Обєкт, мета та завдання фін менеджменту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Сентября 2014 в 21:22, реферат

Краткое описание

Головна мета фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне
втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.
В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:
забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;
оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;
забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;

Прикрепленные файлы: 1 файл

фін. менеджмент.docx

— 267.30 Кб (Скачать документ)

20. Сутність, об’єкти і класифікація інвестицій.

 

Яндекс.Директ

 Распродажа ветровок и пуховиковОкончательная распродажа осенних ветровок и пуховиков от 449 гривен.Ветровки Индия·Ветровки Новинки·Куртки Зимние·Пуховики Распродажаbraggart.ua

 Кредитка от «Ренессанс Кредит»Бесплатная кредитка за 15 минут. Без комиссии во всех банкоматах!rccf.ua


    

 
 

Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства

Сутність визначення найефективніших напрямів вкладення залученого капіталу. Цілі інвестування та його ознаки. Класифікація інвестицій за об’єктами вкладень, оцінка їх доцільності з фіксованою ставкою дохідності. Ризик зміни процентних ставок і дюрація.

Рубрика: Финансы, деньги и налоги 
Вид: контрольная работа 
Язык: украинский 
Дата добавления: 23.03.2013 
Размер файла: 46,2 K

Полная информация о работе

Скачать работу можно здесь

 


Яндекс.Директ

 Банк Русский СтандартОтзывы о банке. Народный рейтинг. Узнайте всю правду. Оставьте отзыв!banki.ua

 Куртки в интернет-магазинеОтличный выбор трендовых курток на сайте bonprix.ua! Закажите и примерьте.bonprix.ua


 


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

 

Название работы: 

E-mail (не обязательно): 

Ваше имя или ник: 

Файл: 

 
 
Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны


Подобные работы

 
1. Доходи від фінансових вкладень підприємства 
Сутність та економічна роль фінансових вкладень підприємства. Принципи інвестування. Основні цілі здійснення фінансових інвестицій, їх переваги і недоліки. Класифікація інвестицій за об’єктами вкладень. Види доходів від фінансової діяльності підприємства. 
реферат [35,8 K], добавлена 20.06.2012 
 
2. Фінансові інвестиції 
Особливості та форми здійснення фінансових інвестицій, їх економічна суть та класифікація. Оцінка якостей фінансових інструментів інвестування. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Оперативне управління портфелем інвестицій. 
контрольная работа [836,5 K], добавлена 28.09.2009 
 
3. Класифікація бюджету підприємства 
Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Теорія фінансової стратегії. Стадії управління грошовими потоками. Оцінка доцільності фінансових інвестицій в акції. Основні змінні в аналізі надійності вкладень. Зміст бюджету підприємства, його класифікація. 
контрольная работа [33,4 K], добавлена 27.10.2008 
 
4. Джерела фінансування виробничих інвестицій підприємств 
Сутність і класифікація інвестицій, їх відмінні риси та особливості використання. Характеристика капітальних вкладень підприємства, загальні підходи до їх планування. Аналіз визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій. 
курсовая работа [1,4 M], добавлена 19.01.2010 
 
5. Сутність та види інвестицій. Поняття левериджа і його види 
Економічна сутність інвестицій. Найбільш суттєві ознаки інвестицій. Види реальних інвестицій. Прямі та портфельні іноземні (чи зарубіжні) інвестиції як основа підприємницького капіталу. Види левериджу: фінансовий; виробничий; виробничо-фінансовий. 
контрольная работа [86,9 K], добавлена 13.03.2010 
 
6. Інвестиційна діяльність підприємства 
Економічна сутність інвестицій. Класифікація інвестицій, основні поняття інвестиційної діяльності. Процес управління інвестиціями компанії. Характеристика інвестиційної діяльності в Україні. Особливості форми здійснення фінансових інвестицій підприємства. 
реферат [938,4 K], добавлена 15.01.2010 
 
7. Основи фінансового інвестування 
Форми та класифікація фінансових інвестицій. Облігації внутрішньої державної і місцевої позик. Вексель як окремий вид цінних паперів, різновиди казначейських зобов'язань. Міжнародна діяльність на ринку фінансових інвестицій: інвестування у звичайні акції. 
контрольная работа [62,1 K], добавлена 28.09.2009 
 
8. Режим прямого іноземного інвестування. Порівняльно-правова характеристика 
Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація. Інвестиційний клімат України. Гарантії прав та законних інтересів іноземних інвесторів. Стимулювання здійснення прямого іноземного інвестування. Аналіз впливу іноземних інвестицій на економіку України. 
дипломная работа [181,2 K], добавлена 17.11.2011 
 
9. Аналіз фінансових інвестицій 
Поняття та визначення фінансових інвестицій. Оцінка майбутньої вартості грошових вкладень. Оціночна система показників доходності акцій. Методи оцінки облігацій та векселів. Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів. Фінансові зобов'язання. 
реферат [35,3 K], добавлена 15.02.2011 
 
10. Аналіз проекту інвестицій 
Економічне обгрунтовування доцільності вкладення інвестицій на розвиток виробництва. Складання прогнозів найефективнішого вкладання фінансових ресурсів в земельні ділянки, виробниче устаткування, природні ресурси, розвиток продукту, цінні папери. 
контрольная работа [24,1 K], добавлена 20.06.2009 
 
 
Другие работы, подобные Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства

3 простых ШАГА как избавиться  от "шишки" навсегда... СМОТРИ!


Быстро БРОСИТЬ курить поможет ЭТО! Никогда бы не подумал! Нужно...



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

Одним з найважливіших завдань фінансових служб на підприємстві є визначення найефективніших напрямів вкладення залученого капіталу. Інформація про здійснені підприємством вкладення міститься в активі балансу. Загалом інвестиції -- це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Досить часто під інвестиціями розуміють лише довгострокові вкладення підприємств з метою отримання прибутку. Хоча залучений капітал може бути інвестований як у необоротні (довгострокові), так і в оборотні (короткострокові) активи.

Приймаючи рішення щодо вкладання коштів у той чи інший об'єкт інвестицій, потенційні інвестори повинні визначитися з такими основними питаннями:

1) цілі інвестування;

2) сума коштів, яку вони можуть інвестувати;

3) строки, на які кошти  можуть бути заморожені в інвестиційні вкладення;

4) собівартість окремого  об'єкта інвестицій;

5) сума доходів (процентів, дивідендів), на яку вони можуть  розраховувати, вклавши кошти в об'єкт інвестицій;

6) можливі вигоди та  доходи від альтернативного використання капіталу;

7) ризики, пов'язані з інвестуванням;

8) ліквідність фінансових  інвестицій, тобто швидкість і  спроможність їх трансформації  у грошові кошти.

Інвестиції здебільшого класифікуються за такими ознаками:

об'єктами вкладення (фінансові та реальні);

строками інвестування (короткострокові, довгострокові);

характером участі в інвестиційному процесі (прямі, непрямі). 

Рис. 8.1. Класифікація інвестицій за об'єктами вкладень

Види інвестицій у розрізі об'єктів вкладень характеризує рис. 8.1. Діяльність фінансиста зосереджена переважно на управлінні фінансовими інвестиціями. Під фінансовими інвестиціями розуміються активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансові вкладення можуть бути довго- і короткострокові. Розрізняють також вкладення у корпоративні права інших підприємств і вкладення в боргові фінансові інструменти тощо.

До основних цілей здійснення фінансових інвестицій підприємств належать:

· одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);

· поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т. ч. з метою його ліквідації;

· створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

· поліпшення фінансово-господарських зв'язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;

· диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегмента ринку;

· збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Доходи, отримані підприємством від здійснення фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

· дохід від участі в капіталі -- дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;

· інші фінансові доходи -- дивіденди, проценти, сума збільшення балансової вартості інвестицій та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);

· інші доходи -- дохід від реалізації фінансових інвестицій.

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові результати відображаються за статтями:

· втрати від участі в капіталі -- збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);

· інші витрати -- собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової вартості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Для успішної реалізації підприємствами інвестиційних проектів доцільно впроваджувати так званий інвестиційний контролінг, який включає планування інвестицій, узгодження та затвердження інвестиційних проектів, супроводження проектів і поточне рапортування про проміжні результати їх виконання, а також інвестиційний контроль.

Довгострокові фінансові інвестиції

Під довгостроковими фінансовими інвестиціями розуміються фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвестиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Отже, довгостроковими інвестиціями можуть бути також і вкладення, які спочатку планувалося здійснювати на термін менше одного року у разі, якщо, виходячи із ситуації на ринку, підприємство визнає за неможливе їх реалізацію протягом короткого періоду. Ідеться про низьколіквідні або неліквідні активи.

У довгострокові фінансові інвестиції можуть здійснюватися вкладення підприємства з метою одержання прибутку, здобуття контролю над іншими підприємствами, одержання доступу на певний сегмент ринку, створення інтегрованих корпоративних структур, диверсифікації діяльності тощо. Зазначимо, що через інструментарій довгострокових фінансових інвестицій можна опосередковано здійснювати реальні інвестиції. Наприклад, замість вкладання коштів у придбання основних засобів для розвитку нового виробництва можна придбати контрольний пакет корпоративних прав підприємства, яке володіє відповідними необоротними активами, чи заснувати дочірнє підприємство, наділивши його статутним капіталом, за рахунок якого будуть здійснені реальні інвестиції.

Об'єктами довгострокового фінансового інвестування можуть бути:

· цінні папери, які засвідчують право власності (акції);

· цінні папери, що засвідчують відносини позички (облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі);

· облігації державних та місцевих позик;

· вкладення в статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.

Довгострокові фінансові інвестиції в балансі підприємства-інвестора відображаються за такими позиціями:

· довгострокові фінансові інвестиції, котрі обліковуються за методом участі в капіталі,

· інші фінансові інвестиції.

До складу довгострокових фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, належать:

· інвестиції в асоційовані підприємства -- підприємства, в яких інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора;

· вкладення у дочірні підприємства -- підприємства, що перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства (контроль -- вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності). При з'ясуванні питання про віднесення підприємства до категорії дочірніх вирішальну роль відіграє ступінь впливу інвестора при прийнятті рішень стосовно ключових питань господарської діяльності об'єкта інвестування;

· вкладення в спільну діяльність -- господарська діяльність зі створенням юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

До інших довгострокових фінансових інвестицій належать усі інші фінансові вкладення, які можуть бути об'єктами інвестування: облігації, вкладення в корпоративні права підприємств, які не належать до вище перелічених, тощо.


21. Етапи управляння інвестиціями.

Управління інвестиціями включає: зясування сутності і форм інвестицій, класифікацію інвестицій підприємства, управління реальними інвестиціями, управління джерелами фінансування капітальних вкладень, управління фінансовими інвестиціями, визначення методів оцінки ефективності окремих фінансових інструментів інвестування, управління формуванням портфеля фінансових інвестицій. Інвестиції можна класифікувати: за видами цінностей (матеріальні, нематеріальні, фінансові); за цілями застосування (реінвестиції, нетто-інвестиції); за терміном інвестування (короткострокові, довгострокові); за характером участі суб'єкта в інвестуванні (прямі, непрямі); за походженням капіталу що інвестується (державні, приватні, змішані, вітчизняні, іноземні).Інвест політика під-ва передбачає: 1 формування окремих напрямів інвест д-ті під-ва у відповід з стратегією його еко розвитку. 2 дослідження і облік умов зовн інвест середовища і кон'юнктури інвест ринку. 3 пошук окремих об'єктів інвестування і оцінка їх відповідності напрямкам інвест д-ті під-в. 4 забезпечення високої ефективності інвестицій. 5 забезпечення мінімізації фін ризиків, пов'яз з інвест д-тю. 6 забезпеч ліквідності інвестицій. 7 визначення необхід о'єму інвест рес-сів і оптимізація стр-ри їх джерел. 8 форм-ня і оцінка інвест портфелю під-ва. 9 забезпеч-ня шляхів прискорення реалізації інвест програм.

22. Характеристика джерел фінансування інвестиційної діяльності.

. Джерела фінансування інвестиційної  діяльності

3.1 Резервні фонди підприємства  як джерело інвестицій

Відповідно до чинного законодавства кожен суб'єкт господарювання зобов'язаний створювати резервний фонд у розмірі не менш як 25% від статутного фонду за рахунок відрахувань не менш як 5% прибутку, який залишається у його розпорядженні після сплати податків, штрафів і процентів за користування частиною кредитів. Цей фонд створюється на випадок покриття можливих збитків у діяльності підприємства та на інші потреби.

Резервний фонд, як правило, не є високоліквідним активом для розрахунків із кредиторами у разі виникнення у підприємства неплатежів чи загрози банкрутства.

Високі вимоги щодо наявності резервів, які забезпечують термінову ліквідність, ставляться до таких суб'єктів підприємницької діяльності, як комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди. Це пояснюється тим, що банкрутство цих структур спричинює досить значний резонанс у суспільстві. Неплатоспроможність будь-якої комерційної структури також призводить до негативних наслідків, тим паче що нині в Україні суб'єкти підприємницької діяльності здебільшого об'єднані у господарські товариства, які налічують сотні, а то й тисячі учасників. Учасники збанкрутілих товариств втрачають свій капітал. Цілком очевидно, що термінова ліквідність має бути обов'язковою для усіх суб'єктів підприємницької діяльності. На захисті безпеки підприємницької діяльності у суспільстві повинна стояти держава.

Сприяти розв'язанню цієї проблеми може відокремлене зберігання резервних фондів суб'єктів підприємницької діяльності від їх основних і обігових коштів, а також контроль з боку державних органів за формуванням і використанням цих фондів. Такі обов'язки можна покласти на Комітет у справах банкрутств і податкові органи.

Оскільки створені на сьогодні резервні фонди не всі підприємства в змозі швидко вивільнити з обороту та перерахувати в Український банк реконструкції та розвитку, доцільно встановити календарний графік такого перерахування.

У разі виникнення збитків у діяльності суб'єкта підприємництва за результатами звітного року або загрози банкрутства кошти з рахунка в Українському банку реконструкції та розвитку повинні повертатися йому у необхідних розмірах за висновками аудитора чи Комітету у справах банкрутств. Таким чином, внески резервного фонду до банку будуть фактично довготерміновими вкладами до запитання. Тому плата за такі вклади має бути меншою від плати за строкові депозити, але дещо вищою від плати за вклади до запитання. Це дасть можливість Українському банку реконструкції та розвитку надавати інвестиційні кредити своїм клієнтам на вигідніших для них умовах.

3.2 Фінансове забезпечення інвестиційної  діяльності підприємств шляхом кредитування

Одним із джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємств є комерційний кредит (у грошовішій чи товарній формі), який надається на засадах платності, добровільності, поворотності, строковості, ефективності, цільового використання. Користувачами довгострокових (інвестиційних) кредитних ресурсів, як правило, є інвестори -- такі суб'єкти господарювання, які вкладають власні й залучені кошти у відтворення (зростання) основного й оборотного капіталів із метою отримання прибутку.

Кредитний ринок сприяє зростанню виробництва й товарообігу, руху капіталів, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації інновацій, оновленню основного капіталу. У цьому розумінні ринок опосередковує різні фази відтворення, є своєрідною опорою матеріальної сфери виробництва, звідки вона одержує додаткові грошові ресурси. Кредит розв'язує протиріччя між необхідністю вільного переходу капіталу з одних галузей виробництва в інші й закріпленістю виробничого капіталу у певній натуральній формі. Він також дає змогу переборювати обмеженість індивідуального капітану. Водночас кредит необхідний для підтримки безперервності кругообігу фондів чинних підприємств. Перехідна економіка України відчуває гостру нестачу інвестиційних ресурсів. Це викликано насамперед низькою інвестиційною активністю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання. Ринок інвестиційних кредитів в Україні, незважаючи на позитивну динаміку розвитку протягом останніх трьох років, досить звужений і не забезпечує потреб економіки і промисловості.

Інвестиційна сфера української економіки має низку проблем-- неефективна економічна (зокрема інвестиційна) політика держави, що свідчить тривалий процес "проїдання" основного капіталу та небажання багатьох суб'єктів господарювання працювати у легальному секторі;

-- неефективна амортизаційна політика, яка має переважно податкове  об ґрунтування і не враховує  довгострокових цілей розвитку  економіки й промисловості;

-- наявність суттєвих диспропорцій  розвитку інвестиційної сфери  як наслідок дії структурних  деформацій з мілітаризованої  і неефективної економіки країни  за часів СРСР;

-- невисока привабливість інвестиційного  клімату, що викликано правою нестабільністю, низькою ефективністю господарювання (особливо у сфері територіального виробництва), корупцією, неадекватним податковим тиском на товаровиробника;

-- невисока культура супроводження  інвестиційного процесу, відсутність

-- брак цивілізованого ринку  землі, що звужує ефективне використання  інвестиційних ресурсів, особливо  під час реалізації спільних із нерезидентами вкладень;

-- відсутність програми налагодження  ефективного співробітництва зі  стратегічним іноземним інвестором, небажання допускати сумлінних  приватних інвесторів до участі  у рентабельних проектах і  приватизації.

Як наслідок -- діяльність із кредитування реального сектору економи досить ризикованою. Через це відсоткові ставки комерційних банків за на; кредитні ресурси не можуть задовольнити переважної більшості підприємств оскільки плата за кредит не адекватна можливим результатам господарської діяльності після використання цього кредиту.

Позитивним у сфері кредитування реального ректору економіки є зростання довгострокових кредитних вкладень. Залишки заборгованості за такими кредитами на 01.01.2003 р. становили 11,7 млрд. грн., а їхня частка у загальному обсязі заборгованості дорівнювала 28,1% (порівняно з 22,5% на початок року). До речі, тут враховані не лише "інвестиційні" кредити, які йдуть на реалізацію конкретних інвестиційних проектів і передбачають повернення наданого кредиту разом із платою за кредит, а й "дотаційні" кредити, які йдуть на підтримку недієздатних суб'єктів і не передбачають вкладення ресурсів у відтворення й повернення наданих коштів. Залишки заборгованості за кредитами в інвестиційну діяльність за 2002 рік зросли майже на 80% і на 01.01.2003 року становили 2,3 млрд. грн. Протягом 2002 року підвищилась активність банків щодо довгострокового кредитування суб'єктів господарювання (характерним було зростання заборгованості за довгостроковими кредитами як у національній, так і в іноземній валютах).

Ринок довгострокових (інвестиційних) кредитів ще досить обмежений, хоча за (2001--2002 роки їхній обсяг зріс більш ніж утричі (див. табл.).

Для порівняння: у 2001 році за рахунок кредитних ресурсів освоєно 13,6% усіх обсягів інвестицій (або 3,6 млрд. грн.), комерційні банки надали суб'єктам господарювання кредитів на загальну суму 27,8 млрд. грн., але переважну більшість (78,3%) кредитних ресурсів надано на короткостроковий період. Отже, в Україні роль кредиту як засобу інвестування посилюється, але вона ще недостатня.

Таблиця 1. Кредити, надані банками в економіку України, заборгованість на кінець року, млрд. грн.

 

Види економічної діяльності

Усього

У тому числі довгострокові

 
   

у національній валюті

в іноземній валюті

 
 

2000

2001

2002

2000

2001

2002

2000

2001

2002

 

Суб'єктам господарювання, разом

18,1

26,4

37,9

1.2

2,2

4,7

1.8

3,3

5,3

 

Сільське господарство

0,7

1,6

2,6

0,1

0,1

0,3

0,1

0,1

0,2

 

видобувна промисловість

0,7

0,8

1,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

 

Обробна промисловість

5,6

9,0

11,8

0,3

0,5

1,2

0,6

1.3

1.9

 

Будівництво

0,3

0,6

0,8

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

 

Торгівля

7,5

9,9

15,2

0,4

0,8

1.8

0,7

1,1

2,1

 

Транспорт

0,8

1,2

1,5

0,1

0,1

0,4

0,1

0,2

0,3

 

Операції з нерухомістю

0,7

1,1

1,5

 

0,2

0,3

0,1

0,1

0,2

 

Фізичним особам

1,0

1,4

3,3

0,4

0,5

0,9

   

0,7

 

УСЬОГО

19,1

27,8

41,2

1,6

2,7

5,6

1,8

3.3

6,0

 
                     

Информация о работе Обєкт, мета та завдання фін менеджменту