Автотранспортне страхування

Серед причини низького рівня розвитку страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні експерти визначили:

• відсутність дієвого контролю з боку держави за дотриманням автовласниками чинного законодавства (необов’язковість перевірки органами ДАІ наявності полісів у власників транспортних засобів);
• відсутність штрафних санкцій;
• невисока страхова культура автовласників (низький рівень обізнаності в питаннях страхування цивільно-правової відповідальності);
• менталітет;
• відсутність довіри до страховиків (велика кількість страховиків – учасників страхування цивільної відповідальності членів МТСБУ);
• низька платоспроможність автовласників;
• безвідповідальна позиція в цьому питанні з боку МТСБУ.

Розглянемо шахрайство в деяких видах автотранспортного страхування.

Шахрайство при проведенні страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів  характеризується значним рівнем збитковості. Але підвищена збитковість пов’язана  не лише з великим рівнем аварійності на дорогах, а і з тим, що даний вид страхування перебуває під постійною увагою різноманітних шахраїв. За статистикою від 8% до 20% страхових сум в страхуванні цивільної відповідальності автовласників щороку виплачується за шахрайськими позовами. Як правило, шахрайства представляються двома способами:

• інсценування страхового випадку за допомогою двох автомобілів з отриманням страхового відшкодування за полісом страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (до схеми залучаються окрім страхувальників і працівників компанії, працівники органів ДАІ);
• реалізація фальшивих полісів за системою “Зелена картка”.

В першому випадку схема проведення шахрайської операції виглядає таким  чином. Створюється кримінальна  група, до якої входять працівники органів ДАІ та експерти оцінювачі. Бажано мати співучасників і в ремонтних майстернях, що обслуговують замовлення страхової компаній, яка видала страховий поліс. Група інсценує ДТП. Винуватцем якого визначають власника застрахованого автомобіля. Постраждалий автомобіль, як правило, належить до високо коштовних марок. Оформлюється протокол, в якому матеріальний збиток вказується більшим, ніж це було насправді. Далі експерти, фахівці з ремонту, оцінюють збиток і складають завищений кошторис витрат на ремонт. Кошторис оплачує страхова компанія.

Реалізація фальшивих полісів  за системою “Зелена картка” достатньо часто трапляється на пунктах пропуску через кордон. Незважаючи на те, що поліс страхування “Зелена картка” є документом суворої звітності мають місце випадки зникнення великої кількості справжніх полісів зі страхових компаній або вдалі їх підробки.

Шахрайство при проведенні страхування  авто каско

Випадків шахрайства при страхуванні  авто каско ще більше, ніж при  страхуванні відповідальності власників транспортних засобів. За експертними оцінками понад 70% усіх страхових шахрайств припадає на автострахування. [5]

Найбільш поширеними є наступні види шахрайських операцій:

• викрадення власного транспортного засобу за допомогою третіх осіб з метою отримання страхового відшкодування (даний ризик є найбільш загрозливим для страховиків, тому деякі українські компанії відмовляються страхувати дорогі автомобілі або застосовують підвищений розмір страхових тарифів і франшизи);
• пограбування власного автомобіля за допомогою третіх осіб;
• інсценування страхового випадку зі смертю водія або пасажирів з метою отримання страхового відшкодування за автомобіль, так і страхової суми за водія або пасажирів;
• страхування автомобіля на завищену страхову суму (в цьому виді шахрайства має місце співпраці страхувальника і представника компанії, який здійснює оцінку автомобіля);
• завищення вартості відновлювального ремонту ( за домовленістю з сервісним центром);
• завищення вартості запчастин і вузлів при здійсненні відновлювального ремонт ( за домовленістю з сервісними центрами);
• перебивання номерних агрегатів на автомобілях, що потрапили до ДТП (заміна таким чином нових вузлів на старі);
• страхування автомобілю одночасно в декількох страхових компаніях і інсценування страхового випадку.

Достатньо популярним стало шахрайство пов’язане зі страхуванням автомобілів  придбаних у кредит. Схема виглядає так. Шахрай отримує кредит на 10 років  і протягом першого року експлуатує автомобіль по максимуму (пробіг маже складати більше 300 тис. км.), що є актуальним для таксі. Потім влаштовується ДТП з великими конструктивними поломками. Наприклад, машина згоріла і не підлягає ремонту. Оскільки умови співпраці банку і страхової компанії дуже жорсткі, страховик виплачує гроші в рахунок погашення кредиту.

Зараз в Україні достатньо важко  вести боротьбу з шахраями, оскільки:

• в Кримінальному кодексі відсутнє поняття “страхове шахрайство”;
• правоохоронні органи долучаються до розслідувань лише у випадках, якщо має місце викрадення авто або розбійний напад;
• правоохоронні і митні органи не бажають ділитися інформацією зі страховими компаніями.

Супутнім видом шахрайства до страхування  автомобілів і страхування цивільної  відповідальності власників транспортних засобів може бути вимоги відшкодувати збитки завданні життю або здоров’ю третіх осіб постраждалих в ДТП, які були застраховані як пасажири. При цьому можуть видаватися довідки на лікування на завищеній сумі.

Одним із психологічних бар’єрів для сприйняття населенням соціальної значимості обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є те, що страхове відшкодування у декілька разів нижче за необхідне для ремонту автомобіля. Насамперед це пов’язано з тим, що у витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу враховується зношення для машин, строк експлуатації. Тобто більше половини страхового відшкодування припадає на зношення. А для людини, яка розраховує на повне відшкодування збитку, пов’язаного з ремонтом транспортного засобу, така ситуація породжує невдоволення і недовіру до страхових компаній.

Отже, можна зробити висновок, що ринок автотранспортного страхування  швидко розвивається. Але проаналізувавши  страхові премії та виплати, то потрібно зазначити, що під час фінансової кризи стан ринку автострахування погіршився.

Також на ринок автотранспортного  страхування впливають і інші проблеми. Такі як шахрайство, погано розвинене  законодавство та інші.

ІІІ розділ. Перспективи  розвитку автотранспортного страхування.

3.1. Стратегічні напрямки  вирішення проблем.

Безперечно негативні тенденції  у розвитку української економіки (падіння темпів росту ВВП, промислового виробництва, невиробничої сфери, рівень інфляції тощо) негативно вплинуть на платоспроможність учасників  ринку обов’язкового страхування  цивільної відповідальності автовласників, в отже і на його розвиток. Незважаючи на те, що ціни за внутрішніми договорами страхування залишаються без змін, оскільки страхові платежі не прив’язані до іноземної валюти, кризові явища все ж таки внесли свої корективи. Страховикам доводиться все більше сплачувати за фінансовими зобов’язаннями через зростання цін на імпортні запасні частини, фарби, лаки та інші матеріали, закупівельні ціни на які прив’язані до курсу долара чи євро. [16]

Отже, ці та інші чинники змусять страховиків-членів МТСБУ дещо змінити пріоритети та економічну стратегію при здійсненні зазначеного виду страхування, передусім – в існуючій системі врегулювання страхових компаній.

Для підвищення інвестиційного потенціалу ринку авто страхування доцільним є заходи спрямовані на формування чіткої концепції реформування галузі, удосконалення державного регулювання ринку, адаптацію українського страхового ринку до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, співпрацю страховиків на міжнародному рівні, створення незалежної установи, яка б проводила експертизу договорів і страхових випадків, а також контролювала фінансовий стан компанії, що надають послуги з автострахування. [15]

Необхідною умовою розвитку ринку  авто страхування також є розробка програм інформування населення про страхові послуги з метою підвищення страхової культури громадян, підвищення рівня довіри до страхових компаній.

Потребує нормативно-правове забезпечення процесів страхування, що особливо актуально  в умовах виходу із кризи. [13]

Для вирішення виявлених проблем  необхідними заходами є розробка програм інформування населення  про страхові послуги з метою  підвищення страхової культури громадян, підвищення рівня довіри до страхових  компаній, що дасть змогу збільшити  обсяги продажу страхових продуктів та покращити фінансовий стан страхових компаній. Вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесів страхування забезпечить відповідність вітчизняного страхового ринку європейським стандартам, активізує інвестиційну діяльність. Вищеперераховані заходи є підґрунтям сталого розвитку системи автотранспортного страхування України.

3.2. Тактичні напрямки  вирішення проблем

Тактичними напрямками вирішення  виявлених проблем є: [10]

• Підвищення страхової культури і свідомості страхувальників.
• Підвищення страхової культури і свідомості страхувальників шляхом забезпечення прозорості діяльності страхових компаній і запровадження програм інформування населення через засоби масової інформації про стан і п<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char