Багатства надр України та їх використання

Міністерство науки і освіти України

Волинський Національний університет  ім. Лесі Українки

 

 

Географічний факультет

 

Кафедра географії

 

 

Багатства надр України та їх використання

( курсова робота)

 

Виконала:

студент 33групи

спеціальність економічна

і соціальна географія

заочна форма навчання

Ярмолович І.В.

Науковий керівник:

Тарасюк Н А

 

 

 

 

Луцьк 2010

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

Розділ І. Мінерально-сировинний потенціал……………………………….5

1.1 Мінерально-сировинні  ресурси……………………………………….5

1.2 Кількісний показник запасів мінеральних ресурсів………………….6

1.3 Класифікація мінеральних  ресурсів…………………………………..7

1.4 Прогнози вичерпності  запасів…………………………………………8

Розділ ІІІ. Розміщення басейнів корисних копалин  на території України…………………………………………………………………………….9

2.1 Горючi кориснi копалини…………………………………………….10

2.2 Рудні   (металеві ) корисні   копалини………………………………..11

2.3 Неметалічна сировина………………………………………………...12

2.4. Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали.  ………………………...14

Розділ ІІІ. Розміщення басейнів корисних копалин на території України…………………………………………………………………………...16

Розділ ІV.Використання і охорона надр України………………………….21

Висновки……………………………………………………………………..31

Список використаної літератури…………………………………………..33

Додатки………………………………………………………………………35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Надра є частиною "земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння... Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки  надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин — це місця нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за якістю та умовами залягання придатні для промислового використання" (Кодекс України про надра, 1994 р.). Розміщення корисних копалин, поєднання їх різних видів, глибина і характер залягання та запаси тісно залежать від геологічної будови і палеогеографічних умов їх нагромадження. Наявність у межах України докембрійського щита, палеозойських тектонічних западин, альпійських передгірних прогинів і альпійської складчасто-скидової зони, у будові яких беруть участь гірські породи всіх геологічних систем, зумовили різноманітність і багатство її надр.

Метою роботи є вивчення надр України; походження, розміщення, глибини залягання, кількості запасів корисних копалин, мінерально-сировинного потенціалу. Дослідити напрямки раціонального використання корисних копалин, як сировини для різних галузей промисловості, ознайомлення з аспектами охорони надр України.

Об’єктом дослідження в роботі є характеристика родовищ і басейнів паливних, рудних, нерудних  корисних копалин, будматеріалів та гідротермічних ресурсів.

Предметом дослідження в роботі виступає розвиток промисловості, який базується на багатстві надр України. А також плата за користування надрами, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування; раціональне вилучення і використання запасів, здійснення державного контролю за охороною надр.

Практичним значенням виступає висока забезпеченість надр України  паливно-енергетичними ресурсами  і покладами металічних корисних копалин Внаслідок забезпеченості різноманітними мінерально-сировинними ресурсами, вони широко використовуються у народному господарстві, а також Україна може експортувати ресурси надр у великих кількостях в інші країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Мінерально-сировинний потенціал.

1.1 Мінерально-сировинні ресурси.

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін. Мінеральні ресурси - головне джерело матеріального виробництва суспільства. Так, основою енергетики нині є енергетичні, або паливні, ресурси: вугілля, нафта, природний газ, сланці тощо. Особливо активно людство почало використовувати ці ресурси у другій половині XX ст. Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металічних, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини, будівельних матеріалів.

Мінеральні  ресурси (корисні копалини) України  мають різний ступінь розвіданості та вивченості і відповідно до цього поділяються на категорії А, В,С1,С2: А-детально розвідані та вивчені; В і С1 - розвідані менш детально; С2 – оцінені попередньо і приблизно. За народногосподарським значенням запаси корисних копалин поділяються на дві групи:- балансові - це ті запаси, використання яких економічно вигідне в даний час і які задовольняють промислові вимоги як за якістю сировини, так і за гірничотехнічними умовами експлуатації;- позабалансові (неконденційні) - це ті запаси, використання яких у сучасних умовах економічно невигідне через малу потужність пластів, низький вміст цінного компоненту, складність умов експлуатації.

Усього  в Україні на кінець ХХ століття виявлено і розвідано більше 80 видів  корисних копалин. При аналізі розміщення продуктивних сил держави оцінка корисних копалин з позицій їх використання у народному господарстві, тобто як його мінералоресурсної бази, найбільш доцільна. При такому підході всі корисні копалини поділяються на три основні групи: паливні, рудні і нерудні. У цілому значні запаси паливних ресурсів в Україні характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: кам'яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводнів. Відсутність достатньої кількості нафти і природного газу створює значні труднощі для розвитку економіки. Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, розрахована В.П. Руденком, оцінюється в 17,3 млрд. дол. США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал паливно-енергетичних ресурсів (71,9%), частка металічної сировини становить 16,6%, будматеріалів — 6,9%, нерудної сировини для металургійної промисловості — 2,3%, гірничо-хімічної сировини -2,2%.

 

1.2 Кількісний показник запасів мінеральних ресурсів.

В структурі  паливних ресурсів України домінує  кам'яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями А + В + СІ станом на 1997 р. складають 45,7 млрд. т і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля — переважно в Дніпровському басейні.

В Україні виявлено 307 родовищ нафти  і газу, які зосереджені переважно  на північному сході країни, у Прикарпатті  і Причорномор'ї. Початкові розвідані  запаси становили понад 3,4 млрд. т  умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів становить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінками ресурси нафти і природного газу в Україні дозволяють збільшити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

На території України розміщено  понад 1,5 тис. родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні запаси залізних руд України  за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані — у 20 млрд. т. Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд  кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і Закарпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Україна багата на неметалічні корисні копалини, серед яких: кухонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях.

1.3 Класифікація мінеральних ресурсів.

Мінеральні  ресурси поділяються на: енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо); рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів); нерудні металургійні (флю-си, вогнетриви); гірничо-хімічні (апатити, нефеліни, кам'яна, калійна солі, сірка, сірчаний колчедан, барій, фосфорити); технічні (алмаз, корунд, азбест, тальк, каолін, графіт, слюда); будівельні (глина, гіпс, природний камінь); гідротермальні (прісні та мінеральні природні підземні та поверхневі води). Мінеральних ресурсів налічується понад 200 видів.

 

1.4 Прогнози вичерпності запасів.

Запаси мінерально-сировинних ресурсів, особливо тих, що знаходяться в надрах землі, як уже зазначалося, не безмежні і практично не відновлювані. Прог-нози на перспективу про можливі запаси мінеральної сировини оцінюються фахівцями досить неоднозначне. Наприклад, для розвинутих країн і країн, що розвиваються, починаючи з 2000 року, запасів вугілля, залізної, марганцевої та хромової руд, фосфатної сировини та калійних солей при споживанні на сучас-ному рівні має вистачити ще на 100-300 років. Запасів поліметалічних руд, що містять нікель, кобальт, вольфрам, молібден, мідь, свинець, цинк, олово, а та-кож азбесту, самородної сірки залишається тільки на 30-60 років. Якщо врахувати прогнозові запаси, то час повного вичерпання мінеральних ресурсів відсувається на більш тривалий термін.

В цілому Україна  добре забезпечена різноманітними мінерально сировинними ресурсами, які широко використовуються в народному  господарстві, йдуть на експорт. У республіці склався досить високий рівень задоволення власних потреб у сировині і паливі. По вогнетривких глинах, наприклад, у 1990 р. він становив 105%, сірці - 200%, солі кухонної - 150%, сировині для виробництва скла - 157%, каменю будівельному - 116%, цементній сировині - 100%. Словом, багато цінних мінерально-сировинних ресурсів Україна може експортувати у великих кількостях практично в усі зацікавлені країни.

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ. Різноманітність корисних копалин  в надрах України.

За промисловим використанням  всi кориснi копалини подiляються на металiчнi (руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматерiали, хiмiчна сировина, мiндобрива, вогнетривкi i абразивнi матерiали ) i горючi ( вугiлля, торф, горючi сланцi i т.п. ). До особливої групи вiдносяться пiдземнi води.

 

2.1 Горючi кориснi копалини.

 Буре вугiлля. Поширенi родовища  бурого вугiлля, якi вiдносяться  до Днiпровського буровугiльного  басейну. Вугiлля залягає серед  палеогенових пiскiв та глин, вiк  його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугiлля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугiлля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну.

Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi.

Середнє рiчне видобування бурого вугiлля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугiлля є повноцiнним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв. Практично все видобуте вугiлля переробляється i використовується в областi.

 Горючi сланцi. Горючi сланцi  знайденi в 60-х роках поблизу  с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться  у великiй округлiй западинi  типу кратера, яка має дiаметр  22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв, що залягають серед цiєї товщi, утворюють 5 горизонтiв, з яких основний (четвертий ) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї. Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м.

Горючi сланцi характеризуються середньою  наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли.

Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т.

 Торф є першою стадiєю процесу  вуглеутворення. Використовується  для виробництва паливних брикетiв,  нафтопродуктiв ( напiвкокс, горючий  газ, амiак, оцтова кислота, дьоготь,  спирт ), виготовлення будiвельних  матерiалiв ( iзоляцiйнi плити ), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловостi.

 

2.2 Рудні   (металеві ) корисні  копалини.

 З а л i з о . Найбiльш  поширений елемент i по сутi  в ваговому вiдсотку ( 5,1% ) займає  друге мiсце серед металiв пiсля  алюмiнiю ( 6,6% ).

Залiзоруднi родовища розташованi в  схiднiй частинi Кiровоградської областi. В геологiчному вiдношеннi вони належать до Криворiзького басейну. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та iншi залiзоруднi родовища.

В Петрiвському районi областi дiє кар`єр номер 3 Криворiзького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликiй глибинi ( 40-50 м. ), що зумовлює економiчнiсть її видобування вiдкритим методом. Всього в кар`єрi пiдлягає обробцi 21 горизонт. Проектна глибина кар`єру 500 м. Починаючи з п`ятого горизонту з кар`єру безпосередньо в вагони завантажують високоякiсну руду з великою вмiстимiстю залiза. Видобуток руди на рiк становить 9 млн.т. В 25 км. на Пiвденний Схiд вiд смт.Петрового розташований Ганнiвський рудник Пiвнiчного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар`єрi довжиною бiльш нiж 1,5 км, шириною 0,5-0,7 км та на глибинi бiльш нiж 150 м. Щорiчно видобуток становить 10 млн. т руди. Вмiст залiза 40%. Бiля села Артемiвки на рiчцi Зеленiй будується великий Артемiвський кар`єр. На територiї областi в м.Долинськiй будується ГЗК для переробки маловмiстовних та окислених кварцитiв ( 600 млн.т. ). Комбiнат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорiчно металургiйним пiдприємствам 12,9 млн.т збагаченої.