Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2013 в 23:55, контрольная работа
Недостатнє використання кримінально-правової статистики в недалекому минулому, її таємність та закритість були однією із суттєвих причин відриву правової науки від практики боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями. Тільки застосовуючи масові дані статистичного спостереження, можна виявити основні тенденції в розвитку кримінально-правових, цивільно-правових та адміністративно-правових явищ в країні та окремих її регіонах.
Введення
І. Поняття і основні положення вибіркового спостереження та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
1.1 Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
1.2 Основні положення вибіркового спостереження
1.3 Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
ІІ. Показники кримінально-правової статистики.
Висновки
Список використаної літератури
Висновки
Стосовно першого питання було розглянуто такі питання як вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ; основні положення вибіркового спостереження; способи відбору одиниць у вибіркову сукупність.
У ході роботи було зясовано, що вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Відмінність його від інших видів несуцільного спостереження полягає в тому, що його проведення і поширення результатів на всю масу досліджуваних явищ спираються на використання математики. Застосування його дає можливість значно швидше з меншими витратами часу і матеріальних засобів одержати результати. Вибірковий метод дає змогу обстежити сімейні бюджети населення, вивчити громадську думку. При дослідженні деяких явищ взагалі можна застосувати тільки його, наприклад, вивчення якості електричних лампочок, якості вина, міцності взуття або схожості зерен.
Основною вимогою до вибіркових спостережень є їх репрезентативність — властивість вибіркового масиву відтворювати характеристики всієї сукупності. Теорія і практика проведення вибіркового спостереження показують, що воно при правильній його організації дає достовірні дані, які цілком придатні для використання. Середні та відносні показники, отримані при вибірковому спостереженні, досить точно відтворюють відповідні показники всієї сукупності. До вибіркового спостереження внаслідок випадковості відбору одиниць сукупності можуть бути застосовані закон великих чисел і теореми теорії імовірності, що дають можливість обчислити межу помилок, допущених при вибірковому спостереженні.
Основні поняття вибіркового спостереження: генеральна і вибіркова сукупності. Генеральна сукупність — це вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження. Відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження називається вибірковою сукупністю. Узагальнюючі показники генеральної сукупності називаються генеральними, а відповідні показники вибіркової сукупності — вибірковими.
Вибіркове спостереження організаційно може застосовуватися двома способами відбору: повторним та безповторним. Повторний відбір здійснюється так: кожна одиниця (або група одиниць) генеральної сукупності, яка потрапила до вибіркової сукупності, знову повертається до генеральної сукупності і бере участь у відборі в подальшому. Отже, якась одиниця може декілька разів потрапити у вибіркову сукупність. При безповторному відборі одиниця сукупності, яка потрапила у вибіркову сукупність, не повертається до генеральної сукупності і не може ще раз бути включена до вибіркової сукупності.
В ході роботи розглянуті нами три види показників — абсолютні (ті, що відображують абсолютний рівень злочинності), коефіцієнти злочинності - (ті, що відображують ступінь її поширеності) і структурні (ті, що показують питому вагу, частку частин у сукупності) характеризують стан злочинності. Ці ж показники, узяті в порівнянні за різні періоди, характеризують динаміку злочинності.
Відносні показники
динаміки злочинності, судимості показують,
які зміни відбулися в
При аналізі динаміки потрібно вміти користатися такими статистичними прийомами, як обчислення рівня ряду, абсолютного приросту (зниження), темпів росту (зниження), темпів приросту і величини одного відсотка приросту (зниження), про що говорилося в попередній главі.
Середні величини в статистичному аналізі злочинності застосовуються значно рідше. Середні величини частіше застосовують при характеристиці діяльності по боротьбі зі злочинністю (середні розміри позовів, середні навантаження слідчих, середні терміни розгляду справ і т.д.).
Важливий метод вивчення даних кримінальної статистики — застосування рядів розподілу. Ними досить рідко користаються на практиці, хоча його застосування може значно розширити можливості статистичного аналізу, виявлення закономірностей, тенденцій розвитку злочинності, її структури, зв'язків і залежностей.
Метод вторинних угруповань. Стосовно до кримінальної статистики можна говорити про доцільність використання вторинних угруповань по таким, наприклад, ознакам, як місце і час здійснення злочину, вік засуджених, їхнє місце проживання, освіта.