Опис технологічного процесу виготовлення цегли

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 11:40, курсовая работа

Краткое описание

Сортування має дуже велике значення у промисловості будівельних матеріалів, тому що ця операція значно впливає на якість та вартість кінцевого продукту. Механічне сортування, тобто розподіл частин або кусків матеріалу по крупнисті здійснюється за допомогою машини з ситами або решетами. Такі машини називаються грохотами, а сам процес – грохочення. Грохочення до подрібнення дає змогу виділити куски матеріалу більші, за допустимі для даної машини, а після дробильно – помольних машин – розділити по крупнисті частинки матеріалу, з яких у визначеній пропорції виготовляють маси, а при замкнутому циклі помелу виділити крупні частинки для повторного подрібнення. Також грохочення дозволяє видалити з матеріалів металічні частинки, які потрапляють туди випадково, а також провести збагачення матеріалу.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ЗАПИСКА.doc

— 3.47 Мб (Скачать документ)

Н, мм, мм, .

Н

 

Розрахунок затискного механізму патрона

Приступаючи до розрахунку затискного механізму необхідно  визначитися з його конструкцією. В механізмах кулачки повинні  бути рухливими в напрямку затискача  і закон їх відносного руху необхідно витримати з високою точністю. Тому на рух кулачків накладаються умови: різноспрямованість, одночасність і однакова швидкість руху. Дані умови можна витримати, забезпечуючи рух трьох кулачків від одного джерела руху.

У кулачкових патронах найбільше застосування отримали важільні та клинові затискні механізми, рух яких передається центральною втулкою, пов'язаною з силовим приводом.

При розрахунку затискного механізму визначається зусилля  , створюване

силовим приводом, яке  затискним механізмом збільшується і передається постійному кулачку.

, де

- передавальне відношення по  силі затискного механізму.

Дане відношення для  важільного механізму дорівнює:

, де

А і Б – плечі  важеля.

На етапі розрахунку зовнішній діаметр патрона можна  визначити за формулою:

,

Н

 

Розрахунок силового приводу

Для створення вихідного зусилля використовується силовий привід, встановлений на задній кінець шпинделя. У його конструкції можна виділити силову частину, що обертається разом зі шпинделем і муфту для підведення робочого середовища. В якості приводів найбільше застосування отримали пневматичні та гідравлічні обертові циліндри.

Слід спробувати застосувати  пневматичний привід, оскільки на будь-якому  виробництві є трубопроводи для  подачі стисненого повітря. Діаметр  поршня пневмоциліндра визначається за формулою: 
, де

Р- надлишковий тиск повітря. МПа.

 У конструкції верстата 16К20ФЗ можна вбудувати силовий привід з діаметром поршня не більше 120 мм. Якщо при розрахунку за формулою

 

діаметр вийде більше 120 мм, то слід застосувати гідравлічний привід, де за рахунок регулювання  тиску масла можна отримати великі вихідні зусилля.

При заданому зусиллі  підбираємо тиск масла ( 1; 2,5; 5; 7,5 МПа), щоб діаметр поршня не перевищував 120 мм.

  мм, - для пневмопривода;

При 1 МПа:

мм, - для гідроциліндра;

Приймається мм.

Хід поршня циліндра розраховується за формулою:

мм, де

- вільний хід кулачків. =5 мм.

    • Передавальне відношення затискного механізму по переміщенню.

          мм.

 

Розрахунок похибки  установки заготовки в пристосування

Похибка установки визначається за формулою:

, де

- похибка базування, рівна  нулю, оскільки вимірювальна база  використовується як технологічна.

- похибка закріплення – це  зміщення вимірювальної бази  під дією сил затиску.  =0.

- похибка елементів пристосування,  що залежить від точності їх  виготовлення.

, де

, - похибки, що виникають внаслідок неточності виготовлення розмірів А1 та А3 ( =0,021 мм, =0,015 мм);

, , - похибки через коливання зазорів у сполученнях ( =0,012 мм, =0,021 мм);

- похибка, що з’являється через неточності виготовлення плечей важеля.

мм

=А*sin =0,01 мм.

Z=0,0315;

; 0,02<0,0315. Умова виконується.

          При точінні довгих валів (L/D=50÷100) такий люнет застосовується з нерухомим люнетом. Віброгасники збільшують чистоту та точність обробки.

Визначення зусиль закріплення деталі:

Визначають зусилля  закріплення за допомогою рукоятки, обертаючої гвинт М16 з шагом t=2 мм. При використанні ручних зажимів зусилля руки не повинно перевищувати F = 150 H. Враховуючи середній радіус рукоятки, максимальний крутний момент рукоятки складає:

Розрахунок прогину  вала:

Дано:

L=1760мм

m=32кг                                                                 

Прогин:

Виходячи з розрахунку необхідно встановити два люнета.

Рис.10.1. Люнет

1-державка, 2-ролик, 3-гідравлічний циліндр, 4,5,6-трубопроводи, 7-маховик.

Висновки

 

Виконаний бакалаврський дипломний проект на тему: ,,Грохот вібраційний з модернізацією вібратора“ .

У результаті роботи над  дипломом бакалавра вивчено принцип роботи і конструкцію вібраційного грохоту для сортування матеріалу, проаналізовано технічні параметри і характеристики грохоту вібраційного,визначено його технічні переваги і деякі недоліки. Також виконано ряд інженерних розрахунків: параметричні (розрахунок вібратора), кінематичні (вибір електродвигуна, розрахунок клинопасової передачі), розрахунки деталей машини на міцність (розрахунок вала на статичну міцність, розрахунок шпоночних з’єднань, розрахунок пружини), необхідних для розробки і проектування вібраційного грохоту, згідно з технічним завданням.

     На основі виконаних патентних досліджень обрано патент який найбільш    

відповідає темі бакалаврського дипломного проекту для модернізації  системи розвантаження. 

     Розроблено і спроектовано грохот вібраційний  для просівання торфу з

модернізованою системою розвантаження, технічним результатом якого є підвищення ефективності поділу потоку високоабразивного дробленого матеріалу і підвищення продуктивності грохоту. Це досягається за рахунок просіювальних поверхонь виконаних з двох і більше прямокутних секцій розташованих по ламаній лінії у вигляді фрагменту правильного чи неправильного багатогранника.

      Результати проекту можуть бути запропоновані для впровадження на підприємствах, які використовують вібраційні грохоти для розділення матеріалів на класи.

 

 

 

 

 

12. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

  1. Патент №2004128874, ВИБРАЦИОННЫЙ ГРОХОТ, Россия, Тихонов А. А., Хайрудинов И. Р.  и др.,  опубл. 2006.03.10, B07B1/46 (2006.01)
  2. Патент № 2003135225, ВИБРОГРОХОТ, Россия, Шаволов Андрей Сергеевич, опубл. 2005.05.27, B07B1/40
  3. Патент № 2241550, ВИБРАЦИОННЫЙ ГРОХОТ, Россия, Грезнев В.Г., Смирнов И.И. и др., опубл. 2004.12.10, B07B1/40
  4. Патент № 2188721, ВИБРАЦИОННЫЙ ГРОХОТ, Россия, Иванов А.М., Потапов С.А., опубл. 2002.09.10, B07B1/40
  5. Патент № 2003109146, ВИБРАЦИОННЫЙ ГРОХОТ, Россия, Грезнев Валерий Григорьевич, Смирнов Иван Иванович, опубл. 2004.09.27, B07B1/40
  6. Патент №1832569 ПОЛОТНО ВИБРАЦИОННОГО ГРОХОТА 620026, г.Екатеринбург, а/я 244, Г.Н. Шаговой и др., опубл. 31.03.2003 г.
  7. Патент №2241550, Моква, ул. Новая Басманная, 2, ОАО «РЖД», ЦУИС, директору по вопросам управления интеллектуальной собственностью Р.Ю. Тимофееву и др., опубл.21.05.2009 г.
  8. Патент №2394654, ВІБРАЦІЙНИЙ ГРОХОТ, Московская обл., г. Электр, Потапов Евгений Вячеславович., Павлов Николай Александрович и др., опубл. 30.11.2009 г.
  9. Патент №6В07В1/40, Росія .Галкін В.Н., Галкін С.В.опубл.10.11.1995, Бюл. №31 в. Сапожников М.Я., Дроздов Н.Е.
  10. Патент №3В07В1/40, Росія , Букати Г.Б.,опубл.15.11.1993, Бюл. №11 в. Сапожников М.Я., Дроздов Н.Е.
  11. Патент №5В07В1/40, Росія ,Галкін В.Н ,Клочко Г.П., Кофанов О.С. опубл. 15.08.2004, Бюл. №7, 2004 р.
  12. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. Том 1, 2, 3 М.: 1982
  13. Методические  указания   для   выполнения   курсовых  работ  по   дисциплине «Процессы и аппараты отрасли» К. КПИ 1978 9.Курсова робота з дисципліни ПАХТ на тему: вібраційний грохот.
  14. Розрахунок та конструювання валів, вибір підшипників кочення за динамічною вантажопідйомністю:Методичні вказівки до проведення розрахунково – графічних робіт з дисципліни «Деталі машин» /Укл.: Стадник В.А. – К.:НТУУ «КПІ», 2004. – 108с.
  15. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. 9-е изд., перераб. и доп. – М.: Химия, 1971. – 754 с.
  16. Киркач Н.Ф, Баласанян Р.А.. Расчет и проектирование деталей машин. Харьков «Основа»: 1991. — 273с.
  17. Клушанцев Б.В. Щокові дробарки. – М.:ЦИНТИ, 1962. – 181 с.
  18. Кольман-Иванов Э.Э. Машины химических производств: Атлас конструкций: Учебное пособие. – М.: Машиностроение, 1981. – 118с.
  19. Мікульонок І.О. Механічні, гідромеханічні й масообмінні процеси та обладнання хімічної технології. Навч. посібник. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: ІВЦ „Політехніка”, 2002. – 304 с.
  20. Сапожников М.Я., Дроздов Н.Е. Справочник по оборудованию заводов строительных материалов. – М.: Промиздат, 1970. – 343 с.
  21. Сапожников М.Я. Механическое оборудование предприятий строительних материалов изделий и конструкций. М.: 1971. — 381с.
  22. Писаренко Г.С. та ін. Опір матеріалів: підручник. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2004. – 655 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Опис технологічного процесу виготовлення цегли