Формування творчої особистості вчителя

комплектування динамічних груп учителів для вдосконалення діяльності з  урахуванням фаху і рівня творчості;

розробку програми роботи кожної групи  на рік із урахуванням типових ускладнень у роботі конкретних учителів групи;

проведення творчих звітів кожної групи впродовж тижнів педагогічної творчості;

аналіз динаміки розвитку творчого потенціалу кожного члена групи  за рік.

Важливим компонентом формування творчої особистості вчителя  є створення його власної творчої  лабораторії, що передбачає:

створення індивідуальної системи  неперервної роботи з самоосвіти й самовдосконалення на основі вивчення своїх професійно-особистісних якостей, можливостей, ускладнень і протиріч у педагогічній діяльності;

створення індивідуальної системи  забезпечення технології навчально-виховного  процесу (накопичення дидактичного матеріалу, конструювання оптимальних варіантів уроків, у тому числі нестандартних, використання принципів наукової організації педагогічної праці, постійний аналіз результатів своєї педагогічної діяльності);

активну участь у роботі методичного  об'єднання, різних форм колективної творчої діяльності, написання методичних розробок.

У процесі нашого дослідження ми ознайомилися з досвідом роботи вчителя вищої категорії, вчителя-методиста російської мови та літератури Миколаївської СШ №4 Казанжи Алли Іванівни. З цією метою ми відвідали засідання створеного нею факультативу "Сонечко", де Алла Іванівна навчає своїх вихованців творити. У своїй діяльності вчителька керується таким принципом: розвивати творчість можна лише творчістю. Цього принципу притримується Алла Іванівна й тоді, коли разом   з учнями V-VI класів, учасниками факультативу, складає їхню першу колективну казку про те, як стара, похмура хмара, стала веселою хмаринкою. Ось як відбувається творчий процес складання усної казки:

Жила-була стара, похмура Хмара. Як їй жилося, діти, якщо вона стара і  похмура?

Жилося нерадісно, сумно, тяжко  тощо (відповіді різних учнів).

Залягла вона на небі й майже не пересувалася. Чому?

Тому що вона стара, залежалася, у  ній було дуже багато води тощо.

Так,  у  ній  було  дуже  багато  води,  і  їй  тяжко  було  й пересуватися, й жити. Коли нам тяжко, ми звертаємося за допомогою. Як ви гадаєте, до яких небесних сил звернулася Хмара?

До інших хмар, до Сонця, до Вітру, до Грому тощо.

Так, діти, мені здається, що Хмара  звернулася передусім до Вітру. Пам'ятаєте: "Ветер, ветер, тьі могуч, тьі гоняешь стан туч..." А може бути, й до Блискавки, й до Грому. Як ви гадаєте, чи згодились вони допомогти?

Мабуть; погодились; звичайно; думаю  так; так, адже вони всі мешканці неба тощо.

А як у нашій казці ми передамо їх згоду? Одним словом чи діалогом ?

Діалогом; їх кілька, кожний хоче висловитись; у казці повинен бути діалог; вони повинні поговорити, знайти спільне  рішення тощо.

Хто ж, на вашу думку, почне діалог?

Я гадаю, Вітер; він швидший від усіх; а на мою думку, Грім: він голосніший за всіх; і Блискавка може; їй видніше за всіх.

Добре, почне Грім. Яким питанням ?..

І такий діалог учителя зі своїми вихованцями триває доти, поки казка  не буде завершеною.

Після такої колективної роботи учні отримують завдання записати казку "История старой Тучи" вдома, опрацювати, внести свої корективи. Отже, так колективно була написана перша казка (див. додаток 1).

Під час творчої роботи над складанням казки Казанжи А.І. використала такі методи творчої діяльності, як:

синектика — метод розв'язку творчих  задач шляхом пошуку аналогії;

метод контрольних питань, який передбачає постановку умови і можливих відповідей [3, 62].

Для стимулювання творчого пошуку вчителя, розвитку творчих здібностей учнів  ще під час планування відкритих уроків необхідно передбачити проведення нестандартних уроків.

Під нестандартними уроками ми розуміємо такі уроки, які позбавлені звичайних шаблонів, мають загальний, об'єднуючий початок — елементи рольової гри. Нестандартні уроки обов'язково містять творчі ситуації, які збуджують до співробітництва і співтворчості на уроці.

Найчастіше в практиці роботи шкіл використовуються такі нестандартні уроки, як конференції, диспути, змагання, КВК, спектаклі, усні журнали, уроки-загадки, уроки-мандрівки тощо.

Нестандартні уроки є органічною частиною всієї системи роботи вчительки  зарубіжної літератури Першої української  гімназії міста Миколаєва Стамат Тетяни Володимирівни. Під її керівництвом учні-старшокласники розробляють власні сценарії, за якими відбуваються постановки:

урок-театралізована вистава "Краса  як гармонія духу і тіла", за романом  О. Уайльда "Портрет Доріана Грея" (див. додаток 2).

урок-ток-шоу "У пошуках майстра...", за романом М. Булгакова "Майстер  і Маргарита".

У УІ-УІІ класах Стамат Т.В. проводить уроки-подорожі до казкових країн. За основу таких уроків беруться казки, які діти склали самі.

Учителька пропонує також цікаву форму  вивчення життя і творчості письменників. Учні заздалегідь готуються до уроку, підбирають і вивчають матеріал, готуючись   до інтерв'ю з письменником.

У процесі підготовки учнів до вище згаданих видів творчої діяльності Стамат Т.В. використовує такі творчі завдання:

за початком художнього твору скласти  власну кінцівку, або прочитавши твір до кінця, змінити її;

постановка проблемного питання до кожної теми, яке передбачає письмову відповідь;

побудова нестандартних таблиць  до теми, що вивчається тощо (див. додаток 3).

У своїй педагогічній діяльності Стамат Т.В. широко використовує метод системного аналізу, який передбачає розв'язання творчих задач шляхом використання елементів системи, у якій виникали труднощі, елементів оточуючого середовища і зв'язку між ними.

Нашої уваги заслуговує також творча лабораторія вчительки української  мови та літератури Першої української гімназії м. Миколаєва Ковальчук Наталії Павлівни.

На уроках української мови вона активно використовує метод аналізу  навчальних текстів для виконання творчих завдань. Підбираючи творчі завдання для уроку, учителеві необхідно продумати, які тексти з підручника і матеріали з зошитів слід запропонувати учням для аналізу при виконанні творчих завдань. І, хоча в процесі аналізу діти не знайдуть прямих відповідей на завдання, адже воно творче, а не репродуктивне, вони ще раз повторять теоретичний матеріал, який є основою для виникнення асоціацій у свідомості дітей. Аналізуючи асоціації, що виникли, діти зможуть знайти відповіді [ 3, 60-61].

Ковальчук Н.П. пропонує учням на уроках із української мови самим складати:

завдання для тематичної атестації (той, хто найкраще складає ці завдання, може бути звільнений від тематичної атестації, отримавши високу оцінку автоматично) (див. додаток 4);

опорні схеми до параграфа.

Під час вивчення української мови вчителька пропонує такі види творчих завдань:

за малюнком скласти діалог на основі теми уроку;

скласти твір, протилежний даному, підібравши до слів у тексті антоніми (на основі теми уроку) тощо.

На уроках з української літератури Ковальчук Н.П. пропонує учням наступні творчі завдання:

виконати малюнок до прочитаного  художнього твору, або до його фрагменту  і пояснити, чому саме так він  виконаний (учні пояснюють форму, кольори  і чому саме цей фрагмент твору  обрано) (див. додаток 5);

написати вірш-відгук на основі прочитаного  твору (див. Додаток 6).

Ці завдання передбачають використання методу синектики:

символічної аналогії - зображення умови  задачі у вигляді схеми, малюнка  й аналіз можливостей використання кожного елемента та схеми для пошуку розв'язків;

фантастичної аналогії — виклад умови задачі у вигляді казки  і застосування прийомів фантазування (зменшення-збільшення, прискорення-уповільнення швидкості, часу, об'єднання-дріблення, зміна законів природи, зробити  навпаки та ін.) для пошуку відповідей [3, 62-63].

Учні Ковальчук Н.П. також часто  інсценують уривки з улюблених творів.

При координуванні й коригуванні  діяльності педагогічного колективу  з розвитку педагогічної творчості  особливе значення має стимулювання творчої діяльності вчителів та регулювання стосунків між учителями й керівниками школи, педагогами й учнями.

При регулюванні стосунків керівникові  школи треба звернути увагу:

на попередження й вирішення  конфліктних ситуацій, які виникають  у колективі як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин;

індивідуальний підхід до кожного вчителя;

диференційоване управління впровадженням  новаторського досвіду.

Для стимулювання творчої діяльності вчителів керівникам шкіл радимо:

створити систему заохочення вчителів до творчої діяльності (моральне й  матеріальне заохочення);

систематично пропагувати кращий досвід педагогічної діяльності вчителів: при цьому вона може бути внутрішкільна (виступи вчителів у районі, місті, підготовка статей, методичних рекомендацій, дисертацій тощо);

проведення   змагань, конкурсів, творчих робіт, методичних виставок;

проведення тижнів педагогічної творчості;

анкетування вчителів у процесі  їх атестації.

У процесі внутрішкільного контролю для розвитку педагогічної творчості  вчителів при відвідуванні уроків і позаурочних заходів керівники шкіл повинні звертати увагу:

на нестандартні форми й методи навчання та виховання, їх поєднання  й результативність;

конструювання навчального матеріалу;

нестандартні прийоми планування навчально-виховного процесу;

здатність учителя модифікувати й  комбінувати в нестандартному напрямі;

уміння виділити основну ідею уроку, виховного процесу;

виявлення зерен педагогічного  досвіду.

Про результативність педагогічної творчості  вчителя в навчально-виховному  процесі свідчать реальні перетворення в особистості учня чи поведінці учнівського колективу на основі перетворення педагогічної діяльності самого вчителя. У процесі внутрішкільного контролю керівники школи спостерігають за змінами в педагогічній діяльності вчителів та навчальній діяльності учнів, у розвитку їхніх творчих здібностей.

Аналізуючи взаємозалежність творчої  діяльності вчителя й учнів, результати їхньої спільної діяльності, керівник школи робить висновок щодо динаміки розвитку творчої індивідуальності вчителя.

Отже, розвиток педагогічної творчості  вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу знаходиться у прямо-пропорційній залежності від педагогічних умов, від правильно обраних шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності, від особистісних якостей учителя.

Тому для організації навчально-виховної діяльності необхідно враховувати саме такі чинники формування творчої особистості, адже тільки у сприятливих педагогічних умовах за допомогою правильно обраних шляхів реалізації свого творчого потенціалу може вільно розвиватися творчий учитель.

Сприятливі умови для творчої  діяльності та самореалізації особистості  вчителя створені у Першій українській  гімназії міста Миколаєва.

Робота з обдарованими дітьми вимагає  від педагогів найвищих рівнів творчої діяльності. З метою виявлення рівнів творчої педагогічної діяльності вчителів Першої української гімназії ми провели анкетування. "Самооцінка творчої діяльності вчителя на уроці" (див. додаток 7). Анкета складається з переліку творчих аспектів діяльності вчителя на уроці і кількості балів, які відповідають рівням творчої педагогічної діяльності (найнижчий ранг- 1, а найвищий - 4). Самооцінка творчої діяльності вчителя з розвитку потенційних можливостей учнів у процесі їх навчання дорівнюватиме середньому арифметичному проставлених балів.

Проаналізувавши результати анкетування, ми отримали наступні результати:

на репродуктивному працює лише 10% респондентів; на раціоналізаторському - 17%;

на конструктивному рівні - 54%;

на новаторському рівні - 19%.

Отже, більшість учителів Першої української  гімназії працює на вищих рівнях творчої діяльності - конструктивному та новаторському, що говорить про високий творчий потенціал і надзвичайно сприятливі умови для творчого саморозвитку педагогів (див. додаток 8).

У процесі внутрішкільного контролю для розвитку педагогічної творчості  вчителів при відвідуванні уроків і позаурочних заходів керівники шкіл повинні звертати увагу:

на нестандартні форми й методи навчання та виховання, їх поєднання  й результативність;

конструювання навчального матеріалу;

нестандартні прийоми планування навчально-виховного процесу;

здатність учителя модифікувати й  комбінувати в нестандартному напрямі;

уміння виділити основну ідею уроку, виховного процесу;

виявлення зерен педагогічного  досвіду.

Про результативність педагогічної творчості  вчителя в навчально-виховному  процесі свідчать реальні перетворення в особистості учня чи поведінці учнівського колективу на основі перетворення педагогічної діяльності самого вчителя. У процесі внутрішкільного контролю керівники школи спостерігають за змінами в педагогічній діяльності вчителів та навчальній діяльності учнів, у розвитку їх творчих здібностей.

Аналізуючи взаємозалежність творчої  діяльності вчителя й учнів, результати їхньої спільної діяльності, керівник школи робить висновок щодо динаміки розвитку творчої   індивідуальності вчителя.

Отже, розвиток педагогічної творчості  вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу знаходиться у прямо-пропорційній залежності від педагогічних умов, від правильно обраних шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності, від особистісних якостей учителя.