їЗвіт про проходженя практики в страховій комнанії ПАТ "Гарант-Авто"

2003

Компанія отримала ще 2 ліцензії на провадження обов‘язкових видів  страхування. Впроваджена міжнародна система автоматизованого розрахунку збитків AUDATEX. Відкриття Феодосійської філії.

2004

Запроваджуються корпоративні програми «Технічний асистанс», програма «Страхування автомобілів, що продаються в кредит», підписано угоду з Mondial Assistance про сервісне обслуговування нового продукту «ГАРАНТ- АВТО» – «Технічний асистанс в Європі». Розроблені і успішно впроваджені комплексні програми страхування банківських установ і клієнтів банків. Створення Київської філії «Центр страхових технологій».

2006

9 червня австрійський  страховик Generali Vienna Group AG заключив  контракт на придбання 51 % акцій  Компанії.

Згідно з рішенням Загальних  Зборів Акціонерів ВАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»  змінило свою назву на ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».

2007

52% акцій Компанії отримали  нового власника - Assicurazioni Generali.

Компанією відкрито 82 точки  продажу страхових продуктів. Зокрема найбільше відділень відкрито у Вінницькій області (5), Закарпатській (9), Криму (12), Львівській (5), Полтавській (9) та Хмельницькій (5). А також відкриття Київської філії «Центр страхових послуг».

2010

Згідно версії національного  журналу WeeklyUA, Компанія займає перше  місце в ТОП-10 страховиків і  найвигідніших умов страхування авто-КАСКО.

Відбулася урочиста церемонія  нагородження лауреатів Всеукраїнського  конкурсу «Лідер страхового ринку – 2009» за версією журналу «Банкиръ». Агентство «Кредит-Рейтинг» нагороджувало страховиків-переможців у різних номінаціях на підставі проведених незалежних рейтингів. ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» було номіновано у категорії «Найбільш прозора страхова компанія», і отримало друге місце за прозорістю інформації, що є доказом високого ступеня відкритості наданої інформації суспільству.

2011

ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»  повертає собі історичне ім`я ПАТ  «УСК «ГАРАНТ-АВТО».

ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» - входить  до складу Ліги Страхових Організацій України та стає повноцінним членом об’єднання учасників ринку страхових послуг України.

 

 

 

2 Вивчення планової діяльності страхової компанії ПАТ «Гарант-Авто»

У своїй роботі САТ «Піраміда» керується, перш за все, принципом гарантованого  забезпечення інтересів клієнта. На це націлена фінансова політикакомпанії, що забезпечує високу ступінь надійності, прибутковість і ліквідність інвестицій.

У роботі з клієнтами ПАТ «Гарант-Авто» приділяє особливу увагу сервісу. У компанії діє чергова служба, що працює 24 години на добу. Обслуговування та консультування клієнтів здійснюється за багатоканального телефонного зв'язку, що дозволяє ефективно вирішувати питання страхувальників та покращує взаємовідносини з клієнтами.

Так само розвинена система перестрахування ризиків.

Одним з вузлових елементів  забезпечення надійності ПАТ «Гарант-Авто», є виважена маркетингова політика компанії. З самого свого заснування «Піраміда» взяла курс на активну роботу з фізичними особами у сфері реального страхування. На першому етапі це рішення обтяжило компанію необхідністю інвестицій у формування агентської мережі, в удосконалення технологій роботи і розвиток страхової культури населення. Але до сьогоднішнього дня, ці кроки дозволили ПАТ «Гарант-Авто» отримати стабільний страховий портфель, і як наслідок фінансову незалежність і надійність.

Результатом проведеної політики є постійне збільшення корпоративних  клієнтів, що вибрали страховий захист ПАТ «Гарант-Авто». Компанія обслуговує переважно фізичних осіб, і зайняла лідируючі позиції на цьому ринку.

На сьогоднішній день ПАТ «Гарант-Авто» надає наступні послуги: страхування майна, страхування життя , добровільне медичне страхування , страхування різних видів цивільної і професійної відповідальності, пакет послуг з добровільного автострахування, обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності, ритуальне страхування та багато іншого.

Основна увага приділяється короткостроковому плануванню, і незначна увага приділяється довгострокового та середньострокового планування. Питання планування на підприємстві вирішуються колегіально, на зборах всіх структурних підрозділів на чолі з генеральним директором страхової компанії .

Рішенням основних стратегічних завдань на підприємстві займається  директор. Але як таке стратегічне  планування в компанії відсутній, хоча й відчувається необхідність у ньому, оскільки у зовнішньому середовищі для компанії є певні можливості, що дають шанс для подальшого розвитку. Стратегічне планування має на меті дати комплексне наукове обгрунтування  проблем, з якими може зіткнутися підприємство в майбутньому періоді, і на цій основі розробити показники  розвитку підприємства на плановий період. Такий метод найбільш застосовний для страхової компанії. До числа слабких сторін компанії, про які йтиметься трохи пізніше, ставитися відсутність маркетингових досліджень, і слабка програма просування продукції, а саме стратегічний план задає напрями для діяльності організації і дозволяє їй краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування, і збуту, а також планування цін. 

До того ж, враховуючи минулий  досвід компанії, організація вже стикалася з безліччю непередбачуваних факторів, що викликає необхідність відмови від жорсткої системи планування і переходу до гнучкої системи її діяльності. Реалізація такого шляху можлива з розробкою стратегії діяльності організації, в якій визначаються головні цілі та завдання, їх ресурсне та фінансове забезпечення, шляхи і методи досягнення цілей і вирішення виникаючих проблем.

В умовах ринкових відносин велике значення мають показники  ефективності діяльності підприємства, які характеризують рівень прибутковості. Показники прибутковості визначають відносну доходність підприємства, що вимірюються у відсотках до витрат ресурсів чи капіталу з різних позицій. Зростання значень усіх показників прибутковості є позитивним моментом, а терміну окупності – негативним.

Використовують багато видів  показників рентабельності. Але всі  вони є відносними і показують  скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли  його створенню. Фінансовий аналіз рівня  рентабельності та причин її зміни  має важливе значення для виявлення  резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

• оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

• виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

• визначення факторів, які  вплинули на зміну рентабельності;

• визначення резервів зростання  рентабельності.

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від  потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою  доцільності інвестування коштів. Для  державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні  з метою виявлення можливостей  підвищення рентабельності за наявності  негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах  оцінку рентабельності з метою прийняття  необхідних управлінських рішень, направлених  на підтримання або підвищення рівня  рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

Рентабельність підприємства можна оцінити за допомогою системи  показників. За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної, фінансової, та відповідності завданням фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних  можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру  оцінки ефективності діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності відносять:

• рентабельність активів;

• рентабельність сукупного  капіталу;

• рентабельність власного капіталу;

• рентабельність продажу;

• рентабельність продукції

1. Рентабельність активів (майна) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в його активи. Цей показник обчислюють за формулою 4.1:

Р _А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

          Валюта балансу (ф.№1 р.280)    ( 4.1 )

Аналіз рентабельності активів  здійснюють для оцінки ефективності діяльності підприємства, а також  використовують при вивченні попиту на продукцію.

На рентабельність активів  впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції.

2. Рентабельність сукупного  капіталу обчислюють за формулою 4.2:

Р _А = Прибуток до оподаткування (ф.№2 р.170)

            Усього джерел коштів(ф.№1 р.640)    ( 4.2 )

Показник рентабельності власного капіталу цікавить перш за все  інвесторів.

3. Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою 4.3:

Р _А = Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

            Власний капітал (ф.№1 р.380)     ( 4.3 )

Цей показник цікавить наявних  і потенційних власників і  акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить  кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Це основний показник, що використовують для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

Поряд із цим показником розраховують також показник періоду окупності власного капіталу (ПО_ВК) за формулою 4.4:

ПО_ВК = Власний капітал (ф.№1 р.380)

             Чистий прибуток (ф.№2 р.220)     ( 4.4 )

4. Рентабельність продажу. При оцінці рентабельності продажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції або окремих її видів. Аналогічно рентабельності капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продажу, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Частіше всього використовують валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховують три показники рентабельності продажу.

Валова рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою:

Р _В = Валовий прибуток (ф.№2 р.050)

        Виручка  від реалізації (ф.№2 р.035)     ( 4.5 )

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність комерційної  діяльності підприємства, а також  ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою 4.6:

Р _О = Операційний прибуток (ф.№2 р.100)

          Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)    ( 4.6 )

Показник операційної  рентабельності є одним із найкращих  інструментів визначення операційної  ефективності і свідчить про спроможність керівництва підприємства отримати прибуток від діяльності до вирахування  витрат, які не відносяться до операційної  ефективності. Аналіз цього показника у сукупності з показником валової рентабельності дозволяє сформувати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності. Якщо, наприклад, протягом ряду років валова рентабельність суттєво не змінилась, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то реальна причина прихована, скоріше за все, у зростанні витрат за статтями адміністративних і збутових витрат.

Чиста рентабельність реалізованих товарів визначається за формулою:

Р _Ч = Чистий прибуток (ф.№2 р.220)

        Виручка  від реалізації (ф.№2 р.035)     ( 4.7 )

Рентабельність виробництва  показує, скільки підприємство має  прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його підрозділам  і видам продукції.

Рентабельність виробництва  визначається формулою 4.8:

Р _В= Валовий прибуток (ф.№2 р.050)                                  (4.8)

        Собівартість  реалізації продукції   (ф.№2  р.040)  

Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.  

Рентабельність продажу  визначається за формулою 4.9:

Рп.= Р _В= Валовий прибуток (ф.№2 р.050)                          (4.9)

          Виручка від реалізації (ф.№2 р.035)   

Цей коефіцієнт показує, яку  суму операційного прибутку одержує  підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки  залишається в підприємства після  покриття собівартості продукції .

Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший  аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.

Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну  діяльність компанії.

• Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з  фінансовою діяльністю.

• Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує, якого-небудь єдиного стандарту  на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.