Роль гри у моральному вихованні дітей старшої дошкільної групи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Маріупольський державний  університет

Філологічний факультет

 

 

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни “Дитяча психологія”

на тему: Роль гри у моральному вихованні дітей старшої дошкільної групи

 

 

 

 

Виконавець:

студент 2 курсу

спеціальності “Дошкільна освіта”

філологічного факультету

 

Науковий керівник:

асистент кафедри педагогіки та психології

Трофимова О. О.

 

                                               Маріуполь, 2011

 

     ЗМІСТ   

                                                                                                                         стр.

 

ВСТУП                                                                                                              3 

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

1.1 З історіі вивчення проблеми морального виховання                     5

    1.2 Зміст і завдання морального виховання                                          8

   1.3 Форми і методи морального виховання                                          11

РОЗДІЛ 2 КАЗКА ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Казка як жанр усної народної творчості                                    

2.2 Типи казок

2.3  Методика використання казки в моральному вихованні дітей

ВИСНОВОК                                                                                                        

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   ВСТУП

Актуальність  роботи. На сучасному етапі розвитку суспільства актуальною проблемою є виховання повноцінної людини. Формування морально-вольової сфери - важлива умова всебічного розвитку особистості дитини.

Старший дошкільний вік - період активного освоєння норм моралі, формування моральних звичок, почуттів, відносин. Він є найбільш відповідальним етапом у розвитку механізмів поведінки та діяльності, у становленні особистості дошкільника в цілому. Це обумовлено як великими змінами, які відбуваються в розумовому та емоційно-вольовому розвитку дошкільників, в мотиваційній сфері, у спілкуванні з дорослими і однолітками, так і досягнутим рівнем моральної вихованості. У зв'язку з цим розширюються можливості морального виховання старших дошкільників.

У вихованні тих чи інших якостей особистості дитини важливе значення має використання фольклору, можливості якого невичерпні. Його народна мудрість впливає на емоційну сферу дитини при повідомленні ій моральних понять, формує стійкі позитивні чи негативні ставлення до дійсності.

 Казка - нерозривна частина  фольклору. Вона є предметом  наукових досліджень фольклористів,  літературознавців, психологів, педагогів.  У нашому дослідженні казка  розглядається як один із засобів  морального виховання дошкільнят. Ідеї, оспівані і збережені у фольклорі, не втратили свого значення і в даний час. "Це перші й блискучі спроби російської народної педагогіки, і я не думаю, щоб хтось був в змозі змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу," - писав К. Д. Ушинський. Багато сучасних учених-педагоги і представники педагогічної громадськості вказували на ту велику роль, яку відіграє казка у формуванні особистості дошкільника. На їхню думку, все найцінніше, відшліфоване протягом багатьох століть, може і повинно бути використано в освітньо-виховної роботи дитячих садів.

Казка показує життя людини в  суспільстві, особливості взаємин  між людьми. Передача моральної поведінки  в них відбувається не через абстрактні поняття, а через дії реальних героїв, поведінка яких важлива для дитини.  Народні казки представляють для дітей чималий інтерес: "У них видно побут народу, його домашнє життя, його моральні поняття, і цей лукавий російський розум, настільки похилий до іронії, настільки простодушний у своєму лукавстві". Дослідник російського фольклору В. П. Анікін писав: "В думці, яка живить казки, багатогранно проявився розум народу, кристалами відклалася його історія, побут, світогляд".

 За останні роки проведено  чимало наукових досліджень, присвячених  розгляду можливостей казки у вихованні дітей дошкільного віку, однак розкривають особливості морального виховання дітей дошкільного віку з використанням казок явно недостатньо.

Об’єктом дослідження є процес морального виховання дошкільників.

Предмет дослідження – казка як засіб морального виховання дошкільників.

Мета роботи – дослідити ефективність казки як засобу морального виховання особитості дошкільника.

Гіпотеза дослідження: моральне виховання дошкільнят буде більш ефективним при використанні казки як педагогічного засобу. Відповідно до мети, об'єктом, предметом дослідження та виділеної гіпотезою були висунуті наступні завдання:

1. Вивчення психолого-педагогіної літератури по даній темі.

2. Охарактеризувати значення і суть казки в дошкільному віці.

3. Створити картотеку казкових творів, які сприяють моральному вихованню.

4. Розкрити методи  використання казки у оральному  вихованні дошкільників.

 

 

 

 

 

        РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ       

                                           ОСОБИСТОСТІ                                                         

          1.1 З історіі вивчення проблеми морального виховання

Питання про вирішальну роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості усвідомлювалися і ставилися в педагогіці з давніх часів. Коріння його йдуть до Стародавньої Греції, де ідеальною людиною вважали того, хто прекрасний у фізичному і моральному відношенні. Так, філософ - ідеаліст Сократ (469 - 399 рр. до н.е.), Вважав, що існують загальні і незмінні моральні поняття. Метою виховання, на його думку, повинно бути не вивчення природи речей, а пізнання самого себе, вдосконалення моральності.

Платон (427 - 347 рр. до н.е.) - вважав, що наближення в вищій ідеї блага здійснюється головним чином  шляхом виховання, в тому числі і  морального, якому надається особливе значення. Платон висловив ряд важливих думок про дошкільне вихованнія про послідовну державну систему виховання, а також  висунув вимоги про виховання через позитивний приклад.

Аристотель (384 - 322 рр. до н.е.) учень Платона, був найбільшим філософом і вченим Стародавньої Греції. В області морального виховання Аристотель, що висували у своїй філософії вольове, діяльний початок, надавав велике значення моральним навичкам і вправам в моральних вчинках. Природні задатки, розвиток навичок (приучення, часте повторення бажаних дій) і розум - такі три джерела морального виховання.

Через багато століть, Я. А. Коменський (1592 - 1670) у своєму трактаті «Повчання моралі» наводив вислів давньоримського філософа Сенеки: «Навчися спочатку добрим звичаям, був мудрості, бо без першої важко навчитися останньою». Там же він цитував народне вислів: «Хто встигає в науках, але відстає від добрих звичаїв, той більше відстає, ніж встигає». [9]

Розробляючи питання  педагогіки, Йоганн Герберт (1776 - 1841) на перший план висунув моральне виховання. Примітно, що, ратуючи за прищеплення дітям покірності, дисципліни і покірливого підпорядкування авторитету влади, він писав: «Єдину завдання виховання можна повністю висловити в одному слові - моральність». [12]

Подальший розвиток проблеми морального виховання отримали у  творах Д. Локка, Ж.Ж. Руссо, І.Г. Песталоцці, Р. Оуена та інших.

Росіяни просвітителі О.М. Радищев, В.Г. Бєлінський, А.І. Герцен також  приділяли моральному вихованню  велику увагу, розглядаючи його як необхідна умова для гармонійного розвитку особистості.

Л.М. Толстой дуже високо оцінював моральне виховання і вважав, що з усіх наук, яку повинна знати людина, найголовніша є наука про те, як жити, роблячи якомога менше зла і якомога більше добра.

Проте з педагогів-класиків минулого найбільш повно і яскраво  охарактеризував роль морального виховання  в розвитку особистості К.Д. Ушинський. У статті «Про етичні елементі у вихованні» він писав: «Переконані в тому, що моральність не є необхідне наслідок вченості і розумового розвитку, ми ще переконані в тому, що вплив морального становить головне завдання виховання, набагато більш важливе, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови знаннями ... »[19]

Питанням морального виховання велику увагу приділяють сучасні педагоги і психологи. Як показали дослідження О.С. Богданової, Л.Р. Болотіної, М.А. Бісів, В.В. Попової, Л.І. Романової ефективність морального виховання багато в чому залежить від правильної організації колективної діяльності дітей, від умілого поєднання її з методами переконання, накопичення позитивного морального досвіду. У своїх працях вчені підкреслюють важливість виховання моральних почуттів дитини, розвитку моральних відносин.

Л.С. Виготський, Р.І. Жуковська, І.Г. Яновська у своїх дослідженнях відзначили позитивний вплив ігрової діяльності дітей (зокрема рольових, творчих ігор) на розвиток моральності вихованців. Завдання морального виховання полягає в тому, щоб загальнолюдські моральні цінності (обов'язок, честь, гідність і т.п.) повинні стати внутрішніми стимулами розвитку особистості, що формується. В даний час, люди прагнуть створити правове суспільство з високою культурою відносин між людьми, які будуть визначатися соціальною справедливістю, совістю і дисциплінованістю. Таке суспільство обумовлює необхідність моральної вихованості кожного. Моральність у суспільстві підтримується силою громадської думки, вираженням суспільної оцінки моральних і аморальних вчинків особистості. Велике значення у моральному розвитку особистості має її власне ставлення до здійснюваних дій і вчинків, до дотримання встановлених у суспільстві моральних вимог. Треба, щоб сама особистість прагнула бути моральною, щоб вона дотримувалася моральні норми і правила в силу власного внутрішнього потягу і глибокого розуміння їх . 

Моральне виховання  ефективно здійснюється тільки як цілісний процес педагогічної, відповідної нормам загальнолюдської моралі, організації  всього життя молодших підлітків: діяльності, відносин, спілкування з урахуванням  їх вікових та індивідуальних особливостей.

Результатом цілісного  процесу є формування морально цілісну  особистість, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної  волі, навичок, звичок, суспільно цінного  поведінки.

Найважливішим засобом  морального виховання є використання створених в культурі на різних етапах історичного розвитку моральних ідеалів, тобто зразків моральної поведінки, до якого прагне людина. Як правило, моральні ідеали формуються в рамках гуманістичного світогляду як узагальненої системи поглядів і переконань, в якій людина висловлює своє ставлення до навколишнього його природної і соціальному середовищі і центрується навколо людини. При цьому відношення людини містить не тільки оцінку світу як об'єктивної реальності, але й оцінку свого місця в навколишній дійсності, зв'язків з іншими людьми.

 

 

 

 

1.2 Зміст і  завдання морального виховання

В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські  морально-духовні цінності.

Загальнолюдські моральні цінності — це набуті попередніми  поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Національні моральні цінності — це історично зумовлені і  створені народом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняються національними проявами, своєрідностями у поведінці і є основою соціальної діяльності людей певної етнічної групи. Наприклад, у християнському світі загальнолюдські цінності виокремлені в Біблії як заповіді Божі: "Шануй свого батька та матір свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!" та ін.[15]

На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей  можна окреслити коло якостей  особистості, які становлять зміст  морального виховання. Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства, екологічна та правова культура.[3]

Основні завдання морального виховання:

1.Формування моральної свідомості.

2.Виховання і розвиток моральних почуттів.

3.Вироблення умінь і звичок моральної поведінки.

        

 

Провідні якості моральності  формуються в ранньому дитячому віці на основі так званого "соціального  успадкування". Вирішальну роль у  цьому процесі відіграють батьки: їх власна поведінка на засадах високої  моральності, цілеспрямований вплив  на особистість дитини закладають основи моральних чеснот особистості. Можна визначити своєрідний кодекс моральних доброчинностей дитини дошкільного віку, які є аксіоматичними засадами цивілізації:

1. Люби і шануй батьків  своїх.

2. Бережливо стався  до навколишнього природного світу.

3. Не вбивай нічого  живого.

4. Будь милосердним,  з повагою стався до інших,  намагайся допомагати їм.

5. Стався до інших  так, як хотів би, щоб ставилися  до тебе.

6. Прагни сумлінно  працювати.

7. Не кради.

8. Не зраджуй: ти  завжди відповідальний затих, кого наблизив до себе.