Суть та умови використання середніх величин. Види середніх

Сутність середніх величин, загальні принципи застосування .

Середньою величиною називають узагальнюючу характеристику сукупності

однотипних явищ за варійованою ознакою. При розрахунку середньої

величини за даними однорідної сукупності/ погашаються випадкові

відхилення окремих величин явища. Розрахунок середньої величини для

неоднорідної сукупності не має реального змісту, оскільки тут будуть

згладжуватись окрім випадкових відхилень також істоту! різниці між

окремими одиницями сукупності. Отже, середня величина значною мірою

залежить від побудови сукупності, її структури.

Обчислення середніх величин є складовою частиною багатьох статистичних

методів: групувань, рядів динаміки, індексних розрахунків, показників

варіації, вибіркового методу та ін.

Для виявлення взаємозв'язків і взаємозалежностей між ознаками у

статистичних групуваннях виділяють групи за чинниковою ознакою, де по

кожній групі обчислюють середню арифметичну результативної ознаки. Зміна цих середніх величин від групи до групи показує характер і напрями

зв'язку між ознаками.

Порівняння середніх величин у динаміці дає змогу виявити основні

тенденції та закономірності у розвитку явищ, їх інтенсивності та

сезонності коливання.

Середні величини є основою для розрахунку граничних помилок даних

вибіркового обстеження сукупності. Це база для кореляційного,

регресійного і дисперсійного аналізу.

Основні завдання розрахунку середніх величин - це характеристика зміни

явищ у динаміці; тенденції у розвитку явищ, співвідношення двох або

кількох рівнів, зв'язків і залежностей між явищами, виявлення нового,

прогресивного та найбільш поширеного розвитку явища.

Вибір формули розрахунку середньої величини повинен

враховувати такі аспекти:

1/ характерну особливість  суспільного явища, яке вивчається;

2/ мету розрахунку середньої величини;

З/ визначаючий показник і його математичне вираження, яке є основою для

осереднення сукупності явища.

Критерієм розрахунку середньої величини є правильний вибір початкової

бази обчислень, яка відображає зміст середньої величини та її зв'язок з

іншими показниками.

Розрахунок середньої величини повинен бути підпорядкований економічному змісту явищ, тобто треба, щоб він відображав істотну /дійсну/

характеристику осереджуванного їх рівня.

Проста середня - це початковий момент для розрахунку будь-якої середньої

величини, яку розраховують за формулою

Для розрахунку середньої кількості дітей у сім'ї підсумуємо кількість

дітей у кожній сім'ї і поділимо на кількість сімей:

де: х- окремі варіанти осередненої величини; п - кількість варіантів.

 

 

 

gf

 

 

 

 

 

 

                                       Висновок

Історія розвитку статистичної науки . Статистична наука склалася в результаті теоретичних узагальнень накопичених людством досвіду обліково-розрахункових робіт, обумовлених потребами управління суспільством . Термін «статистика» походить від латинських слів stato (держава) status (стан речей, політичний стан). Статистика - це наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу .Статистика - це галузь практичної діяльності по збору, накопичення, обробки та аналіз цифрових даних, що характеризують населення, економіку, культуру, освіту та інші явища суспільного життя і призначену для завдань державного регулювання та управління  . Статистика - це власне дані (цифровий матеріал), який обробляється певними методами. Предмет і метод статистичної науки. Об'єктом дослідження статистики як науки є:• суспільство;• масові соціально-економічні явища;• вплив природних і технічних факторів на зміну кількісних характеристик соціально-економічних явищ;• вплив життєдіяльності суспільства на середовище існування . Предметом статистики виступають кількісні характеристики і співвідношення якісно певних соціально-економічних явищ, закономірності їх зв'язків та розвитку в конкретних умовах місця і часу . Основою для розробки і застосування статистичної методології (сукупності методів і прийомів) є діалектичний метод пізнання, коли суспільні явища і процеси розглядаються в розвитку, взаємного зв'язку і причинного обумовленості . Статистика спирається на діалектичні категорії:• випадкового і необхідного;• одиничного і масового;• індивідуального і загального;• причинність і закономірність . Різноманіття статистичних методів обумовлено складністю об'єкта і складністю і багатоетапністю трьох стадій дослідження економічних явищ:1 стадія - збір первинної інформації - метод масового статистичного спостереження, що забезпечує репрезентативність інформації;2 стадія - зведення, угруповання, обробка первинної інформації - метод статистичних угруповань математичної статистики і теорії ймовірності;3 стадія - узагальнення та інтерпретація статистичної інформації - метод узагальнення та аналізу на основі показників абсолютних відносних і середніх величин, варіацій динаміки, індексів.

 

 

                       Список використаної літератури

1). Теория статистики: Учебник / Под ред. проф. Р.А. Шмойловой. 3-е, изд. перераб. М., 2001. С. 260.

2). Курс социально-экономической статистики: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.Г. Назарова. М., 2000. С. 407.

3). Экономическая статистика: Учебник / Под ред. Ю.Н. Иванова. 2-е изд., доп. М., 2002. С. 480.

4). Социальная статистика: Учебник / Под ред. И.И. Елисеевой. М., 1997. С. 69–70.

5). 4. Общая теория статистики: Учебник / Под ред... Спирина, О.Э. Батиной. М., 1994.

6). Общая теория статистики: Учебник / Под ред. О.Э. Батиной,... Спирина. 5-е изд. М., 1999.

7). Экономика и статистика фирм / Под ред. С.Д. Ильенковой. М., 2000.