Хід виконання експериментальної роботи

Вчитель 4. Урок української літератури. Педагог з невеликим стажем роботи.   На уроці вчитель використовував переважно інформаційно-ритмічні жести( постукування рукою чи ногою в такт мовленню), що  допомагало відчути членування тексту на мовні такти, його мелодику, визначити віршовий розмір. Жести педагога були органічними і стриманими. Порухи рук вчителя , допомагали змалювати предмет,  його образ.

Вчитель 5. Урок англійської мови. Вчитель використовував   насамперед жести, що підсилювали  предметно-логічне сприймання навчального матеріалу. Наприклад,  жести, які змальовували  предмет, рухами рук передаючи  його розміри, форму, чи вказували на нього, спрямовуючи й загострюючи увагу, передавали  ставлення вчителя до предмета. Така жестикуляція вчителя сприяла кращому засвоєнню матеріалу учнями.

Вчитель 6. Урок історії. Вчитель з великим досвідом роботи.  Під час уроку педагог використовував різні жести. Наприклад, під час бесіди з учнем вчитель  жестом руки знизу-вверх просив учня піднятися і навпаки дозволяв сісти (зверху-вниз). Регулятором дисципліни на уроці була пауза мовчання, рух руки, що вимагав уваги до матеріалу, розташованому на дошці чи в книзі. Також вчитель використовував жести, що допомагали учневі відкоригувати темп мовлення (рука витягнута вперед, звернута до учня долонь піднімається й опускається: «не поспішай» або завмирає – «зроби паузу»).

Вчитель 7. Урок математики. Вчитель має великий досвід роботи в школі. Серед використовуваних вчителем жестів, я виділила такі: жест перерахування (загинання пальців руки), який відзначає кількість аргументів чи питань, що розглядаються; жести-наголошення на певному аспекті питання (стиснутий кулак), пропозиція зважати на якийсь план або оцінити якусь дію (долоня, обернута догори). Всі жести, які використовував вчитель на уроці допомагали учням зрозуміти матеріал.

Вчитель 8. Я була присутня на уроці зарубіжної літератури. Вчитель з великим досвідом роботи. На уроці вчитель жестикулював мало, але вони логічно доповнювали сказане і це не заважало учням засвоїти матеріал.

За результатами спостереження можна зробити висновок, що використовувані вчителями жести допомагали учням засвоїти матеріал. Педагоги застосовують широкий спектр груп жестів. Це і жести обурення, і пригадування, схвалення, згода,. Жестами вчителі, зазвичай привертають увагу, запрошують учнів до дії. Використовують жести регуляції мовленнєвого потоку, жести завершення контакту, прохання та вимоги, вказівні жести. Найменш популярними серед досліджуваних вчителів виявилися жести, які зображують їх власний стан та жести, що зображують іншу людину.

Отже, у ході взаємодії в системі «вчитель-клас» невербальне спілкування здійснюється за такими напрямками: міміка, жест, дистанція, візуальний контакт. При цьому дані напрями є найважливішим засобом педагогічного впливу.

3) Спостереження  за особливостями вербального  спілкування вчителя з учнями.

Вчитель 1. Вчитель зайшов до класу з гарним настроєм, охопив світлим і доброзичливим поглядом усіх учнів, тим самим налаштував дітей на урок.

За правильну відповідь педагог говорив учням: «Молодець»,«Дякую», «Спасибі». Урок пройшов у теплій і приємній атмосфері, учні не боялися висловлювати свої думки. Урок був ефективним.

Вчитель 2.  На уроці вчитель добре володів мовленнєвою етикою. Урок розпочався з привітання: «Добрий день!», що позитивно вплинуло на учнів. Під час пояснення нового матеріалу вчитель звертався до дітей з проханням: «Прошу слухати мене уважно…», коли педагогу потрібно запитати учня він використовував такі слова: «Скажи мені, будь ласка», «Я хочу почути відповідь на це запитання від….». Урок пройшов добре, вербальна поведінка вчителя сприяла кращому засвоєнню матеріалу учнями.

Вчитель 3. Вчитель має високу мовленнєву культуру. Урок педагог почав з привітання: «Доброго ранку! Рада вас бачити. Нас чекає сьогодні цікава подорож у …». Це позитивно налаштувало дітей на роботу. Матеріал вчитель викладав цікаво і в доступній формі. До дітей звертався із словами «Скажіть мені, будь ласка», «Як ви думаєте?», учні впевнено висловлювали свої думки. Коли відповідь учня була неправильною вчитель тактовно його виправляв. Педагог створив на уроці доброзичливу і творчу атмосферу.

Вчитель 4. Вчитель добре володіє мовленнєвою етикою. Після того як учитель і учні привіталися, педагог звернувся до дітей зі словами: «Дякую, бачу, що всі готові мене слухати». Вчитель викладав матеріал в доступній формі. Після закінчення уроку вчитель попрощався з дітьми: «До побачення!». Урок пройшов добре, тому що вчитель і учні добре налаштовані на роботу і готові до співробітництва.

Вчитель 5. Спілкування учителя з учнями на уроці мало доброзичливий характер. Урок проходив у формі бесіди, діалогу, тому коли учень давав неправильну відповідь педагог звертався до нього зі словами: «Подумай», «Спробуй ще раз», «Сконцентруйся». Правильну відповідь вчитель супроводжував словами: «Дуже цікава думка…», «Відмінно!», «Молодець, точно зауважив…». Така поведінка вчителя свідчить про те, що педагог має високу мовленнєву культуру.

Вчитель 6.  Педагогічне мовлення вчителя налаштовувало учнів на роботу, сприяло кращому засвоєнню матеріалу. Урок розпочався з привітання: «Доброго ранку!»  Коли учень відповідав не зовсім точно педагог зауважувала: «Правильно, але потрібно конкретизувати…», «Цю думку варто було б продовжити…».  В цілому урок пройшов добре, учні активно працювали і висловлювали свою думку.

Вчитель 7. Вчитель має високу мовленнєву культуру. Педагог доступно пояснював матеріал, використовуючи при цьому такі вирази «Постараймося обговорити…», «Варто подумати…», «Спробуймо поміркувати…». На уроці відбувалася постійна взаємодія вчителя з учнями. Урок був ефективним.

Вчитель 8. Педагог добре володіє мовленнєвою етикою. Урок розпочався словами : «Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний». Вербальне мовлення вчителя було емоційно насиченим і цікавим. Основний акцент в своїй розповіді вчитель звертав на інтонацію, виразність, тому учні з цікавістю слухали вчителя.

За результатами спостереження можна зробити висновок, що вчителі знають особливості вербального спілкування. Всі педагоги , досліджувані мною довели, що вони володіють високою культурою спілкування, вмінням вести діалог, дискутувати, забезпечують позитивний моральний та емоційний настрій у педагогічній взаємодії. Вчителі, у яких наявна певна модель взаємодії з учнями, у процесі педагогічної діяльності постійно коригують власну програму дій, максимально узгоджуючи її з конкретною комунікативною ситуацією і можливостями учнів як партнерів  спілкування.

 

2.2. Методичні рекомендації

 

1.Поспостерігайте у школі  за настроєм класу перед початком  уроку, визначте настрій окремих  учнів, простежте за змінами настрою  класу упродовж уроку.

2.Методом бесіди або  з допомогою анкетування виявіть  інтереси учнів, пов'язані зі спілкуванням.

3.Вправляйтесь у тому, щоб елементарні дії у класі (рух, привітання і таке інше) виконувались  Вами вільно й природно.

4. Вправляйтесь у швидкому  й оперативному зосередженні  уваги на різних об'єктах педагогічного  процесу; вчіться концентрувати  її на окремих учнях, групі  учнів, "охоплювати увагою" весь  клас. Тренуйтесь раціонально розподіляти  увагу, зосереджуватись в екстремальних  педагогічних ситуаціях (шум, конфлікт  тощо).

5.Вправляйтесь в організації  спілкування у мовному, мімічному, аспектах, що сприятиме формуванню  й розвиткові вміння управляти  увагою учнів, стежачи при цьому  за щонайменшими змінами у  їх ставленні до пропонованої  Вами інформації, до Вашої діяльності  тощо.

6.Вчіться привертати до  себе увагу учнів за допомогою  невербальних засобів спілкування: паузою, жестом, мімікою, роботою біля  дошки тощо.

7.  Систематично працюйте  над технікою, логікою, виразністю  та емоційним забарвленням Вашої  мови. Розмовляючи з учнем, пам'ятайте, що необхідно постійно викликати  у нього уявлення того про  що йдеться.

 

ВИСНОВКИ

 

1.Вивчення психологічних  особливостей вербального і невербального  спілкування викликає значний  інтерес і може стати важливим  джерелом всебічного вивчення  й творчого використання  у  практичній діяльності вчителя.

2.Один із постулатів  сьогодення – освіта упродовж  життя – передбачає постійне  самовдосконалення особистості  вчителя. За вербальних і невербальних  засобів спілкування в рамках  професійної діяльності, вчитель  може самовдосконалюватись в  мистецтві читання, розуміння й  оцінки інформації, що передається учням за допомогою вербальних засобів комунікації. Знання особливостей комунікаційного процесу дозволить здійснювати вчителю моніторинг комунікативних ситуації за допомогою  невербальних засобів спілкування (міміка, жести, тілесні рухи тощо) у поведінці учнів, а також свідомо, або несвідомо, доповнювати  власні вербальні повідомлення.

3.Знання та впровадження педагогами зазначених вище елементів вербальної та невербальної комунікації повинно сприяти вдосконаленню процесу комунікації, покращенню взаєморозуміння між вчителем та учнем, запобіганню конфліктних ситуацій, конструктивному вирішенню будь-яких проблем.

4.Розроблено практичні рекомендації з використання вчителем вербальних і невербальних засобів спілкування.

 

ДОДАТКИ

 

Анкета В.А. Петрової «Самооцінка жестикуляції та мімічних виразів вчителя на уроці»

1. При підготовці до  уроків чи думали Ви про  вживання того або іншого жесту?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

2. Чи зустрічалися на  занятті жести, ужиті Вами експромтом?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

3. Буває, що людина виконує  якийсь жест зненацька для  себе. Чи зустрічалося таке на  уроках?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

4. Чи використовувалися  на уроках типові для Вас  жести?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

5. Чи задоволені Ви  своєю жестикуляцією?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

6. Чи не залишалося  у Вас відчуття недоречності  того або іншого жесту?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

7. Чи не буває у Вас  відчуття, що Вам заважають Ваші  руки?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

8. При підготовці до  уроків чи думали Ви про  вживання того або іншого виразу  обличчя, усмішки, подиву, роздратування, розчарування?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

9. При проведення уроку  чи завжди ви контролюєте вираз  свого обличчя?

   а) звичайно, так б) у цілому, так в) мабуть, ні г) звичайно, ні

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Болсун С. Техніка спілкування педагога з учнями [ Текст ]/ С. Болсун// Завуч. – 2009. - №2. – с.13 – 17.
2. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. посіб. – К.: ВЦ "Академія", 2006. – 256 с.
3. Зимняя.И.А. Педагогическая психология .- М.:Феникс, 1997. – С.428
4. Кан-Калик В.А. Учителю от педагогическом общении : Кн. для учителя / В.А. Кан-Калик. – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.
5. Клюева Н.В. Технология работы психолога с учителем. – М.: ТЦ «Сфера», 2000. – 192 с.
6. Коломинский Я.Л. Психологія спілкування. – М.: Знання, 1974. – 96с.
7. Лабунская В.А. Невербальне поведінка. М.: Просвітництво, 1991.
8. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М., 1979. – С.14
9. Лобанов, А.А. Основы профессионально-педагогического общения : учебное пособие / А.А. Лобанов. – Москва : Академия, 2002. – 192 с.
10. Пасько К. М. Комунікативна майстерність вчителя / Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. праць. – К., 2006. – Вип. 56. – С. 210-222.
11. Педагогічна майстерність. Підручник / За ред.. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 2004.- 192 с.
12. Педагогічне спілкування у діяльності вчителя:  навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів / М-во освіти і науки України, ніжинський держ. ун-т ім..М.Гоголя. ; укл.:І.І.Киричок, В.Г.Кучерявець. – Ніжин: [б.и.], 2009.- 391 с.
13. Рогов Е.И. Учитель как объект психологического исследований. -  М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.
14. Семиченко В.А. Психология общения. – К.:Магістр, 1997.
15. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 544 с.