Облік, аналіз і аудит у страхових компаніях

Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обороту коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності.

Страхові  платежі підрозділяють на:

• зароблені;
• незароблені.

Зароблені страхові платежі - це частка від сум надходжень страхових платежів, що відповідає страховим ризикам, які минули повністю або частково на звітну дату.

Доходом є зароблені  страхові платежі. Зароблені страхові платежі з видів страхування інших, ніж страхування життя, визначаються за формулою:

 

Зп=П+Рп-Рк,                           (2)

 

де Зп – зароблені  страхові платежі;

Рп – резерв незароблених премій на початок розрахункового періоду  за мінусом частки перестраховиків;

Рк – резерв незароблених премій на кінець розрахункового періоду, збільшений на величину частки перестраховиків;

П – сума надходжень страхових платежів у розрахунковому періоді за мінусом сум, сплачених перестраховикам.

 

Страхова компанія, згідно із законодавством, має право робити за рахунок коштів страхових резервів як капітальні, так і фінансові  інвестиції. Проте можливості капітальних  інвестицій обмежуються правом придбання нерухомого майна. Інші види капітальних інвестицій для розміщення коштів страхових резервів законодавством України не передбачаються. Значно різноманітнішими є можливості страховика відносно фінансових інвестицій. Проте ці інвестиції, якщо йдеться про кошти страхових резервів, мають бути не прямими, а портфельними. Це означає, що страховик не має права вкладати кошти страхових резервів безпосередньо у статутні фонди юридичних осіб в обмін на корпоративні права, емітовані такими юридичними особами. Він має право здійснювати лише портфельні інвестиції, тобто вкладати кошти в придбання цінних паперів.

Зважаючи на те, що обмеження  в інвестуванні і розміщенні тимчасово  вільних коштів поширюються, в основному, лише на кошти страхових резервів, можна виокремити такі доходи страховика від цих операцій:

• відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на розрахунковому рахунку;
• відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку;
• відсотки за облігаціями;
• дивіденди за акціями;
• участь у прибутку перестраховиків (зважаючи на наявні права вимоги, пов'язані з формуванням технічних резервів);
• участь у прибутку юридичних осіб, у складі засновників яких перебуває страхова компанія, тобто доходи від реалізації корпоративних прав;
• відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва (законодавство дозволяє використовувати із зазначеною метою кошти резервів зі страхування життя)

До доходів від інвестування відносять відсотки, сплачені страховикам за довгострокове кредитування житлового будівництва, доходи від участі у прибутку перестраховиків, відсотки на суму залишку коштів на рахунках, відсотки за облігаціями, дивіденди за акціями, відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку (рис. 1.3.).

 

Рис. 1.3. Склад доходів страховика від інвестиційної діяльності

 

Третя група доходів  страховика - інші операційні доходи від  звичайної діяльності та надзвичайних подій. Такі доходи не мають якихось  особливостей, пов'язаних зі специфікою страхування. Вони такі самі, як аналогічні доходи інших суб'єктів підприємницької  діяльності. Іншими доходами страховика є, наприклад, доходи від здавання майна в оренду (оперативний або фінансовий лізинг); доходи у вигляді позитивного результату перерахунку іноземної валюти порівняно з її балансовою вартістю на кінець звітного періоду; доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів (послуг); доходи від індексації та передання (продажу, обліку та інших видів відчуження) основних фондів і нематеріальних активів; доходи від врегулювання безнадійної заборгованості; доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток; доходи від надання консультаційних послуг; штрафи, пені, інші доходи.

Перелічені доходи, зрозуміло, не відіграють такої значної ролі, як доходи від страхової та інвестиційної діяльності. Проте доходи, наприклад, від реалізованих прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток, часом можуть бути досить вагомими і становити значні суми. Значними можуть також бути доходи від операцій лізингу (оренди), якщо в структурі активів страхової компанії значне місце посідають активи, здатні приносити такі доходи.

Інші доходи – це доходи від врегулювання безнадійної заборгованості, від здавання майна в оренду, курсові різниці, від індексації та передачі (продажу) основних засобів і нематеріальних активів, від надання консультаційних послуг, штрафи, пені, інші доходи (рис. 1.4.).

 

 

 

Рис. 1.4. Склад інших доходів страховика

Рахунок 70 „Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Бухгалтерський  облік зароблених страхових платежів ведеться на рахунку 703_ „ Дохід від реалізації робіт і послуг ", субрахунок 7031 „Зароблені страхові платежі”.

1. Отримані протягом звітного періоду страхові платежі:

Дт 761 „Страхові премії”

Кт 7031 „Зароблені страхові платежі”

- на суму отриманих  страхових платежів.

2. Суми часток страхових платежів, сплачених перестраховикам:

Дт 7031 „ Зароблені страхові платежі ”

Кт 705 „Перестрахування”

- на суму часток  страхових платежів.

  3.     Результат зміни резерву незароблених премій:

Дт 495 „Результат зміни технічних резервів”

Кт 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг"

- на суму зменшення  резерву незароблених премій,

або

Дт 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг"

Кт 495 „Результат зміни технічних резервів”

- на суму  збільшення резервів.

4. Отримане за результатами операцій сальдо рахунку (кредитове) відповідає заробленим страховим платежам і списується на рахунок 79_„Фінансові результати":

Дт 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг"

Кт 79 „Фінансові результати”

- на суму зароблених  страхових платежів.

Доходи від страхової діяльності відображаються проводками:

1. Отримані комісійні винагороди за перестрахування:

Дт 633 „Розрахунки з перестраховиками”

Кт 719 „Інші доходи від операційної діяльності”

- на суму комісійних  винагород.

2. Отримані частки від страхових сум та страхових відшкодувань за договорами перестрахування:

Дт 633 „Розрахунки з перестраховиками”

Кт 719 „Інші доходи від операційної діяльності”

- на суму отриманих  часток від страхових сум та  страхових відшкодувань.

3. Повернені суми із централізованих страхових резервних фондів:

Дт 683 „Внутрішні розрахунки”

Кт 719 „Інші доходи від операційної діяльності”

- на суму повернутих  коштів із централізованих страхових  резервних фондів .

4. Повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій:

Дт 495 „Результат зміни технічних резервів”

Кт 719 „Інші доходи від операційної діяльності”

- на суму повернутих коштів технічних резервів.

 

Дослідження доходу страхової групи «ТАС» показує , що надходження страхових платежів протягом 2004 року збільшується в два рази, але прибуток за рахунок страхових виплат, які в першому та четвертому кварталі збільшились, та нарахованих страхових резервів зменшився. Показники компанії показують, що підприємство дотримується всіх вимог ПСБО та нормативних актів.

 

 

 

 

1.3. Облік витрат страхових компаній

 

Витрати страховика пов’язані  із двоїстим характером його діяльності, яка передбачає проведення власне страхування (страхових операцій) і виконання страховиком ролі активного інвестора, тобто інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів та власних коштів.

Виокремлюють витрати  на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхової послуги) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестиційної та фінансової діяльності, а також інших його доходів від звичайної діяльності та надзвичайних операцій).

Витрати поділяють на (рис. 1.5.):

• витрати на проведення страхових операцій, що становлять собівартість страхової послуги;

Рис. 1.5. Види витрат страховика

• витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

У широкому розумінні  собівартість – сукупність усіх витрат страховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов’язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість – це витрати страховика на ведення страхової справи.

Витрати на проведення страхових операцій складають від 60 до 90 відсотків їх загального розміру. Понад 90 % загальної суми витрат страхової компанії припадає, безперечно, на "страхові" витрати. Ці витрати дуже неоднорідні До витрат страховика, пов'язаних з наданням страхових послуг, відносять:

• виплати страхового відшкодування та страхових сум;
• відрахування в централізовані страхові резервні фонди;
• відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій;
• витрати на здійснення страхування;
• інші витрати, що включаються до собівартості страхових 
  послуг;

Страхове  відшкодування - це грошова сума, яка  виплачується страховиком за умовами майнового страхування та страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхова  сума - це грошова сума, що виплачується за особистим страхуванням у разі настання страхового випадку.

Страхове  відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Виплата страхових  сум та страхового відшкодування здійснюється страховиком згідно з умовами договору страхування на підставі заяви страхувальника, а також страхового акту, що складається страховиком або уповноваженою особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За економічним змістом витрати на проведення страхових операцій поділяють на три великі групи (рис.1.6.):

• виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування;
• витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;
• витрати на утримання страхової компанії.

 

Рис.1.6. Склад витрат страховика на проведення страхових операцій

 

Найважливіша стаття витрат страховика, що виправдовує  його існування – виплати страхових  відшкодувань (за умовами майнового страхування, страхування відповідальності і підприємницьких ризиків) і страхових сум (за умовами особистого страхування). Це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечують нетто-преміями страхових тарифів.

Друга і третя група  витрат об’єднуються поняттям “витрати на ведення страхової справи“. Вони є основним складовим елементом навантаження як складової частини страхового тарифу і мають свої специфічні особливості.

Витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування в спеціальній економічній літературі і в страховій практиці поділяють на аквізиційні, інкасаційні, ліквідаційні (рис. 1.7.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.7. Склад витрат на обслуговування процесу страхування і перестрахування

 

Аквізиційні витрати  – виробничі витрати страховика, пов’язані із залученням нових страхувальників і укладанням нових страхових договорів за посередництвом страхових агентів. Можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил і актуарних розрахунків з нових видів страхування, комісійну винагороду страховим посередникам, оплату послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики, витрати на рекламу та інше.

Інкасаційні витрати - це витрати, пов’язані із обслуговуванням  готівкового обігу з надходження  страхових платежів (страхових премій): на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання готівкових грошей, витрати на виготовлення бланків квитанцій і відомостей щодо прийому страхових премій, на оплату банківських послуг та інше.