Адаптація першокласників до шкільного життя

За результатами тесту видно, що найбільшу кількість складає середній рівень тривожності, що може свідчити про те що клас вже адаптувався до шкільного життя і легше переносить ті стресові ситуації, що викликає у них школа. Але слід також зазначити що є діти з високим рівнем, наприклад Маруда. В класі вона вважається лідером (26 позитивних виборів за соціометрією). Але не зважаючи на це тривожність у неї висока. Зв’язуючи її тривожність та самооцінку (8 балів) можна зробити висновок, що її тривожність - це певний страх опинитися в незручному становищі перед класом, та втратити певний статус та авторитет в очах однокласників або вчителів, а можливо проблеми в сім’ї.

Дослідження особливостей ціннісних приорітетів ( Таб. 2.1) учнів показало, що в классі велике значення має матеріальна сфера (М=2) але і показник розбіжностей думок тут також має найбільший показник (σ =1,15), тобто одним учням важливі матеріальні речі, а іншим щось інше.

 

Таб.2.1. Дослідження особливостей ціннісних приорітетів учнів
№	Ціннісні пріорітети	М	σ
1	матеріальна сфера	2	1,15
2	якість взаемин  з оточуючими	0,61	1,04
3	естетична сфера	0,33	0,65
4	очікування соціального  схвалення	0,23	0,59
5	альтруїзм	0	0
6	фантазія та ігрова діяльнисть	0	0
7	здоров'я	0	0

 

Інакше кажучи матеріальну цінність в класі оцінюють по різному. Найменший показник σ та М в шкалах альтруїзму, фантазії, ігровій діяльності та здоров’я, це свідчить про те що весь клас байдуже відноситься до цих сфер. На другому місці за середнім показником (М) - якість взаємин з оточуючими, тобто діти бажають спілкуватися з певними учнями, з якими на їх думку можуть скластися якісні та вигідні взаємини. Але и показник  δ=1,04, тобто не всі в класі придають саме якості та вигідності спілкування головну роль.

Роблячи висновок слід зазначити, що діти намагаються матеріальними речами виділити себе серед інших учнів, а також бажають отримати похвалу від оточуючих звертаючи на себе увагу саме матеріальними речами.

 

Що стосовно мотивації  школярів на  Табл 2.2 видно, що учнями еласу мотивую саме позитивна  навчальна мотивація ( М=1,57), тобто діти керуються не бажанням отримувати знання, а бажанням бути похваленим вчителем.

 

 

Таб 2.2 Дослідження мотиваціі школярів
№	Види мотивації	М	σ
1	позитивна навчальна  мотивація	1,57	1,78
2	негативна соціальна мотивація	1,28	0,99
3	позитивна емоційна мотивація	1,14	1,87
4	негативна емоційна мотивація	1	1,51
5	позитивна соціальна мотивація	0,85	1,51
6	негативна навчальна  мотивація	0,28	0,72

 

 

На другому місці  для них стоїть негативна соціальна  мотивація

( М=1,28). Що може свідчити про те що діти бояться втратити свій статус серед інших. Також тут маленький показник σ, тобто більшість учнів з класу переймаються своїм соціальним становищем, та мотивують себе до навчання та діяльності, що б не поступитіся іншому.

Самий великий показник σ – позитивна емоційна мотивація. Тобто в класі існує розбіжність думок що до цього.

 

 

 

 

 

 

Висновки  до розділу II

Аналізуючи результати проведенних тестів можна зробити висновок, що клас вже більш менш адаптувався до умов шкільного життя але в класі не існує певної згуртованості, кожен окремо і сам за себе.

Слід ввести первні рольві ігри, спільні поїздки, екскурсії та більше здружити клас.

Також клас не дуже серьезно відноситься до навчання, мотивуя  себе лише бажанням отримати похвалу або соціальне схвалення.

 

 

Загальні  висновки

 

Таким чином можна  зробити висновок, що діти, які починають навчання у школі, становлять неоднорідну групу і мають різноманітні фактори ризику, що можуть ускладнювати їх адаптацію до систематичного навчання у школі. Порушення адаптації до шкільного навчання може проявлятися у виникненні різноманітних скарг, змінах настрою і поведінки, підвищеній втомлюваності, погіршенні апетиту і схильності до частих гострих захворювань, погіршенні показників фізичного розвитку, недостатнього рівня успішності, напруження регуляторних адаптаційних механізмів із тенденцією до виснаження функціональних систем. Все це потребує розробки і впровадження у шкільну практику профілактично-оздоровчих комплексів, метою яких має бути покращення адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання, збільшення їхніх функціональних резервів і покращення успішності, щоб процес навчання у школі був цікавим, корисним і не завдавав шкоди здоров'ю.

 

 

 

 

Список літератури:

1. Бродський Я., Павлов О. Профільна диференціація навчання
2. Виготский Л.С. Педагогическая психология. — М.: Педагогика, 1991.
3. Белкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991.
4. Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998г.
5. Гуткін Н.И. Психологічна готовність до школи. - М.: Освіта, 1996.
6. Зеленова М.Б. Психологічні особливості педагогічного впливу на адаптацію дитини в початковій школі: Канд. діс. М., 1991.
7. Кравцова Е.Е. Психологічні проблеми готовності дітей до навчання в школі. М. 1983.
8. Обухова Л.Ф. Вікова психологія, М., 2001.
9. Діагностика шкільної дезадаптації. М., 1993
10. Ніконенко В. К Адаптація першокласників до школи.