Особливості психологічного маніпулювання людьми

Як чергового джерела  загроз інформаційно-психологічної  безпеки особистості за певних умов можна назвати сама держава, органи державної влади управління. Це з  діями державних лідерів, правлячої еліти. Небезпека виникає, що вони, реалізуючи власні інтереси, котрий іноді просто амбіції, використовують міць державної машини з метою інформаційно-психологічного на людей, маскуючи свої дії та справжні мети, які відповідають інтересам держави, нашого суспільства та населення. Небезпека погіршується також тим, як підкреслює професор П.І. Фісенка, держава нерідко починає експериментувати з масами заради "благих великих цілей" і маніпулювати їх свідомістю.

Крім цього, джерелом небезпеки  може бути індивідуально-психологічні особливості державних лідерів, що впливають адекватність ухвалення ними найважливіших державних рішень, які визначають політику держави й, відповідно, організацію та влитися практику інформаційно-психологічного впливу, що чиниться на людей використанням можливостей державної машини. Приміром, в американських дослідженнях виділяються сім основних специфічних реакцій президентів США перевищив на стрес, що викликають негативний вплив бути прийнятим рішень: 1) фіксація уваги лише з однієї альтернативі, тоді звісно ж президент розглядає безліч альтернатив; 2) спрощення позиції противника; 3) втома протягом тривалого часу, що призводить до підвищення підозрілості, ворожості, до параноїдальним реакцій; 4) обмежений час ухвалення рішення, здатне призвести до ослаблення (чи втрати) уваги до небезпечній ситуації, до заперечення і недооцінки майбутніх наслідків; 5) посилення тенденції сприймати справжню ситуацію й історичні аналогії як такі; 6) принаймні зростання стресу лідер із метою збереження самооцінки намагається або вийти із ситуації, або зменшити собі відповідальність ми за неї, щоб уникнути провалу; 7) прагнення консультуватися тільки з, хто підтримує позицію, що обмежує інформацію, необхідну прийняття оптимальногорешения[18].

Як найважливішого джерела  небезпек що така, чинного постійно зростає і дедалі активніше і  потужно,П.И.Фисенко розглядає також інші держави, провідні масовані психологічні операції проти населення чи окремих соціальних груп країни, обраною якості їхніх "мішені" (об'єкта впливу). Базуючись на аналізі робіт американських спеціалістів у цій області (>Г.Киссенджер "Проблеми національній стратегії",У.Тейлор ">Психологичес-кие операції як компонент спектра конфліктів"), він ставить висновок про посилення уваги для використання психологічних факторів, і психологічних операцій на забезпеченні зовнішньополітичної діяльності навіть про спрямованості психологічних досліджень розвиток рекомендацій для правлячої еліти й керівництва Збройних Сил у час, в кризових ситуаціях та в конфлікті.

Дані рекомендації, зокрема, включають такі становища:

а) стратегічне мислення обов'язково має враховувати психологічний  чинник, стратег повинен знати, як поводяться в ситуаціях погрози  та провокування;

б) психологічні операції у  вигляді війни чи конфлікту займають важливе місце;

в) вони мають проводитися  як проти ворожих, а й нейтральних і в дружніх країн ("мішені" чи об'єкти психологічних операцій) у сфері США;

р) широко потрібно використовувати  все сучасні засоби інформації;

буд) необхідно постійно відшукувати цільові аудиторії  у країнах - "мішенях" і впливати ними; та інших.

Внутрішні джерела загроз інформаційно-психологічної безпеки  особистості закладено у самоїбиосоциальной природі психіки людини, на особливостях її формування та функціонування, виндивидуально-личностних характеристиках індивіда.

З цих особливостей люди відрізняються ступенем сприйнятливості до різним інформаційним впливам, можливостями аналізу та оцінки котра надходить інформації та т.д. Крім індивідуальних особливостей є певні загальні характеристики і закономірності функціонування психіки, які впливають на ступінь схильності інформаційно-психологічному впливу і притаманні більшості людей.

Приміром, в кризових змінах суспільства підвищується сугестивність покупців, безліч, відповідно, зростає схильністьинформационно-психологическим впливам. Вона також зростає у умовах перебування людини у масових скупчення людей натовпі, мітингу, демонстрації. З людиною відбувається своєрідне психічне зараження певним психоемоційним станом, що, наприклад, досить яскраво проявляється в різних видовищних заходах. Є певні закономірності сприйняття й реагування намалоосознаваемие і неусвідомлювані впливу, наприклад, наподпороговие стимули тощо.

Знання своїхинидвидуально-психологических  особливостей і спільних характеристик  і закономірностей функціонування психіки стає в людини нині непросто обов'язковим елементом його загальної  культури, а й необхідною умовою безпеки у соціальному взаємодії, у різних міжособистісних комунікативних ситуаціях.

Як це парадоксально, але  багато людей значно більше прагнуть дізнатися про побудову автомобіля й засоби поводження з нею, ніж  свої психологічних характеристиках  й засоби використання своїх психологічних  можливостей.

 

 

Висновок

Отже, у роботі вирішені такі:

· Розглянуто психологічні основи маніпуляцій особистістю

· Розглянуто види професійних  маніпуляцій

· Розглянуто засоби захисту  від маніпулятивних впливів

Актуальність маніпуляцій  в сучасного російського суспільстві  зросла в зі зміною політичного й  економічного устрою, адже в часи СРСР, всі країни вирішувалося директивами згори. "До пробудження немає маніпуляції (слід сказати), а є тотальне

придушення; поки пригноблені  повністю придавлені дійсністю, не потрібно маніпулювати ними".

Сьогодні ж, аби домогтися  своїх політичних, економічних пріоритетів і іншого, потрібно вже маніпулювати.

Теорія маніпулювання  розроблялася довгий час, як фундаментальних  психологічних шкіл, і серед практиків, більш налаштованих застосування теорії у житті.

Широке використання способів прихованого психологічного примусу  людей різних культурах і соціальних сферах, у різних ситуаціях взаємодії людей, як і раніше, що "застосування цих способів ніколи широко неафишировалось, тим щонайменше позначилася на уявленнях і поняттях повсякденного і наукового мови. Це пов'язано з поширеністю і функціонуванням таємного примусу особистості як міжкультурного соціально-психологічного феномена соціального взаємодії, що зафіксувалося у низці термінів та понять повсякденного мови, в описах прийомів і суворо визначених схем використання методів на людини, у наукових уявленнях про механізми і узагальнених моделях процесів психологічного і інформаційного впливу.

Сьогодні ж, аби домогтися  своїх політичних, економічних пріоритетів і іншого, потрібно вже маніпулювати.

Теорія маніпулювання  розроблялася довгий час, як фундаментальних  психологічних шкіл, і серед практиків, більш налаштованих застосування теорії у житті.

Широке використання способів прихованого психологічного примусу  людей різних культурах і соціальних сферах, у різних ситуаціях взаємодії людей, як і раніше, що "застосування цих способів ніколи широко неафишировалось, тим щонайменше позначилася на уявленнях і поняттях повсякденного і наукового мови. Це пов'язано з поширеністю і функціонуванням таємного примусу особистості як міжкультурного соціально-психологічного феномена соціального взаємодії, що зафіксувалося у низці термінів та понять повсякденного мови, в описах прийомів і суворо визначених схем використання методів на людини, у наукових уявленнях про механізми і узагальнених моделях процесів психологічного і інформаційного впливу.

 

 

Список  літератури

1.ДилигенскийГ.Г. Соціально-політичне психологія. М., 1994,с.294.

2.ИонинЛ.Г. Технологіясоциальная/Современная  західна соціологія: Словник.- М.:Политиздат, 1990. Соціальні технології: Тлумачнийсловарь/Отв.ред.В.Н.Иванов.-Москва-Белгород:Луч-Центр соціальних технологій, 1995.

3. Богомолова М.М. Соціальна психологія друку, радіо та телебачення. - М.: МДУ. 1991; Єрмаков Ю.О. Маніпуляція особистістю: Сенс, прийоми,последствия.-Екатеринбург. 1995;Шерковин Ю.О. Психологічні проблеми масових інформаційних процесів. М.: Думка. 1973; та інших.

4. Колектив. Особистість,  спілкування: Словник соціально-психологічних понять. Л., 1987.С.33-34; Короткий психологічний словник. - М., 1985.С.147-148; Сучасна західна соціологія: Словник. - М., 1990.С.131-132; та інших.

5. Соціальні технології: Тлумачний словник. М., 1995,с.58.

6. Єрмаков Ю.О. Маніпуляція  особистістю: Сенс, прийоми, наслідки.- Єкатеринбург. 1995,с.136.

7.Буева Л. П. Людина: діяльність й спілкування. - М., 1978.С.81, 104-105.

8. Фісенка П.І.Личностно-психологические  джерела небезпек у суспільстві  та психологічні аспекти національно-державноїбезопасности/Общая  теорія безпеки (актуальніметодологичес-кие  і соціально-політичні проблеми). - М., 1994.С.133.

9.Шостром Еге.Анти-Карнеги, чиЧеловек-манипулятор. - Мінськ, 1992.

10. Психологічні операції, і протидія їм. - М., 1993; Загальна  теорія безпеки (актуальні методологічні  і соціально-політичні проблеми). - М., 1994; та інших.

11. Доценка О.Л.Механизмаи  міжособистісноїманипуляции//Вест.Моск. ун-ту.Сер.14, Психологія. 1993. N 4.С.6.; Доценка О.Л. Психологія маніпуляції. М., 1996,с.138.

12.http://bukvar.su/psihologija/85428-Psihologicheskie-osnovy-manipulyacii-lichnost-yu.html