Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2013 в 17:02, курсовая работа
Метою роботи є вивчення надр України; походження, розміщення, глибини залягання, кількості запасів корисних копалин, мінерально-сировинного потенціалу. Дослідити напрямки раціонального використання корисних копалин, як сировини для різних галузей промисловості, ознайомлення з аспектами охорони надр України. Об’єктом дослідження в роботі є характеристика родовищ і басейнів паливних, рудних, нерудних корисних копалин, будматеріалів та гідротермічних ресурсів. Предметом дослідження в роботі виступає розвиток промисловості, який базується на багатстві надр України. А також плата за користування надрами, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування; раціональне вилучення і використання запасів, здійснення державного контролю за охороною надр.
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ І. Мінерально-сировинний потенціал……………………………….5
1.1 Мінерально-сировинні ресурси……………………………………….5
1.2 Кількісний показник запасів мінеральних ресурсів………………….6
1.3 Класифікація мінеральних ресурсів…………………………………..7
1.4 Прогнози вичерпності запасів…………………………………………8
Розділ ІІІ. Розміщення басейнів корисних копалин на території України…………………………………………………………………………….9
2.1 Горючi кориснi копалини…………………………………………….10
2.2 Рудні (металеві ) корисні копалини………………………………..11
2.3 Неметалічна сировина………………………………………………...12
2.4. Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали. ………………………...14
Розділ ІІІ. Розміщення басейнів корисних копалин на території України…………………………………………………………………………...16
Розділ ІV.Використання і охорона надр України………………………….21
Висновки……………………………………………………………………..31
Список використаної літератури…………………………………………..33
Додатки………………………………………………………………………35
У разі порушення статті 56 та інших
вимог Кодексу про надра
Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.
Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду. У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи.
Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр,
Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється Державним комітетом України по геології і використанню надр та його органами на місцях.
Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях.
Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.
Органи державного геологічного контролю перевіряють: 1) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт; 2) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр; 3) обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр; 4) повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин; 5) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов; 6) виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин; 7) дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення; 8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.
Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр. Органи державного геологічного контролю мають право: 1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків; 2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами; 3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.
Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими Радами народних депутатів, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством України. Місцеві Ради народних депутатів вирішують спори з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод. Позивачі - Державний комітет України по геології і використанню надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та їх органи на місцях - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра.
Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником надр розглядаються відповідно до законодавства України.
Висновки.
Україна має великі запаси багатьох цінних мінерально-сировинних ресурсів, розміщення яких безпосередньо пов’язане з особливостями геологічного формування та будови її території. Висока геологічна вивченість надр країни дає змогу з достатньою вірогідністю робити висновок про особливості розміщення мінерально-сировинних ресурсів, глибину та умови їх залягання, запаси, хімічний склад та механічні характеристики, про найбільш імовірні райони пошуку й розвідування нових ресурсів.
Мінерально-сировинна база складається з:
Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.
Господарська діяльність
людини дістала глобальний
Список використаної літератури:
Додатки
Додаток 1
Додаток 2
Информация о работе Багатства надр України та їх використання