Морфобіологічна характеристика та технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

Попередником для перцю є ячмінь. Не можна вирощувати перець після пасльонових культур. На ту саму площу перець можна повертати не раніше ніж через 3-4 роки.

Підготовку ґрунту розпочинають після збирання ячменю. Ячмінь збирають наприкінці воскової  на початку повної стиглості при вологості зерна 18-20 %. Ячмінь скошують жатками ЖРС – 4,9 А в агрегаті з тракторами МТЗ-80, змолочують начіпними ЖВН-6, які навішуються на комбайн СК-5.

Восени необхідно провести лущіння лущильниками  ЛДГ-5А  або ЛДГ-10  на глибину 6-8 см. Внести 20 т органічних добрив, зорати на зяб плугом або ярусним плугом ПЯ-З-35, ПНЯ – 5-35 або ПНЯ – 4-42 з передплужником на глибину 20-22 см. Весною, для затримання вологи грунт треба боронувати боронами БЗТС -1,0. Для знищення бур’янів грунт треба культивувати культиватором КОН 2,8 з різним набором робочих органів на глибину 10-12 см [8].

2.1.Підготовка насіння до посіву і сівба

Перед сівбою насіння треба підготувати. Для цього роблять: калібрування, протруювання і загартування.

Калібрування – це відбирання насіння за питомою вагою. Полягає в опусканні його на 3-5 хвилин у розчин 5 % кухонної солі. Після сортування насіння добре промивають у чистій воді кілька разів, щоб воно не було солоне. Більш удосконалені і широко використовуються у виробництві пневматичні сортувальні столи, де насіння на решетах перебуває в русі і продувається повітряним током, у результаті чого вдається розшарувати шар насіння за питомою вагою і відібрати потрібне.

Протруювання насіння зменшує захворюваність рослин. Перед сівбою перець треба обов’язково протруїти.

Загартування насіння перцю підвищує холодостійкість рослин, прискорює плодоношення і підвищує врожайність.

Висівають насіння у відкритий грунт, коли він на глибині 10 см. прогрівається до 16-180  (І-ІІІ декада квітня). За 5-7 днів до сівби насіння намочують у воді, що має температуру 26-280 і тримають у теплому приміщенні до проростання 5-10%. Перед сівбою його трохи підсушують і висівають у вологий грунт.  Норма  висівання  насіння 2,5-3 кг/га.   Сіють овочевою дисковою сівалкою на глибину 2-3 см., з міжряддям 70 см.,  після сівби обов’язково коткують[8].

 

 

2.2. Догляд за перцем

Догляд за рослинами розпочинають зразу після сівби. Грунт на ділянці повинен завжди бути пухким і чистим від бур’янів. У період утворення 3-4 листка сходи вперше проривають вручну, залишаючи відстань між рослинами в рядку 8-10 см. Вдруге проривають після утворення 7-8 листка, залишаючи остаточну відстань між рослинами перцю 15-20 см. Розпушувати грунт необхідно після кожного дощу і зрошування. Норма поливу залежить від властивостей ґрунту, його вологості і глибини промочування. Для рівномірного зволожування ґрунту біля кореневої системи строки поливання для перцю рекомендують такі: під час сівби, через 3-4 дні після неї, і через 8-10 днів після першого поливання. Недостача вологи і висока температура призводить до в’янення перцю.

Протягом  вегетаційного періоду  рослини потребують додаткової поживи азотними добривами. Перше підживлення проводять через 15-20 днів після висівання. Друга норма підживлення на початку масового плодоутворення.

Високий урожай перцю багато в чому залежить від правильної організації боротьби зі шкідниками і хворобами. Найпоширенішим захворюванням перцю є в’янення, що спричинюється грибом Verticillium alboatrum R. et. Ber. Для запобігання в’янення перцю рекомендують такі заходи:

• Правильне ведення сівозміни.
• Спрямування рядків з півночі на південь.
• Не поливати під час спеки.
• Мульчування поверхні ґрунту.

Плямистість листків і суха гниль плодів перцю спричинюється грибом  оромонсіс. Щоб запобігти треба обприскувати перець однопроцентною бордоською рідиною. Уражені листки і плоди збирають і знищують.

Крім хвороб перець уражають шкідники.

Вовчок (Grullotalpa grullotlpal.) – зимує в ґрунті, перегної. Знищує насіння і розсаду, підгризаючи її корені. Заходи боротьби. Найкраще вовчка знищувати восени. Грунт поливають 0,2 % розчином хлорофосу. Також вносять фуміганти зерновою сівалкою з поверхневим висіванням.

Павутинний кліщ (Tetranuchus telarius L.). Самки кліщика зимують на культурних рослинах та бур’янах, а також під листям, що опало. Заходи боротьби. Додержання правильної агротехніки, знищення залишків рослинності. Регулярне обприскування рослин розчином тіофосу з розрахунку 5-8 см3 на 10 літрів води з добавлянням 20-30 г. ефірсульфонату[8].

2.3. Збір врожаю

Збирання врожаю перцю починають через 20-45 днів після цвітіння (залежно від сорту і умов вирощування). Розрізняють дві фази стиглості плодів: технічну і біологічну. Плоди солодкого перцю збирають у технічній і біологічній стиглості вибірково через кожні 6-8 днів. Плоди перцю збираються вручну з допомогою платформи ПШ – 25 або ПОУ -2. Бажано плоди збирати з плодоніжкою, оскільки без неї вони швидко зморщуються, висихають і пошкоджуються хворобами. До реалізації плоди недовго зберігають у затінку під легкими навісами або в прохолодних приміщеннях. Плоди солодкого перцю можна зберігати в ящиках по 8-10 кг, в поліетиленових мішках, в холодильнику. Температура зберігання 0-2 0 С, відносна вологість повітря 90-95 %, у таких умовах плоди зберігаються до 20-30 днів.

 

 

 

2.4. Вирощування перцю у відкритому грунті

При вирощуванні перцю солодкого у відкритому грунті йому треба створити відповідні температурні умови,забезпечити достатню зволоженість грунту та своєчасний полив. Зазвичай сівбу проводять починаючи з початку лютого до середини березня. Розсаду висаджують в парники чи теплиці у травні, починаючи з середини місяця, посадка перцю солодкого у відкритий грунт проводиться на початку літа. Так само як при посіві більшості пасльонових культур, посадка солодкого перцю проводиться розсадним способом. Насіння будуть проростати 50 - 55 днів при забезпеченні розсаді хороших умов. У відкритий ґрунт розсаду висаджують у фазі 5-7 справжніх листків з висотою стебел 14-16 см, у кінці другої—третій декадах травня, коли ґрунт прогріється до 15°С. Схема розміщення рослин 70×18-20 см, або 70×10-15 см (для гіркого). Застосовують розсадосадильні машини і висаджують по дві рослини в гніздо[11].

При краплинному зрошенні схеми посадки використовують трохи інакші. Чергування дворядних стрічок. Відстань між стрічками 1,4 м, між рядками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,25 м .Площа  живлення для однієї рослини 0,175 м2, щільність посадки – 57 тисяч рослинн на 1 га.Чергування дворядних стрічок - відстань між стрічками 1,4 м, між рядками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,30-0,35 м .Площа живлення для однієї рослини 0,245 м2, щільність посадки – 41 тисяча рослин на 1 га.Після приживання рослин проводять міжрядні розпушування ґрунту, поступово зменшуючи глибину обробки з 15 до 5-6 см [3].

 

Етапи посадки солодкого перцю:

1. Підготовити легкий, структурний, добре дренований грунт, який містить органіку у вигляді перегною, але не гною перенасиченого азотом.

2.Рослини перцю посадити на відстані 30 – 40 см одна від одної, відстань між рядками півметра . Розсаду при посадці не заглиблювати. Густота посадки рослин в теплиці 3 - 5 шт. / м2, у відкритому грунті 5 - 8 шт. / м2. 

     3. Посадка солодкого перцю завершується поливом рослин[11].

 

 

2.5.Догляд за перцем у відкритому грунті

Як і в теплиці, догляд за перцем після висадки у відкритий грунт майже збігається з доглядом за помідорами: його треба поливати, підживлювати, розпушувати навколо нього землю і захищати від шкідників та хвороб.

Перший раз перець поливають відразу після його посадки у відкритий грунт, другий - через 4-5 днів після неї, а потім, якщо мало дощів, - через кожні 8-10 днів, і так - до першого збору плодів (по одному їх можна знімати з куща і раніше, не міняючи режиму поливів). Після цього можна зробити невелику перерву, але відновити основний режим поливів після появи нових квіток і обов'язково поливати після кожного збору.

Підживлювати перець азотом, фосфором і калієм (особливо фосфором і калієм) потрібно хоча б три рази за сезон (можна і більше, але меншою кількістю добрив). Перший раз це робиться через два тижні після висаджування розсади, другий раз - коли зав'яжеться відразу багато плодів, а потім - ще через 15-20 днів після другого підживлення. Варто обприскати його і мікродобривами, бо з ними перець розвивається набагато краще, до того ж йому нерідко не вистачає бору, і від цього плоди стають більш дрібними або викривленими.

В районах з дуже жарким літом, якщо цвітіння співпало з настанням спеки, над грядками з перцем або біля них треба встановити затінюючі ширми, щоб пилок не втратив життєздатність[12].

Особливістю перцю солодкого є те, що просторова ізоляція при вирощуванні між його плантацією і перцем гірким на відкритій місцевості повинна становити не менше 2000, а на закритій - 1000 м. Плоди перцю солодкого збирають у технічній стиглості (зелені) та біологічній (червоні, жовті), а гіркого - в біологічній (червоні)[13].

При вирощуванні перцю у відкритому грунті, слід пам'ятати, ні в якому разі  не можна давати пересихати, тому що перець дуже вимогливий до вологості грунту і не виносить навіть короткочасної посухи і перегріву. Щоб рослини могли легше переносити різні стресові умови, перцю потрібно провести підгодівлю некореневими стимуляторами, наприклад, такими як добриво, Мегафон або можна використовувати стимулятор із серії «Марс»[14].

 

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              РОЗДІЛ 3. ПАПРИЧНІ СОРТИ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО

 

Маяк

Ранньостиглий сорт перцю. Рослини низькорослі, компактні, з букетним розташуванням плодів. Довжина плоду 10,5 см, діаметр 2,5 см, товщина стінки 0,1 см, середня маса 25 г. Форма узкотреугольная, поверхня гладка. Забарвлення темно-червона. Урожайність 1,5 кг / кв.м. Використовують для отримання солодкої приправи.

Їжачок

Середньостиглий сорт. Рослини низькорослі, компактні. Довжина плоду 4,5 см, діаметр 4 см, товщина стінки 1,5 см, середня маса 18 г. Форма серцевидна, поверхня гладка. Плоди, ростуть вгору. Забарвлення темно-червона. Урожайність 1 кг /м2 Використовують для приготування солодкої приправи. Можна вирощувати і як горшечную культуру.

Каскад

Середньостиглий сорт. Рослини високорослі, напіврозкидисті. Довжина плоду 16 см, діаметр 3,5 см, середня маса 50 г. Форма хоботовидна, злегка вигнута, поверхня гладка. Забарвлення червона.  Урожайність 2,5 кг /м2. Використовують у свіжому вигляді, консервуванні і для отримання паприки.

Болгарський перець - овочевий або солодкий перець, паприка (Capsicum annuum) — напівчагарникова рослина роду стручковий перець (Capsicum), родини пасльонових (Solanaceae), овочева культура. У дикому виді зустрічається в тропічних районах Америки. Перець як культура став відомий після відкриття Америки. Звідти його привезли і стали вирощувати в Іспанії, Італії і Болгарії. В Україну він потрапив з Болгарії в XIX столітті.

Перець овочевий вирощують як однорічну рослину (хоча за своєю природою перець рослина багаторічна — це легко спостерігати на кімнатних культурах).

Перець солодкий болгарський - цінний поживний продукт, за вмістом вітаміну С перевершує навіть цитрусові; 25-30 г свіжого перцю достатньо для того, щоб задовольнити добову потребу людини у вітаміні С.  
Культура відрізняється високою вимогливістю до тепла, вологи, родючості грунтів. Проростання насіння проходить найбільш інтенсивно при температурі грунту 20 ... 25 °, при зниженні її до 15 ... 16 ° сходи виходять недружні, зріджені. Оптимальна температура після висадки солодкого болгарського перцю в грунт 20 ... 25 °. При дуже високій температурі (30 ... 35 °) рослини почуваються пригнічено, осипаються бутони, квітки і молода зав'язь. Перегрів грунту вище 40 ° призводить до часткового відмирання кореневої системи, з'являються симптоми в'янення рослин. У південних районах без своєчасних поливів можна отримати високі врожаї. Для  болгарського перцю обов'язкові родючі ділянки, забезпечені поживними елементами, особливо азотом. Грунти - легкі супіщані, суглинисті, чорноземні. Рослини погано розвиваються в умовах затінення - витягуються, бутони і плоди осипаються, лише частина плодів досягає нормальної величини.

 

3.1.  Технологія вирощування папричних сортів перцю солодкого

        Солодкий перець до Колумба вирощувався тільки в Америці, на території Мексики, а в Европу був завезений приблизно в XVI - XVII ст.. Першою европейською країною, що почала вирощувати перець, була Іспанія. Згодом він поширився в Італію, Алжир та інші країни Середземномор’я і центральної Европи. Оскільки солодкий перець – вихідець з тропічних країв, він має певні вимоги до умов вирощування: світла, тепла, вологи, ґрунтового живлення. Причому, в умовах захищеного ґрунту існує набагато більше можливостей для створення сприятливіших умов вирощування, ніж просто неба.  
            Оптимальна температура повітря для проростання насіння перцю +25°, для зростання і розвитку рослин вдень від 20 до 26 ° і 18-20° вночі, температура ґрунту має бути не нижчою за 19-20°С. небажані коливання температур в розсадний період. При температурі нижче 0° рослини перцю гинуть. Також погано впливають і дуже високі температури (вище 35°С). Інтенсивність освітлення тісно пов’язана з температурними умовами. При зниженій освітленості - в похмуру погоду або вночі - температура повітря має бути нижчою, ніж в ясні сонячні дні. Перець вважається рослиною короткого дня, тому для його нормального зростання і розвитку достатньою є довжина світлового дня 10 -12 годин. Перець - досить вимоглива до вологості ґрунту рослина. Нестача вологи і зрошування негативно позначається на розвитку перцю, рослини стають карликовими, а плоди - потворними. Також небажано поливати холодною водою - ускладнюється поглинання води і елементів мінерального живлення. Ґрунти під перець вибирають легкі, родючі, багаті на органічні речовини. У теплицях перець добре росте на торфах. Кислотність ґрунту має бути в межах pH 6-6,6. Погано переносить перець занадто кислі ґрунти. Правильне харчування рослини дуже добре позначається на урожаї. Підживлюють ґрунти під посадку перцю азотними (15 г), фосфорними (25 г), калійними (10 г) добривами з розрахунку на квадратний метр. Добре також внести перегній - 4-5 кг. Вирощується перець розсадним способом. Висадка здійснюється рядами з відстанню 45-50 см між ними і 20-25 см - між рослинами в ряду. Збирають у кінці серпня – на початку вересня в міру дозрівання плодів і закінчення сезону вирощування. Зимовому зберіганню перець не підлягає, тому його консервують окремо або в салатах, лечо [9].

Солодкий або як нам звичніше його називати болгарський перець - один з найбільш улюблених літніх продуктів. Його додають у салати і піцу, супи і омлети, фарширують всілякою начинкою і консервую на зиму по різноманітним рецептами. Купити його сьогодні не складно, втім, як і виростити на присадибній ділянці. Кількість сортів солодкого перцю досить велика. Вони розрізняються формою (від довгастих, до майже круглих), кольором (червоні, помаранчеві, жовті й зелені), і, звичайно ж, смаковими оттенкамі. Почва. Солодкий перець - рослина з невеликими, але обов'язковими у виконанні, капризами. Любить він легкі та поживні грунти, з рівнем кислотності близькими до слабколужних або нейтральним, а також більше схильний рости на супісках, ніж на глинистих грунтах. Кількість вологи в грунті має значення, хоча при тривалих засухах проявляє велику стійкість в порівнянні з іншими культурами [9].