Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Сентября 2014 в 21:22, реферат
Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне
втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.
В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:
забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;
оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;
забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;
• довготермінове прогнозування;
• формування переліку стратегічних напрямів і державних програм, що пов'язані з нововведеннями у найважливіших секторах економіки та соціального розвитку, таких як харчова та оздоровча сфери, фармакологія, будівельні матеріали та технології, товари народного споживання, екологія та ін.;
• створення системи органів регулювання інноваційної діяльності, починаючи зі структур загальнонаціонального рівня та створення органів, які забезпечують контроль і реалізацію певних рішень на всіх рівнях управління;
• формування мережі наукових закладів;
• створення ефективного механізму концентрації науково-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах і масштабне фінансування інноваційних проектів, включаючи залучення зарубіжних фондів, та міжнародних проектів з найкапіталомісткіших напрямів науково-технічного прогресу, включаючи космічні дослідження, розвиток енергетики та медичної сфери.
Державні комплексні науково-технічні програми та міжгалузеві інноваційні проекти фінансуються за рахунок бюджету держави, а галузеві інноваційні програми — за рахунок коштів підприємств та організацій.
В Україні створено Державний інноваційний фонд (Д1Ф), до складу якого входить 27 регіональних відділень (у кожній облас-'гі, АР Крим та містах Києві і Севастополі), які проводять конкурси проектів, що мають державне значення, та залучають для їх фінансування кошти банків, компаній, відомств, що зацікавлені в реалізації цих проектів. Кошти Д1Ф формуються за рахунок відрахувань підприємств та організацій у розмірі 1 % від обсягу реалізованої продукції з відношення витрат на собівартість продукції, з яких 0,3 % перераховується до центрального органу Д1Ф, 0,7 % — в його регіональні відділення.
25. Сутність і класифікація фінансових ризиків.
.Сутність
та класифікація фін ризиків. Ф
26. Політика управління фінансовими ризиками.
Політика управ-ня фін ризиками. Політика управ-ня фін ризиками являє собою частину спільної фін стратегії під-ва, яка заключ-ся в розробці с-ми заходів по нейтралізації можливих негативних фін наслідків ризиків, пов'язаних із здійсненням різних аспектів фін д-ті. Форм-ня та реаліз-я політики управ-ня фін ризиками передбачає здійсненя таких заходів: 1) ідентифікація окремих видів ризиків, пов'язаних з фін д-тю; 2) оцінка широти та достовірності інформ-ї, яка необхідна для визнач рівня фін ризику; 3) вибір і викор-ня відповід методів оцінки ймовірності настання ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 4) визнач розміру можливих фін втрат при настанні ризикованої події по окремим видам фін ризиків; 5) дослід-ня факторів, які вплив на рівень фін ризиків під-ва; 6) встанов-ня гранично допустимого рівня фін ризиків по окремим фін операціям і видам фін д-ті; 7) визнач направлення нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 8) вибір і викор-ня внутр мех-мів нейтралізації негативних наслідків окремих видів фін ризиків; 9) вибір форм і видів страх-ня окремих фін ризиків під-ва; 10) оцінка результативності нейтраліз-ї і орг-ї моніторінга фін ризиків.