Теоретичний аналіз конфліктів та способи їх вирішення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2013 в 20:59, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи: дослідження інженерно-психологічні проблем охорони праці.
Головним завданням курсової роботи є:
Проаналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми.
Розглянути особливості інженерно-психологічні аспектів охорони праці.
Визначити основні моменти інженерно-психологічні аспектів охорони праці.

Содержание

ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Інженерно-психологічні аспекти охорони праці
Контроль стану оператора
Раціональні режими праці і відпочинку оператора

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ
2.1. Мотивація безпеки праці
2.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
3.2 Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Прикрепленные файлы: 1 файл

ВЕЧІР..doc

— 182.00 Кб (Скачать документ)

 

 ЗМІСТ

 

ВСТУП.

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

    1. Інженерно-психологічні аспекти охорони праці
    2. Контроль стану оператора
    3. Раціональні режими праці і відпочинку оператора

 

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

2.1. Мотивація безпеки праці

2.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці

3.2 Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці

 

 

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Інженерна психологія є галуззю психології, що вивчає процеси інформаційної взаємодії між людиною і різноманітними технічними засобами, причому її насамперед цікавлять проблеми ефективного проектування й експлуатації систем "людина-машина".

Інженерна психологія тісно пов´язана з ергономікою, науковою організацією праці, технічною естетикою і докладає зусиль до проектування такої техніки і устаткування, яка б враховувала можливості, недоліки та особливості людини.

Механізація та автоматизація виробничих процесів , упровадження обчислювальної техніки та інформаційних технологій докорінно змінюють діяльність людини , висуваючи до неї нові , більш високі вимоги , збільшуючи при цьому економічну та соціальну значущість результатів її діяльності . Одночасно принцип гуманізації трудової діяльності визнає необхідність створення нормальних умов для підвищення працездатності людини , збереження її здоров’я , гармонійного розвитку особистості професіонала . Для досягнення цієї мети потрібно володіти певною інформацією про взаємодію людини і техніки в різних  умовах зовнішнього середовища та цілеспрямовано її застосовувати  в практиці проектування  ,створення та експлуатації систем ”людина-машина”. Діяльність оператора складається з таких основних процесів: приймання інформації, зберігання та переробка інформації, прийняття рішень. Ці процеси певним чином поєднані в цілісну діяльність. Діяльність як специфічна форма відношення до навколишнього середовища може мати різні прояви. Різні види діяльності формуються і розвиваються у процесі історичного розвитку суспільства, а форма їхнього прояву залежить від характеру суспільних відносин. Діяльність в інженерній психології розглядається як предмет об’єктивного наукового пізнання. Вона розкривається і відтворюється в теоретичних схемах і моделях відповідно до методологічних принципів і залежно від конкретних завдань.

Об*єкт дослідження: праця як соціальна активність людини у якості суб'єкта трудової діяльності.

Предмет дослідження: інженерно-психологічні аспектів охорони праці.

Метою курсової роботи: дослідження інженерно-психологічні проблем охорони праці.

Головним завданням  курсової роботи є:

  1. Проаналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми.
  2. Розглянути особливості інженерно-психологічні аспектів охорони праці.
  3. Визначити основні моменти інженерно-психологічні аспектів охорони праці.

Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань та досягнення мети було використано загальнонаукові методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на даному етапі   розвитку техніки від операторів вимагається високий рівень професіоналізму. та підготовленості, оскільки сучасне виробництво постійно в технічному плані вдосконалюється проте людський фактор часто не враховується.

      Практичне значення  дослідження полягає у тому, що  дана робота     може бути  використана для вдосконалення  умов та ефективності роботи  оператора.

           Структура курсової роботи: вступ, 2 розділів, висновки, список використаних джерел із 25 найменувань. Загальний обсяг 30 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.  ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

    1. Інженерно-психологічні аспекти охорони праці

 

На безпеку праці значною мірою впливають індивідуальні якості працівника:

- психофізіологічні,

- соціальні,

-виробничі.

Серед психофізіологічних якостей слід виділити такі: недостатня здатність до розподілу і концентрації уваги, мислення; низькі якості щодо обережності, спостережливості, кмітливості, розсудливості; недостатня установка до трудової діяльності; надмірна критичність до керівництва і менша до себе; гордовитість, самовпевненість, неповага до інших тощо.

Основними соціальними якостями працівника, які необхідно враховувати при створенні безпечних умов праці, є: ставлення до роботи; контакти з товаришами, керівництвом та іншими людьми; соціально-політичні, соціально-економічні та побутові фактори; рівень спілкування; рівень освіти і культури; стан здоров'я; рівень задоволеності своєю працею; інше.

Найбільш важливими виробничими якостями працівника, які впливають на безпеку праці, є стаж та досвід роботи. Стаж роботи взагалі пов'язаний із віком працівника. На основі аналізу різних досліджень зроблено висновок: найбільш значний вплив на безпеку праці справляє стаж роботи, а не вік працівника. Безпечні дії працівника, створення небезпечних ситуацій можуть бути обумовлені недостатністю знань, роботою не за спеціальністю, зміною характеру або умов праці добре знаної професії.

Для зменшення дії психофізіологічних чинників небезпеки в процесі праці необхідно враховувати індивідуальні якості працюючого, оскільки помилки на виробництві, а також нещасні випадки є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. З метою поліпшення безпеки і захисту здоров'я працівників під час роботи необхідно проводити професійний психофізіологічний відбір для широкого кола професій.

Можливості людини протистояти небезпеці визначаються ступенем її мотивації до праці і до її безпеки. Мотиви є тим психологічним фактором, який визначає, чому людина в даній ситуації діє тільки так, а не інакше. Тому для розуміння причин, які спонукають людей свідомо йти на порушення правил безпеки, наражаючись при цьому на небезпеку, необхідно, насамперед, розкрити мотиви такої поведінки.У процесі праці проявляються, в основному, мотиви вигоди та безпеки.

Мотив вигоди проявляється в отриманні нагороди за результати праці. Сюди входять матеріальна (заробітна плата, премія) і соціальна вигода (самоствердження, престиж, професійна гордість). Дуже важливо, щоб працівників систематично інформували про результати їх праці і щоб ця інформація була своєчасною.

Мотив безпеки проявляється у прагненні уникнути небезпеки, яка виникає в процесі праці. Під небезпекою слід розуміти не тільки виробничі небезпеки, які загрожують здоров'ю та життю працівника, а й соціальні (зменшення заробітку, позбавлення премії, пониження в посаді, втрата авторитету, поваги тощо).

До безпечної роботи людину спонукає, перш за все, мотив самозбереження - прагнення зберегти себе від дії небезпек праці. Однак немалу роль тут відіграють і соціальні мотиви: прагнення підтримати свій авторитет, справити гарне враження на керівництво і товаришів по роботі, тому що люди, які нехтують правилами безпеки, соціально осуджуються і караються.

Мотив характеризується силою дії, яка відображає ступінь усвідомленості та ясності об'єкта мотивації. Наприклад, якщо працівник недостатньо чітко уявляє небезпеку своєї праці, а тому недостатньо ясно усвідомлює важливість засобів захисту та правил безпеки, то сила його мотивації щодо використання цих засобів і виконання правил безпеки буде невисокою, результат його поведінки в даній праці буде визначати не мотив безпеки, а інші мотиви.

З точки зору безпеки праці, особливої уваги заслуговує так званий конфлікт мотивів. Особливий інтерес викликає конфлікт між мотивом вигоди та мотивом безпеки праці, коли бажання заробити більше переважає над прагненням уникнути небезпечної ситуації.

В різних організаціях і установах треба шукати шляхи підкріплення і підсилення мотиву безпеки. Для цього необхідно:

- стимулювати матеріально і соціально безпечну працю;

- створювати психологічний клімат у колективі, при якому падіння авторитету через порушення правил безпеки зводило б до мінімуму матеріальні вигоди, які могли б бути досягнуті за рахунок порушень правил безпеки.

Одним із напрямів підвищення безпеки праці є організація безпечної поведінки працівника в процесі праці. Для цього необхідно:

- створювати психологічний настрій на безпечну поведінку;

- стимулювати безпечну поведінку;

- навчати безпечній діяльності;

- виконувати та контролювати правила безпеки праці;

- виховувати безпечну поведінку;

- створювати психологічний клімат у колективі.

Для створення психологічного настрою працівника на безпеку праці необхідна загальна політика керівництва у галузі охорони праці.Ставлення керівництва і, особливо, керівника організації, установи, підприємства до питань охорони праці проявляється в тому, яке значення надають вони цим питанням в загальному процесі праці та в якій мірі показник безпеки враховується при оцінці її ефективності.

Працівник вірить у небезпеку тільки в тій мірі, в якій вірить у неї його безпосередній керівник. Тому всі ланки управління виробництвом повинні постійно проявляти інтерес до забезпечення безпеки праці, проявляти підвищену увагу та турботу щодо безпеки та благополуччя працівників. Причому працівники повинні це постійно відчувати.

Настрій на безпечну роботу з'явиться у працівника тоді, коли він буде бачити, що на підприємстві, в організації та установі існує суворий контроль за виконанням правил безпеки.

На жаль, сьогодні у невиробничій сфері й недержавному секторі економіки стан охорони праці викликає тривогу. Більшість керівників у цих сферах не мають спеціальної підготовки і досвіду роботи з охорони праці. Вони проявляють байдужість до проблем охорони праці і небажання серйозно займатися їхнім вирішенням. Першочерговим завданням охорони праці у невиробничій сфері є формування у роботодавців думки про те, що охороні праці необхідно приділяти пріоритетну увагу. Тоді працівник повірить, що безпека його праці є однією з ключових цінностей підприємства, а це є одним із мотивів його безпечної поведінки.

Безпечній поведінці в процесі праці сприяє стимулювання як засіб мотивації безпеки праці. Термін "стимул" визначається як спонукальна причина активізації дій людини, особливо у тих випадках, коли є прагнення одержати винагороду.Застосування стимулів для мотивації як робітників, так і керівників підприємств, установ, організацій - загальноприйнята практика в усьому світі. Як свідчить міжнародний досвід, чергове підвищення заробітної плати (матеріальне стимулювання) працівникові здійснюється з урахуванням роботи без порушень норм охорони праці. Працівники, які порушують норми охорони праці, не мають шансів до професійного росту і є першими кандидатами на звільнення з роботи.

На підприємствах малого та середнього бізнесу невиробничої сфери повинна розроблятися та застосовуватися ефективна система стимулювання працівників за безпечну поведінку в процесі праці.

Зазвичай, для виховання безпечної поведінки в процесі праці використовується як негативне стимулювання - покарання за порушення правил безпеки (штрафи, позбавлення премії, дисциплінарне покарання), так і позитивне - заохочування за безпечну роботу (грошові надбавки до заробітної плати, моральне стимулювання).

Найбільш доцільно та ефективно використовувати позитивне стимулювання. Застосування заохочень за безпечну роботу, як свідчить міжнародний досвід, є найбільш дійовим засобом підвищення безпеки праці.

Стимулювання охорони праці має бути індивідуальним. Для організації стимулювання повинні бути розроблені критерії оцінки рівня безпеки праці кожного робітника (бали, коефіцієнти тощо). Треба періодично підводити підсумки безпечної роботи. Показники, умови, форми та розміри стимулювання охорони праці конкретизуються в колективних договорах, положеннях про оплату праці, трудових договорах (контрактах) з урахуванням особливості організації праці на підприємстві, в установі, організації.

Практичне застосування системи стимулювання безпечної праці показує, що вона сприяє суттєвому зменшенню нещасних випадків, підвищує продуктивність праці, а отриманий прибуток значно перевищує витрати, пов'язані з таким стимулюванням.

Значне місце у підвищенні безпеки праці, в організації безпечної поведінки займає процес навчання працівників з питань охорони праці.

Недостатній рівень знань працівника виявляє його некомпетентність з питань охорони праці. В процесі праці він не може точно визначити, що є небезпечним, а що безпечним; де наслідки помилки малі, а де великі. Крім того, він не може швидко орієнтуватися і знаходити рішення в складних і небезпечних ситуаціях. Такий працівник розуміє, що він може легко допустити небезпечну помилку, усвідомлює, що у нього малі можливості протидіяти небезпеці. Все це породжує тривогу, невпевненість у собі, у безпеці своєї праці і призводить до його небезпечних дій. Перераховані фактори визначаються як прояв недосвідченості.

Информация о работе Теоретичний аналіз конфліктів та способи їх вирішення