Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2013 в 15:43, реферат
Хліб займає особливе місце у нашому харчуванні. Хлібопродукти - одне з основних джерел, необхідних організму рослинних білків, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів .
На сьогодні дефіцит мікронутрієнтів (мінеральних речовин і вітамінів) визнано кризою в харчуванні населення ХХІ сторіччя.
Вступ
1. Мінеральна цінність хліба
2. Потреба людини у мінеральних речовинах (добова)
3. Досвід збагачення хлібобулочних виробів:
3.1 Залізом;
3.2 Магнієм;
3.3 Цинком;
Висновок
Список використаної літератури
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра хлібопекарських і
кондитерських виробів
Реферат
на тему:
«Мінеральна цінність хліба. Потреба людини у мінеральних речовинах (добова). Досвід збагачення хлібобулочних виробів залізом, цинком, магнієм»
Виконав:
студентка ХКВ-5-1
Сімоновець І. М.
Перевірив:
проф.. Дробот В. І.
Київ 2013
План
Вступ
1. Мінеральна цінність хліба
2. Потреба людини у мінеральних речовинах (добова)
3. Досвід збагачення хлібобулочних виробів:
3.1 Залізом;
3.2 Магнієм;
3.3 Цинком;
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Хліб займає особливе місце у нашому харчуванні. Хлібопродукти - одне з основних джерел, необхідних організму рослинних білків, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів [1].
На сьогодні дефіцит мікронутрієнтів
(мінеральних речовин і
В цілях збереження і укріплення здоров’я нації необхідне функціональне харчування з диференційованою структурою по регіонам, з врахуванням природних і економічних умов, демографічних особливостей і виду трудової діяльності. Задоволення фізіологічних потреб харчових продуктів повинно одночасно виконувати і профілактичні функції [3].
На сьогоднішній день актуальною є проблема виробництва хліба з оздоровлювальними властивостями, тобто хліба, що має підвищений вміст білків, вітамінів, макро- і мікронутрієнтів, тобто з комплексним використанням харчової сировини у виробництві хлібобулочних виробів.
Якість і безпечність харчових продуктів в значній мірі залежить від вибору збагачувальних компонентів. Для цього краще використовувати безпечні для здоров’я джерела мінеральних речовин в органічній легкозасвоювальній формі. До таких з’єднань відноситься добре розчиннні в воді, технологічно зручні при використанні солі харчових лимонних кислот- цитрати [4].
Тому забезпечення організму життєво необхідними мінеральними речовинами є важливою умовою раціонального харчування.
Мінеральна цінність хліба
Мінеральні речовини як компоненти
продуктів функціонального
Мінеральний склад хлібних виробів залежить від виду і сорту борошна, адже при технологічній переробці зернових культур в борошно, відбуваються значні втрати мінеральних речовин, видалених разом з оболонкою зерна [5]. Чим нижчий сорт борошна, з якого виготовлений хліб, тим більший у ньому вміст мінеральних речовин вміст мінеральних речовин представлений в таблиці 1 [6].
Таблиця 1 – Вміст мінеральних речовин у 100 виробів.
Показники |
Хліб | ||||
Житній з обойного борошна формовий |
пшеничний з борошна | ||||
обойного формовий |
II сорту подовий |
I сорту формовий |
вищого сорту формовий | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Зола, % Макроелементи, мг Калій Кальцій Магній Натрій Фосфор Сірка Хлор Мікроелементи,мкг Залізо Кобальт |
2,55
245 35 47 610 158 52 980
3900 - |
2,45
203 33 62 587 218 67 960
4200 2,8 |
1,76
185 28 54 374 135 69 639
3600 2,5 |
1,80
129 23 33 506 84 59 837
1860 1,9 |
1,66
93 20 14 499 65 54 824
1120 1,4 |
закінчення табл.. 1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Марганець Молібден Мідь Цинк |
1610 8 220 1210 |
1613 16,0 265 1310 |
1088 16,0 215 1353 |
825 12,8 134 735 |
450 10,6 80 526 |
В хлібі в значній кількості міститься калій, фосфор, магній, кальцій, натрій, хлор, в меншій - залізо, цинк, марганець та інші елементи [7]. Кальцій, магній, фосфор забезпечують побудову опірних тканин скелету; натрій і калій підтримують необхідне осматичне середовище клітин і крові; хлор бере участь в утворенні травних соків; йод, цинк, мідь – у виробленні організмом гормонів; залізо і мідь служать переносниками кисню в організмі; кобальт стимулює роботу вітамінів і ферментів [6].
При характеристиці мінеральної цінності хліба увагу приділяє не високий вміст в ньому кальцію при значному рівні фосфору. Як відомо, оптимальним відношенням цих елементів в раціоні 1:1,5, в той час у хлібі це відношення зрушено в сторону фосфору, вміст якого в цьому продукті в 3-5 раз перевищує вміст кальцію [5]. При надлишку фосфору може відбуватись виведення кальцію з кісток, при надлишку кальцію – розвивається сечокам’яна хвороба [3]. Збільшення вмісту в їжі білків і лактози покращує засвоєння кальцію [6]. Вміст кальцію в хлібі становить -20-30мг в 100г( рекомендована норма вживання кальцію 1000мг на добу відповідає 3-5кг хліба), тому цей продукт потребує збагачення мінеральними компонентами. Магнію в хлібобулочних виробах більше – 40-50мг, и 300г хліба можуть внести в раціон істотну кількість цього мікроелемента -120-150мг [5].
Хліб не збалансований і по відношенню таких важливих мікронутрієнтів, як натрій і калій (оптимум 1:2). Цей стан погіршується тим, що в рецептуру майже всіх сортів хліба входить кухонна сіль в кількості 1,5-2,0 %до маси борошна. Тому при вживанні в їжу тільки 100-200г хліба людина вже отримує добову фізіологічну дозу натрію, яка становить – 0,4-0,5г. При цьому надходження калію з тією кількістю хліба складає 0,1-0,29г, що відповідає всього 5-15% добової потреби в цьому елементі (1,6-2,0 г в день). У зв’язку з цим хліб і хлібобулочні вироби доцільно збагачувати кальцієм при одночасному зниженні в них вмісту натрію [3].
У хлібопродуктах майже не міститься , такий необхідний елемент, як йод. Потреба в йоді коливається в межах 100-150мг на добу. Тому в профілактичних цілях розробляється асортимент хлібних виробів . що передбачає штучне внесення водовмісних добавок.
Що стосується мікроелементів, наприклад, мідь, нікель, хром, марганець, молібден, ванадій, селен, бор і інших, то потреба в них організмом людини остаточно не встановлена. У крайньому разі, в людей не виявлено не благополучних явищ,пов’язаних з не достатком цих мікроелементів. Але надлишок міді, селену, молібдену, бора, нікелю, алюмінію, хрому, олова і цинку, який може виникнути в хлібопродуктах при переробці зерна, вирощеного на грунтах збагаченими даними елементами, може викликати токсичні явища [3].
Потреба людини у мінеральних речовинах (добова)
Добова потреба людини
в мінеральних речовинах
Залежно від кількісного вмісту в продуктах харчування, мінеральні речовини поділяють на: макро-, мікро- та ультрамікроелементи.
Макроелементи (становлять до 99% мінеральних речовин): кальцій, фосфор, калій, залізо, магній, натрій, хлор, сірка - містяться в кількостях більше 1 мг%.
Мікроелементи - мідь, кобальт, нікель, марганець, цинк, хром, йод, фтор та ін. - містяться в кількостях до 1 мг%. Виконують важливу роль активізаторів різних ферментативних процесів в організмі, беруть участь в утворенні гормонів і вітамінів.
Ультрамікроелементи - олово, свинець, ртуть тощо -містяться в мікрограмах і менше на 100 г продукту.
Макроелементи
Кальцій необхідний організму для побудови кісток, зубів, для нормальної діяльності нервової системи і серця, активізує ферменти шлунку, гормони. Він впливає на ріст і підвищує опір організму інфекційним захворюванням. На солі кальцію багаті молоко та молочні продукти, жовтки яєць, риба, салат, горіхи, капуста, житній хліб. Добова потреба організму в кальції складає 800мг. Найбільше кальцію містять тверді, кисломолочні сири, молоко.
Фосфор у сполученні з кальцієм входить до складу кісткової, м'язової і нервової тканин. Фосфор позитивно впливає на функції центральної нервової системи, бере участь в обміні білків і жирів. Добова потреба людини у фосфорі - 1 - 1,5г. Найбільше фосфору містять молочні продукти (особливо сир), м'ясо, горіхи, риба, хліб, бобові культури.
Магній потрібний для нормальної діяльності нервової системи, м'язів, серця, розширює судини. Міститься в усіх продуктах рослинного походження, молоці, м'ясі. Добова потреба людини у магнії - 0,4г.
Залізо необхідне для утворення гемоглобіну крові. Багаті на залізо м'ясо, печінка, нирки, яйця, риба, виноград, суниці, яблука, капуста, бобові, картопля. Добова потреба організму в залізі - 15 мг.
Калій регулює водний обмін в організмі, посилює виведення рідини і поліпшує роботу серця. Міститься в сушених плодах (куразі, урюку, чорносливі, родзинках), горіхах, квасолі, м'ясі, рибі, шоколаді, маслинах. Добова потреба - до 5,0 г.
Натрій разом з калієм регулює водний обмін, затримуючи воду в організмі, підтримує нормальний осмотичний тиск у тканинах. Натрій міститься в ікрі, сирах, яйцях, хлібі, молоці, моркві. Добова потреба – 4-6 г. що відповідає 10-15 г кухонної солі. Харчові продукти не забезпечують потребу людини в натрії, тому їжу підсолюють. Найбільше натрію міститься в житньому хлібі, сирах, яйцях, молоці
Хлор бере участь у регулюванні осмотичного тиску в тканинах і в утворенні соляної кислоти у шлунку. Надходить до організму з кухонною сіллю. Добова потреба - 2-5 г., але з сіллю його надходить 6-9 г, що шкодить організму. Тому в багатьох випадках рекомендують використовувати кухонну сіль в обмеженій кількості. Порівняно багато хлору міститься в сирах, яйцях, молоці, яловичині.
Сірка входить до складу деяких амінокислот, вітамінів групи В, інсуліну, крові, кісток. Міститься в горіхах, вівсяних крупах, яйцях, сирі, м'ясі, рибі.
Мікроелементи
Мідь і кобальт, цинк беруть участь у кровотворенні. Вони містяться в капусті, моркві, картоплі, буряках, жовтку яєць, печінці яловичій, рибі, бобових, дріжджах. Потреба людини у міді складає 2 мг на добу, у цинку- 10-15 мг. Надлишкова кількість цих елементів викликає деякі захворювання або отруєння.
Йод бере участь у побудові й роботі щитовидної залози. При нестачі йоду в організмі розвивається така хвороба, як зоб. Найбільше йоду в морській капусті, морській рибі, крабах, хурмі, салаті, шпинаті.
Добова потреба людини у йоді -100-260 мкг
Фтор міститься у питній воді. Відсутність або нестача цього елемента позначається на здоров'ї зубів і формуванні кісткового скелету. Людина отримує на добу з водою 1- 1,5 мґ фтору, з їжею - 0,23-0,35 мг.
Ультрамікроелементи
Свинець міститься в деяких продуктах переважно тваринного походження в кількості 0,05-0,1 мг/кг
Олово - в тих же продуктах в кількості 0,003- 0,63 мг/кг. У таких пропорціях вони не шкодять організму людини. В продукти харчування ці елементи потрапляють з різних джерел, наприклад, свинець - з посуду, припоїв, обладнання, газів автотранспорту, олово - з полуди металевих банок, мідь - з металевих частин апаратури, від обробки садів і виноградників отрутохімікатами [8].