Пошуково-педагогічна робота з проблеми правової освіти старших дошкільників

   Результати були такі: з  низьким рівнем знань було 67%, з середнім – 35%, з високим  не було взагалі, але вже  через півроку роботи мали  наступні результати: дітей з  низьким рівнем знань, умінь  і навичок було 15%, з середнім – 50%, з високим – 35%.

   Другий етап – мотиваційно-інформаційний  – включає читання художньої  літератури, вивчення віршів, зміст  яких відповідає завданням правової  освіти, проведення тематичних правових  бесід.

   На інформаційно-дійовому етапі з дітьми проводили заняття, ігри, вправи, метою яких є : дати дітям знання про їхні права, обов’язки; формування розуміння того, що в своїй поведінці діти повинні керуватися моральними нормами, знати доступні межі поведінки. Під час бесід на морально -  правову тематику застосовуємо прийом зіставлення дитячих уявлень, про правила поведінки з їх власною поведінкою або з учинками інших.

Для цього використати матеріал із життя групи, оповідання, казки, телепередачі. Важливо, щоб діти давали власну оцінку як діям героїв оповідань, казок, так і поведінці одно підлітків. Враховуючи морально – психологічні та вікові особливості дошкільнят, проводимо бесіди за темами: „Поважай своїх друзів”, „Гарне й негарне у поведінці людей”, „ Будь чесним і правдивим”, „Твої права та обов’язки”, „ Як про мене піклується моя сім’я”, „Ми – старші в дитячому садку”.

    Головне, що повинні  винести діти з правових занять, -  це усвідомлення того, що  Батьківщина піклується про своїх  громадян, Верховна Рада розробляє  та приймає закони, які охороняють права кожного громадянина і, зокрема, кожного малюка, Президент та Уряд гарантують їх виконання. Держава дбає про освіту, здоров’я дітей, допомагає літнім та хворим людям. Окрім того, даємо малятам уявлення про Конвенцію про права дитини, одним із головних принципів якої є визнання дитини повноцінною і повноправною особистістю в суспільстві, яка має права та обов’язки.

     Ознайомлюючи дітей  із державними символами країни, прагнемо виховувати шанобливе  ставлення до них, гордість за свою країну.

 

   Останній етап роботи  включає оцінно-контрольну діяльність, яка простежується в ігровій,  пізнавальній і комунікативній  діяльності. Вона включає в себе  вміння дитини оцінювати і  контролювати дії однолітків  і свої власні дії.

   Підібрали та розробили  самостійно розвивальні та корекційні  ігри, вправи спрямовані на розвиток  уваги дитини до самої себе, своїх почуттів, переживань; на розвиток  у дітей навичок спільної діяльності, почуття колективізму, розуміння  індивідуальних особливостей інших людей; на усвідомлення відносин в сім’ї; розуміння своєї унікальності; формування адекватної самооцінки. Ці  ігри, комунікативні та мовні вправи допомагали нам формувати у дітей знання з цієї проблеми; випробувати свої сили зіставивши з бажаннями; практично використовувати набуті знання і навички не колись у далекому майбутньому, а сьогодні, що стало запорукою їхнього успішного засвоєння. Розроблені ігри, вправи, завдання спонукають дитину до таких проявів: ініціативність; самостійність; креативність (здатність до творчого вирішення усіляких проблем); повага до чужої думки; самопізнання; самооцінка.

   В ході про ведення  різних ігор, вправ, занять ми  вислуховували все, що скаже  дитина і намагалися сприйняти  так, як вона це бачить і  розуміє. Намагалися правильно реагувати на різні, на наш погляд, найабсурдніші ідеї.

   Для цього в нас заготовлені фрази типу:

• ця думка цікава;
• з’явилася нова ідея;
• цікавий поворот;
• давайте внесемо ясність.

Організовували практичну діяльність так, щоб всі почули й вислухали свого ровесника. При проведенні занять, вікторин, проблемних бесід на правову тему, давали дітям можливість розташувати кому як зручно, хто з ким хоче. Так вони вчаться прислуховуватися до себе, своїх бажань, інколи буває так, що дитина пропонує неможливе. В такому випадку, ми намагалися довести думку дитини до логічного кінця. Тобто, надати можливість в процесі спільного аналізу самому переконатися у неможливості на даному життєвому етапі, за даних умов, здійснити задумане.

   Крім освітньо-виховної роботи з дітьми, значну увагу ми приділяли роботі з батьками та педколективом. Адже досягнення повною мірою певних результатів неможливо без допомоги сім’ї.

В. Сатер висловлювався: „...Якщо ми хочемо змінити світ, треба змінити  сім’ю”. Адже батьки – це вчителі у найважливішій школі на світі – школі становлення особистості. Тут немає вихідних і канікул, їм доводиться виконувати свої обов’язки 24 години на добу, 365 днів на рік.

   2.2.   Роботи з батьками та педагогічним колективом

  В роботі з батьками поставили мету: формувати правовий світогляд батьків, активізувати їхню увагу та підвищити інтерес до збереженню і захисту прав і гідності дітей.

   Плануючи різні форми  роботи з батьками, дотримувались  плану-схеми. Цей план-схема сприяє  формуванню світогляду батьків, активізує їхню увагу й підвищує інтерес до способів збереження і захисту прав дітей.

   Складові роботи: профілактика, діагностика та корекція.

   Профілактика складається з просвітницької діяльності та залучення батьків до освітньо-виховного процесу. Просвітницька діяльність включає: ознайомлення з положенням Конвенції ООН про права дитини, Декларацією про права дитини та Законом України „Про охорону дитинства”, з Законом України «Про профілактику жорстокого поводження з дитиною вдома» за допомогою індивідуальних, групових, дестанційних консультацій, активних форм роботи.

      Зміст діагностичної  роботи становлять: анкетування  і тестування батьків, а також  відвідування дітей удома, що  допомагає емоційне самопочуття  дитини в родині, соціально –  педагогічні умови родинного виховання, ставлення батьків до своєї дитини. Після аналізу та обробки результатів стратегія і тактика подальшої роботи з батьками .  

   Корекційна робота здійснюється через розроблення технологій залучення батьків „групи ризику” до корекційно-педагогічного процесу, через створення груп і проведення в них зустрічей, засідань, спеціальних тренінгів, консультацій фахівців.

   З метою виявлення знань  батьків про права дітей ми  провели анкетування: „Що я  знаю про права дитини”. 30% батьків взагалі не чули про документи, які стосуються захисту прав дітей. Тільки 20% змогли більш-менш впевнено відповісти на запитання анкети.

   Виходячи з цього, ми  зробили перспективний план роботи  з батьками.  (Див. таб.3)

   Ми зрозуміли, що в першу чергу, маємо довести до відома батьків таку інформацію:

• сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй зрозуміти, що ви на неї покладаєтесь і, впевнені, що вона виконає ваші доручення;
• залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і розуміючи, що малюк далеко не все зробить до ладу;
• з повагою ставтесь до малюка і його справ;
• виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан інших членів родини.

Цю інформацію доводили залучаючи  до співпраці педколектива та паралельно проводили роботу, яка носила комплексний характер та здійснювалась за декількома напрямками:

• просвітницька діяльність (консультативна робота, використання активних форм – дискусій, «круглих столів», проблемних семінарів)
• корекційна діяльність;
• аналітична діяльність.

   Відштовхуючись від цього,  батькам було надано ряд консультацій  з проблеми прав дітей та  захисту цих прав; виготовили  ширму з питань правового виховання  дітей і розробили ряд пам’яток  з питань сімейного виховання, провели анкетування і тестування батьків.

   Ознайомившись зі змістом  ширм, пам’яток, батьки поступово  стали залучатися до співпраці.  На правових лекторіях батьки  не тільки з зацікавленістю  вислуховували інформацію,  а  й самі висловлювали свої думки, брали участь в тренінгових вправах та ділових іграх, вступали в дискусію.

   Тому ми вважаємо, що спільна  праця з батьками та педколективом  допоможе нам повністю реалізувати  завдання  якє стосується правового  виховання дітей  (Див. таб. 2.2)

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                             Таблиця1.1

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИТИНСТВА

Інформація
Назва документу	Дата  прийняття
Універсальна декларація прав людини	11 грудня 1948 рік
Декларація прав дитини	20 листопада 1959 рік
Конвенція ООН про права  дитини	20 листопада 1989 рік
Ратифікація Конвенції 00Н  про права дитини в Україні	27 вересня 1991 рік
Державна програма «Освіта. Україна XXI століття»	3 листопада 1993 рік
Національна програма «Діти України»	18 січня 1996 рік
Обласна програма «Діти  України»	29 березня 1996 рік
Закон України «Про освіту»	23 березня 1996 рік
Конституція України	28 червня 1996 рік
Базовий компонент дошкільної освіти	28 жовтня 1998 рік
Закон України «Про охорону дитинства»	26 квітня 2001 рік
Закон України «Про дошкільну  освіту»	11 липня 2001 рік
Національна доктрина розвитку освіти в Україні	17 квітня 2002 рік
Міжнародний день захисту  дітей	1 червня
Міжнародний день прав дитини	20 листопада
Міжнародний день прав дитини	10 грудня

 

№	Інформація	Дата прийняття
Перша група Закони та підзаконні акти, спрямовані на охорону  основних прав дитини
1	Закон України „Про охорону дитинства”	26 квітня 2001р
2	Закон України „Про сприяння соціальному  становленню та розвитку молоді в Україні”	23 березня 2003р
3	Закон України „Про охорону здоров’я”	19 листопада 1992р
4	Закон України „Про соціальну роботу з дітьми і молоддю”	21 червня 2001р
5	Закон України „Про громадянство України”	18 січня 2001р
6	Закон „Про дошкільну освіту”	11 липня 2001р
7	Закон „Про загальну середню освіту”	13 травня1999р
8	Закон „Про позашкільну освіту”	22червня 2000р
9	Закон України „Про об’єднання громадян”	16червня 1992р
10	Закон „Про молодіжні та дитячі громадські організації”	13травня 1999р
11	Закон України „Про біженців”	21червня 2001р
12	Указ Президента про Національну  програму „Діти України”	18січня 1996р
13	Постанова Кабінету Міністрів України  „Про утворення Міжвідомчої комісії  з питань охорони дитинства”	3серпня 2000р

 

№	Інформація	Дата прийняття
Друга група Нормативно-правові  акти в сфері сімейних відносин стосовно охорони прав дітей
1	„Цивільний кодекс України”	16січня 2003р
2	„Житловий кодекс”	30.06.1983р
3	„Сімейний кодекс”	1січня 2003р
4	Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”	21листопада 1992р
5	Закон України „Про державну соціальну  допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам”	16січня 2000р
6	Закон України „Про попередження насильства в сім’ї”	15листопада 2001р
7	Постанова Верховної Ради України  „Про Концепцію державної сімейної політики”	17 вересня 1999р
8	Указ Президента України „Про додаткові  заходи щодо соціального захисту  багатодітних і неповних сімей”
9	Постанова Кабінету Міністрів про  Програму „Українська родина”	14 березня 2001р
10	Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями”
11	Постанова Кабінету Міністрів „Про поліпшення виховання, навчання та соціального  захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків”	5 квітня 1994р
12	Постанова Кабінету Міністрів України  „Про питання Центру з усиновлення  дітей при Міністерстві освіти і  науки України”	30 березня 1996р
13	Постанова Кабінету Міністрів України  „Про затвердження порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам та здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів”	20липня 1996р
14	Указ Президента України „Про Міжвідомчу комісію з питань усиновлення іноземцями дітей, які є громадянами України”	17січня 2002р
15	Постанова Кабінету Міністрів України  „Про затвердження положень про дитячий  будинок сімейного типу”	26квітня 2002р
16	Постанова Кабінету Міністрів України  „Про затвердження положень про прийомну сім’ю”	26квітня 2002р

 

№	Інформація	Дата прийняття
Третя група Нормативно-правові  акти щодо захисту трудових прав дітей
1	Наказ Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження переліку важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовування праці неповнолітніх”