Генеральный план декоративного рассадника

У центральній частині  заплави під лучною злаково-різнотравною рослинністю сформувалися лучні ґрунти, особливості яких було охарактеризовано вище.

До притерасної частини  заплави й поза заплавних просторів  з поверхневим та з ґрунтовим  током надходить значна кількість  вологи. Внаслідок цього ґрунти тут  формуються в умовах постійного надмірного зволоження. Так, у притерасній частині  заплави формуються різні болотні  ґрунти: переважно дерново-болотні, торф'яно-болотні й торф'яники. Усі  ці фунти на контакті заплави з  першою надзаплавною терасою часто  бувають перекриті шаром піщаного делювію, який потрапляє сюди з тераси. Перші надзаплавні (борові) тераси характеризуються розвитком дерново-підзолистих, а також приховано підзолистих піщаних ґрунтів.

Рослинний світ Сумщини характеризується значним видовим багатством. Лише деревних і чагарникових порід на території області налічується  понад 100 видів. Серед них аборигенні види: береза бородавчаста та пухнаста, бузина червона та чорна, бруслини європейська та бородавчаста, глоди обманливий, несправжньо-кривостовпчиковий, український, калина звичайна, клени гостролистий, польовий, татарський, липа серцелиста, тополі біла, чорна, тремтяча (осика), ялина європейська, інтродуковані види — дуб північний (червоний), клен ясенелистий, сосни австрійська, Веймутова, Банкса, горіхи сірий та чорний, черемха паня з Північної Америки, сосни кримська та австрійська, модрини європейська та сибірська, бархат амурський тощо.

 

1.2. Клімат

Місто Суми розташоване в північно-східній частині України на р.Псел.

У цілому клімат міста є  помірно континентальним з прохолодною  зимою і теплим літом.

Середньорічна температура повітря становить 6,6 °С, найнижча вона у січні (мінус 7,7 °С), найвища - в липні ( 19,2 °С).

Таблиця 1

Температура повітря по місяцях , (°С)

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Средняя	-7,7	-6,4	-1,1	7,9	14,9	18,0	19,2	18,2	13,0	6,6	0,6	-4,1	6,6
Дневная максимальная	-3	-3	2	12	19	22	23	22	17	10	2	-1	10
Ночная минимальная	-10	-9	-3	3	9	13	14	13	8	3	-1	-6	3

 

Найнижча середньомісячна  температура повітря в січні (мінус 16,6 °С ) зафіксована в 1963 р., найвища ( 0,0 °С) - в 2007 р.

Найнижча середньомісячна температура в липні ( 16,6 °С) спостерігалась у 1912 р., найвища ( 24,1 °С) - в 1936 р.

Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 р., абсолютний максимум ( 39,9 °С) - 11 серпня 1907.

В останні 100-120 років температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р. Найбільше підвищення температури в першу половину року.

У середньому за рік у  Сумах випадає 603 мм атмосферних опадів, найменше - у лютому, найбільше - у липні.

Таблиця 2

Середня кількість  опадів, (мм)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
43	33	38	39	55	68	77	62	45	38	52	53	603

 

Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалась в 1908 р., максимальна ( 886 мм) - в 1973 р.

Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912.

У середньому за рік у  місті спостерігається 154 дні з  опадами; найменше їх ( по 10 ) у вересні  та жовтні, найбільше ( 18 ) - у грудні.

Щорічно в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря  в середньому за рік становить 78 % , найменша вона у травні ( 64 %), найбільша - у грудні ( 89 %).

Таблиця 3

Відносна вологість повітря, (%)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Год
85	83	82	70	64	70	73	72	75	80	88	89	78

 

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.

 Таблиця 4

Загальна хмарність, (бали)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Год
7,4	7,2	7,0	6,5	5,9	5,7	5,4	5,1	5,4	6,3	8,1	8,3	6,5

0 балів - ясно.

Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, або будь-яку кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.

Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів  хмар нижнього ярусу або щільних  хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.

Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.

7-10 балів хмар нижнього  ярусу - хмарно.

10 балів хмар нижнього  ярусу - похмуро.

Найбільшу повторюваність у  місті мають вітри з південного сходу, найменшу - з півночі і північного сходу.

Таблиця 5

Повторюваність вітру різних напрямків, (%)

Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ	Штиль
9,4	9,2	13,6	17,5	12,1	10,5	15,0	12,7	4,9

 

 

Найбільша швидкість вітру - взимку, найменша - у липні- серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні - 3,1 м/с.

Таблиця 6

Швидкість вітру  по місяцях, (м/с)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Год
4,4	4,6	4,3	4,1	3,5	3,3	3,1	3,1	3,3	3,9	4,4	4,7	3,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МОРФО-БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЕВНИХ ПОРІД

Вид: Сумах пухнастий (Rhus typhina L.)

Родина: Анакардієві (Anacardiaceae)

Сумах пухнастий – дерево, що досягає  висоти 10-12 м. Має прекрасну, декоративну, ажурну крону, товсті, пухнасті, світло-бурі пагони, що нагадують оленячі панти. Кора на старих пагонах коричнева, розтріскана. Великі, довжиною до 50 см, непарноперисті листки з оксамитовою поверхнею складаються з 11-31 листочка, загострених на вершині і грубозубчатих по краю, зверху матово-темно-зелених, знизу білувато-сизих.

Восени листя блідо-помаранчеве  до густо-бордових тонів. Рослина дводомна. Дрібні квітки зібрані в густі  кінцеві пірамідальні волоті до 20 см завдовжки, осі яких густо волосисті. Тичинкові квітки жовтувато-зелені, маточкові – червоні. У період дозрівання плодів кулясті кістянки, покриті червоним щетинистим опушуванням  дуже прикрашають рослини, часто  до весни.

Сумах невибагливий, добре переносить посуху, стійкий до забруднення повітря, що дуже важливо при озелененні міст. При сильних морозах підмерзає, пагони дерев'яніють на 75%, але володіючи  високою пагоноутворюючою здатністю, швидко відновлює свій габітус. Світлолюбний, виносить навіть деяке засолення. Грунт: добре дренований, від сухого до помірно вологого.

 

Вид: Туя західна (Thuja occidentalis L.)

Родина: Кипари́сові (Cupressaceae)

Туя західна – вічнозелена хвойна рослина, що красиво виглядає в будь-який час року на присадибній ділянці. За цю декоративність тую високо цінують садівники і ландшафтні дизайнери. На родючій землі і у сприятливому кліматі туя може досягати висоти 30 метрів та мати стовбур діаметром 180 см, хоча в культурних посадках її висота зазвичай нижча. 
Особливо дерево славиться своїм виглядом у молодому віці, в цей час її крона сама декоративна, приймає вузькопірамідальну форму. Пізніше крона приймає яйцеподібну форму, але залишається декоративною. Тую за форму крони прозвали «кипарис півночі».

Хвоя у туї навесні  має яскраво-зелений колір, взимку буро-зелений, а влітку темно-зелений. Хвоя на пагонах може бути лускатою або голкоподібною у перехідних формах. Через 5 років хвоя разом  з гілками опадає. Цікава туя своєю  біологічною особливістю – «цвітінням», яке правильніше назвати запиленням. Квітки туї називають колосками. 

Ниркоподібні жовто-зелені колоски в основному розташовані  у верхній частині крони. Округлі, буро-жовті, знаходяться внизу дерева. В Україні такий сорт, як туя західна, запилюється до початку росту пагонів, у квітні – травні. Тривалість запилення 6 – 12 днів і залежить від погоди. Потім з’являються овальні шишки, які щороку дозрівають за 160-180 днів, але рясний урожай їх буває лише раз на 2-3 роки.

Коли луски дозрівають, вони відкриваються і звідти випадає  насіння, з вузькими плоскими крилами. Насіння зберігає схожість до 2 років. Пагони починають рости через 1-1,5 тижні після закінчення запилення. Довжина їх щороку збільшується на 10-15 см. Рослина «туя» має поверхневу систему коріння, тому взимку з дерева потрібно збивати важкий мокрий сніг, щоб воно не повалилось або не зламалося  під його вагою.

 

Вид: Яблуня сибірська (Malus baccata )

Родина: Розові (Rosaceae)

Дерево є рідним для північного Китаю (Маньчжурії) і Азіатської частини Росії (Східний Сибір), Далекого Сходу, Монголії, Індії. Росте поодиноко або невеликими групами на відкритих місцях. Світлолюбних мезофіт, мікро-мезотерм, мезотроф. Охороняється у заповідниках.

Невелике дерево 5-10 м  заввишки, з округлою, густою кроною і  голими, тонкими пагонами. Еліптичні або яйцеподібні листя до 8 см завдовжки, блискучі, голі, мілкопильчасті по краю, вгорі загострені. Білі квітки без запаху, до 3,5 см в діаметрі. Плоди кулясті, дуже дрібні, до 1 см в діаметрі, на довгій плодоніжці, червоні або жовті, довго зберігаються на дереві.

Зростає повільно. Дуже морозостійка. Посухостійка і невимоглива до грунту, газостійка. Добре переносить стрижку. Є кращим підщепою в північному плодівництві. Декоративна в період цвітіння, коли рясно, як піною, покривається біло-рожевими квітками, а в осінню пору красива плодами, часто залишаються на дереві і після опадання листя. У літню пору вона привертає увагу красивою, правильної, округлою кроною і густим листям. Висока морозостійкість цього виду робить її особливо цінною в садово-парковому будівництві північних районів Росії, а відносно невеликі розміри дозволяють використовувати її в невеликих садах і скверах, в одиночній та груповій посадці, у живих огорожах.

 

Вид: Чубушник звичайний (Philadélphus pallidus L.)

Родина: Горте́нзієві (Hydrangeáceae)

Цей чагарник помилково називають  «садовим жасмином» за схожість їх дивовижних квітів, які зовнішнім виглядом і запахом нагадують квіти цитрусових. Чубушник - невисокий листопадний чагарник, хоча деякі види досягають висоти 4 м. Рослини відрізняються чудовим цвітінням. Квіти сидять по одному в пазухах листків і на кінцях коротких бічних гілочок, які розвиваються на пагонах другого року. Кожна гілочка несе від 3 до 9 білих ароматних квіток. Цвіте Чубушник в кінці травня - початку липня протягом 2-3 тижнів. Цвітіння буває настільки рясним, що кущі виглядають, як засипані снігом. Пелюстки квітів молочно-білі, кремові або зеленуваті. Є сорти з рожевим підставою пелюсток і махрові форми.