Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2013 в 15:51, курсовая работа
Актуальність курсової роботи. Проблема самотності, відома у всі часи, особливо гостро постала в наш час, набувши психологічного забарвлення, ставши особистісною проблемою, що в певний момент життя постає перед кожною людиною. Самотні люди відчувають себе покинутими, непотрібними, загубленими, переживають невимовні страждання, що часто призводить до руйнації їх ролей у соціумі. Постійні зміни, що відбуваються в соціально-економічній, соціально-культурній та інших сферах сучасного суспільства впливають на структуру міжособистісних стосунків, самосвідомість людини, загострюють вікові та особистісні зміни, викликаючи відчуженість та переживання людьми почуття самотності. Самотність – це стан, який викликає комплексне і гостре переживання, що виражає особливі форми самопізнання, ставлення до себе та світу.
ВСТУП …………………………………………………………………………....3
1. САМОТНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ ……………….5
1.1. Поняття відчуття самотності……………………………………………..5
1.2. Типологія самотності……………………………………………………..9
1.3. Психологічна характеристика самотньої особистості ………………..11
2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ САМОТНОСТІ
В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ…………………………………………………….14
2.1. Формування самосвідомості в юнацькому віці………………………..14
2.2. Міжособистісне спілкування підлітків………………………………...18
2.3. Фактори самотності……………………………………………………...26
2.4. Зв’язок самотності в юнацькому віці з самотністю дорослих………..31
3. СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ САМОТНОСТІ
В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ…………………………………………………….33
ВИСНОВОК…………………………………………………………………….35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………38
Як відомо, іншою психологічно обґрунтованою потребою в підлітковому віці є потреба в самоті, оскільки тільки наодинці з самим собою підліток може осмислити і «переварити» зміни, що відбуваються з ним, оцінити себе і свої відносини, визначити лінію своєї поведінки і свою позицію. Проте, різке переважання потреби в самоті є тривожною ознакою і призводить до стану хронічного самотності. Іншими словами, постійне бажання підлітка бути на самоті служить сигналом того, що щось не так в його взаєминах з однолітками, а можливо, і у внутрішньому світі.
У погляді підлітків на самотність існує та ж полярність, що і в філософських і психологічних дослідженнях, вони вважають нормальним стан самотності в тому випадку, якщо це їх власний вибір, зроблений не під впливом оточуючих, а з внутрішніх причин. Тобто якщо юнак вибирає самотність не через власну невпевненість і невміння спілкуватися, не зі страху перед спілкуванням та іншими людьми, а за внутрішнім бажанням і потребою побути одному, то це нормально і природно. Якщо ж він самотній, тому що від нього відвернулися інші, тоді це – нещасна і ображена людина, тиха, сумна і непомітна. Старшокласники і дорослі вважають, що причини самотності криються як у близькому оточенні людини, яка не хоче його приймати, так і в ньому самому: в його характері, особливостях поведінки, манері спілкування, і в тому числі його невмінні спілкуватися.
Невже самотність – наша неминучий доля? Сучасна підліток відчуває її найбільш гостро в ситуаціях інтенсивного і навіть примусового спілкування – у міському натовпі, в колі своєї сім’ї і часом серед друзів. Але чи можна вважати, що єдина альтернатива самотності – безмежне спілкування, що поглинає духовне життя людини? Якщо спілкування сприймати як обмін інформацією, яке не супроводжується інтимним смислонаделенням, то воно, навпаки, породжує самотність. Потоки інформації, які обрушуються на підлітка, вимушене спілкування, позбавлене розумних меж, тільки загострюють почуття самотності (наприклад, телебачення, комп'ютер, захоплюючи юнаків в полон, відбираючи у них безодню часу, не дають натомість ні любові, ні тепла).
Альтернативою самотності може бути вміння і бажання молодої людини зазирнути в себе, прагнення навчитися спілкуватися з собою, прагнення до самовдосконалення (коли самому з собою не нудно). Людина може спробувати зрозуміти природу самотності, «приручити» свою самотність, зробивши її більш конструктивною і менш руйнівною.
Таким чином, повністю подолати самотність неможливо, та це, напевно, і не потрібно: самотність до певної міри необхідна для зростання, розвитку творчих сил, самостійності; але коли заходить мова про екзистенціальну самоту, слід вчитися приймати її як природну частину нашого буття.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова. - М.: Академ, проект, 2001. - 704 с.
2. Абульханова К. А. Детство. Юность. Молодость / К. А. Абу-льханова, А. Н. Славская ; Рос. акад. образования, Моск. пси-холого-соц. ин-т. - М.: Изд-во МПСИ, 2010. - 369 с.
3. Алексеева М. І. Психологія ранньої юності / М. I. Алексеева. -К, 1971.-48 с.
4. Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. До-линська, 3. В. Огороднійчук та ін. - 2-е вид., допов. - К.: Каравела, 2009.-400 с.
5. Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К. : Рад. шк., 1976.-269 с.
6. Возрастная и педагогическая психология / под ред. М. В. Га-мезо. - М.: Просвещение, 2004. - 256 с.
7. Волков Б. С. Психология юности и молодости : учеб. пособие для вузов / Б. С. Волков. - М. : Трикста : Акад. проект, 2006. -254 с.
8. Заброцький М. М. Вікова психологія / М. М. Заброцький. -К..МАУП, 1998.-89 с.
9. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. - М., 1989. - 254 с.
10. Кон И. С. Психология старшеклассника / И. С. Кон. - М., 1982.-207 с,
11. Кулагина И. Ю. Возрастная психология / И. Ю. Кулагина. -М. :УРАО, 1999.-176 с.
12. Мухина В. С. Возрастная психология. Феноменология развития / В. С. Мухина. - М., 2007. - 640 с.
13. Обозов Н. Н. Возрастная психология: юность и зрелость / Н. Н. Обозов ; Акад. психологии, предпринимательства и менеджмента. - СПб. : СаиВеда, 2000. - 135с.
14. Обухова Л. Ф. Возрастная психология / Л. Ф. Обухова. - М., 2001.-442 с.
15. Поліщук В. М. Вікова та педагогічна психологія / В. М. Поліщук. - Суми, 2007. - 330 с.
16. Савчин М. В. Вікова психологія / Л. В. Василенко. - К.: Ака-демвидав, 2006. - 360 с.
17. Шавир П. А. Психология
профессионального