Швіцька худоба Західної Європи
більше тяжіє до комбінованого типу продуктивності.
Висока молочна продуктивність – 5500 – 6000
кг молока жирністю 4 – 4,2 % і білковістю
3,5 – 3,6 % – добре поєднується з оптимальною
живою масою — 600—650 кг. Добовий приріст
живої маси бичків – 1000 – 1200 г. Телиці в
парувальному віці мають живу масу 380—450
кг. Забійний вихід – 55 – 60%, вихід м'якоті
в туші – 80 %. Масть тварин бура з різними
відтінками.
Молочна продуктивність повновікових
корів у племінних заводах України становить
4500 – 5000 кг молока жирністю 3,8 – 3,9 %. Швидкість
молоковіддачі – 1,6 – 2 кг/хв. Індекс вимені
– 43 – 45 %. Основні проміри дорослих корів
(см): висота у холці – 131 – 135, коса довжина
тулуба – 158 – 160, глибина грудей – 70 – 72,
обхват грудей за лопатками – 189 – 190, обхват
п'ястка – 20,5 – 21 см. Маса телят при народженні
– 33 – 40 кг, у 12-місячному віці – 260 – 300 кг,
дорослих корів – 500 – 550 кг, бугаїв – 900 – 1000 кг
[19].
Конституція швіцької худоби
міцна, щільна. Тварини мають гармонійні
форми тіла з міцним, негрубим кістяком,
добре розвинену мускулатуру, еластичну
шкіру. Голова вузька у носовій частині
і широка у лобній, шия короткувата з добре
розвиненою мускулатурою і підгруддям;
груди широкі й глибокі; кінцівки правильно
поставлені. Вим'я велике, правильної форми,
середнього розміру, з циліндричними дійками.
Об'єм еякуляту у бугаїв 4 – 5-річного
віку – 4,8 – 5,3 мл, концентрація сперміїв
– 1 – 1,05 млрд/мл, активність – 8 – 8,5 бала,
резистентність – 25 – 33 тис. одиниць, стійкість
до заморожування – 88 – 93 %, заплідненість
від першого осіменіння – 68 – 72 %.
Генеалогічна структура популяції
швіцької худоби в Україні представлена
переважно лініями Мередіана 90287, Кон-центрата
106157, Мастера 106902, Орегона 086354, Паване 136140493,
Хіла 76059 [11].
Австрійські швіци, які були
завезені в племзавод "Михайлівка",
як і всі бурі породи, мають високу частоту
(0,22) алелю ОТУ2 в системі В груп крові.
Крім того, їх характерною особливістю
є відносно висока частка алелю BYG'Р'Q'Y'G".
В період з 1960 по 1965 роки швіцька худоба
надходила в Україну, в основному, з Австрії.
За цей період було імпортовано 443 голови
телиць і нетелей, а також 93 бугаїв-плідників
у Харківську і Закарпатську області.
Закуплені тварини походили
від матерів і матерів батьків, які мали
високу молочну продуктивність. Проте,
в умовах наших господарств швіцька худоба
не проявила таку продуктивність, як у
себе на батьківщині. Дорослі корови лебединської
породи мали надій вище на 360 кг молока
в порівнянні з завезеними імпортними
тваринами швіцької породи. Останні також
поступались по вмісту жиру в молоці на
0,13%.
У 1986 році у племзаводі “Михайлівна”
Лебединського району Сумської області
був створений репродуктор чистопородної
швіцької худоби з метою отримання племінних
бугаїв і максимального їх використання
на всьому масиві лебединської худоби
для його якісного вдосконалення.
В результаті широкого використання
швіцької породи в країнах СНД для схрещення
з місцевою худобою і цілеспрямованою
селекцією в помісних стадах були виведені
нові породи худоби, в генотипі яких поєднувались
цінні якості поліпшуючої породи і екологічні
особливості, а також спадковість місцевої
худоби. Кожна з бурих порід має свої особливості
і відрізняється по генеалогічній структурі
і продуктивності.
2. Методика досліджень
Курсовий проект виконано на основі даних
державної книги племінних тварин великої
рогатої худоби бурих порід (Том І, 2003).
Проводили порівняння екстер’єрних особливостей
та молочної продуктивності корів лебединської
і швіцької порід по 30 голів в кожній, в
яких вивчали такі ознаками і показниками:
І. Проміри екстер’єру (см): висота
в холці, висота в спині, висота в крижах,
глибина грудей, ширина грудей, ширина
в маклаках, ширина в сідничних горбах,
коса довжина тулуба (палицею), коса довжина
заду, обхват грудей за лопатками, обхват
п’ястя.
ІІ. Індекси будови тіла (%):
1) Довгоногості (високоногості)
=
;
2) Розтягнутості (формату)
=
3) Масивності =
;
4) Збитості =
;
5) Костистості =
;
6) Грудний
.
7) Тазо-грудний
.
ІІІ. Живу масу корів після першого
отелення (кг).
ІV. Молочну продуктивність:
- надій молока за 305 днів лактації (першої,
другої і третьої);
- вміст жиру в молоці;
- вихід (кількість) молочного жиру.
Біометричне опрацювання отриманих результатів
досліджень проведено згідно методичної
розробки кафедри генетики і розведення
тварин Львівського національного університету
ветеринарної медицини та біотехнологій
ім. С. З. Гжицького на персональному комп’ютері
(ПК) з використанням програмного забезпечення
Miсrosoft Excel. Визначали такі біометричні
параметри:
- середнє арифметичне (Х);
- середнє квадратичне відхилення
(сігма);
- помилка середнього арифметичного
(±mХ);
- коефіцієнт мінливості (варіації;
СV, %);
- абсолютна різниця показника між досліджуваними
групами (d) визначали за формулою d = Х1 – Х2 ;
- помилка різниці між досліджуваними групами (±md), яку визначали за формулою:
- критерій достовірності (td), який визначали за формулою:
- кількість варіант (u) при визначенні достовірності різниці
між групами за таблицею Стьюдента визначали
за формулою:
u = (n1 + n2) – 2
[в
нашому випадку u=(30+30)–2=58].
- поріг достовірності (Р) визначали
на основі критерій достовірності (td) за стандартним значенням таблиці
Стьюдента:
* Р<0,05 (td = 2,0 – 2,6);
** Р<0,01 (td = 2,7 – 3,4);
*** Р<0,001 (td = 3,5 <).
Результати біометричних розрахунків,
а також вибірку корів української чорно-рябої
молочної і симентальської порід наведено
в додатках.
3. Власні дослідження
3.1. Екстер’єрно-конституційні
особливості корів
лебединської і швіцької
порід
На основі
даних показників промірів екстер’єру
та вирахування індексів їх будови тіла
вивчали екстер’єрно-конституційні особливості
корів лебединської і швіцької порід,
результати яких наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Проміри екстер’єру корів
лебединської і швіцької порід, n=30
№ п/п |
Проміри екстер’єру, см |
Порода |
Лебединська |
Швіцька |
Х±mХ |
СV, % |
Х±mХ |
СV, % |
1 |
Висота в холці |
132,2±0,42 |
1,72 |
132,7±0,42 |
1,75 |
2 |
Глибина грудей |
66,7±0,45 |
3,67 |
67,0±0,57 |
4,67 |
3 |
Ширина грудей |
48,7±0,34 |
3,78 |
48,5±0,41 |
4,68 |
4 |
Ширина в маклаках |
50,9±0,32 |
3,49 |
51,5±0,39 |
4,20 |
5 |
Коса довжина тулуба |
159,0±0,62 |
2,15 |
158,7±1,38 |
4,75 |
6 |
Обхват грудей за лопатками |
189,4±1,00 |
2,90 |
190,0±0,97 |
2,78 |
7 |
Обхват п'ястя |
19,7±0,07 |
2,08 |
19,8±0,07 |
1,94 |
Результати вивчення промірів
тіла корів лебединської і швіцької порід
показали, що корови мали незначні відхилення.
Так, за висотою в холці корови швіцької
породи переважали корів лебединської
на 0,5 см, за глибиною грудей – на 0,3 см, за
шириною в маклоках і обхватом грудей
– 0,6 см, обхватом п’ясти – 0,01 см. Корови
лебединської породи переважали корів
швіцької за шириною грудей на 0,2 см та
косою довжиною – на 0,3 см. При цьому у всіх
групах різниця була недостовірна.
Корови лебединської і швіцької
порід мали характеризувались низькими
показниками коефіцієнтів мінливості
промірів тіла та не відрізнялись між
групами корів. Всередньому коефіцієнти
мінливості порівнюваних порід були слідуючі:
висота в холці – в межах 1,72 – 1,75 %, глибина
грудей – 3,67 – 4,67 %, ширина грудей – 3,78 – 4,68 %,
ширина в маклаках (клубах) – 3,49 – 4,20 %, коса
довжина тулуба – 2,15 – 4,75 %, обхват грудей
за лопатками – 2,78 – 2,90 % та обхват п’ястка
– 1,94 – 2,08 %. Більш мінливі були проміри
корів швіцької породи.
З метою визначення пропорціональності
будови та взаємозв’язку розвитку різних
його частин, типу наводяться індекси
будови тіла в таблиці 2.
Таблиця 2.
Індекси тілобудови
корів лебединської і швіцької порід,
n=30
№ п/п |
Індекси, % |
Порода |
Лебединська |
Швіцька |
Х±mХ |
СV, % |
Х±mХ |
СV, % |
1 |
Високоногості |
49,5±0,30 |
3,28 |
49,6±0,34 |
3,75 |
2 |
Розтягнутості |
120,3±0,45 |
2,07 |
119,7±0,99 |
4,55 |
3 |
Костистості |
14,9±0,07 |
2,54 |
14,9±0,07 |
2,70 |
4 |
Збитості |
119,1±0,53 |
2,43 |
119,9±0,96 |
4,38 |
5 |
Тазо-грудний |
95,8±0,39 |
2,22 |
94,2±0,80 |
4,65 |
6 |
Грудний |
73,0±0,49 |
3,66 |
72,5±0,94 |
7,08 |
7 |
Масивності |
143,3±0,61 |
2,33 |
143,3±0,85 |
3,23 |
З таблиці 2 видно, корови лебединської
і швіцької порід практично не відрізнялися
за індексами будови тіла. Порівняно не
значну перевагу мали корови лебединської
породи за індексами розтягнутості на
0,6 % та тазо-грудного – 1,6 %. Корови швіцької
породи мали незначну перевагу за індексом
високоногості на 0,1 %, збитості – 0,8 %, грудний
– 0,5 %. Одинаковими були індекси костистості
(14,9 %) та масивності (143,3 %).
Мінливость індексів будови
тіла порівнюваних порід коливались в
межах 2,07 – 7,65 %. Більш мінливими за всіма
індексами будови тіла корів двох порід
виявились корови швіцької породи.
3.2. Молочна продуктивность
та жива маса корів
лебединської і швіцької
порід
Одним з основним показників
племінної цінності молочної худоби є
молочна продуктивність. Особливості
молочної продуктивності корів порівнюваних
лебединської і швіцької порід за першу
лактацію наведено в таблиці 3.
Таблиця 3.
Молочна продуктивність та жива маса
корів
лебединської і швіцької порід за першу
лактацію, n=30
Показники |
Порода |
Лебединська |
Швіцька |
Х±mХ |
СV, % |
Х±mХ |
СV, % |
Надій молока за 305 днів лактації,
кг |
3256,2±179,3 |
30,12 |
5323,3±163,57 |
16,13 |
Вміст жиру, % |
3,79±0,02 |
2,73 |
3,95±0,01 |
2,04 |
Кількість молочного жиру, кг |
123,3±6,88 |
30,58 |
209,5±6,79 |
16,95 |
Жива маса, кг |
533,5±5,78 |
5,94 |
540,1±5,60 |
5,67 |
З таблиці 3 видно, що за першу
лактацію надій молока за 305 днів, вміст
жиру і кількість молочного жиру переважала
у корів швіцької породи. Різниця між породами
відповідно становила: за надоєм – 2067,1 кг
(Р<0,001), вмістом жиру – 0,16 % (Р<0,001) та
кількістю молочного жиру – 86,2 кг (Р<0,001).
Жива маса порівнюваних порід
була на рівні 533,5 – 540,1 кг. Перевагу мали
корови швіцької породи з різницею 6,6 кг
при недостовірній різниці.
Мінливість показників молочної
продуктивності коливались в значних
межах. Так, більш мінливими виявились
корови лебединської породи: за надоєм
молока коефіцієнт мінливості становив
30,12 %, вмісту жиру – 2,73 %, кількість молочного
жиру – 30,58 %, живої маси – 5,94 %.