Західноєвропейська педагогіка епохи нового часу та просвітництва

ЛЕКЦІЯ 3. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ  НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

План

1. Життя та діяльність Я.А. Коменського.
2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості.
3. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Коменським).
4. Класно-урочна система та принципи навчання Я.А. Коменського.
5. Підручники Я.А. Коменського.
6. Я.А. Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей.
7. Педагогічні ідеї Д. Локка.
8. Ідея вільного виховання Ж.-Ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання Ж.-Ж. Руссо.
9. Педагогічні погляди французьких філософів К. Гельвеція та Д. Дідро.

Література:

1. Коменский Я.А., Избранные педагогические сочинения в 2 т. — М., 1982.
2. Мітюров В.Н. Педагогічні ідеї Я.А. Коменського на Україні. — К., 1971.
3. ПІскунов А.І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки. — М. 1981.
4. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. — Тернопіль, 1996.
5. Історія педагогіки / За ред. М.В. Левківського, О.А. Дубасенюк. — Житомир, 1999.
6. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. — Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

«Велика дидактика», пансофія, сенсуалізм, «tabula rasa», принцип природовідповідності, материнська школа, школа рідної мови, латинська школа, «сім вільних мистецтв» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія); принципи наочності, свідомості і активності, послідовності і систематичності, виховання джентльмена.

1. Життя  та діяльність Я.А. Коменського

Короткі біографічні дані.

Березень, 1592 р. народився  в м. Нівніце (Південна Моравія).

З 1604 р. Коменський разом  з сестрою залишаються сиротами, і їм призначають опікунів. Пізніше  хлопчика взяла до себе тітка з боку батька, і він переїжджає в м. Стражницю.

В кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто. Коменський змушений був повернутися до опікунів.

В 1608 році Коменський вступає  до латинської школи в м. Пше-рові, яку закінчує з відзнакою.

30 березня 1611 року молодого Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.

В лютому 1613 року Коменський закінчує Гернборнський університет. Він їде до Амстердаму, потім — до Гейдельбергу, де вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.

В 1614 році молодого Коменського  призначають керівником Пшеровської  братської школи, де він в першу  чергу намагається полегшити  процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць «Правила більш легкої граматики».

В 1616 році Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю «Листи до неба», де розвиває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.

В 1618 році община «чеських братів» призначає Коменського пастирем-проповідником в м. Фульнеці (Північна Моравія) і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його педагогічного вчення.

На початку 1621 року війська  католицької ліги ввірвались в Фу-льнек, пограбували і спалили його. В умовах жорстоких переслідувань і посилення діяльності інквізиції Коменський переховується в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського. В підпіллі Коменський багато читає, думає, пише.

28 січня 1628 року Коменський відправляється до м. Лейіио.

З 8 лютого 1628 року Коменський почав свою діяльність в м. Лешно (Польща). Спочатку він вів педагогічну роботу в гімназії «братів»: викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635).

В 1642 році йому доручають  посаду секретаря ради старійшин. У  ці роки він активно працює над  головною працею свого життя — «Великою дидактикою», роботу над якою завершує в 1632 році.

В період діяльності в  м. Лешно Коменський працює і над відомою книгою «Материнська школа». Паралельно з «Великою дидактикою» він пише підручник з латинської мови під назвою «Відкриті двері до всіх наук». В 1633 році він публікує доповнення «Відкриті двері до мов і всіх наук» як підручник для початківців.

В 1641 році Коменського  запросили до Лондона; у цей час  в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту і правлінню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофіч-ного характеру, яку називає «Шлях світла».

В серпні 1642 року їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує  Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробити раціональну методику її викладання.

В 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких «Новітній метод викладання мов», де описувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: Спочатку — приклад, потім — правило; предмет і паралельно — слово.

Навесні 1648 року синод  запросив Коменського зайняти посаду єпископа общини «чеських братів». В Угорщині Коменський відкриває в м. Шарощ-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу «Видимий світ у малюнках», яка була опублікована в 1658 році.

В 1668 році Коменський написав  твір під назвою «Єдине необхідне», який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало «Продовження братського завіту», який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).

15 листопада 1670 року  Коменський помер. Він був похований  в м. Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.

2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості

Світогляд Коменського  був суперечливим. За релігійними  поглядами він — протестант. В питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський — сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф. Бекона, Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки «tabula rasa», або «чиста дошка», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Коменського, і, в першу чергу, «Велика дидактика», побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках «Видимий світ у малюнках», «Відкриті двері до мов» і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність «Пансофія» Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея «всіх учити всьому» випливає із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.

У відповідності з  потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пізнання людини.

Великий дидакт бачив  у дитині майбутнього діяча, мудреця  і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

У відповідності з  основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання. Зробити людину: знаючою всі речі; володарем речей і самої себе; такою, щоб вона себе і все підводила до Бога, джерела всіх речей; мати здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає; наукове виховання; доброчесність чи моральність; релігійність чи доброчесність; фізичне виховання.

3. Принцип  природовідповідності, вікова періодизація  та система шкіл (за Я.А. Коменським)

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років в кожному. І для кожного періоду пропонується своя школа: Дитинство — від народження до 6 років — материнська школа. Отроцтво — від б до 12 років — школа рідної мови. Юність — від 12 до 18 років — латинська школа чи гімназія. Змужнілість — від 18 до 24 років — академія чи університет.

В системі Коменського  першим ступенем навчання є материнська школа — це сім'я, де протікає життя дитини від народження до 6 років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою «Материнська школа». Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Великого значення в материнській щколі він надавав грі.

Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той  час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем в  системі освіти і виховання Коменського  є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.

Третім ступенем навчання, запропонованим Коменським, була латинська школа, чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути відкритими в кожному місті і складатися з 6 чи 7 класів. Тут крім «семи вільних мистецтв» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, Геометрія, музика і астрономія) пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з б класів гімназії давалась своя назва, і кожен  клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас — граматичний. 2-й клас — фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства. 3-й клас — математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас — етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі і найкращі приклади добра. 5-й клас — діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів. 6-й клас — риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і головних народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Ко-менський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і  подорож (18—24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять поряд з лекціями входила обов'язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.

4. Класно-урочна  система Я.А. Коменського. Принципи навчання

У «Великій дидактиці» Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких, як: наочності; свідомості і активності; послідовності і систематичності знань; міцного оволодіння знаннями і навичками.

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчально-виховного  процесу. Необхідно зазначити, що поняття «урок» в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організації навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII ст., а в деяких країнах і до XIX ст. Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунтування класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Коменський гостро критикував існуючий в той час індивідуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось «із сходу сонця і до заходу». В роботі «Закони добре організованої школи» він визначив основні правила організації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.

5. Підручники  Я.А. Коменського

Підручники того часу не відповідали педагогічній системі  Коменського ні за змістом, ні з методичної точки зору. Його підручники містять  багатий навчальний матеріал, в них  вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознавства. Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користувались «Видимий світ у малюнках» та «Відкриті двері до мов і всіх наук».

«Видимий світ у малюнках» — це свого роду ілюстрована дитяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками. Тут вміщені дані про природу, діяльність людини, суспільне життя. В цьому підручнику Коменський першим серед педагогів виявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі.