Генеральный план декоративного рассадника

Популярні види

Найбільш поширений в культурі Чубушник вінцевий (Phyladelphus coronarius), який в природі виростає в Південній Європі, на Кавказі і в Малій Азії. Є численні садові форми і сорти. Особливою популярністю користуються золотисто-жовта ('aurea') з яскравою ошатною листям і карликова ('тато') - компактний чагарник з акуратною округлою кроною, висотою не більше 0,6 м. Чубушник блідий , або звичайний (Phyladelphus pallidus), зустрічається на півдні Західної Європи і Кавказі.

Заслуговують на увагу наступні декоративні форми: махрова ('floraplena', 'duplex'), великоквіткова ('grandiflora') - квіти до 5 см в діаметрі, золотиста ('aurea') - листя золотисто-жовті, сріблясто-облямована ('argentea- marginata ') - листя по краях з білою смугою. Також низька ('pumila') - досягає не більше півметра у висоту. Чубушник дрібнолистий (Phyladelphus microphyllus) походить з Мексики і Південно-заходу США. Квітки невеликі, із запахом суниці або ананаса. Багато сортів чубушника зобов'язані походженням французу Віктору Лемуаном. Він отримав гібрид бузків звичайного і дрібнолистого, названий Чубушник Лемуана (Phyladelphus lemoinei).

Зимує чубушнік без укриття. Ароматний чагарник досить стійкий до хвороб і шкідників. Найбільшої шкоди йому може заподіяти попелиця, яка зазвичай нападає на кущі в період бутонізації - початку цвітіння. Дрібні сірувато-чорні комахи бурхливо розмножуються і викликають деформацію несучих квітки гілочок, згортання листя на молодих пагонах. Яйця попелиці зимують на кінцях пагонів. Для їх знищення навесні, до розпускання бруньок, рослину обприскують препаратом проти комах-шкідників (наприклад, карбофосом).

Якщо весняне обприскування не зроблено, при перших же ознаках появи попелиці необхідно ретельно обробити кущ настоєм махорки або розчином зеленого (калійного) мила (40-50 г на 10 л води). Обприскування слід проводити в спекотний сонячний день. При необхідності процедуру повторюють кілька разів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ  РОЗСАДНИКА

Важливою умовою, що забезпечує одержання високоякісного садивного  матеріалу, є правильний вибір місця  під постійний розсадник. Розсадник  закладають поблизу населеного пункту, по можливості у центрі об'єктів  залісення, де є джерела водопостачання і зручні під'їзні шляхи. Рельєф ділянки має бути рівним або з кутом нахилу, що не перевищує 2-3° (до 5° в передгірських і гірських районах); це уможливлює полив і повну механізацію робіт.

Особливі вимоги ставляться до ґрунтових умов. Ґрунти повинні бути достатньо родючими, глибокими, структурними, добре дренованими. На Поліссі кращими ґрунтами для закладання розсадника є слабоопідзолені супіщані і легкі суглинки; у розсадниках Лісостепу - легкосуглинкові, супіщані і суглинкові темно-сірі, глибокі та опідзолені чорноземи; у Степу - легкі за механічним складом чорноземи. На крайньому Півдні, як виняток, дозволяється закладання розсадників на темно-каштанових ґрунтах. Не можна використовувати під лісорозсадник ділянки, схильні до заболочування та застійного зволоження, з близьким (1 м і менше) рівнем залягання підґрунтових вод. Оптимальна глибина їх залягання для піщаних ґрунтів - 1-1,5 м, супіщаних - 2,5, суглинкових - до 4 м. Забороняється закладка розсадників на кам'янистих грунтах та в морозобійних місцях.

Організація території розсадника повинна передбачати оптимальне розташування продуктивних і допоміжних частин розсадника. Продуктивні відділення розсадника розміщують з урахуванням  особливостей вирощування окремих  видів садивного матеріалу та їх вимогливості до умов середовища.

Під посівне відділення відводять  кращі - в ґрунтовому і гідрологічному плані ділянки розсадника, захищені від вітрів, з рівним рельєфом і  найсприятливішими експозиціями схилів. Плодову школу закладають на помірно  зволоженому родючому ґрунті з товстим  гумусовим горизонтом і заляганням ґрунтових вод на глибині 2-2,5 м від поверхні. Понижені місця з близьким заляганням підґрунтових вод відводять під маточні плантації. Решту площі відводять під деревну шкілку та інші господарські частини.

Після очистки території, відведеної під розсадник, його площу  мережею основних та допоміжних доріг  за допомогою теодоліту ділять на відділення і поля у вигляді прямокутників  із співвідношенням сторін (ширини до довжини) як 1 до 2-3-4. Розміри поля повинні сприяти найефективнішому використанню машин та знарядь в  процесі виробництва. У великих  та базисних розсадниках довжина  поля повинна бути не меншою від  250 м.

Мережа доріг  в розсаднику забезпечує під'їзд  машин та агрегатів до кожного поля. Основні дороги (околишні, магістральні, поперечні) призначені для проїзду та розвороту тракторів з агрегатованим знаряддями, ширина їх: 8-10 м. Другорядні (міжпольові) дороги прокладають паралельно довгим сторонам полів. Вони служать для проїзду агрегатів в одному напрямку і мають ширину 3-4 м. Дороги в зрошуваних розсадниках потрібно ув'язувати із зрошувальною мережею.

Площа садиби базисного розсадника не повинна перевищувати 1 - 1,5 га. Розташування її в центральній частині розсадника скорочує непродуктивні переїзди, забезпечує більш оперативний зв'язок інженерно-технічного персоналу з виробничими ділянками.

У великих розсадниках  садибу розділяють на виробничий та житловий сектори. При цьому житловий сектор, як звичайно, виносять до околишньої межі, яка примикає до під'їзних шляхів. У виробничому секторі розміщують контору, приміщення для зберігання і стратифікації насіння, гараж, склади та ін., у житловому - будинки та гуртожиток для робітників і службовців розсадника.

У степових та лісостепових районах, а також при організації  розсадника у незахищеному лісом  місці створюють захисні лісові смуги із зовнішнього боку околишньої дороги, а іноді - і всередині його для захисту полів від вітру. Живу огорожу закладають на віддалі  1,5 м від зовнішньої сторони лісової смуги з одного або двох рядів чагарників та дерев, які добре переносять підстригання, а саме: з глоду, маслинки вузьколистої, в'яза, липи, граба, клена татарського, ялини та ін. У процесі підстригання їй надають форму трапеції або трикутника. Такий живопліт перешкоджає проникненню домашніх та диких тварин в розсадник.

 

3.1. Розрахунок  площ  виробничих частин декоративного розсадника.

Таблиця 7

Площа посівного  відділення

№ п.п.	Назва породи	Термін вирощування  сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Кількість полів  у сівозміні	Кількість полів, які щорічно відводять під  посів даної породи	Схема висіву насіння	Плановий вихід  сіянців з 1 пог. м, шт.	Площа посівного  відділення, га
								Загальна	Одного поля
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Сумах пухнастий	2	900	3	3	30х30х30х60	35	1.45	0.48

 

Загальна площа посівного  відділення (стп. 9) для стрічкових посівів визначається за формулою:

,

де П_ПВ  - площа посівного відділення для даної породи, м²;

С - кількість щорічно вирощуваних сіянців з врахуванням відпаду, шт.;

Ш - ширина посівної стрічки плюс ширина одного міжстрічкового проміжку, м;

X- кількість полів у сівозміні;

Н -  вихід сіянців з 1 м посівного рядка, шт.;

Р - кількість борозенок (рядків) в посівній стрічці;

К - кількість полів, які щорічно засіваються.

 

Ппв = (С×Ш×Х)/(Н×Р×К) = (900000×1,5×3)/(35×4×2) = 4050000/280 = 14446 1,45 га.

Таблиця 8

Розрахунок площі  шкільного відділення

№ п.п.	Назва породи	Термін вирощування, років	Щорічний відпуск  саджанців, тис. шт.	Відпад за період вирощування, тис. шт.	Потрібно посадити з урахуванням відпаду. шт.	Схема розміщення, м2	Площа, м2		Кількість полів  у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділенні, га
							Живлення 1 саджанця	Одного поля    сівозміни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Деревина (декоративна ) шкілка
1	Туя західна	3	17	2,55	19550	1,0х0,5	0,5	9775	3	2,93
Плодова шкілка
2	Яблуня сибірська	3	19	3,8	22800	1,0х0,4	0,4	9120	3	2,74
Усього по відділенню										5,67

 

Загальна площа плодової та деревної шкілки (стп. 11) визначається за формулою:

де П_ПШ - площа шкілки для даної породи, м²;

С - кількість сіянців, щорічно висаджуваних в шкілку (план щорічного відпуску плюс допустимий відпад в процесі вирощування), шт.;

Ж- площа живлення саджанця, м² (визначається схемою садіння);

X - кількість полів у сівозміні.

С(1) = 17000 + 15% = 17000 + 2550 = 19550 шт.

Ж(1) = 1×0.5 = 0,5 .

Ппш(1) = 19550×0,5×3 = 29325 2,93 га.

С(2) = 19000 + 20% = 19000 + 3800 = 22800 шт.

Ж(2) = 1,0×0,4 = 0,4 .

Ппш(2) = 22800×0,4×3 = 27360 2,74 га.

 

Таблиця 9

Розрахунок площі  маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м		Площа живлення однієї рослини	Кількість рослин      на 1 га, шт.	Плановий вихід  живців з		Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт.	Площа, га
	У рядку	Між рядками			Однієї рослини, шт.	1 га, тис. шт.		Плантації	Змінного поля	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Чубушник звичайний	0,5	1,0	0,25	40000	30	1200	55	0,05	0,05	0,1

 

 

Площа плантації = Площа змін. поля = 55000/1200000 = 0,0458

                                                0,05га.

 

 

3.2 Розрахунок  площі допоміжної частини декоративного  розсадника

Розміщення продукуючих  частин на території розсадника здійснюється з урахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових  вод, наявності джерел водопостачання. Під посівне відділення виділяють  кращі ділянки, захищені від вітрів, з найродючишими ґрунтами та рівним рельєфом. Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводяться під плантації та насадження. Решта території використовується під господарську ділянку й інші виробничі та допоміжні частини розсадника.

 

Таблиця 10

Розрахунок площі  допоміжних частин розсадника

№ п.п.	Назва допоміжної частини	Розмір, м		Площа, га
		Довжина	Ширина
1	2	3	4	5
1.	Дороги	2550	5	1,3
2.	Господарська ділянка	70	80	0,6
3.	Запольна ділянка	75	65	0,5
4.	Дослідна ділянка	60	65	0,39
5.	Огорожа	2300	0,5	0,2
6.	Водоймище	-	-	-
7.	Інші ділянки	-	-	0,1
Усього				3,09

 

Таблиця 11

Розподілення  площі розсадника за видами користування

 

№ п.п.	Назва господарської  частини	Кількість полів  у сівозміні, шт.	Площа, га
			Одного поля	Загальна
1	2	3	4	5
	І. Продукуюча частина
1.	Посівне відділення	3	0,48	1,45
2.	Шкільне відділення:			5,67
	а) деревна (декоративна) шкілка	5	0,98	2,93
	б) плодова шкілка	4	0,91	2,74
3.	Маточна плантація	2	0,05	0,1
Усього				7,22
	ІІ. Допоміжна частина
4.	Дороги			1,3
5.	Господарська ділянка			0,6
6.	Запольна ділянка			0,5
7.	Дослідна ділянка			0,39
9.	Водоймище			-
10.	Огорожа			0,2
11.	Інші ділянки			0,1
Усього				3,09
Загальна площа  розсадника				10,31