Соціологія етнічних відносин (етносоціологія) та її вплив на дослідження соціальної сфери суспільства

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

 

Тема «Соціологія етнічних відносин (етносоціологія) та її вплив на дослідження соціальної сфери суспільства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірпінь – 2014

 

План:

Вступ

1.Предмет етносоціології  та передумови її виникнення

2.Концептуальні підходи до вивчення етносів

3. Нація як предмет дослідження етносоціології

4. Етносоціальні процеси

5. Актуальні проблеми етнічної соціології

6. Соціально-етнічні особливості розвитку України

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Проблема  визначення  предмета  етносоціології,  її  специфіки  є  сьогодні дискусійною. При її вирішенні необхідно враховувати, що етносоціологія є одним із різновидів соціологічних теорій, що мають у центрі своєї уваги або різноманітні сфери життєдіяльності суспільства, або різноманітні його інститути, або суб'єктів соціальних  відношень.  Саме  цей  останній  критерій  і  дозволяє  виділити етносоціологію  в  самостійну  галузь  системи  соціологічного  знання.  Водночас, етносоціологія  як  спеціальна  теорія  у  своїй  конкретній  дослідницькій  області повинна реалізувати характерне для соціології бачення суспільства як цілісності, у взаємозв'язку й взаємодії його основних сторін. Основну  мету  етносоціології  визначали,  як вивчення національного в соціальному і соціального в національному, а основну задачу бачили в аналізі детермінованості соціальних процесів національним чинником.  Відповідно  до  цього  предметною  галуззю  етносоціології  стають практично  всі  параметри  соціальної  структури  суспільства,  його  виробничо-економічна, політична, побутова, культурна тощо сфери, а об'єктом дослідження виступають люди тієї або іншої національності, тобто деяка множинність, що характеризується спільністю деяких ознак. У даному випадку- це національна приналежність.  У  такий  спосіб  мова  йде  про  соціальні  категорії,  у  кращому випадку  про  типологічні  групи,  а  не  про  реальні  соціальні  спільноти.  Це призводить до того, що етносоціологія перетворюється лише в аспект аналізу соціальних процесів і явищ. Але будь-яка спеціальна соціологічна теорія не може абстрагуватися від аналізу національної специфіки досліджуваних нею процесів і явищ, хоча й приділяє цьому меншу увагу, ніж наука, що спеціально займається цією проблемою.

В  центр  уваги  етносоціології  повинні висунутися такі проблеми, як визначення природи й сутності різноманітних форм об'єднання людей на етнічній основі, процес надбання номінальними групами 10 властивостей  колективного  суб'єкта,  рівні  його  соціальної  зрілості.  Особливу важливість  одержують  проблеми  розвитку  національної  свідомості  й самосвідомості,  національно-етнічної  ідентифікації,  мобілізації,  консолідації етнонаціональних груп, якісні і кількісні зміни, що відбуваються в їхньому складі, життєдіяльності. Останнє означає, що традиційна для вітчизняної етносоціології проблематика  зберігається,  але  одержує  дещо  інший  ракурс.  Специфіка етносоціології як науки визначається не тільки тим, що вона вивчає,  але  й  як  вивчає.  Відповідь  на  останнє  питання  випливає  із  загальної специфіки соціологічного підходу до вивчення суспільства і його підструктур.

Характерна для соціології цілісність бачення досліджуваних проблем, яка виступає  як  найважливіший  її  методологічний  принцип,  що  поширюється  на вивчення  життєдіяльності  етнонаціональних  спільностей,  визначає  місце етносоціології  в  ряду  етнологічних  наук.  Вирішуючи  питання  про  природу етнонаціональних утворень, їхню сутність, місце і роль у суспільстві, соціальні механізми  функціонування  і  розвитку,  етносоціологія  тим  самим  виконує методологічну роль стосовно інших спеціальних етнологічних дисциплін.

 

Комплексність підходів до вивчення етнопсихології забезпечується результатами досліджень:

 

етнографічних,

етнополітичних,

нодемографічних, 

    етнопсихологічних. 

 

 

 

 

 

 

 

1. Предмет етносоціології  та передумови її виникнення

 

Етнічні спільності — один із ключових елементів соціальної структури суспільства і невід'ємний фактор соціального розвитку суспільства.

№	Значимість етнічних спільностей у суспільному прогресі
1.	вони є одними із найдавніших соціальних утворень
2.	являють собою численні групи індивідів
3.	етноси є носіями специфічних соціокультурних цінностей, історичного досвіду, тому вони відіграють велику роль в соціалізації як окремих індивідів, так і соціальних груп
4.	беруть активну участь в політичних, культурних, економічних процесах і є, таким чином, однією з найважливіших соціальних складових суспільства

 

Тому очевидно, що вивчення народів та націй як соціальних спільнот є одним із основних предметів досліджень соціологічної науки. Займається ж аналізом закономірностей функціонування етнічних спільнот окрема галузь соціології — етносоціологія.

Етносоціологія — відносно молода галузь соціологічних знань, яка виникла на межі етнографії і соціології. Поняття "етносоціологія" походить від двох слів "етнос" — народ і "соціологія" - вчення про суспільство. Таким чином, в буквальному перекладі етносоціологія означає вчення про суспільство та місце в ньому народів.

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

У сучасному суспільстві інтерес до етносоціології зріс, що пояснюється рядом об'єктивних факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об'єктивні фактори, що посилили інтерес до вивчення етносоціології

 

№	Об’єктивні фактори	Події, які їх зумовили
1.	пожвавлення активності окремих народів та націй - "етнічний ренесанс"	викликаний у першу чергу політичними процесами, зокрема, розпадом колоніальних систем, закінченням холодної війни, руйнуванням тоталітарних комуністичних режимів у Східній Європі та розбудови незалежних держав, сприяння збереженню та розвитку національних культур та мов окремих етносів, пов'язаних з демократизацією світового суспільства.
2.	загострення міжетнічних взаємин у сучасному світі	призвело до міжетнічних конфліктів у ряді регіонів світу. Це також свідчить про активізацію етнічних спільнот, розширення їхньої участі в сучасних соціальних процесах

 

 

 

Тому, аналізуючи ці два найважливіших фактори, які сприяли розвитку етнопсихології як науки, можемо сказати, що сьогодні етносоціологія стала однією з провідних галузей соціологічної науки.

 

 

 

 

Етнсоціологія вивчає

 

етнічні спільності

 

 

як соціальні утворення, як суб'єкти і об'єкти соціальних відносин.

закономірностей формування і розвитку етносів

 

їх місце у сучасних суспільних процесах.

міжетнічної взаємодії

(міжнаціональних конфліктів)

 

соціальну структуру суспільства й соціальну стратифікацію

використання і розподіл трудових ресурсів

 

 

процеси політичного життя — державотворенняутворення і функціонування

 політичних партій,

 у яких народи і  нації є основною

 соціальною базою.

 

Таким чином, предмет етносоціології виявляється досить об'ємним, відмінним від предмета інших наук, котрі досліджують етнічні спільноти.

	Складовві етносоціології
1.	Походження і розвиток етнічних спільностей;
2.	Вплив етнічних спільнот на різноманітні соціальні процеси, їхню роль у суспільному житті;
3.	Динаміку змін у культурі, мові, побуті різних етносів;
4.	Соціальні зв'язки та соціальні відносини, що виникають між етносами, тобто міжетнічні взаємини.

Звідси можна зробити висновок що:

Етносоціологія — це галузь соціологічних знань, яка вивчає основні тенденції утворення і розвитку етнічних спільностей, їх взаємовідносини між собою, а також механізми їх входження в систему соціальних відносин.

Як і кожна галузь соціології, етносоціологія має власний категоріальний апарат. До основних категорій цієї соціологічної дисципліни належать плем'я, народність, народ, нація, міжетнічна взаємодія, національна свідомість, націоналізм та багато інших.

 

	Основні функції етносоціології
1.	визначення і усвідомлення ролі етнічних спільнот у суспільному житті;
2.	сприяння розвитку національної свідомості та національної культури;
3.	сприяння розвитку почуттів патріотизму та національної гідності;
4.	налагодження механізмів міжетнічних відносин та інші.

 

Починаючи з кінця 80-тих pp. етносоціологія як наука формується і в Україні.

 

Українська етносоціологія досліджує

 

 

етнічний

склад

українського суспільства,

визначення статусу українського етносу й національних меншин, міжетнічні стосунки в українському суспільстві.

 

 

 

 

2. Концептуальні  підходи до вивчення етносів

Головним поняттям етносоціології є, безумовно, етнос. Ключовим питанням в дослідженні етносу до сьогодні залишається з'ясування його суті та характеру виникнення і розвитку — етногенезу.

Етногенез — процес походження, формування і розвитку етнічних спільностей, сучасних народів та націй.

Етнос є складним соціокультурним феноменом, який трактується сучасними дослідниками по-різному. Це стало причиною формування багатьох різноманітних концепцій етносів, з цієї причини наводиться чимало й визначень цього поняття.

Концепції етносу
Перша група етногенезу	Друга група етногенезу
Розглядає етнос як природне утворення, що склалось історично. Виникнення етносу не залежить від волі й бажань окремих людей, що є його членами. Формування етносів за цією концепцією — явище об'єктивне і невідворотне, вони є прямим продовженням розвитку роду та племені, і в свою чергу призводить до утворення нації (Ю. Бромлей, Е. Сміт).	Згідно другої концепції утворення етносів хоча і пов'язане з процесами у природі, проте вони формуються окремими соціальними суб'єктами, тобто є штучно утвореними (Л. Гумільов, Ф. Геккманн, Е. Геллнер). .

 

Етнос — це стійка сукупність людей, що історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості свого побуту, культури, мови та психіки, усвідомлення єдності та відмінності від інших подібних утворень, зафіксоване у самоназві.

 

Погляди на етногенез
Представник	Поняття етносу
Ю. Бромлей (відомий російський вчений, академік)	Етнос формується на основі єдності території та економічного життя, але в процесі історичного розвитку багато етносів втрачають спільність території і частини їх проживають на території інших народів, де формують етнічні групи, які втім зберігають основні ознаки свого етносу.
Л. Гумільов (російський соціолог, прихильником концепції штучно сконструйованих етносів)	Етноси формуються не завдяки природним чинникам, а завдяки бажанням і волі окремих осіб, осіб з харизматичною вдачею, чий вплив на інших людей важко переоцінити.