Фассовочно- укупорочная машина

Вміст активного хлору у дво-триосновній солі кальцію гіпохлориту, %	Кількість дво-триосновної солі кальцію гіпохлориту, кг на 100 л води
46	5,5
46	5,4
47	5,3
48	5,2
49	5,1
50	5,0
51	4,9
52	4,8
53	4,7
54	4,6
55	4,5

Кальцію гіпохлорит– основна складова хлорного вапна. Промисловість випускає його у вигляді дво-триосновної солі кальцію гіпохлориту (ДТСКГ). Це сухий кристалічний порошок, який містить до 52% активного хлору. Він розчиняється у воді і досить добре зберігається (таблиця 8.3).

Потрібну кількість кальцію гіпохлориту всипають у дерев'яну діжку і додають 100 л холодної води. Ретельно перемішують дерев'яною лопаткою, закривають кришкою і залишають на 24 год. Відстояну рідину (основний розчин) використовують для дезінфекції.

Для цього беруть 1 л основного розчину і додають 9 л води з температурою 40 – 50 °С. Основний розчин придатний для використання при зберіганні в приміщенні в закритій діжці впродовж 10 діб.

Натрію гіпохлорит готують безпосередньо на фермі із сухого вапна, яке містить не менш як 25% активного хлору і кальцинованої соди. Для цього в чистій дерев'яній діжці розчиняють 1 кг кальцинованої соди на 10 л гарячої води. Потім на кожні 10 л охолодженого розчину додають по 10 кг хлорного вапна і протягом доби кілька разів перемішують. Відстояну зеленкувату рідину із запахом хлору можна використовувати впродовж 10 днів. Діжку, в якій її зберігають, треба щільно закрити.

Для дезінфекції доїльних апаратів і молочного обладнання 1 л приготовленої рідини розчиняють у 10 л води з температурою близько 45 °С.

Хлоралін Б – органічна сполука, в якій вміст активного хлору становить 27%. Розчиняється у холодній воді. Порошок і водні розчини його значно стійкіші, ніж хлорне вапно і натрію гіпохлорид. Зберігати його треба в теплому приміщенні у щільно закритій тарі. У холодному розчині він активний протягом 15 днів. Для приготування робочих розчинів 10–20 г препарату розчиняють у 10 л води. За температури води 40–45 °С використовують 0,1%-й розчин хлораміну Б.

Дезмол – суміш неорганічних солей мийних засобів і хлорвмісного компоненту, а також зм'якшувальних воду і антикорозійних речовин. Застосовується для одночасного миття і дезінфекції молочного обладнання.

При циркуляційній обробці молочного обладнання застосовують 0,25%-й розчин, а при ручній – 0,5%, тобто для приготування 100 л розчину потрібно відповідно 250 і 500 г дезмолу. Розчини готують безпосередньо перед їх застосуванням (температура води 55–60 °С).

Миття кожного виду обладнання і тари здійснюють відповідно до розроблених інструкцій. У них передбачені: періодичність миття, мийний розчин, послідовність операцій миття, температура мийних розчинів і обполіскувальної води, тривалість миття, засоби дезінфекції.

Способи миття: ручний, машинний і циркуляційний.

При ручному митті користуються спеціальним інвентарем: щітками, йоржами і т.д.

Механічним способом тару миють машини  різних конструкцій (флягомийні, пляшкомийні, ящикомийні й інші). Принцип роботи цих машин полягає у послідовному обполіскуванні тари й обладнання у закритих тунелях чи камерах холодною, гарячою водою і мийними розчинами, в окремих випадках здійснюється пропарювання і обсушування.

Циркуляційний спосіб миття полягає у послідовному прокачуванні через обладнання і трубопроводи води і мийних розчинів за допомогою спеціальних насосів. При цьому трубопроводи не розбирають.

Санітарна обробка є однією зі стадій експлуатації молочного обладнання.

Молоко і молочні продукти в процесі технологічної обробки утворюють на поверхні обладнання і тари забруднення, що є джерелом бактеріального обсемінення продуктів.

За хімічним складом і структурою, а також за здатністю змиватися різними розчинами забруднення технологічного обладнання і тари можна розділити на чотири групи:

1. залишки від холодного молока і молочних продуктів;
2. залишки від гарячого молока і молочних продуктів;
3. сольові відкладення від води, молока і мийних розчинів;
4. забруднення немолочного походження (пил, залишки ґрунту і т.і.).

Ефективність санітарної обробки залежить від типу мийно-дезинфікуючого засобу, його температури і концентрації; тривалості впливу, режиму руху розчину, способу санітарної обробки обладнання.

У молочній промисловості застосовують також дезінфекцію гострою парою чи гарячою водою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             6.ІНЖЕНЕРНІ РОЗРАХУНКИ ПАРАМЕТРІВ МАШИНИ ( ТЕХНОЛОГІЧНІ, КОНСТРУКТИВНІ, КІНЕМАТИЧНІ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ)

 

Також теоретичну виробничисть розливочного автомата можна визначити з такої залежності

                              Qt = 3600 · n · u,                                            (6.1)

де n - частота обертання ротора, об/сек;

       u - кількість накопичувателів в автоматі, шт.

З вираження (3.3) визначимо значення n

n = Qt  / 3600 · u.                         (6.2)

n = 750 / 3600 · 10= 0,02 об/сек.

Кількість накопичувателів, що одночасно виконують процес,  визначиться з вираження:

                                         Un  = Qt * tn / 3600,                                               (6.3)

де tn - час виконання процесу наповнення, 6-12 сек.

Un = 750 10 /3600 = 2,08 шт.

Приймаємо Ut = 2 шт. 

ККД автомата визначається як:

                                η= Ut 100% / U,                                               (6.4)

де Ut - кількість накопичувателів, що працюють одночасно;

       U - кількість накопичувателів автомата.

 η=2 100% / 10 = 20%.

Коефіцієнт корисної дії автоматів з аналогічними технологічними даними складає 20 - 39 %.

Потужність на вихідному валі приводу Pв= 0,85 кВт.

Частота обертання вихідного вала nв = 1,2 хв -1.

Вибираємо схему приводу і визначаємо загальне передатне відношення і ККД.

Привід від електродвигуна йде на ремінну передачу (задаємося частотою обертання двигуна nд = 920 хв-1).

Діаметр головного шківа d1, мм приймаємо d1 = 142 мм.

Діаметр знаного шківа d2, мм приймаємо d2 = 190 мм.

Далі розташовуємо черв'ячний редуктор із передатним відношенням             uр = 31,5. Вибираємо редуктор 1480-31,5-52-4-У3.

Через муфту момент передається на вихідний вал через одну зубцювату передачу з передатним відношенням u1.

• Шестерня: m = 4, z = 16.

                                              dш = m · z.                                              (6.5)

dш = 4 · 16 =64 мм.

• Колесо:  m = 5, z = 100.

                                    dк = m · z..                                                         (6.6)

dк = 5 · 100 = 500 мм.

Визначаємо передатне відношення u1:

                                                        u1 = zк / zш. .                                                                  (6.7)

u1 = 100/ 16 = 6,25.

Тоді загальне передатне відношення приводу визначається по формулі:

                                      u = uрем · up · u1;.                                                                               (6.8)

  де uрем - передатне відношення ремінної передачі, 1.3;

         up - передатне відношення редуктора;

         u1 - передатне відношення зубцюватої передачі.

u= 1,3 · 31,5 · 6,25 = 255,94.

ККД приводу визначемо по формулі:

                                       η= ηрем ·  ηp · ηm · η1· ηnn ;                                             (6.9)

де η рем - ККД ремінної передачі;

     η p - ККД черв'ячного редуктора;

     η m - ККД муфти;

     η1 - ККД зубцюватої передачі;

     ηn - ККД підшипників;

     n - кількість підшипників.

η = 0,95 · 0,75 · 0,99 ·0,93 · 0,99 4 = 0,63.

Визначаємо потужність електродвигуна:

                                                 Nд = Nв / η.                                                   (6.10)

                                       Nд = 0,96/0,63 = 1,52 кВт

З урахуванням розрахованої потужності Nд, кВт, по каталозі [15], вибираємо електродвигун 4А 90L6У3 із потужністю Nд = 1,5 кВт, частотою обертання nд = 1000 хв -1.

Визначаємо частоти обертання на усіх валах приводу:

                                                       n1 = nд / uрем.                                         (6.11)

n1 = 1000 / 1.3 = 769,2 хв -1

n2 = n1 / up.                                                                             (6.12)

n2 = 750,2/31,5 = 23,82 хв -1

n3 = n2 / u1.                                                                             (6.13)

n3 = 25,74/6,25 = 4,12 хв -1

Визначаємо потужність N, кВт, на усіх валах приводу:

N1 = Nд · η рем.                                                                  (6.14)

де Nд - потужність двигуна, кВт;

      ηрем - ККД ремінної передачі.

N1 = 1,52 · 0,95 = 1,44 кВт

N2 = N1 · η p ·η  n.                                    (6.15)

де  ηp - ККД черв'ячного редуктора;

     η n - ККД підшипників.

N2 = 1,44 · 0,75 · 0,99 = 1,069 кВт.

N3 = N2 ·  ηm ·  η1 ·ηn.;                              (6.16)

де  ηm - ККД муфти

      η 1 - ККД зубцюватої передачі

N3 = 1,069 · 0,99 · 0,93 · 0,99 = 0,975 кВт

Визначаємо крутящий момент на усіх валах приводу Т, Нм:

Т = 9550 · N / n.                     (6.17)

T1 = 9550 ·1,44 / 769,2 = 17,88 Нм.

  T2 = 9550 ·1,069/ 23,82 = 428,59 Нм.

T3 = 9550 ·0,975/4,12 = 2260,01 Нм.

Розраховані значення частот, потужностей  і моментів на усіх валах приводу поведемо в таблицю6.1.

Таблиця 6.1.   Значення частот обертання, потужностей, моментів на усіх валах приводу.

№  вала	Частота обертання n,    хв -1	Потужність Р,        кВт	Момент , що крутить , Т, Нм
1	769,2	1,44	17,88
2	23,82	1,069	428,59
3	4,12	0,975	2260,01

             Висновок: У результаті зроблених розрахунків визначені кінематичні й енергетичні параметри машини.

            Обрано електродвигун 4A90L6У3 (N = 1.5 кВт, n = 1000 об/хв).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.ОБГРУНТУВАННЯ ТА КОМПОНОВКА КОНСТРУКЦІЇ МАШИНИ

 

Машина фасувально-закупорювальна МК-ОФС є технологічним обладнанням і призначена для фасування харчових продуктів у готові полімерні стаканчики і герметичного закупорювання х кришкам ізалюміневой фольги з термозварювальним лоєм і (або) універсальними полімерними кришками.

Машина дозволяє фасувати рідкі, в'язкі і пастоподібні продукти, а також додавати до основного продукту добавки (у тому чсле з м'якими наполнітеляміі сухі сипучі), поліпшують смакові та потребітельскіеачества основного продукту.

Підставою машини служить станина, на якій розташовані всі механізми і функціональні машини:механізм відділення стаканчиків, дозато- 2, дозатор-4, бункер, дозатор- 5, дозатор 6,століки подьемниє,механізм накладення кришки, механізм термосварки кришки, механізм нанесення дати, механізм укупоріванія кришкою,, столик вивантаження, столик пріємнийпневмооборудованіє. Електроустаткування розташоване в пульті управління (ПУ), еленктрошкафу(ЕШ) і на конструктівах машини.

Таблиця 1. Технічні характеристики

Найменування параметра та розміру	Од. виміру	Значення
1.Номінальна продуктивність машині  по кількості укпорок, до	шт./год.	1500
2. Межі дозування: - найменший - найбільший	г. г.	50 500
3.Допустима погрішнвсть маси  дози, не більше:	%	±2
4. Розміри полімерних стаканчиків: - зовнішній діаметр верхньої кромки - висота	мм мм	75;95(95/2) Від 50 до 120
5. Кількість дозаторів	шт.	3
6. Встановлена потужність, не більше :      в тому числі: - електродвигун привода - електронагрівачів	кВт   кВт кВт	0,85   0,18 0,315х2=0,63
7. Витрата сжстого повітря при тиску 0,55 Мпа, не більше	м3/год	15
8. Габаритні розміри, не быльше: довжина ширина висота	мм мм мм	1095 985 2205
9. Маса, не быльше	кг	380