Проблема працевлаштування, погляди на зайнятість та вибір майбутньої професії серед молоді

Сучасний світ професій надзвичайно розмаїтий. Ту т є професії, що збереглися з давніх часів, а також ті, що виникли нещодавно. Орієнтуючись на професію, з якою без проблем можна буде знайти роботу, слід виходити з аксіоми, що досягнення визначеного результату є завжди наслідком підпорядкування своїх дій передбачуваним обставинам майбутнього. Реалізація цього твердження, крім іншого, вимагає обізнаності із загальними тенденціями розвитку процесів на ринку праці і у сфері зайнятості. Ті, кому краще вдається передбачити майбутні запити ринку праці і завчасно почати підготовку, мають вигідніші позиції в боротьбі за високооплачувані, кар'єрно перспективні робочі місця.Як стверджують соціологи, ніколи ще людство не переживало таких глибинних і кардинальних змін у сфері праці, як нині. Старіння і відмирання давніх професій супроводжується появою нових, привабливих, престижних. Зокрема, в Україні у зв'язку зі становленням ринкової економіки, ріст комерційних структур (банків, страхових і рекламних компаній, промислових, будівельних і торговельних холдингів, приватних туристичних агенцій тощо) неминуче призвів до появи нових професій. В управлінні й адміністративно-виробничому забезпеченні зафіксовано створення робочих місць для банківських працівників, аудиторів, брокерів і дилерів, менеджерів-управлінців, державних службовців нового покоління.На рівні робочих професій у сфері послуг відбулося масове створення робочих місць для охоронців, інкасаторів, експедиторів тощо. У період трансформаційної кризи робочі місця для представників традиційних професій — економістів, бухгалтерів, статистів (у першій групі); продавців, прибиральників, кухарів (у другій групі) інтенсивно скорочувалися. Як фіксують дослідники, налагоджувальник автоматів та напівавтоматів, апаратник хімічного виробництва, сталевар, токар витрачають у середньому 60% свого робочого часу на контроль, регулювання, розрахунки, що потребує не тільки глибокого знання спеціальності, а й ґрунтовної теоретичної підготовки з фізики, математики, хімії.Нині зростає потреба у спеціалістах, які обслуговують складну техніку. Нова електронна технологія, яка широко впроваджується майже в усі види економічної діяльності, змінює структуру попиту на робочу силу в основному внаслідок виникнення та поширення нових, більш складних професій. Комп'ютеризація виробництва зобов’язує працівника до самостійності у прийнятті рішень, продукуванні ним власних ідей, що передбачає необхідність постійно аналізувати інформацію, грамотно втручатись у перебіг виробництва, планувати свої дії, передбачати і швидко вирішувати нестандартні ситуації. Це вимагає від усіх учасників трудового процесу активізації сенсорики, моторики й інтелекту. Звідси — підвищення вимог до людини, її очікувань і претензій щодо престижності виконуваної роботи і розміру оплати праці.Сучасні роботодавці пред'являють досить високі вимоги до найманих працівників. Під час оцінювання претендента на посаду пріоритети змістилися на користь якісних показників, пов'язаних не тільки з легко фіксованими рівнем освіти, віком людини, а й, передусім, зі структурою її професійної придатності: інтереси, здібності, стан здоров'я та інші фактори. Від сучасного працівника вимагають не тільки усвідомленої і натренованої звички до трудової напруги, а й вподобання до творчості, самореалізації в індивідуальних і спільних з колегами зусиллях. Безпосередньо під час прийому на роботу роботодавці прагнуть мати чітке й об'єктивне уявлення про інтелектуальний ресурс майбутніх безпосередніх виконавців робіт. Нині керівництво фірм надає особливого значення і зовнішньому виглядові працівника, і його мовленню, і стилю мислення, вмінню спілкуватися з людьми. Звісно, що йдеться про посади, що визначають якість продукції та імідж фірми: провідні інженери-конструктори, інженери-технологи, керівники структурних підрозділів підприємств.

 

 

 

Розділ 3.Програма соціологічного дослідження:

Проблема працевлаштування, погляди на зайнятість та на майбутнє молоді

1. Проблема пов*язана  з гострим погіршенням працевлаштування сучасної молоді , не достаток робочих місць,  погіршення морального, соціального, економічного та психологічного положення молоді  пов*язаних з гострими змінами політичного укладу в державі . Хотілось відмітити що за останні десять років студентам все трудніше знайти роботу яка би більш менш підходила здобутому фаху  чи відповідала стану фізичного здоров*я. Життя характеризується матеріальними та духовними процесами . Саме його форми залежать від політичного, економічного стану та самого бажання здобути певну посаду в певній галузі промисловості та отримання психологічної рівноваги та спокою!
2. Об*єкт:  Об*єктом мого дослідження являється молодь. Більша частина молоді відноситься до освіти та подальшого місця праці байдуже, що приводить до кризи в майбутньому.
3. Предмет: Відносини до зайнятості та освіти.
4. Ціль: з*ясувати причини через які молодь не може здобути бажану освіту чи посаду.
5. Задачі: Вияснити головну причину чому молодь не спроможна здобути бажану освіту, дослідити специфіку відносин до праці, чоловік і жінок різного економічного положення.
6. Гіпотези: Більшість молоді не турбує в даний момент що буде далі та яким буде їх життя. 1. Розваги перш за все. 2. Сімейне чи матеріальне положення заважає отриманню освіти. 3. Духовне положення (стрес) заважає вчитися чи працювати. 4. Відчуття нерівності та несправедливого ставлення до певної особи.
7. Виборча сукупність: в даному досліді генеральна сукупність являється вся молодь віком від 17 до 22 років. Виборча сукупність дорівнює 20 чоловік. 12 чоловічого та 8 жіночого роду.  Це дослідження не претендує на більшу репрезентативність отриманих даних.
8. Основні методи збору інформації: проведення виборчого дослідження за допомогою анкетування.
9. Інструментарій: Анкета.

 

3.1 Звіт

Ми провели соціологічне дослідження на тему: «Проблема працевлаштування, погляди на зайнятість та вибір майбутньої професії серед молоді» Всього було опитано 20 осіб: 12 чоловічого та 8 жіночого роду. Мі досягли поставленої мети ( дізналися про погляди сучасної молоді на занятість, вибір професії та най головні проблеми працевлаштування на думку молоді ).

    Більшу частину  молоді непокоїть проблема працевлаштування, вибір професії та свера зайнятості  якій респондент буде присвячувати  свої сили: 80% непокоїть це питання.

Більшість молоді думають  про майбутнє з тривогою і невпевненістю (68%) і з надією та оптимізмом (20%).

Серед опитаних 86% вважають, що все залежить від них самих, і лише незначна частина (8%) вважають, що їх майбутнє на 90% залежить від зв’язків з допомогою яких вирішується  проблема працевлаштування.

75% опитаних не збираються  працювати за отриманою професією  а освіту здобувають лише заради  диплома,  19% здобувають вибрану  освіту для продовження діяльності  в данній сфері, також ці 75% незначно турбує свера зайнятості  а більшою частиною заробітна  плата.

70% ставлять кар*єрний  зріст перш за все ( переважно  чоловіки )

Як висновок можна сказати, що поставлена мною мета була досягнута. Головним завданням мого дослідження  було визначити  відношення молоді до теперішніх проблем працевлаштування та від чого залежить вибір майбутньої професії. Таким чином гіпотеза що молодь турбується про отримання посади яка буде приносити прибуток та задовольняти потреби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Молодь уже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні й соціальні структури суспільства.

Молодь – це соціально-демографічна група суспільства, що перебуває  в стадії трудового й соціального  самовизначення й володіє рядом  специфічних ознак, що відрізняють  її від громадян іншого віку. Вона має  ряд особливостей, які з погляду  оцінки трудових ресурсів є як достоїнствами (високий освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, бажання працювати й використовувати  отримані в навчальному закладі  знання на практиці), так і недоліками (відсутність практичного досвіду  й трудових навичок, завищені вимоги до передбачуваної роботи, завищена самооцінка й ін.).

Останнім часом все  більше число молодих людей вважає одержання повноцінної освіти необхідною умовою досягнення бажаного соціального  статусу й більш високого матеріального  становища, певною гарантією від  безробіття.

Вирішальним причинним фактором результативності діяльності молодих  людей є їхня мотивація.

При розгляді мотивації варто  зосередитися на факторах зовнішніх і внутрішніх, які заважають активізувати діяльність молоді на досягнення поставлених цілей.

Зовнішній фактор, що не залежить від самого суб'єкта, – це низька конкурентоспроможність молоді на ринку  праці, він обумовлений:

• недоліком професійного досвіду;
• слабкою соціальною захищеністю, необґрунтовано низькою системою оплати праці в країні.

Внутрішній фактор, що залежить від  самого суб'єкта, – освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, він обумовлений:

• амбіційністю випускників сучасних вузів;
• завищеними вимогами до умов і оплати праці;
• не бажання робити кар'єру із самих «низів»;
• відсутність чіткої професійної визначеності.

Здебільшого молоді люди не мають  повного й адекватного уявлення про реальне положення сучасного  ринку праці, тенденції його розвитку, не мають навичок пошуку роботи й  спілкування з роботодавцями, що надає право вважати, що молодь має  потребу в більше повній і точній інформації про ринок праці.

 

Необхідно вирішувати проблему збільшення зайнятості й комплексно підходити до її рішення:

1. Держава повинна подбати про створення атмосфери соціальної стабільності й захищеності для розглянутої верстви населення (адже молодь – це майбутнє нації).
2. Органи місцевого самоврядування повинні активно стежити за положенням на ринку праці свого регіону.
3. Необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальних закладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця.

Важливе значення має створення  умов, що сприяють залученню й закріпленню  молодих фахівців на виробництві, це: гідна заробітна плата й своєчасність її виплати, наявність соціальних гарантій працівнику, можливість просування по службі, рішення житлового питання, прояв ініціативи про проведення виробничої практики студентів середньої  й учнів початкової професійної  освіти на підприємствах, відродження  традицій наставництва на виробництві. Необхідно визнати сферу молодіжної зайнятості пріоритетною частиною соціальної політики держави, тому що молодь – найбільший стратегічний ресурс країни.

Державна служба зайнятості повинна стати активним партнером  у формуванні системи збереження й розвитку трудових ресурсів при  зацікавленій участі всіх структур.

Труднощі, з якими зіштовхується  суспільство у своїх зусиллях по соціалізації й інтеграції молоді, виникають із нестикування між потребами  й устремліннями молодих людей, з одного боку, і з того, що пропонує й жадає від них суспільство, з іншого. Щоб вирішити дане протиріччя, молоді необхідно створити умови  для самореалізації, дати можливість вносити свій внесок у розвиток суспільства.Причому, не тільки суспільство, виховуючи й  навчаючи, соціалізує молодь, але й  сама молодь, що несе нові ідеї й погляди, у свою чергу, змушує суспільство  пристосовуватися до неї й змінюватися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Горелов Н.А. Экономика трудовых ресурсов: Учебное пособие для студентов экономических специальностей вузов. – М.: Высшая школа, 1989. – с. 164 -174;
2. Городяненко В.Т., Гілюн О.В., Демічева А.В., ЛегезаС В. та ін. Соціологія. Підручник для ВНЗ.-К.: Академія. – 2005 – 560 с.;
3. Заяць Т.А., Кравченко В.Л. Методологічні аспекти дослідження молодіжного сегменту ринку праці // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – Вип. 15. – С. 16–26;
4. Карташов С.А., Одегов Ю.Г. Рынок труда: проблемы формирования и управления (на примере г. Москвы). – М.: Финстатинформ, 1998. – с. 52;
5. Кравченко В.Л. Молодіжний сегмент ринку праці: новітні тенденції та перспективи розвитку в Україні // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил в Україні. – 2007. – Вип. 5. – С. 197–203;
6. Кравченко В.Л. Оцінка зрушень у молодіжному сегменті ринку праці за формами власності України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – С. 131–134;
7. Кравченко В.Л. Проблеми ефективного використання праці молоді в Україні // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ. – 2005. – С. 180–184;
8. Кравченко В.Л. Сучасний стан зайнятості молоді в регіонах України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – Ч. І. – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – С. 195–198;
9. Методические указания к разработке государственных планов экономического и социального развития СССР. – М.: Экономика, 1980. – с. 542 -563;
10. Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. – К.: УНДІПМ, 1992–1997. – Вип. 1–6;
11. Молодь України у дзеркалі соціології / За ред. О. Балакірєвої, О. Яременка. – К.: УІСД, 2001;
12. Одегов Ю.Г., Журавлев П.В. Управление персоналом: Учебник для вузов. – М.: Финстатинформ, 1997. – с. 462;
13. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 35–39;
14. Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учебное пособие. – М.: Изд-во МИК, 1998. – с. 70;
15. Руденко Г.Г., Кулапов М.Н., Карташов С.А. Рынок труда: Учебник. – М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1997. – с. 121;
16. Рынок труда и доходы населения / Под ред. Н.А. Волгина: Учебное пособие. – М.: ИИД «Филинъ», 1999. – с. 27;
17. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Уклад. В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін. Під заг. ред. В.І. Воловича. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. – 736 с.;
18. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За редакцією В.Г. Породяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 384 с.;
19. Тарабукін Ю.О. Соціологія молоді: Курс лекцій. К.: Фітосоціоцентр, 2001;