Шпаргалка по "Риторике"

- не следует придавать  разным частям структуры одинаковое  значение;

- не следует упускать  внешних средств маркирования  частей;

- не следует упускать  мотивировок при переходе от  одной части к другой. Напомним еще раз, что здесь приведены лишь ориентиры в направлении суммирования. Понятно, что суммируя содержание, трудно воздержаться от называния компонентов сообщения, и наоборот. Более того, требования, предъявляемые к резюме, справедливы (правда, в несколько другом качестве) и по отношению к аннотации - и опять же наоборот. Речь же, как уже сказано, идет лишь о том, чтобы хорошо представлять себе, какой из типов суммирования говорящий предпочитает и какие это ставит перед ним первоочередные задачи.

 

Додаток 4

 

Примітка. Наведений нижче  текст запозичено з книги Мела Томпсона "Восточная философия" (М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000).

 

Життя в гармонії з природою.

За твердженнями даосів, світ в цілому і людина зокрема  характеризується трьома видами життєвої енергії: дух, дихання та життєва субстанція. Під час медитації людина прагне до злиття мікрокосмосу (Его) з макрокосмосом (світобудова). З цією метою людина має позбавитись дуалістичного сприйняття дійсності; іншими словами вона намагається ототожнити своє "Его" з усім всесвітом, тобто позбавитись суб'єкт-об'єктної свідомості.

Отже, даоська медитація  глибоко містична. Містичне єднання  з усім сущим не піддається раціональному  поясненню; осягнення здійснюється безпосередньо через досвід.

Таким чином, стверджується  фундаментальне положення даосизму, згідно з яким висловлене Дао не є істинним Дао. Те, що пізнається під час медитації, не піддається словесному вираженню.

 

Рекламна тактика.

Модель 1

а) активізація уваги присутніх (для  не налаштованої на комунікацію аудиторії)

Пані та панове!

Ми з вами живемо у  суспільстві, повсякденне буття  якого приводиться в рух егоїстичними намірами. Кожному відома банальна до болісності істина: якщо сам про  себе не подбаєш – ніхто про  тебе не подбає. Але рано чи пізно  ми задаємося питанням: чи не приносить така егоїстична позиція більше страждань, ніж користі? Чи не стаємо ми жертвами напружених егоцентричних моделей життя? Чи існує духовна альтернатива крижаному чистогану, розрахунку?

Так, ця альтернатива існує. Будь-яка людина у своєму житті цікавилася загадковою культурою Сходу. Схід приваблював не лише мечетями, храмами і шедеврами ювелірного мистецтва, але й сяючими перлинами духовності: містикою індійських схимників, солодкою, як вино, поезією, самобутнім японським живописом. Очевидно, всі ми маємо й деяке уявлення про Китай. У культури Китаю є два полюси, які щоразу кидаються у вічі, коли ми дивимося, скажімо, телепередачу про цю країну: це, безперечно, великі скупчення людей, які вправно рухаються в такт церемоніалу, та потаємні куточки порожнечі, які дають можливість відпочити від цієї скупченості. Але у будь-якому випадку для відомої егоїстичної самотності тут залишається менше шансів. Єдину самотність, яку визнає Китай, можна було б назвати самотністю медитації. Особливої популярності медитація набула серед даосів – однієї з китайських релігійних течій. Даоси якраз і відчували ту духовну порожнечу, потреба в якій ніколи не полишала китайця, втомленого повсякденною церемонністю... (далі за текстом)

 

Модель 2

б) стимулювання інтересу до того, хто говорить (мотивація з боку того, хто говорить, свого перебування на  місці оратора)

Вельмишановні присутні!

Нещодавно я був приємно  здивований своєю подорожжю до Китаю. Коли мої друзі розповідали мені про деякі екзотичні подробиці  з китайської повсякденності, останні викликали у мене цілу низку асоціацій із сплячим азійським оазисом. Але що насправді відомо кожному з нас про Китай? Звичайно, Ви запитаєте: а задля чого я маю цікавитися Китаєм? Адже це не Європа і не Америка, не епіцентр світових подій, не найзаможніша країна… Все саме так, але є дещо, що завдяки Китаю стало популярним і в Європі, і в Америці, і поступово проникає до нас. Ви запитаєте: що це таке? Це те, що можна було б назвати ідеєю життя у гармонії з природою, суспільством, ближніми. Мені довелося пережити це на власному досвіді, яким би я хотів поділитися з вами. Цей досвід – медитація. Скажіть-но, чи спробував хтось із вас коли-небудь медитувати ?.. Якщо так, то чи замислювалися ви над тим, що ця найдавніша техніка релаксації використовувалася в Китаї ще тоді, коли все, що зараз називається цивілізованим світом – не існувало?

Сьогодні ми маємо  можливість користуватися деякими  спрощеними методиками медитації, кожна  з яких є невеликою часткою  духовної спадщини даосизму – однієї з китайських філософських шкіл. Про  засновника даосизму Лао-Цзи відомо багато кумедних історій. Він, начебто мудра людина, був переконаний в тому, що народився раніше свого батька(!); пропагуючи уникання чуттєвих задоволень, він дозволяв собі іноді напиватися і проводити час з п'ятьма (!) коханками водночас...

Але поруч з цими екзотичними  витівками Лао-Цзи і його учні мали точки дотику з чимось таким, до чого нам доводиться прилучатися у нашому сірому ординарному повсякденні, сповненому боротьби, жорстокості, інтриг і авантюр. В усьому цьому немає гармонії з сущим. У даосів вона була, і тому вони варті того, щоб поговорити про них… (далі за текстом).

 

Модель 3

Тактика вербування союзників (домінуюча стратегія  для мовленнєвих ситуацій, у яких доводиться мати справу з конфліктно налаштованою аудиторією. Припустімо, вам доводиться робити промову про  даоську медитацію у середовищі православних)

Дорогі друзі!

У мене немає сумнівів з приводу того, що кожен з нас  розуміє Бога як любов. У посланні апостола Павла Коринфянам сказано, що Бог є любов, і той, хто не пізнав любові, не знає Бога. Ми так  звикли до того, що говоримо своїм ближнім: я кохаю тебе, я люблю тебе. А що означає – любити? Любов, безперечно, починається з того, що ми не протиставляємо нашого ближнього собі. Ми уникаємо того, щоб вбачати в людині будь-що нестерпно вороже. Любов гармонізує і замирює протиріччя, не акцентує на відмінностях, вона завжди стоїть вище осуду, оскільки дає шанс на розкриття в кожній людині нескінченності Божого Духу, за образом і подобою якого створені всі ми. Тому той, хто судить, – виносить вирок, прирікає, а отже, він неспроможний на любов…

Любити ближнього свого  – це означає визнавати самоцінність його Духу, його власної позиції  при всій її протилежності щодо нашої. Якщо б ми спробували зазирнути в  історію подібного розуміння  любові, то побачили б, що вона присутня вже задовго до виникнення православ'я в індійській та китайській філософії.

Природно, що мудрість Божа, викладена у Писанні, сяє своїми різнобарвними проявами. І буває  так, що серед деяких язичників та іновірців ми можемо побачити більшу кількість наших однодумців, ніж серед тих, хто називає себе "християнам". Здавалося б, що може бути спільного між даосом  і християнином? Ви скажете: даос – незріла у духовному відношенні людина, оскільки не збагнув християнського одкровення. Можливо, так воно і є. А якщо ми запитаємо у даоса, хто такий християнин? Скоріше за все, він дасть йому подібну ж характеристику. На такому ґрунті, природно, любов не зростає; навпаки, кожна із сторін вороже доводить свою позицію і ламає списи, в той час як істина – поміж учасників суперечки.

Так от, керуючись мудрістю любові (а справжній любові завжди притаманна далекоглядність мудрості), спробуємо з вами збагнути, що ж означає життя у гармонії з сущим. Власне оригінальну відповідь на це питання дає даоська філософія… (далі за текстом)

 

Додаток 5

 

Примітка. Робота йде  з текстом з книги Мела Томпсона "Восточная философия" (М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000), наведеним у Додатку 1.

 

Використання  різних методів викладення.

Зауважте, що у наведених  прикладах представлені методи викладення стосуються лише вступу до промови. Ваше завдання – використати їх для повного (хоча й короткого) викладення змісту Вашої промови.

 

Модель 1

Застосування  індуктивного методу:

Вельмишановні колеги!

Іноді деякі люди намагаються  позбавитися численних проблем, не звертаючи уваги на те, що самі ж вони й виступають їх безпосереднім джерелом. Так, у одних людей спостерігається, наприклад, хронічна „роботоманія” і проблема з повноцінним відпочинком; вони не спроможні хоча б на хвилину відірвати себе від роботи, розслабитись, відчути насолоду від споглядання природної краси.

Друга частина людей  відчуває глибоку самотність, і навіть живучи в умовах надмірної комунікації, болісно переживає найменшу необхідність усамітнення.

Третя частина взагалі  живе за схемою – не автентично, а  тому що так прийнято, так робить більшість і т.д.

Чи звернули Ви увагу  на те, що всі три категорії об'єднує  одна спільна риса: неуважність до свого внутрішнього світу, нездатність  залишатись на одинці із собою, зазирати у глибини духу?

Однак проблема ця не є  нерозв'язанною. Ще в стародавні часи в Китаї виникла філософська школа, яка змогла знайти самобутні способи розв'язання таких складних, здавалося б, проблем. Цю школу сформували даоси, здатні поєднувати містику та ексцентрику, прагматизм і споглядальність... (далі за текстом)

 

Модель 2

Застосування  дедуктивного методу:

Шановні колеги!

Для розуміння суті релігійної етики даосизму варто звернутися до категорій "медитація" та "самотрансценденція".

У філософських словниках  термін "медитація" визначається як релігійна психотехніка, що має на меті контакт із трансцендентною реальністю. Таким чином, даосизм припускає можливість безпосередньої взаємодії із Абсолютом, який, згідно з його положеннями, не розкривається "буденній свідомості". Істинне дао не може бути вербалізоване, а тому "точкою дотику" з ним може бути глибинний трансцендентний досвід, що здобувається через самотрансценденцію.

У самотрансценденції людина здійснює вихід за межі суб'єкт-об'єктного  вираження, вона перестає відчувати  себе часткою, яка протистоїть невизначеній цілісності, вона втрачає "Его" і дозволяє собі розкіш незацікавленої причетності до універсуму… (далі за текстом)

 

Модель 3

Застосування  методу аналогії:

Дорогі друзі!

Чи доводилося Вам  бачити людину, яка незацікавлено  дивується красі природного пейзажу? Чи звертали Ви увагу на те, що вона не відчуває себе "одиноким очеретом", а гармонійно зливається з рівниною, полем, осяяною сонцем річкою, блискучим зорепадом і заходом сонця?

Такою безтурботною істотою  міг би бути хіба що даос, для якого  весь світ – це його власне єство, позбавлене традиційних для нас перегородок, обмеження, ідеалізацій.

Даос – людина, яка  вклоняється благозвучній гармонії природи і не має потреби в  тому, щоб протистояти їй... (далі за текстом).

 

Модель 4.

Застосування  стадіального методу: цей метод застосований в самому тексті “Життя в гармонії з природою”, представленому на початку додатку.

 

Модель 5.

Застосування  концентричного методу:

Дорогі друзі!

Сьогодні всі можуть почути про те, що людство роз'єднане егоїстичними діями спільнот і окремих людей.

Вони намагаються знайти добробут – і не знаходять його, бо добробут неможливий без усвідомлення спільності інтересів.

Вони створюють політичні  блоки – і не досягають миру, оскільки мир передбачає подолання  фанатичного егоцентризму.

Вони акцентують увагу на збереженні природи – і не можуть створити умови для цього, бо споживацька розбещеність егоцентричної людини дійшла до крайньої точки.

А от чи завжди було так? Можливо, краще не будемо "винаходити велосипед", а подивимося, яким чином  формувалося ставлення до природи в інших культурах… (далі за текстом)

 

Додаток 6

Сафаров Е., ін-т східних мов.

 Шановні пані та  панове!

Нещодавно Ви були свідками грандіозного шоу під назвою “Парламентські вибори в Україні 2002 року”.

На Ваших очах використовувалися найрізноманітніші передвиборчі технології: від простого роздавання листівок до найбруднішої передвиборчої війни у ЗМІ. Мало хто з політиків, що балотувалися до Верховної Ради, не є заплямований незаконною приватизацією чи таємними рахунками у закордонних банках. Підтасовка результатів голосування шляхом специфічної “організації” виборців чи “гри” з бюлетенями, до яких ми вже звикли, також мали місце. Всі ці явища можна звести до однієї проблеми, а саме: нерозвиненість політичних технологій в Україні. Тож постає цілком слушне питання: коли, а головне, які технології прийдуть на зміну теперішньому “піарному” бруду та махінаціям? Конкретну відповідь на це питання дає стаття А.Прієпи “Завдання дня: протискати та не підставлятися”...

 

Герасименко М., ф-т  англ. мови.

Любі друзі!

Ми всі сьогодні стоїмо перед проблемою вибору. Це й зазвичай непроста справа, а особливо коли це стосується нашого майбутнього. Для  мене це особливо складно, тому що це перший мій важливий і свідомий вибір. Чесно  кажучи, я збентежена. Мій голос уже намагалися купити. А що ж буде далі? Адже не кожен зможе дати рішучу відсіч, захищаючи свою волю і свій вибір, а головне – не “підставитись”, у першу чергу, перед самим собою. Чи усвідомлюємо ми, що нами намагаються маніпулювати, а ми цього й не помічаємо, сприймаємо як належне.

Чи хтось помічав  колись, як його мозок несвідомо  сприймає те, що може протирічити його власній сутності? Інколи нас просто зомбують, проштовхують часом зовсім не те, що нам потрібно. Потім ми під  навіюванням робимо вибір, а коли приходимо до тями, то не розуміємо, чому все навпаки порівняно з нашими бажаннями. Відповідь лежить у нас самих. Не треба далеко ходити, шукаючи винних. Почнімо з себе. До того ж заглянемо в історію нашого зомбування і спробуємо знайти ту точку, від якої треба відштовхуватись...

 

Руденко О., ф-т англ. мови.

„Це уб'є це!” Чи дійсно люди пам'ятатимуть те, що зникає у  забутті не завдяки внутрішньому згасанню, а завдяки зовнішній  підтримці, яка послаблює силу розуму людства та перетворює його (живий розум) на закаменілу душу, мінеральну пам'ять?

„Це уб'є це!” Чи дійсно CD-ROM витіснить книгу й прогресуватиме боротьба візуальної та вербальної комунікації?

„Це уб'є це!” Чи дійсно більшість засобів масової комунікації  беруть участь у культурній роботі?

Чи замислювалися Ви коли-небудь над відповідями на ці прості питання?...

 

Попович Ю., ф-т англ. мови.

Весна... У п'янкому повітрі  розливається запах квітучих вишень, в аудиторіях сидіти просто неможливо. Співають пташки і коти. Пора кохання: щасливого кохання і нещасного, без взаємності – такого, як, наприклад, наша суцільна закоханість у червоний диплом, у сесію, складену виключно на “відмінно”. Адже остання лякає нас так само, як і можливість бути забутими коханою чи коханим. Ми робимо один крок до жаданої цілі, другий, третій, зважуємо свої можливості, вимірюємо сили, плекаємо надії, пориваємось угору, щоб стати кращими, працюємо над собою, і тут, мов з-під землі, виростають здоровенні перепони, які майже неможливо подолати. Думка про майбутні екзамени витягує останні соки з понівеченої авітамінозом та зимовою летаргією плоті, краде у нас останню надію на Happy End. А чому? Бо винні гори неопрацьованого матеріалу, нерозпочаті курсові, недоступні пересічному студентові підручники та оригінальні тексти і, звичайно, хронічна нестача часу.