Етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання

Метою даного дослідження є – проаналізувати етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання сучасних українських родин. Завданням нашого дослідження було провести емпіричне дослідження етнопсихологічних орієнтирів виховання у сучасній українській родині. Нами було обрано метод, за яким проводилося дослідження – опитування. В опитуванні брали участь 40 людей, які мають власних дітей (1 чи більше), які були відібрані випадковим чином. Серед опитаних – 20 чоловіків, тобто 50% і стільки ж жінок (50%). За віком розподіл учасників дослідження – досить різноманітний: від тих, хто молодше 30 років – до людей, вік яких старше 45 років.

Опитування було направлене на те, щоб визначити етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання у опитаних. Було піднято питання про доцільність використання здобутків українського нації у вихованні власних дітей, про найбільш використовувані етнозасоби у вихованні власних дітей, про фактори, що можуть сприяти підвищенню ролі етнозасобів в арсеналі методів виховання сучасних родин та інші (Додаток А).

2.2. Аналіз отриманих  результатів 

Для визначення етнопсихологічних орієнтирів виховання у сучасній українській родині було проведене опитування. Отримані дані свідчать про наступне. Переважна більшість опитаних (85%) вважає за доцільне використовувати здобутки українського нації у вихованні власних дітей. Серед ключових цінностей, на формування яких в більшій мірі впливає використання засобів національного виховання є «цінування родини, батька і матері» (вказали 92,5%), «релігійність» (85%) та «повага до людей старшого віку» взагалі – 82,5%.

Серед найбільш використовуваних етнозасобів у вихованні власних дітей, за результатами опитування, є «традиції, звичаї, обряди, ритуали, народні свята» – 62,5%, «релігія» – 52,5% та фольклор (пісні, «народні драми» – пісні-ігри, сценічні засоби, т.п.) з навколишньою природою – по 32,5%.

Більшість опитаних вважають, що сучасна українська сім’я характеризується недостатнім використанням етнозасобів у родинному вихованні – 77,5%, що підтверджує нашу гіпотезу. Протилежний погляд мають 17,5%. Щодо факторів, які на думку опитаних, можуть сприяти підвищенню ролі етнозасобів в арсеналі методів виховання сучасних родин, були виділені наступні: відвідування батьками спільно з дітьми різноманітних творчих майстерень, театральних кружків, які мають етнічне спрямування – 52,5%; відвідування етнічних заходів, свят, присвячених популяризації культури українського народу – 47,5%, спеціально-направлені заходи щодо навчання батьків засобам етнічного виховання в умовах дошкільного навчального закладу – 37,5%.

2.3.Рекомендації щодо вдосконалення використання етнопсихологічних ідей у сімейному вихованні

Дослідивши етнопсихологічні орієнтири сімейного виховання, ми констатуємо те, що сучасна українська сім’я характеризується недостатнім використанням етнозасобів у родинному вихованні. Це говорить про те, що потрібно шукати шляхи  щодо вдосконалення використання етнопсихологічних ідей у сімейному вихованні.

До основних етнопедагогічних завдань родинного виховання слід віднести: створення у сім’ї атмосфери доброзичливості, яка базується на взаємопідтримці та взаєморозумінні всіх її членів; турботу про всебічний розвиток дітей на основі етновиховного досвіду народу; формування у них високих духовно-моральних якостей; піклування про розвиток їх трудових навиків і здібностей, творчого ставлення до праці; залучення їх до активного громадсько-політичного життя тощо. Реалізація представлених завдань потребує застосування засобів родинного виховання, серед яких слід виділити рідну материнську мову, традиції, звичаї, обряди, символи, природу рідного краю і його історію. Батькам потрібні особливі знання, розуміння деталей і подробиць життя для правильної реалізації вказаних  засобів [3]. Саме тому важливим напрямом ефективного використання засобів етнопедагогіки в сім‘ї є спеціально-направлені заходи щодо навчання батьків засобам етнічного виховання в умовах дошкільного навчального закладу. Зокрема, з боку дошкільного навчального закладу може бути організована роботи з цілеспрямованої підготовки батьків до виховання дітей дошкільного віку в умовах сучасної сім‘ї, роз’яснення змісту роботи безпосередньо з дітьми етнозасобами.

У процесі родинного етновиховання важливо дотримуватись конкретних принципів, а саме: гуманізму, природовідповідності, культуровідповідності, врахування вікових та індивідуальних особливостей, вимогливості, самостійності, ініціативності. Реалізація даних принципів уможливлює отримання позитивних результатів. Пріоритетами сім’ї у вихованні підростаючих поколінь до життя залишаються визнання її як духовного центру формування особистості, усвідомлення беззаперечного впливу батьківської мудрості, забезпечення реалізації набутого від попередників життєвого досвіду, поширення знань про моральні цінності свого народу та сприяння їх засвоєнню, попередній розвиток релігійних почуттів молоді тощо [3; 7].

Необхідним є використання народних традицій у навчальних закладах і безпосередньо у сімейному вихованні Можна проводити різноманітні виховні заходи, присвячені українським традиціям або святам [ 6,с.3 ]. Також доцільним є використання текстів на тему національної обрядовості чи традицій як дидактичного матеріалу на уроках української мови, літератури та народознавства [ 4, с.43 ]. З метою впровадження народних традицій у виховний процес варто використовувати у школі нестандартні форми проведення уроків із української мови, літератури, історії, географії, біології, етнографії, фольклору: інтегрований бінарний урок-конференція, усний журнал, урок - узагальнення знань, вмінь, навичок, урок цікавої граматики, урок-концерт та позаурочні заходи, що сприятимуть поглибленому вивченню української мови, усної народної творчості, літератури, етнографії: свято української мови, літературна гра, літератур-но-мистецький вечір, історико-літературний вечір пам'яті, вечір-реквієм, фольклорне свято. Новий підхід у вивченні народознавства – актуальна потреба сучасної дидактики, органічна потреба духовного відродження української нації.