Особливості психологічної готовності майбутніх працівників у соціальній сфері

1. Високий (самостійність у постановці  і розв'язанні нових задач, адекватність  оцінки і самооцінки професійно  важливих якостей, здатність до  ефективного вирішення задач  в умовах дефіциту часу і  т.д.).

2. Середній (середній рівень вияву наведених якостей).

  3. Низький (невміння самостійно ставити і розв'язувати трудні задачі, неадекватна оцінка і самооцінка професійно важливих особливостей і т.д.) [21, с. 50].

Отже, готовність випускника вузу до професійної діяльності починає формуватись в процесі професійної підготовки, зумовлена його соціальними установками, професійною спрямованістю, теоретичною та практичною підготовкою та індивідуально-типологічними особливостями.  

 

 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

 

2.1. Порівняльний  аналіз психологічної готовності  студентів до професійної діяльності  у соціальній сфері (на прикладі  ХІСТ та ХНУ)

 

У відповідності до визначених напрямів та специфіки дослідження, було використано наступні методи: аналіз нормативних документів підготовки соціальних працівників; анкетування, математичні методи обробки даних. Аналіз навчальних планів, освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм здійснювався на початку дослідження з метою визначення ключових компетенцій фахівця соціальної сфери та шляхів їх формування в процесі навчання у ВНЗ. Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра за напрямом підготовки «соціальна робота» виділено наступні компетенції: соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні та професійні (загальні та спеціальні) компетенції, що покладені в основу формування знань і умінь, якими повинні володіти випускники ВНЗ.

Для опитування студентів (112 осіб – студенти 3-х та 4-х курсів денної форми навчання Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» (48 осіб) та Хмельницького національного університету (64 особи)) було використано модифіковану методику «Дослідження мотивації професійного навчання студентів» В.Г. Каташева, яка дозволяє визначити рівень професійної мотивації студента і при необхідності внести корективи у начально-виховний процес, спрямований на формування його професійної самосвідомості. Професійна самосвідомість робить мотиви навчання стійкими, сприяє розвитку у студента уміння ставити цілі та добиватися їх. А мотиви, як відомо, є причиною зацікавленого ставлення до навчання як основи майбутньої професійної діяльності. Можна стверджувати, що активним в професійному навчанні буде той студент, який усвідомлює потребу в знаннях, необхідних йому для майбутньої професійної діяльності.

Відповіді на всі запитання студенти оцінювали балами від 1 до 5 за такою шкалою: 1 бал – впевнено «ні»; 2 бали – більше «ні», ніж «так»; 3 бали – не впевнений, не знаю; 4 бали – більше «так», ніж «ні»; 5 балів – впевнено «так».

Оскільки мотивація особистості складається з емоційної і вольової сфер, то запропонований комплекс із 42 запитань включав частину запитань (24) на виявлення рівня свідомого відношення до проблем навчання і частину запитань (18) на виявлення емоційного сприйняття різних видів діяльності у ситуаціях, що постійно змінюються.

Високий рівень сформованості мотивації майбутнього фахівця соціальної сфери до професійного навчання у групі питань щодо свідомого відношення до проблем навчання відображає сума балів від 81 до 120; середній рівень – 41 до 80 балів, низький рівень –  24 до 40 балів. Щодо емоційного сприйняття різних видів діяльності у ситуаціях, що постійно змінюються, то високий рівень відображає сума балів від 61 до 90; середній рівень – 31 до 60 балів, низький рівень –  18 до 30 балів.

Аналіз результатів дослідження дозволив зробити та виявити наступні рівні мотивації до навчальної діяльності у студентів (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1

Дослідження рівнів сформованості мотивації майбутніх фахівців соціальної роботи до професійного навчання,  n=112

Низький рівень		Середній рівень		Високий рівень
Абс.	Якісн. %	Абс.	Якісн. %	Абс.	Якісн. %
І блок запитань
36	32,1	53	44,6	26	23,2
2 блок  запитань
34	30,3	46	47,3	25	22,3

Щодо порівняльного аналізу готовності студентів приватного вузу (Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна») та державного ВНЗ (Хмельницький національний університет), то ситуація виявилась наступною.

По першому блоку запитань ми виявили, що мотиваційний компонент готовності до професійної діяльності є подібним для студентів обох вузів (рис. 2.1.)

Рисунок 2.1. Порівняльний аналіз сформованості мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності студентів ХІСТ та ХНУ за І блоком запитань

Цікавими були відповіді студентів щодо можливості працевлаштування в професії, то більшість студентів бояться залишитись без роботи: 56,2% – студенти ХНУ та 58,4% студентів ХІСТ. Але при цьому 60,9% (ХНУ) та 66,6% (ХІСТ) прагнуть знайти себе в цьому профілі. Це свідчить про бажання працювати у вибраному напрямі професійної діяльності, що підвищує мотивацію до отримання необхідних професійних знань та навичок.

Щодо другого блоку запитань, то результати знову ж таки виявились подібними (рис. 2.2.):

Рисунок 2.1. Порівняльний аналіз сформованості мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності студентів ХІСТ та ХНУ за ІІ блоком запитань

 

Проаналізувавши рівень успішності студентів, що прийняли участь у дослідженні, ми виявили, що студенти з високим рівнем мотиваційної готовності до професійної діяльності навчаються переважно на «відмінно» та є активними волонтерами у організаціях соціального спрямування міста Хмельницького. Це, на нашу думку, є однією з причин отриманого результату.

Оскільки в інструкції до методики «Дослідження мотивації професійного навчання студентів» зазначається, що процес професійної підготовки студентів повинен підкріплюватися інтенсивною навколо професійною діяльністю на всіх етапах навчання. Студентам із низьким рівнем сформованості мотивації до професійного навчання потрібно приділяти посилену увагу з метою створення умов для підвищення їх мотивації.

Таким чином, аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи, здійснений на основі опитування 112 студентів свідчить про те, що проблема формування професійної готовності майбутніх фахівців соціальної сфери, особливо під час вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, які переважають у навчальному плані їхньої підготовки на перших курсах є надзвичайно актуальною і потребує додаткового дослідження.

Отже, увесь процес професійної підготовки соціальних працівників, як і фахівців будь-якого профілю, ґрунтується на певних методичних засадах. Правильність їх вибору зумовлює ефективність кінцевого результату.

2.2. Методичні  рекомендації щодо підвищення  ефективності психологічної підготовки  студентів до професійної діяльності  в соціальній сфері

 

Ступінь сформованості готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціальної роботи визначається активністю суб’єктів і відповідністю процесу професійної підготовки їх індивідуальним особливостям.

На підвищення мотиваційного компоненту готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців соціальної сфери може бути спрямована організація виховної роботи зі студентами. Викладачам кафедри соціальної роботи доречно проводили організаційно-виховні заходи, які популяризують обрану професію; зустрічі з практиками, в рамках яких розкриваються особливості професійної діяльності з різними категоріями населення; тренінги, спрямовані на особистісне зростання, формування навичок комунікативної взаємодії та конструктивного розв’язання міжособистісних конфліктів.

Важливого значення у формування психологічної готовності до професійної діяльності є волонтерська діяльність, що передбачає участь студентів або в одноразових заходах, або в тривалих програмах, спрямованих на надання реабілітаційної, психологічної, емоційної, побутової допомоги тим, хто її потребував. Такий вид діяльності підвищує внутрішню і соціальну активність студентів, рівень їх інформованості щодо соціальних проблем населення регіону, що впливає на мотиваційну, професійну системи і систему життєвих цінностей студентів.

Практика волонтерства в соціальних службах дозволяє підвищити рівень готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, адже саме під час волонтерської діяльності закладається фундамент професійно значущих якостей особистості майбутнього фахівця, його ставлення до професії.

Однією зі складових практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи, яка передбачає оволодіння студентами сучасними методами наукових досліджень, формами організації діяльності по надання різного виду соціальної допомоги, специфіки соціального супроводу осіб, що потрапили у складні життєві обставини, формування у них на базі одержаних знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, є різні види практики. Тільки використовуючи знання на практиці можна достатньо міцно оволодіти ними, набути уміння використовувати їх в різних професійних ситуаціях, саме на цій основі розвивається творче мислення майбутніх фахівців соціальної роботи, формується творчий підхід до розв’язання професійних завдань. Поряд зі знаннями, набутими в період теоретичного навчання у вищому навчальному закладі, в процесі практики студенти також набувають знання, джерелом яких є їх власна діяльність, тобто емпіричні, практичні знання, що є частиною особистого досвіду.

Способами подолання кризи професійного самовизначення можуть бути наступні:

1. Зміна мотивів навчальної діяльності. По-перше, це велика орієнтація  на майбутню практику. По-друге, засвоєння  великого обсягу знань у вузі  набагато легше тоді, коли у  студента є якась ідея, цікава для нього проблема, мета. Навколо таких ідей і цілей знання як би «кристалізуються», але без ідеї знання швидко перетворюються на «купу» знань, яка навряд чи сприяє розвитку навчально-професійної мотивації

2. Корекція вибору професії, спеціальності, факультету. З цієї причини все-таки краще, якщо у студента протягом перших 2-3 років навчання є можливість краще зорієнтуватися і вже після вибрати спеціалізацію або кафедру.

3. Вдалий вибір наукового керівника, теми курсової, диплома тощо. Нерідко студент прагне бути ближче до знаменитого і модного викладача, забуваючи про те, що далеко не всі з них мають досить часу і сил, щоб «возитися» з кожним своїм дипломником. Іноді краще буває прикріпитися до менш відомого фахівця, який для самоствердження напевно більше уваги буде приділяти своїм рідкісним учням.

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідження проблем, пов’язаних з готовністю майбутніх фахівців соціальної сфери до професійної діяльності, є актуальним з ряду причин. По-перше, вони впливають на якість надання допомоги потребуючим верствам населення, різноманіття якої потребує особистісного підходу до кожного члена суспільства, спеціальних та загальних знань, здатностей використовувати ці знання в своїй практичній діяльності тощо. По-друге, внаслідок науково-технічного прогресу виникає потреба у інноваційних технологіях, які застосовуються соціальними службами й організаціями, інформаційних системах, що потребує від майбутніх фахівців опанування великих обсягів інформації, умінь, навичок, які надають змогу швидко адаптуватися до змін, а також приймати участь в інноваційних процесах. По-третє, готовність студентів до роботи в соціальній сфері впливає на розвиток соціальної структури суспільства, що, в свою чергу, зумовлює особливості культурного та політичного життя країни, демографічних процесів у ній. Таким чином, готовність майбутніх фахівців до своєї професійної діяльності, виступає як один з її невід’ємних компонентів, який приймає участь в регуляції цієї діяльності, сприяючи успішності або, навпаки, неуспішності її здійснення.

2. Порівняльний аналіз сформованості готовності студентів – майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності дозволив отримати подібні результати як у студентів приватного навчального закладу (Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна»), так і державного ВНЗ (Хмельницький національний університет), що свідчить про майже однаковий підхід до організації навчально-виховного процесу у цих навчальних закладах. Перспективами подальших досліджень може бути формування психолого-педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності та перевірка їх ефективності.
3. Розроблені методичні рекомендації розкривають можливості покращення організації навчально-виховного процесу професійної підготовки студентів – майбутніх працівників соціальної сфери та можуть бути використані науково-педагогічними працівниками та кураторами академічних груп вищого навчального закладу.