Особливості психологічного маніпулювання людьми

Міністерство освіти і  науки України

ДВНЗ «Донбаський державний  педагогічний університет»

 

 

 

 

 

 

Реферат за темою:

«Особливості психологічного маніпулювання людьми»

 

 

Виконала студентка 3 курсу

факультету дошкільної освіти

та практичної психології

Гончарова Ніна

 

 

Слов’янськ, 2014

 

Зміст

Вступ

1. Психологічні основи  маніпуляцій особистістю

2. Види професійних  маніпуляцій

3. Методи захисту від  маніпулятивних впливів

Висновок

Список літератури

 

Вступ

Проблема інформаційно-психологічної  безпеки особистості, її психологічної  захищеності та способів формування психологічного захисту за умов кардинальних змін українського суспільства стає особливо актуальною як у теоретичному, і у прикладному плані.

Останнім часом у наукових працях з соціальної, ринкової економіки (науці, що постала стику економіки, соціології, кримінології і психології) було озвучено ідею у тому, що це психологічні міжособистісніобмени-трансакции (Еге. Берн) відбуваються подібно, наприклад, товарно-грошовим обмінам. З цього випливає, що психологічний капітал, виражений у особистості почуття власної гідності й "авторитетності" між людьми, має власний матеріальний (грошовий) еквівалент, тобто, хто "більше важить" в соціумі, той має більші гроші і менше можливості їх відкласти.

Маючи цю думку, у цій роботі пропонується розглянути професійні маніпуляції  з погляду впливу особистість і власність людини.

Отже, метою даної роботи є підставою розгляд професійних маніпуляцій і шахрайства в соціально-побутову сферу.

Діяльність поставлені такі:

· Розглянути психологічні основи маніпуляцій особистістю

· Розглянути види професійних  маніпуляцій

· Розглянути засоби захисту  від маніпулятивних впливів

 

1. Психологічні  основи маніпуляцій особистістю

Насамперед, зупинимося у тому, навіщо людям потрібно маніпулювати, адже необхідних результатів можна домогтися іншими засобами, наприклад, з допомогою відкритого тиску, або просто домовившись. Тут секрет у тому, що людина прагне вбити двох зайців, тобто:

1) отримати те, що хочеться, та заодно мати гарний вигляд  з погляду соціальних норм;

2) отримати те, що хочеться, і водночас наскільки можна  уникнути гніву (невдоволення, образи, помсти тощо.) із боку свого  партнера.

Афери, махінації, шахрайство, блеф, стратагеми, маніпуляції, психологічні і рефлексивні гри, політичні  інтриги і містифікації, такий  маніпулятивний вплив, провокації, психологічні й таємні операції, пропаганда і  психологічна війна, управління противником, політичні ігри і рекламні кампанії, політична й комерційна реклама, дезінформація й оперативніші гри - лише невеликий перелік понять, що використовуються позначення засобів і проявів феномена таємного примусучеловека[3].

Аналіз психологічних  маніпуляцій у сучасній психологічної  науці призвів до розробці відповідного понятійного апарату як робочого інструментарію вивчення і систематизації. Так,Э.Берном запроваджені поняття прихованих трансакцій іигр[4].

>Э.Шостром виділяє певні  типи маніпуляторів, виходячи  з використанні людьми в міжособистісному  взаємодії стійких поєднань маніпуляцій партнером чи ігор за висловомЭ.Берна. Отже, маніпулятори переходять до розігруванню та її реалізації у повсякденному житті цілих типових сценаріїв маніпулювання в міжособистісному взаємодії, що стає основою формування типового стилю поведінки й спілкування з які вас оточують.Э.Шостром показує, що маніпулятори зі спілкуванням використовують цілі системи маніпуляцій, що він і позначає -манипулятивниесистеми[5].

У виконанні вітчизняної  науці у межах спроб розробки формалізованих описів процесу рефлексивного управління у конфліктному взаємодії також сформульований певний інструментарій описи цього процесу і використовуванихприемов[6].

>Проанализировано зміст понять маніпуляції і маніпулятивного впливу і виділено структурні елементи міжособистісної маніпуляції, і навіть ряд механізмів його реалізації у процесі спілкування, розглянутий феномен соціально-політичних маніпуляційличностью[7].

>Многоликость проявів  способів таємного примусу людини  у залежність від культурно-історичних, соціальних і комунікативних умов трансформувалася на розмаїття понять, що відбивають практику їх використання їх у соціальному взаємодію уряду й спілкуванні людей, основні з яких перераховані вище. Щоб співаку визначити сферу їх переважного застосування і виділити такі, які можна використовувати як основних в описах і аналізі процесу прихованого психологічного примусу особистості нашому дослідженні й подальших міркуваннях доцільно розглянути поняття, відбивають утримання і різні способи маніпулювання людиною, кілька докладніше.

Однією з основних умов розгортання маніпуляційною програми є альтернативної інформації,информационий  вакуум за визначеною проблемі, коли цільової аудиторії усіма можливими засобами нав'язується лише одне модель рішення, навіюється її безальтернативність і неминучість. У цьому плані, відсутність публічного аналізу альтернатив є одна з основних ознак маніпуляції.

Іншим ознакою маніпуляції  є створення ситуації штучного дефіциту часу, коли нав'язуваної розв'язання має  бути прийняте без належного аналізу  альтернатив в надзвичайно обмежений  період через ті чи інших міфічних причин (формування у масовій свідомості відчуття насування катастрофи, жахливого кризи, від якої тільки можна врятуватися єдино правильним рішенням тощо.)

Прикладом тут може бути обгрунтування у ЗМІ моделі «шокову  терапію», що розглядалася як єдино  правильний, безальтернативний спосіб виходу із ситуації насування катастрофи. Чому єдино правильний? У той час  мали далеко ще не райдужні результати застосування «шокову терапію» у  Польщі.

Демократичне суспільство, з одного боку, відкриває змога  пересічного українського громадянина  проводити прийняття ключових суспільству  рішень, з іншого боку, свобода ЗМІ уможливлює широке застосування тих технологій формування суспільної думки, нав'язування громадянинові тих чи інших міфологічних уявлень. У суспільстві ЗМІ формують образ реальності з урахуванням якого вільний громадянин робить свій вибір.

Маніпуляція орієнтована  на елімінацію логіки, критичного аналізу  та примітивізацію мислення цільової групи, підміну логічного зв'язку стійкоюассоциациативной зв'язком, коли те чи інше явище асоціюється на нав'язуваний деструктивним чином. У цьому вся аспекті самостійний погляд поширювати на світ, спроби незалежного мислення з урахуванням здоровим глуздом, а чи не у межах нав'язуваної міфологічної парадигми, міфологічного образу світу і укорінених у ньому стереотипів поведінки й цінностей – представляє основну небезпеку для будь-який маніпуляційною програми.

>Элементами маніпуляційною  програми є міфи, зокрема міфи  про всесвітньому змові, зумовленості  долі й т.д., що вселяє думка  про покори та безглуздості  критичного аналізу існуючого стану речей.

Маніпуляція як із видів  інформаційної атаки залежить від  плавної і майже непомітної підміні, переході (з відволікаючими ефектами) – від справді справедливого викриття неприємних фактів, злочинів, зловживань, застарілих традицій тощо. – до критики всієї моделі світу і вкоріненої у ній системи цінностей.

Демонтаж системи цінностей  починається з виявлення уразливих місць у сенсовому просторі противника, визначеннядиссонирующих фактів, стереотипів і уявлень, яким потім за допомогою пропагандистської компанії, у ЗМІ надається фундаментальне значення. Причому у як альтернатива суспільству пропонують нову модель світу, джерело якої в ілюзіях і стереотипах цього товариства, але з укорінене у його історичній пам'яті, національні традиції, глибинних психологічних установках і аж що суперечитьсоциально-историческим умовам його існування.

А, щоб результат був  ефективніший, будь-яка маніпуляція  має чітко визначеного адресата, соціально-психологічний «портрет» якого досліджується з допомогою фокус-груп і глибинних інтерв'ю. Усі розвідки світу працюють над упорядкуванням психологічного портрета свого ймовірного противника, вишукуючи його найуразливіші місця. До того ж і ЦРУ під час «холодної громадянської війни» вело серед емігрантів з колишнього СРСР дослідницьку роботу з виявлення найбільш глибинних психологічних установок, стереотипів, міфів та матеріальних цінностей.

Умовою ефективності маніпуляції  служить виведення масової свідомості за звичні рамки норм, цінностей і стереотипів,дестаблизация масової свідомості з допомогою пропагандистських і відволікаючих заходів. Ступінь ефективності маніпулювання залежить від глибини і точності сканування ментальних структур групи: її норм, цінностей, стереотипів, глибинних психологічних установок і архетипів.

Дослідники виділили характерну особливість людського сприйняття, яка полягає у цьому, що людина краще засвоює інформацію, яка цього разу вже які існують нього уявлення.

Основні кошти інформаційної  війни орієнтовані цього прикрого феномена. Будь-які маніпуляції і  пропагандистські компанії засновані  на “ефект резонансу”, коли «>имплантируемая»  інформація, спрямовану зміна поведінки  спільності, маскується під знання і набутий стереотипи, вже що у конкретної соціальної спільності яку спрямована пропагандистська компанія.

Метою маніпуляції єасинхронизации  уявленьгруппи-адресата з допомогою  «ефекту резонансу» і переведення  її інші моделей поведінки, зорієнтовані геть в іншу систему цінностей.

Прикладом тут може бути «перебудова», декларованою метою якої була поліпшення вже не існуючого  ладу, а чи не його скасування. Поступово, пройшовши крізь кілька послідовних етапів, результат було досягнуто: руйнація СРСР.

«Ефект резонансу» досягається, коли тому чи іншому факту, проблемі чи психологічної установці надається  штучно перебільшене значення, які  з мері щодо культурне ядро, дисонує  і руйнує яка у суспільстві  систему цінностей. Дисонанс характеризується роздуванні одній з вже існуючих моральних норм, які у певних рамках власними силами допомагають суспільству.

Розглядаючи поняття, відбивають кошти та прояви таємного примусу  людину, як соціально-психологічного явища, властивого соціальному взаємодії людей, треба сказати, що у наукові дослідження зачіпаються теоретичні і прикладні питання вивчення різної форми прихованого примусу особистості. Часто описуються з поняттями, розглянутих у перших двох групах, умовно виділених нами як застосовувані в повсякденному мовою й використовувані у сфері соціального управління, або у загальнонаукових поняттях таких дисциплін, як соціологія, теорія управління, політологія, військове мистецтво, основи діяльності розвідування й інших спецслужб.

Специфічних загальнонаукових понять, що відбивають узагальнену  схему, модель чи механізм такого явища, як приховане психологічне примус особи  і мають достатню наукову опрацювання, трохи. До до їх числа насамперед можна віднести такий маніпулятивний вплив (маніпуляції, маніпулювання), психологічні ігри та зовсім рефлексивне управління.

Суть поняття “рефлексивне управління” фахівці визначають так. “Управління рішенням противника, зрештою нав'язування йому певної стратегії поведінки при рефлексивному взаємодії здійснюється не прямо, не грубим примусом, а через передачу йому підстав, у тому числі той міг би логічно вивести своє, але визначене іншим боком рішення. Передача підстав означає підключення Х до процесу відображення ситуації У, цим Х починає управляти процесом прийняття рішень. Процес передачі підстав щодо прийняття рішень однією з противників іншому ми називаєморефлексиним управлінням. Будь-які “облудні руху” (провокації й інтриги, маскування та розіграші, створення хибних об'єктів і взагалі брехня у кожному контексті) є реалізацію рефлексивногоуправления”[6].

Отже, будь-які маніпуляції  і акти маніпулятивного впливу виступають як складові елементи цього процесу, тобто. в понятті рефлексивного  управління відбивається загальний підхід до управління противником в конфлікті з допомогою різноманітних прийомів таємного примусу покупців, безліч застосуванням механізму рефлексії цих цілей.

У узагальненому вигляді  у соціальної психології рефлексія виступає у вигляді усвідомлення чинним суб'єктом (обличчям чи спільністю) того, як й насправді сприймаються і оцінюються іншими індивідами чи спільностями.

>Рефлексия (від латів.reflexio - звернення тому) - “це буде непросто  знання чи розуміння суб'єктом  себе, а й з'ясування того, як  інші знають і розуміють “>рефлектирующего”, його особистісні особливості,  емоційні реакції і когнітивні (пов'язані з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної прикладної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії -предметно-рефлексивниеотношения”[7].