Порівняльна оцінка продуктивних якостей корів лебединської і швіцької порід

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2014 в 22:02, курсовая работа

Краткое описание

Основою галузі молочного скотарства складають тварини певних порід, які відіграють роль основних засобів виробництва і тому вимоги до них безперервно зростають. Так, за умов впровадження у галузі скотарства інтенсивних методів і промислових технологій виробництва молока і яловичини, поряд з традиційними методами, які застосовуються при чистопородному розведенні, необхідно використовувати для покращення існуючих стад, тварин порід з більш високим генетичним потенціалом. Розвиток тваринництва в Україні здійснюється на основі застосування в кожному господарстві системи ефективних заходів зі збільшення кормової бази, з покращення породного складу та підвищення продуктивності за одночасного нарощування поголів’я. Велика увага приділяється подальшій інтенсифікації молочного скотарства та покращенню якості продукції [2, 4, 29].

Содержание

Вступ
1. Огляд літератури.
Племенні і продуктивні якості лебединської породи.
Племенні і продуктивні якості швіцької породи.
2. Методика досліджень
3. Власні дослідження.
3.1. Екстерєрно-конституційні особливості корів лебединської і швіцької порід.
3.2. Оцінка молочної продуктивності корів лебединської і швіцької порід.
4. Проектна частина.
Висновки.
Список використаної літератури.
Додатки.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word (2).docx

— 117.84 Кб (Скачать документ)

Швіцька худоба Західної Європи більше тяжіє до комбінованого типу продуктивності. Висока молочна продуктивність – 5500 – 6000 кг молока жирністю 4 – 4,2 % і білковістю 3,5 – 3,6 % – добре поєднується з оптимальною живою масою — 600—650 кг. Добовий приріст живої маси бичків – 1000 – 1200 г. Телиці в парувальному віці мають живу масу 380—450 кг. Забійний вихід – 55 – 60%, вихід м'якоті в туші – 80 %. Масть тварин бура з різними відтінками.

Молочна продуктивність повновікових корів у племінних заводах України становить 4500 – 5000 кг молока жирністю 3,8 – 3,9 %. Швидкість молоковіддачі – 1,6 – 2 кг/хв. Індекс вимені – 43 – 45 %. Основні проміри дорослих корів (см): висота у холці – 131 – 135, коса довжина тулуба – 158 – 160, глибина грудей – 70 – 72, обхват грудей за лопатками – 189 – 190, обхват п'ястка – 20,5 – 21 см. Маса телят при народженні – 33 – 40 кг, у 12-місячному віці – 260 – 300 кг, дорослих корів – 500 – 550 кг, бугаїв – 900 – 1000 кг [19].

Конституція швіцької худоби міцна, щільна. Тварини мають гармонійні форми тіла з міцним, негрубим кістяком, добре розвинену мускулатуру, еластичну шкіру. Голова вузька у носовій частині і широка у лобній, шия короткувата з добре розвиненою мускулатурою і підгруддям; груди широкі й глибокі; кінцівки правильно поставлені. Вим'я велике, правильної форми, середнього розміру, з циліндричними дійками.

Об'єм еякуляту у бугаїв 4 – 5-річного віку – 4,8 – 5,3 мл, концентрація сперміїв – 1 – 1,05 млрд/мл, активність – 8 – 8,5 бала, резистентність – 25 – 33 тис. одиниць, стійкість до заморожування – 88 – 93 %, заплідненість від першого осіменіння – 68 – 72 %.

Генеалогічна структура популяції швіцької худоби в Україні представлена переважно лініями Мередіана 90287, Кон-центрата 106157, Мастера 106902, Орегона 086354, Паване 136140493, Хіла 76059 [11].

Австрійські швіци, які були завезені в племзавод "Михайлівка", як і всі бурі породи, мають високу частоту (0,22) алелю ОТУ2 в системі В груп крові. Крім того, їх характерною особливістю є відносно висока частка алелю BYG'Р'Q'Y'G".

В період з 1960 по 1965 роки швіцька худоба надходила в Україну, в основному, з Австрії. За цей період було імпортовано 443 голови телиць і нетелей, а також 93 бугаїв-плідників у Харківську і Закарпатську області.

Закуплені тварини походили від матерів і матерів батьків, які мали високу молочну продуктивність. Проте, в умовах наших господарств швіцька худоба не проявила таку продуктивність, як у себе на батьківщині. Дорослі корови лебединської породи мали надій вище на 360 кг молока в порівнянні з завезеними імпортними тваринами швіцької породи. Останні також поступались по вмісту жиру в молоці на 0,13%.

У 1986 році у племзаводі “Михайлівна” Лебединського району Сумської області був створений репродуктор чистопородної швіцької худоби з метою отримання племінних бугаїв і максимального їх використання на всьому масиві лебединської худоби для його якісного вдосконалення.

В результаті широкого використання швіцької породи в країнах СНД для схрещення з місцевою худобою і цілеспрямованою селекцією в помісних стадах були виведені нові породи худоби, в генотипі яких поєднувались цінні якості поліпшуючої породи і екологічні особливості, а також спадковість місцевої худоби. Кожна з бурих порід має свої особливості і відрізняється по генеалогічній структурі і продуктивності.

 

 

2. Методика досліджень

 

Курсовий проект виконано на основі даних державної книги племінних тварин великої рогатої худоби бурих порід (Том І, 2003). Проводили порівняння екстер’єрних особливостей та молочної продуктивності корів лебединської і швіцької порід по 30 голів в кожній, в яких вивчали такі ознаками і показниками:

І. Проміри екстер’єру (см): висота в холці, висота в спині, висота в крижах, глибина грудей, ширина грудей, ширина в маклаках, ширина в сідничних горбах, коса довжина тулуба (палицею), коса довжина заду, обхват грудей за лопатками, обхват п’ястя.

ІІ. Індекси будови тіла (%):

1) Довгоногості (високоногості) = ;

2) Розтягнутості (формату) =

3) Масивності = ;

4) Збитості = ;

5) Костистості = ;

6) Грудний  .

7) Тазо-грудний  .

ІІІ. Живу масу корів після першого отелення (кг).

ІV. Молочну продуктивність:

  1. надій молока за 305 днів лактації (першої, другої і третьої);
  2. вміст жиру в молоці;
  3. вихід (кількість) молочного жиру.

Біометричне опрацювання отриманих результатів досліджень проведено згідно методичної розробки кафедри генетики і розведення тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького на персональному комп’ютері (ПК) з використанням програмного забезпечення Miсrosoft Excel. Визначали такі біометричні параметри:

  1. середнє арифметичне (Х);
  2. середнє квадратичне відхилення (сігма);
  3. помилка середнього арифметичного (±mХ);
  4. коефіцієнт мінливості (варіації; СV, %);
  5. абсолютна різниця показника між досліджуваними групами (d) визначали за формулою d = Х1 – Х2 ;
  6. помилка різниці між досліджуваними групами (±md), яку визначали за формулою:

  1. критерій достовірності (td), який визначали за формулою:

  1. кількість варіант (u) при визначенні достовірності різниці між групами за таблицею Стьюдента визначали за формулою:

u = (n1 + n2) – 2

[в  нашому випадку u=(30+30)–2=58].

  1. поріг достовірності (Р) визначали на основі критерій достовірності (td) за стандартним значенням таблиці Стьюдента:

* Р<0,05 (td = 2,0 – 2,6);

** Р<0,01 (td = 2,7 – 3,4);

*** Р<0,001 (td = 3,5 <).

Результати біометричних розрахунків, а також вибірку корів української чорно-рябої молочної і симентальської порід наведено в додатках.

 

3. Власні дослідження

3.1. Екстер’єрно-конституційні особливості корів

лебединської і швіцької порід

На основі даних показників промірів екстер’єру та вирахування індексів їх будови тіла вивчали екстер’єрно-конституційні особливості корів лебединської і швіцької порід, результати яких наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Проміри екстер’єру корів лебединської і швіцької порід, n=30

№ п/п

Проміри екстер’єру, см

Порода

Лебединська

Швіцька

Х±mХ

СV, %

Х±mХ

СV, %

1

Висота в холці

132,2±0,42

1,72

132,7±0,42

1,75

2

Глибина грудей

66,7±0,45

3,67

67,0±0,57

4,67

3

Ширина грудей

48,7±0,34

3,78

48,5±0,41

4,68

4

Ширина в маклаках

50,9±0,32

3,49

51,5±0,39

4,20

5

Коса довжина тулуба

159,0±0,62

2,15

158,7±1,38

4,75

6

Обхват грудей за лопатками

189,4±1,00

2,90

190,0±0,97

2,78

7

Обхват п'ястя

19,7±0,07

2,08

19,8±0,07

1,94


 

 

Результати вивчення промірів тіла корів лебединської і швіцької порід показали, що корови мали незначні відхилення. Так, за висотою в холці корови швіцької породи переважали корів лебединської на 0,5 см, за глибиною грудей – на 0,3 см, за шириною в маклоках і обхватом грудей – 0,6 см, обхватом п’ясти – 0,01 см. Корови лебединської породи переважали корів швіцької за шириною грудей на 0,2 см та косою довжиною – на 0,3 см. При цьому у всіх групах різниця була недостовірна.

Корови лебединської і швіцької порід мали характеризувались низькими показниками коефіцієнтів мінливості промірів тіла та не відрізнялись між групами корів. Всередньому коефіцієнти мінливості порівнюваних порід були слідуючі: висота в холці – в межах 1,72 – 1,75 %, глибина грудей – 3,67 – 4,67 %, ширина грудей – 3,78 – 4,68 %, ширина в маклаках (клубах) – 3,49 – 4,20 %, коса довжина тулуба – 2,15 – 4,75 %, обхват грудей за лопатками – 2,78 – 2,90 % та обхват п’ястка – 1,94 – 2,08 %. Більш мінливі були проміри корів швіцької породи.

З метою визначення пропорціональності будови та взаємозв’язку розвитку різних його частин, типу наводяться індекси будови тіла в таблиці 2.

Таблиця 2.

Індекси тілобудови корів лебединської і швіцької порід, n=30

№ п/п

Індекси, %

Порода

Лебединська

Швіцька

Х±mХ

СV, %

Х±mХ

СV, %

1

Високоногості

49,5±0,30

3,28

49,6±0,34

3,75

2

Розтягнутості

120,3±0,45

2,07

119,7±0,99

4,55

3

Костистості

14,9±0,07

2,54

14,9±0,07

2,70

4

Збитості

119,1±0,53

2,43

119,9±0,96

4,38

5

Тазо-грудний

95,8±0,39

2,22

94,2±0,80

4,65

6

Грудний

73,0±0,49

3,66

72,5±0,94

7,08

7

Масивності

143,3±0,61

2,33

143,3±0,85

3,23


 

 

З таблиці 2 видно, корови лебединської і швіцької порід практично не відрізнялися за індексами будови тіла. Порівняно не значну перевагу мали корови лебединської породи за індексами розтягнутості на 0,6 % та тазо-грудного – 1,6 %. Корови швіцької породи мали незначну перевагу за індексом високоногості на 0,1 %, збитості – 0,8 %, грудний – 0,5 %. Одинаковими були індекси костистості (14,9 %) та масивності (143,3 %).

Мінливость індексів будови тіла порівнюваних порід коливались в межах 2,07 – 7,65 %. Більш мінливими за всіма індексами будови тіла корів двох порід виявились корови швіцької породи.

3.2. Молочна продуктивность  та жива маса корів 

лебединської і швіцької порід

 

Одним з основним показників племінної цінності молочної худоби є молочна продуктивність. Особливості молочної продуктивності корів порівнюваних лебединської і швіцької порід за першу лактацію наведено в таблиці 3.

Таблиця 3.

Молочна продуктивність та жива маса корів

лебединської і швіцької порід за першу лактацію, n=30

Показники

Порода

Лебединська

Швіцька

Х±mХ

СV, %

Х±mХ

СV, %

Надій молока за 305 днів лактації, кг

3256,2±179,3

30,12

5323,3±163,57

16,13

Вміст жиру, %

3,79±0,02

2,73

3,95±0,01

2,04

Кількість молочного жиру, кг

123,3±6,88

30,58

209,5±6,79

16,95

Жива маса, кг

533,5±5,78

5,94

540,1±5,60

5,67


 

 

З таблиці 3 видно, що за першу лактацію надій молока за 305 днів, вміст жиру і кількість молочного жиру переважала у корів швіцької породи. Різниця між породами відповідно становила: за надоєм – 2067,1 кг (Р<0,001), вмістом жиру – 0,16 % (Р<0,001) та кількістю молочного жиру – 86,2 кг (Р<0,001).

Жива маса порівнюваних порід була на рівні 533,5 – 540,1 кг. Перевагу мали корови швіцької породи з різницею 6,6 кг при недостовірній різниці.

Мінливість показників молочної продуктивності коливались в значних межах. Так, більш мінливими виявились корови лебединської породи: за надоєм молока коефіцієнт мінливості становив 30,12 %, вмісту жиру – 2,73 %, кількість молочного жиру – 30,58 %, живої маси – 5,94 %.

Информация о работе Порівняльна оцінка продуктивних якостей корів лебединської і швіцької порід